Набуття права власності на об’єкти безхазяйної нерухомої речі: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] * [http://zakon0.rada.gov.ua/...)
 
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==


* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]16 січня 2003 року № 435-IV
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»]1 липня 2004 року№ 1952-IV
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]21 травня 1997 року № 280/97-ВР
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»]



Версія за 18:00, 4 жовтня 2018

Нормативна база

Визначення поняття речі (ст.179 ЦК)

річ – предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки;
безхазяйна річ (майно) – річ, яка не має власника або власник якої невідомий;
нерухомі речі (нерухоме майно, нерухомість) – земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ст.181 ЦК);
власник – будь-яка особа, яка на законних підставах володіє, користується і розпоряджається належним їй майном;
відумерла спадщина – комплекс майнових прав та обов`язків, які у разі відсутності спадкоємців за заповітом та за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, за рішенням суду переходять у власність територіальної громади сільської ради;
суб`єкти виявлення безхазяйної речі (майна) чи відумерлої спадщини – будь-яка фізична чи юридична особа, якій стало відомо про місцезнаходження такої речі чи майна.

Відповідно до п. 1 ст. 335 ЦК України:
Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Виявлення безхазяйного нерухомого майна

Суб’єкти господарювання та громадяни, яким стало відомо про нерухоме майно, що не має власника або власник якого невідомий, зобов’язані повідомляти про це органи місцевого самоврядування, на території якого воно розміщено.
У разі, коли об’єкт нерухомого майна не має власника або власник якого невідомий, відповідний орган місцевого самоврядування при одержанні повідомлення про наявність нерухомого майна, яке не має власника або власник якого невідомий, не пізніше визначеного терміну, встановленого чинним законодавством, від дня надходження повідомлення:

  1. Спільно з комунальним житловим підприємством, на території якого знаходиться об’єкт нерухомого майна, складає акт обстеження об’єкта нерухомості з метою визначення його місця розташування, основних технічних характеристик.
  2. Орган місцевого самоврядування направляє запити до бюро технічної інвентаризації, при потребі – до регіонального відділення Фонду державного майна України та до інших суб’єктів господарювання для встановлення власника нерухомого майна.

Взяття на облік безхазяйної нерухомої речі

Безхазяйна нерухома річ береться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування (заявника), на території якого воно розміщене шляхом звернення до органу державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку.

Цивільним кодексом України не визначено суб’єкта, на якого покладається обов’язок інформувати громаду (суспільство) про взяття нерухомого майна на облік як безхазяйного. Однак, цілком виправдано вбачається, що таким суб’єктом є відповідний орган місцевого самоврядування. Адже саме орган місцевого самоврядування є зацікавленою особою щодо набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно, тому необхідність забезпечення дотримання такої складової процедури набуття права власності, як офіційне оприлюднення інформації про взяття безхазяйного нерухомого майна на облік, є його прерогативою.

Про взяття безхазяйного нерухомого майна на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйного нерухомого майна воно за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Під час розгляду заяви державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) державної реєстрації прав на майно, щодо якого подано таку заяву.

За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік.

Наступний крок, державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості та відкриває облікову справу.

Датою та часом взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вважаються дата та час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

За результатом розгляду заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна документи, подані заявником, зберігаються суб’єктом державної реєстрації прав, нотаріусом протягом трьох років.

Документи та/або відомості, сформовані державним реєстратором за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час розгляду заяви, зберігаються в електронній формі у цьому Реєстрі.

Після внесення записів до спеціального розділу Державного реєстру прав, один примірник якого видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення органові місцевого самоврядування.