Порядок сплати пені за податковим зобов’язанням

Нормативна база

• Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року
• Податковий кодекс України
• Цивільний кодекс України
• Господарський кодекс України
• Митний кодекс України
• Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» 16 січня 2020 року № 466-IX

Поняття пені та порядок її сплати

Пунктом 111.2 Податкового кодексу України передбачено застосування фінансової відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та/ або пені. Штрафні (фінансові) санкції та/або пеня застосовуються за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим Податковимкодексом України та/або Митним кодексом України.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов’язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному статтею 131 Податкового кодексу України.

Нараховані суми пені на користь платника податку виплачуються йому в порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок нарахування пені у разі порушення умов, за яких надавалося звільнення (умовне звільнення) від оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України

У разі порушення умов митних режимів, при розміщенні в які надано умовне звільнення від оподаткування, а також у разі порушення умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування відповідно до Податкового кодексу України, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, а також особа, відповідальна за дотримання умов, за яких надається звільнення від оподаткування (щодо цільового використання товарів), зобов'язані сплатити суму податкового зобов'язання, на яку було надано звільнення чи умовне звільнення, та пеню, нараховану на суму такого податкового зобов'язання за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.

У разі направлення претензій щодо сплати податкових зобов'язань гаранту пеня нараховується на строк, що не перевищує 3 місяці з дня, що наступає за днем закінчення строку виконання зобов'язань, забезпечених гарантією.

Під час здійснення перевезень на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року нарахування пені призупиняється на строк до трьох місяців з дня отримання претензії гарантійним об'єднанням і поновлюється, якщо після закінчення цього строку претензія залишається неврегульованою.

Для цілей обчислення пені строком сплати митних платежів вважається:

• при використанні товарів в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами, - перший день, коли особою було порушено обмеження щодо користування та розпорядження товарами.

Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів уважається день прийняття контролюючим органом митної декларації на такі товари.

• при порушенні вимог і умов митних процедур, що відповідно до податкового законодавства тягне за собою обов'язок щодо сплати митних платежів - день здійснення такого порушення.

Якщо такий день установити неможливо - строком сплати митних платежів уважається день початку дії відповідної митної процедури.

• в інших випадках - день виникнення обов'язку щодо сплати митних платежів.

У разі якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його, пеня не нараховується. Проте, варто знати, що це правило не застосовується, якщо:

а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулося таке заниження;

б) судом встановлено вчинення кримінального правопорушення посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

Порядок нарахування пені

Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається у таких випадках:

• при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених Податковимкодексом України випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із Податковимкодексом України;
• при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
• при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 Податкового кодексу України, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання;
• при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного Податковимкодексом України;
• у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів;
• у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня, нарахована на таке грошове зобов’язання (його частину) або на виявлене заниження податкового зобов’язання, скасовується.

Нарахування пені, крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України закінчується:

• у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;
• у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
• у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);
• при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

Нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, закінчується в день настання строку погашення грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов’язання, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, по день закінчення.

Що стосується нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.4 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, то її нарахування закінчується:

• у разі виявлення контролюючим органом факту несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) визначених податковим агентом сум податкових зобов’язань - у день сплати (погашення) податковим агентом цих сум податкових зобов’язань;
• у разі виявлення контролюючим органом факту заниження податковим агентом податкових зобов’язань при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків - у день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Для податкових агентів, які занизили податкові зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів, така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов’язання, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, по день закінчення.

Для податкових агентів, які виплачують оподатковувані доходи на користь інших платників податків, така пеня нараховується за весь період заниження податкового зобов’язання, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, по день настання строку погашення визначеного контролюючим органом податкового зобов’язання.

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

На суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог Податкового кодексу України, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми заниження податкового зобов’язання, визначеного підпунктами 129.1.2 та 129.1.4 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов’язань відповідно до підпункту 129.1.4 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов’язання, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафи у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку, крім випадків, коли банк повернув платіжні доручення без виконання або платник податків звернувся до банку, що віднесений до категорії неплатоспроможних, та ініціювання сплати коштів не було завершене.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

При стягненні коштів і майна платників податків - клієнтів банків, страхувальників страхових організацій або членів інших небанківських фінансових установ, утворених відповідно до закону, контролюючі органи або державні виконавці не мають права звертати стягнення на залишки коштів на кореспондентських рахунках банків, а також на страхові та прирівняні до них резерви банків, страхових організацій або фінансових установ, що сформовані відповідно до законодавства України.

Випадки, коли пеня не нараховується, а вже нарахована пеня підлягає анулювання. Зупинення строків нарахування пені.

Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках:

• закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;
• вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації та/або висновку про застосування норми права Верховного Суду України;
• вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, визнаних такими у встановленому законом порядку;
• вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія;
• виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету;
• протягом строку прийняття спадщини - на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців;
• в інших випадках, передбачених Податковим кодексом України.

Також, варто пам’ятати, що у разі, якщо в межах процедури адміністративного оскарження було прийнято рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені Податковим кодексом України, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків незалежно від результатів адміністративного оскарження. Якщо ж Ви не погоджуєтеся з нарахуванням Вам пені за податковим зобов’язанням або з її сумою, то Ви можете оскаржити таке рішення контролюючого органу в судовому порядку. Правова позиція Верховного Суду зазначена в постанові від 27.06.2019 у справі № 817/3148/14. Суть вказаної справи полягає в тому, що платник податків, подавши у лютому звітну декларацію з податку на прибуток із некоректним податковим зобов’язанням, яке до того ж і не було сплачене у повному обсязі, виправив помилку тільки у жовтні, зменшивши суму податку до сплати. Податковий орган нарахував штрафну санкцію та пеню за період з граничного строку сплати зобов’язання за звітною декларацією до дати подачі уточнюючої декларації (вочевидь, за наслідками припинення обліку недоїмки по несплаченій сумі податкового боргу). Не погодившись із рішенням податківців щодо нарахування пені, платник податку подав судовий позов, який у першій інстанції та апеляції прийняв рішення на користь платника податків. Податковий орган подав касацію, яка також не принесла йому позитивного рішення.

Податковий орган наголошував на правомірності нарахування пені, виходячи із факту існування податкового боргу та припинення такого існування через факт погашення боргу через механізм подачі уточнюючої декларації.

Натомість суд врахував, що обставини, які зумовлюють застосування до платника податків штрафу, виникають через сам факт погашення грошового зобов’язання з простроченням строків, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів). Інакше кажучи, саме фактична сплата узгодженої суми грошового зобов’язання, включаючи дату такої сплати, є юридичним фактом, який спричинює обов’язок платника сплатити штраф.

Оскільки за положеннями ПКУ сплата податків здійснюється в грошовій формі (готівковій або безготівковій), то за змістом п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Наведене свідчить, що подання платником податків уточнюючого розрахунку до податкової декларації не є формою сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу, а тому у контролюючого органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, розмір яких залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки його сплати, а також застосування пені за положеннями п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України.

Головним аргументом суду, очевидно, є той факт, що платник податків у поданому уточнюючому розрахунку зменшив суму податкового зобов’язання, відповідно, у контролюючого органу не було підстав для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки об’єкти їх застосування (нарахування) відсутні.

Відтак, судовий орган здійснив розгляд справи по суті, застосувавши норми права до конкретної ситуації, яка свідчить про наявність/відсутність зобов’язання зі сплати податку. Проте, це не свідчить, що контролюючі податкові органи в аналогічних ситуаціях надалі керуватимуться визначеною логікою та уникатимуть застосувань штрафів та пені. Швидше за все, платникам щоразу доведеться відстоювати свою правоту у судовому порядку.

ВАЖЛИВО Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Військову агресію РФ проти України Торгово-промислова палата визнає форс-мажорними обставинам. Причому, для всіх без винятку суб’єктів господарювання. Зазначені обставини є форс-мажорними (надзвичайними, невідворотними) з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення.

Згідно частини 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" внесено зміни до Податкового кодексу України, якими передбачено, що у випадку, коли на протязі періоду воєнного стану платник податків не має можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних тощо, то він буде звільнений від фінансової відповідальності (застосування штрафу та (або) пені). Але за умови, якщо у подальшому на протязі трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану, платник податку виконає свій податковий обов'язок. Інакшими словами строк виконання податкових обов'язків (сплати податків, подання декларацій, реєстрації податкових накладних тощо), що виникли з 24.02.2022 і до закінчення періоду воєнного стану, буде спливати після закінчення трьох місяців з дати припинення воєнного стану. Якщо на протязі даного строку платник податку не сплатить необхідні податки, не зареєструє податкові накладні тощо, то фінансова відповідальність буде застосовуватись на загальних підставах, передбачених Податковим кодексом України.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" передбачено внесення змін до статті 129 Податкового кодексу України, згідно яких додано пункти при яких пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, а саме вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану та в інших випадках, передбачених Податковим кодексом країни.