Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

Нормативна база

• Кримінальний кодекс України
• Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)
• Закон України "Про Національну поліцію"
• Наказ Міністерства внутрішніх справ від 13.07.2016 № 654 "Про затвердження Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту"
• Наказ Міністерства внутрішніх справ від 08.06.2017 № 480 "Про затвердження Порядку застосування електронних засобів контролю"

Умови застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

Домашній арешт - вид запобіжного заходу, який застосовується в кримінальному провадженні відповідно до ухвали слідчого судді, суду до підозрюваних або обвинувачених осіб за вчинення ними злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, та полягає в забороні залишати їм житло цілодобово або в певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосований до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114¹, 258-258⁵, 260, 261 Кримінального кодексу України.

Відповідно до статті 177 КПК України:

• метою застосування будь-якого запобіжного заходу, у тому числі домашнього арешту,  є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків;
• підставою для застосування будь-якого запобіжного заходу, у тому числі домашнього арешту, є наявність обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення та доведення слідчим, прокурором наявності ризику, того що особа може вчинити хоча б одну з наступних дій:

1. переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2. знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3. незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4. перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5. вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Тривалість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

Облік підозрюваних, обвинувачених, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

Облік підозрюваних, обвинувачених, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, ведеться в базі даних, що входить до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України (далі - база даних МВС), яка створена відповідно до вимог чинного законодавства. До бази даних МВС забезпечується цілодобовий доступ працівників поліції, якими здійснюється контроль за поведінкою осіб, які перебувають під домашнім арештом.

До бази даних МВС вносяться такі відомості:

• час поставлення на облік підозрюваного, обвинуваченого;
• особисті дані особи (прізвище, ім’я, по батькові, дата, місце народження, громадянство, серія, номер документа, що посвідчує особу, місце проживання або перебування);
• житло, яке підозрюваному, обвинуваченому забороняється залишати, номер телефону;
• назва суду, прізвище, ім’я, по батькові судді, слідчого судді, який постановив ухвалу, дата, номер ухвали;
• назва органу досудового розслідування (суду), прізвище, ім’я, по батькові, номер телефону слідчого, який здійснює досудове розслідування, або судді, яким здійснюється судове провадження;
• номер кримінального провадження за Єдиним реєстром досудових розслідувань (далі - ЄРДР), стаття Кримінального кодексу України (далі - КК України), яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється або обвинувачується особа, коротка фабула справи;
• умови перебування під домашнім арештом, зміст покладених обов’язків;
• відмітка про застосування електронних засобів контролю; дата закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, відомості про продовження, зміну, скасування запобіжного заходу;
• посада, прізвище, ім’я, по батькові працівника органу Національної поліції, яким здійснюється контроль; проведені перевірки виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених обов’язків, виявлені при цьому порушення та вжиті заходи реагування;
• відмітка про зняття з обліку.

Організація здійснення контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом

Поліцейський, якому доручено здійснювати безпосередній контроль за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого:

• зобов’язаний невідкладно з’явитися за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого з метою фіксації факту початку виконання ним покладених ухвалою слідчого судді, суду обов’язків, постановлення особи на облік і встановлення контролю;
• під час першого відвідування підозрюваного, обвинуваченого роз’яснює йому сутність запобіжного заходу, обмежень і обов’язків, які зазначені в ухвалі слідчого судді, суду, та попереджає, що в разі невиконання покладених обов’язків прокурор, слідчий за погодженням з прокурором відповідно до статті 200 КПК України має право звернутися до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, у тому числі про зміну або покладення додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 КПК України, чи про зміну способу їх виконання, про що складає протокол роз’яснення підозрюваному, обвинуваченому обов’язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді, суду. Протокол долучає до контрольно-наглядової справи.

Повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про необхідність інформування органу Національної поліції про наміри залишити житло в заборонений час, зокрема при отриманні виклику слідчого, прокурора, судового виклику; відлучення з дозволу слідчого, прокурора або суду; хворобу, виникнення стихійного лиха тощо;

• негайно ставить на облік підозрюваного, обвинуваченого шляхом заповнення та внесення до комп’ютерного обліку бази даних МВС електронної картки на особу, про що робить відмітку в графі 3 журналу обліку КНС;
• про поставлення на облік підозрюваного, обвинуваченого протягом доби з моменту внесення відомостей до комп’ютерного обліку забезпечує письмове інформування слідчого або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження, копію листа-повідомлення долучає до контрольно-наглядової справи.
• здійснює фотографування підозрюваного, обвинуваченого, заповнює анкетний лист. Протягом доби оформляє та реєструє контрольно-наглядову справу;
• при покладенні ухвалою слідчого судді, суду на підозрюваного, обвинуваченого обов’язку носити електронний засіб контролю застосовує його в порядку, установленому законом, про що робить відмітку в електронній картці на особу;
• у разі якщо ухвалою слідчого судді, суду на підозрюваного, обвинуваченого не покладено обов’язку носити електронний засіб контролю або під час застосування електронних засобів контролю виникли обставини, що унеможливлюють їх подальше використання (створення небезпеки для життя та здоров’я особи; технічна несправність системи електронного контролю тощо), перевірку виконання покладених на підозрюваного, обвинуваченого обов’язків здійснює шляхом відвідування місця його проживання, телефонних дзвінків та опитування сусідів і осіб, які проживають разом з ним.
• забезпечує надсилання письмових звернень до підприємств, установ, організацій з проханням про сприяння в здійсненні контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, залучає до здійснення контролю місцеве населення та громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону;
• складає рапорт про результати кожного відвідування житла підозрюваного, обвинуваченого, який після доповіді керівникові органу Національної поліції долучає до контрольно-наглядової справи.
• при надходженні ухвали слідчого судді, суду про продовження строку тримання під домашнім арештом або про заміну запобіжного заходу, у тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 КПК України, чи про зміну способу їх виконання, робить відповідну відмітку в електронній картці на особу та в графі 5 журналу обліку КНС;
• про припинення контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого доповідає вмотивованим рапортом начальникові органу Національної поліції. З письмового дозволу начальника органу поліції знімає особу з комп’ютерного обліку бази даних МВС шляхом унесення необхідної інформації до електронної картки на особу та закриває контрольно-наглядову справу, про що робить відповідну відмітку в графі 6 журналу обліку КНС.

Поліцейські при здійсненні контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право:

• відповідно до частини п’ятої статті 181 КПК України з дотриманням прав і свобод інших осіб, які мешкають разом з підозрюваним, обвинуваченим, що перебуває під домашнім арештом, з’являтися в його житло з метою перевірки дотримання встановлених судом зобов’язань та обмежень;
• вимагати в підозрюваного, обвинуваченого в усній або письмовій формі пояснення з питань, пов’язаних з виконанням покладених на нього обов’язків;
• отримувати від членів сім’ї підозрюваного, обвинуваченого або інших осіб, які мешкають разом з ним, за їх згодою, пояснення з приводу його поведінки.

Поліцейський, який здійснює контроль за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, не має права з власної ініціативи встановлювати додаткові обмеження, що порушують його права.

У разі встановлення обставин, що свідчать про порушення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків

Поліцейський, який здійснює контроль зобов’язаний:

• зафіксувати факт порушення покладених обов’язків шляхом складання мотивованого рапорту. Відібрати письмові пояснення з приводу виявлених порушень у підозрюваного, обвинуваченого, членів його сім’ї, сусідів або інших свідків події за їх згодою. Зміст складеного рапорту та відібраних пояснень доповісти керівникові органу Національної поліції;
• у разі відсутності підозрюваного, обвинуваченого за місцем проживання негайно повідомити про це орган Національної поліції та вжити заходів для встановлення місця його перебування;
• забезпечити невідкладне інформування усно засобами зв’язку, а надалі - письмово про виявлені факти порушень слідчого та прокурора, а якщо кримінальне провадження перебуває на розгляді в суді, - суду і прокурора.

Копії інформаційного листа та рапорту працівника поліції про порушення долучаються до контрольно-наглядової справи.

Порядок застосування електронних засобів контролю

Застосування електронних засобів контролю (далі - ЕЗК), полягає в закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого електронного браслета, який дає змогу відстежувати та фіксувати його місцезнаходження.

Не допускається застосування ЕЗК, які суттєво порушують нормальний уклад життя особи, спричиняють значні незручності в їх носінні або можуть становити небезпеку для життя та здоров’я особи, яка їх використовує. Забороняється застосовувати ЕЗК, які не отримали висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

При отриманні комплекту ЕЗК з поліцейським проводиться інструктаж.

Організація застосування електронних засобів контролю

Поліцейський, який виконує ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, зобов’язаний:

• здійснити фотографування підозрюваного, обвинуваченого. Фотокартку в цифровому форматі відомчою електронною поштою надіслати на електронну адресу уповноваженого підрозділу;
• роз’яснити підозрюваному, обвинуваченому правила користування електронним пристроєм і техніки безпеки при поводженні з ним, наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю і скласти протокол про роз’яснення підозрюваному, обвинуваченому правил користування електронними засобами контролю.

Попередити підозрюваного, обвинуваченого про необхідність не пізніше ніж за 24 години поінформувати уповноважений підрозділ за телефоном, зазначеним у пам’ятці з експлуатації електронних засобів контролю, про наміри вчинити дії, які можуть призвести до порушення покладених ухвалою обов’язків, а саме: залишити житло, яке забороняється залишати, на виклик або за дозволом слідчого, прокурора, суду; за дозволом слідчого, прокурора, суду тимчасово залишити визначену адресу та/або порушити встановлені межі перебування внаслідок хвороби, виникнення сімейних чи інших обставин;

• вручити підозрюваному, обвинуваченому копію протоколу про роз’яснення правил користування електронними засобами контролю разом із пам'яткою з єксплуатації ЕЗК;
• закріпити на тілі підозрюваного, обвинуваченого електронний браслет, дотримуючись при цьому таких правил:

1. закріплення електронного браслета здійснюється особою такої самої статі, що й підозрюваний, обвинувачений;
2. закріплення електронного браслета на тілі неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого здійснюється в присутності його батьків або законних представників;
3. перед закріпленням електронного браслета обов’язково здійснюється його санітарна обробка;
4. електронний браслет закріплюється на тілі підозрюваного, обвинуваченого в найвужчому місці гомілки або зап’ястя так, щоб не допустити суттєвого порушення нормального укладу життя особи, уникнути значних незручностей під час його носіння;
5. використання ЕЗК з ознаками пошкодження, з простроченими або несправними елементами живлення, а також у разі порушення герметичності корпусу забороняється;

• перевірити функціональну справність пристрою та здійснити його активацію. За допомогою засобів телефонного зв’язку переконатися у відображенні сигналу ЕЗК на стаціонарному пульті моніторингу;
• скласти протокол про застосування електронного засобу контролю із зазначенням часу його активації. Копію зазначеного протоколу надіслати до уповноваженого підрозділу для приєднання до наглядової справи з контролю за підозрюваним, обвинуваченим, стосовно якого застосовано електронний засіб контролю.
• якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від закріплення на тілі електронного браслета, зазначити про це в присутності двох понятих у протоколі про застосування електронного засобу контролю та запропонувати йому надати письмове пояснення із зазначенням причин такої відмови.

Факт відмови та пояснення (за наявності) невідкладно супровідним листом надсилає слідчому, прокурору для розгляду питання щодо звернення до суду з клопотанням про зміну підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу або способу виконання покладеного слідчим суддею, судом обов’язку носити ЕЗК, або відкриття кримінального провадження за фактом невиконання судового рішення.