Порядок проведення реабілітаційного лікування за рахунок державних коштів

Нормативна база

• Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»
• Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
• Постанова Правління Фонду соціального страхування України від 13 липня 2017 року № 39 «Про затвердження Порядку відшкодування витрат за надані соціальні послуги з лікування застрахованих осіб та членів їх сімей після перенесених захворювань і травм у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів за рахунок коштів Фонду соціального страхування України»
• Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»
• Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я»

ВАЖЛИВО! Постановою №1442 від 27 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України з 1 січня 2023 року припинив, реорганізувавши шляхом приєднання до Пенсійного фонду України, Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду. Відповідно до розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»: Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України. До завершення заходів, пов’язаних з приєднанням до Пенсійного фонду України Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом забезпечують у межах компетенції виконавча дирекція та робочі органи Фонду соціального страхування України. Нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування України діють до затвердження відповідних рішень Пенсійним фондом України.

Медична реабілітація як захід відновлення функцій організму

Медична реабілітація включає систему медичних та інших заходів, спрямованих на відновлення порушених чи втрачених функцій організму особи, на виявлення та активізацію компенсаторних можливостей організму з метою створення умов для повернення особи до нормальної життєдіяльності, на профілактику ускладнень та рецидивів захворювання.

Реабілітація призначається після закінчення гострого періоду захворювання в разі наявності обмежень життєдіяльності і надається відповідно до профілів медичної реабілітації.

Направлення хворого на реабілітаційне лікування здійснюється як наступний етап лікування після перенесеного захворювання за рекомендацією лікуючого лікаря та за наявності висновку лікарсько-консультативної комісії.

Право на реабілітаційне лікування за рахунок державних коштів

Право на реабілітаційне лікування за рахунок державних коштів мають:

• Застраховані за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, і члени їх сімей (діти) мають право на відновлення здоров’я в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм.
• Застрахована особа має право на лікування в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу відповідно до медичних показань за рекомендацією лікуючого лікаря та за наявності висновку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу, клініки медичної науково-дослідної установи або жіночої консультації.
• Застрахована особа з порушенням перебігу вагітності може направлятися в реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу безпосередньо із жіночої консультації.
• Застрахована особа, яка брала безпосередню участь в антитерористичній операції (Операції об’єднаних сил), має право на лікування (у супроводі членів сім’ї: чоловік/дружина, неповнолітні діти) в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу за профілем медико-психологічна реабілітація за рахунок коштів Фонду 1 раз після демобілізації за наявності відповідних медичних показань.

До уваги! Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Порядок призначення реабілітаційного лікування

Застрахована особа направляється до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу за її вибором, відповідно до медичних показань визначеного профілю медичної реабілітації, за рекомендацією лікуючого лікаря та за наявності висновку лікарської-консультативної комісії (далі – ЛКК) закладу охорони здоров’я, де перебуває зазначена особа на лікуванні.

Заклад охорони здоров’я, де застрахована особа перебуває на лікуванні, протягом доби з моменту надання висновку ЛКК, інформує орган Фонду за місцем обліку закладу охорони здоров’я, як страхувальника, про потребу зазначеної особи в подальшому лікуванні в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу із зазначенням профілю (страховий випадок).

Представник органу Фонду відвідує застраховану особу в закладі охорони здоров’я, де перебуває зазначена особа на стаціонарному лікуванні, та не пізніше наступного дня з моменту повідомлення про страховий випадок:

- надає роз’яснення про порядок забезпечення реабілітаційним лікуванням;

- оформлює заяву про забезпечення реабілітаційним лікуванням (застрахована особа пред’являє оригінал паспорта, документ, що посвідчує особу з інвалідністю (за наявності), свідоцтво про народження дитини (у разі необхідності отримання послуг із реабілітаційного лікування дитиною), довідку про безпосередню участь особи в ООС (у разі отримання послуг із медико-психологічної реабілітації учасників ООС).

Орган Фонду узгоджує з санаторно-курортним закладом можливість прийому хворого на реабілітаційне лікування та інформує заклад про граничні розміри витрат.

Представник органу Фонду інформує застраховану особу про готовність санаторно-курортного закладу прийняти на реабілітаційне лікування та граничні розміри витрат. У разі вмотивованої відмови санаторно-курортного закладу щодо прийняття застрахованої особи на реабілітаційне лікування, представник органу Фонду інформує про це застраховану особу і пропонує вибрати інший заклад.

Укладається тристоронній договір між органом Фонду, санаторно-курортним закладом та застрахованою особою. Після підписання застрахованою особою та органом Фонду, договір передається застрахованою особою санаторно-курортному закладу для належного оформлення.

Договір є документом, що надає право застрахованій особі на отримання послуг із реабілітаційного лікування у санаторно-курортному закладі за зазначеним у Договорі профілем медичної реабілітації, терміном лікування та датою початку лікування.

Під час прибуття до санаторно-курортного закладу застрахована особа пред’являє паспорт, документ, що посвідчує особу з інвалідністю (за наявності), свідоцтво про народження дитини (у разі направлення на лікування дитини), та надає:

- 3 примірники Договору;

- виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого;

- обмінну карту пологового будинку, пологового відділення лікарні – у разі направлення вагітної.

Термін проходження реабілітаційного лікування

Термін лікування в реабілітаційному відділенні, який є необхідним для відновлення здоров’я та працездатності застрахованої особи відповідно до профілю лікування та особливостей перебігу хвороби, визначається лікуючим лікарем та ЛКК, але має складати не більше 24 днів.

У разі скорочення терміну перебування застрахованої особи у реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу через погіршення стану здоров’я, у зв’язку з порушенням санаторно-курортного/лікувального режиму або з інших причин, її право на реабілітаційне лікування за відповідним профілем в даному періоді вважається використаним.

Умови призначення реабілітаційного лікування

За рахунок коштів Фонду застрахованим особам надаються послуги з реабілітаційного лікування згідно з переліком профілів медичної реабілітації:

1. Нейрореабілітація: підгострий період інсультів (після оперативних втручань на судинах мозку або без них); підгострий період черепно-мозкових травм.

2. М’язово-скелетна реабілітація: підгострий період після операцій на опорно-руховому апараті (ортопедичних, травматологічних); підгострий період опіків; ревматологічні захворювання.

3. Кардіопульмонарна реабілітація: підгострий період інфаркту міокарда (після оперативних втручань на судинах серця або без них); стан після пролікованої нестабільної стенокардії (після оперативних втручань на судинах серця або без них); підгострий період після операцій на серці; підгострий період захворювань легень; підгострий період після операцій на легенях, у тому числі з приводу гнійних процесів нетуберкульозного характеру; цукровий діабет.

4. Медико-психологічна реабілітація учасників ООС: порушення адаптації; розлади, пов’язані із споживанням їжі; неорганічні розлади сну; соматоформні розлади; неврастенія.

5. Реабілітація після оперативних втручань на органах зору: підгострий період після оперативних втручань на органах зору.

6. Реабілітація при порушені перебігу вагітності: ускладнена вагітність.

7. Інша (соматична) реабілітація: підгострий період після оперативних втручань на органах травлення; підгострий період після оперативних втручань на органах сечостатевої системи (оперативного та інструментального видалення каменів з нирок і сечових шляхів, ударно-хвильової літотрипсії); підгострий період після оперативних втручань на жіночих статевих органах.

Застрахована особа має право вільного вибору реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу відповідно до медичних показань за профілем медичної реабілітації.

Підстави для відмови у реабілітації за рахунок державних коштів

Особі можуть відмовити в медичній реабілітації за рахунок державних коштів, якщо:

- особа не є застрахованою особою за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

- відсутні медичні показання.