Порядок використання земель з меліоративними системами

Нормативна база

• Конституція України
• Земельний кодекс України
• Водний кодекс України
• Кодекс України про надра
• Цивільний кодекс України
• Закон України "Про меліорацію земель"
• Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»
• Закон України "Про охорону навколишнього середовища"
• Закон України "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель"
• Закон України "Про оренду земель
• Державні будівельні норми України в.2.4-1-99 "Міліоративні споруди та системи", затверджені наказом Державного комітету України з будівництва та архутектури від 25 червня 1999 року № 153
• Наказ Державного комітету України по водному господарству, Міністерства аграрної політики від 02 листопада 2006 року № 206/638 "Про Порядок використання меліоративних фондів та меліоративних земель"

Загальна інформація

• меліорація земель - комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму грунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь;
• меліоровані землі - угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації;
• меліоративні заходи - роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей грунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культуртехнічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт;
• меліоративна система - технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об'єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом грунтів на меліорованих землях.
• меліоративна система загальнодержавного значення - меліоративна система, що знаходиться на території більше ніж однієї області, забезпечує міжобласну подачу, розподіл і відведення води та об'єкти інженерної інфраструктури якої перебувають на балансі підприємств, установ і організацій, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель.
• міжгосподарська меліоративна система - меліоративна система, що знаходиться в межах Автономної Республіки Крим, однієї області або одного району і забезпечує міжрайонну та міжгосподарську подачу, розподіл та відведення води.
• внутрішньогосподарська меліоративна система - меліоративна система, що знаходиться в межах земель одного власника (користувача) і забезпечує подачу, розподіл та відведення води на цих землях.
• меліоративна мережа - розміщений на землі та/або під землею цілісний технологічний комплекс об’єктів інженерної інфраструктури, що забезпечує забір або відведення води з точки водовиділу або в точці водовиділу для потреб водокористувачів.
• територія обслуговування меліоративної мережі - сукупність земельних ділянок (частин земельних ділянок) сільськогосподарського призначення, гідротехнічна меліорація яких може забезпечуватися меліоративною мережею.

Суб’єкти господарювання які використовують землі з меліоративними системами

Суб’єктами господарювання які використовують землі з меліоративними системами є:

• сільськогосподарські підприємства, асоціації водо- та землекористувачів, кооперативи або окремі власники, інші фізичні та юридичні особи, що використовують у своїй діяльності меліоровані землі і внутрішньогосподарські меліоративні системи;
• органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що мають у комунальній власності внутрішньогосподарські меліоративні системи;
• організації, які надають послуги суб'єктам господарювання (подача та відведення води, технічне обслуговування та ремонт об'єктів інженерної інфраструктури внутрішньогосподарських меліоративних систем тощо).
• Комерційні підприємства: наприклад, готельні комплекси, торговельні центри або інші комерційні споруди, які використовують землі з меліоративними системами для покращення естетики місцевості і управління водними ресурсами.
• Приватні сільськогосподарські виробники: Індивідуальні фермери або сімейні господарства, які володіють землею з меліоративними системами для особистого сільськогосподарського використання.

Умови використання земельних ділянок з меліоративними системами

Організаційно-правовою основою проведення меліорації земель є науково обгрунтовані державні цільові, міждержавні та місцеві (республіканська, обласні, районні, сільські, селищні, міські) програми меліорації земель, а також виробничі програми окремих суб'єктів господарювання та господарські договори, укладені відповідно до законодавства.

Земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку.

Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель зобов'язані забезпечувати:

• одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур шляхом застосування науково обгрунтованих технологій вирощування високоврожайних, стійких до захворювань та шкідників, адаптованих до грунтово-кліматичних умов сортів і гібридів сільськогосподарських культур;
• збереження та відтворення родючості грунтів, біологічне різноманіття і екологічну рівновагу в навколишньому природному середовищі, раціональне використання та охорону земель і водних ресурсів;
• цілісність використання масиву земель сільськогосподарського призначення;
• належну експлуатацію відповідних меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури таких систем, окремо розташованих гідротехнічних споруд, а також вжиття заходів щодо запобігання їх пошкодженню; додержання технологічної цілісності функціонування меліоративних систем. (частина 1 статті 25 Закону України "Про меліорацію земель").

Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель включають щороку до книг історії полів дані про призначення, розміри та основні характеристики меліорованих ділянок, якісні показники грунту, а також відомості про ефективність використання цих ділянок - урожайність сільськогосподарських культур, способи обробітку грунту, періодичність і кількість внесення добрив, здійснені меліоративні та природоохоронні заходи.

Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель несуть відповідальність за стан їх використання та моніторинг навколишнього природного середовища в зоні впливу меліоративної системи згідно із законодавством.

Особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, на якому здійснюється гідротехнічна меліорація, має право на компенсацію понесених витрат з гідротехнічної меліорації земельних ділянок, розташованих у такому масиві, або суміжних земельних ділянок, які не перебувають в її користуванні. Розмір компенсації та умови її сплати визначаються у договорі між цією особою та власником або користувачем земельної ділянки.

З метою забезпечення належного еколого-меліоративного стану угідь, належної якості зрошувальної води, біологічної потреби культур та запобігання ризику розвитку процесів деградації ґрунтів Кабінет Міністрів України встановлює нормативи екологічно безпечного зрошення, осушення та управління поливами або водовідведенням.

Власники, користувачі, у тому числі орендарі, земельних ділянок, на яких розташовані меліоративні системи, об’єкти їх інженерної інфраструктури та окремо розташовані гідротехнічні споруди, зобов’язані не чинити перешкод в експлуатації меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури та забезпечувати доступ працівників обслуговуючої (експлуатуючої) установи, організації до таких систем та їх експлуатацію.

Використання меліорованих земель повинно здійснюватись без погіршення еколого-меліоративного стану угідь і технічного стану меліоративних систем на умовах відновлення або покращення екологічної ситуації та родючості ґрунтів. Забороняється застосування заходів, що призводять до погіршення якості земельних ділянок.

Господарська діяльність на територіях підвищеного екологічного ризику, яка може завдавати шкоди іншим землевласникам, землекористувачам та навколишньому природному середовищу, повинна бути змінена або припинена.

На ділянках з дуже незадовільним еколого-меліоративним станом земель сільськогосподарське використання меліорованих угідь слід вважати недоцільним. На таких територіях землі потребують виведення з обігу, консервації або, залежно від виду деградації, докорінної меліорації або ренатуралізації.

Обмеження і обтяження у використанні ділянок меліорованих та прилеглих до них земель здійснюються в порядку, що встановлюється Земельним кодексом України

При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 10 років. До договору оренди землі включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації. (частина четверта статті 19 Закону України "Про оренду землі").

Встановлення земельних сервітутів для здійснення заходів з меліорації земель

Власники, землекористувачі меліорованих земель або інші особи мають право вимагати встановлення земельних сервітутів для забезпечення будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, зокрема для:

• будівництва та розміщення трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних), гідротехнічних споруд і насосних станцій, захисних дамб, спостережних мереж, інших споруд та об’єктів, що є складовими відповідної меліоративної системи;
• проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва та експлуатації трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних), гідротехнічних споруд і насосних станцій, захисних дамб, спостережних мереж, інших об’єктів інженерної інфраструктури відповідної меліоративної системи;
• руху (переміщення) пересувних об’єктів інженерної інфраструктури відповідно до її технологічних властивостей з метою забезпечення їх цілісного функціонування.

Власник, користувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на одержання плати за його встановлення в розумному розмірі, крім випадків встановлення безоплатного земельного сервітуту.

Екологічні та технологічні обмеження при використанні земель з меліоративними системами

Використання меліоративних земель повинно здійснюватись без погіршення еколого-меліоративного стану угідь і технічного стану меліоративних систем на умовах відновлення або покращення екологічної ситуації та родючості ґрунтів. Забороняється застосування заходів, що призводять до погіршення якості земельних ділянок. Господарська діяльність на територіях підвищеного екологічного ризику, яка може завдавати шкоди іншим землевласникам, землекористувачам та навколишньому природному середовищу, повинна бути змінена або припинена.

Обмеження господарської діяльності на меліорованих землях стосується:

1. використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок;
2. необґрунтовано інтенсивного використання земель;
3. розорювання сіножатей та пасовищ на землях, ускладнених процесами шкідливої дії вод;
4. використання земель спеціального призначення для сільськогосподарських потреб (землі охоронних зон, водного фонду, заповідних територій тощо).

Нормативи екологічно безпечного зрошення й осушення та управління поливами або водовідведенням встановлюються залежно від еколого-меліоративного стану угідь, біологічної потреби культур та стійкості земель до проявів процесів деградації або шкідливої дії вод.

Виділяється п'ять категорій еколого-меліоративного стану земель: добрий, задовільний, задовільний із загрозою погіршення, незадовільний та дуже незадовільний.

• Для земель з певною якісною категорією еколого-меліоративного стану обмеження встановлюють індивідуально з урахуванням: розташування об'єкта у межах масиву зрошення або осушення; геоморфологічних та морфометричних характеристик рельєфу; режимів зволоження або осушення, водного балансу території та агрокліматичних показників; проявів та інтенсивності процесів деградації або шкідливої дії вод.

• Землі з добрим і задовільним еколого-меліоративним станом, не ушкоджені процесами деградації або шкідливої дії вод, використовуються без обмежень і не потребують додаткових природоохоронних або меліоративних заходів. На них застосовується загально рекомендований для даної зони та типу природних умов набір сільськогосподарських культур, комплекс агротехнічних прийомів та операцій з їхнього вирощування. За умови достатньої кількості та кондиційної якості води призначаються оптимальні режими зрошення. Проведення поливів обмежено придатними водами допускається за умови проведення заходів з хімічної меліорації або у критичні періоди росту рослин.

• На ділянках задовільного із загрозою погіршення стану земель використання угідь має супроводжуватись обов'язковим регулюванням технологічних впливів шляхом введення попереджувальних заходів або ґрунтозахисних технологій рослинництва, що включають протиерозійні заходи, поліпшення якості поливних вод і хімічну меліорацію ґрунтів, регулювання поверхневого стоку, водозберігаючі та ґрунтозахисні режими зрошення. Обмеження встановлюються індивідуально для земель з певним видом деградації або шкідливої дії вод:

- техногенно та природно підтоплювані землі використовуються за умови роботи горизонтального або вертикального дренажу, із застосуванням спеціалізованих сівозмін і агротехнічних заходів, заходів із регулювання поверхневого стоку, водозберігаючих режимів зрошення;

- засолені землі використовуються з застосуванням комплексу заходів із попередження або ліквідації засолення, адаптованого до конкретних характеристик природно-меліоративних умов території, засобів фітомеліорації із включенням до сівозмін солестійких культур. Використання мінералізованих вод для поливу таких земель забороняється;

- осолонцьовані землі використовуються за умови проведення заходів із хімічної меліорації ґрунтів і вод та застосування засобів фітомеліорації;

- ерозійно небезпечні землі використовуються за умови проведення протиерозійних заходів, водозберігаючих режимів зрошення із застосуванням спеціальної ґрунтозахисної технології вирощування сільськогосподарських культур. Не допускається зрошення поверхневим способом.

• На меліорованих угіддях з незадовільним еколого-меліоративним станом земель їх використання має здійснюватись на основі наукових рекомендацій із застосуванням комплексу природоохоронних і меліоративних заходів та технологій з покращення якості земель. Загальна система обмежень на використання земель даної категорії включає:

1. обов'язкове застосування ґрунтозахисних режимів зрошення та осушення за умови постійної роботи вертикального або горизонтального дренажу;
2. застосування ґрунтозахисних систем землекористування, науково обґрунтованих сівозмін, обробітку ґрунту, відповідних засобів і техніки поливу або водовідведення;
3. застосування технологій змінних норм щодо поливів, хімічної меліорації ґрунтів і води, удобрення та догляду за посівами тощо.

• На ділянках з дуже незадовільним еколого-меліоративним станом земель сільськогосподарське використання меліорованих угідь слід вважати недоцільним. На таких територіях землі потребують виведення з обігу, консервації або, залежно від виду деградації, докорінної меліорації або ренатуралізації.

Пробеми використання земель з меліорованими системами

Під час паювання земель та майна колективних сільськогосподарських підприємств меліоративні системи не паювалися (пункт 21 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177).

Об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності відповідно до Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 № 1253)
Таке рішення призвело до утворення ситуації, коли на приватних землях знаходяться комунальні меліоративні системи. На жаль, у цій ситуації власники вбачають більшу вигоду у здаванні труб системи на металобрухт, ніж в її утриманні.
Для забезпечення ефективного та еколого-безпечного використання меліорованих земель 02.11.2006 року Державним комітетом України по водному господарству та Міністерством аграрної політики України було видано спільний наказ № 206/638 "Про Порядок використання меліоративних фондів і меліорованих земель". Як видається, положення затверджене наказом мають обмежений ефект, оскільки або повторюють існуючі вимоги законодавства, або не забезпечені механізмом примусового забезпечення. Таким чином, задовільна правова база для спільного використання земель з меліоративними системами відсутня.
Чинне законодавство, що визначає правовий режим земельних ділянок з меліоративними системами (ЗУ "Про меліорацію земель", ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та споруди" тощо), на жаль, не розраховане на ситуацію, коли земельні ділянки із меліоративними системами поділені на дрібні "клаптики". Ефективне використання земель за таких умов взагалі неможливе. Потрібно законодавчо заохочувати концентрацію земель з меліоративними системами в обмеженого кола власників (або хоча б користувачів) і не допускати подрібнення таких земель у майбутньому.

27 вересня 2022 року Уряд прийняв постанову № 1077 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо стимулювання меліорації земель» впроваджено нові об’єкти Державного земельного кадастру: «меліоративна мережа» та «складова частина меліоративної мережі»

Впровадження нових адміністративних послуг, які надаватимуться безоплатно, а саме:

- державна реєстрація меліоративної мережі з видачею витягу з Державного земельного кадастру;

- державна реєстрація змін до відомостей про меліоративну мережу з видачею витягу з Державного земельного кадастру;

- державна реєстрація складової частини меліоративної мережі з видачею витягу з Державного земельного кадастру;

- державна реєстрація змін до відомостей про складову частину меліоративної мережі з видачею витягу з Державного земельного кадастру.

Передбачено надання нової адміністративної послуги на платній основі – надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу з Державного земельного кадастру про меліоративну мережу, складову частину меліоративної мережі.

Корисні посилання

• Стаття 26. Використання земельних ділянок з меліоративними системами