Дисциплінарне провадження щодо державного службовця

Нормативна база

• Закон України "Про державну службу"

• Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади"
• Постанова Кабінету міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039 "Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження"

• Наказ Національного агентства України з питань державної служби від 03 березня 2016 року № 49 "Про затвердження Порядку обліку та роботи з дисциплінарними справами"

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану! Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 року № 440 "Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану" у разі перебування державного службовця або працівника державного органу в робочий час в Україні поза межами робочого місця без рішення керівника державної служби,або за кордоном, крім перебування у службовому відрядженні, оформленому в установленому порядку,до державного службовця може бути застосоване дисциплінарне стягнення відповідно до закону.

Ініціювання дисциплінарного провадження

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону України “Про державну службу” (далі - Закон) підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

За статею 66 Закону до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 68 Закону дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження):

• міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства;
• суб’єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):
1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А":

• зауваження - суб’єктом призначення;
• інші види дисциплінарних стягнень - суб’єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;

2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В":

• зауваження - суб’єктом призначення;
• інші види дисциплінарних стягнень - суб’єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону суб’єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.
Таким чином, ініціювати провадження щодо конкретного державного службовця категорій "Б" і "В" може посадова особа, до компетенції якої відповідно до положення про орган (структурний підрозділ) належать повноваження щодо призначення та звільнення цього держслужбовця. Надалі дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження) суб’єкта призначення.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Відповідно до ч.2 ст. 69 Закону дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", є Комісія. Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб’єкт призначення. Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Зазначена комісія діє у складі не менше трьох членів, які виконують обов'язки на громадських засадах.

Відповідно до п. 1 ст. 71 Закону порядок здійснення дисциплінарного провадження (повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; порядок формування дисциплінарної комісії; порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі) затверджується Кабінетом Міністрів

Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема:

1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії;

2) порядок формування дисциплінарної комісії;

3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Формування дисциплінарної справи

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Перелік документів, які повинна містити дисциплінарна справа, передбачений ч. 2 ст. 73 Закону:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Загальні вимоги щодо обліку та роботи з дисциплінарними справами, які формуються під час здійснення дисциплінарного провадження визначаються наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03 березня 2016 року № 49 "Про затвердження Порядку обліку та роботи з дисциплінарними справами".
Відповідно до ст. 76 Закону державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Проведення службового розслідування та прийняття рішення

Дисциплінарна комісія готує подання, яке має рекомендаційний характер для суб’єкта призначення, однак є обов’язковим до розгляду. Відповідно до п. 35 Порядку здійснення дисциплінарного провадження  затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039 - Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб’єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.

Одночасно із внесенням суб’єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб’єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб’єкту призначення відповідно до статті 75 Закону.[1]
Суб’єкт призначення або інша посадова особа, уповноважена накладати стягнення, протягом 10 календарних днів зобов’язані прийняти рішення на підставі подання або надати вмотивовану відмову (ч. 11 ст. 69 Закону). Рішення оформляється відповідним актом (наказом, розпорядженням).

Закон доповнено статтею 9-1 згідно із Законом № 117-IX від 19.09.2019 щодо порядку доведення до відома державного службовця інформації або документів.
1. Доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв’язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку за наявними в особовій справі контактними даними.

3. Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов’язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв’язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів.

4. Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв’язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п’ятий календарний день з моменту їх відправлення.