Протидія булінгу в дитячому середовищі

Нормативна база

1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР
2. Конвенція про права дитини від 20.11.1989
3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X
5. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III
6. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII

Визначення поняття «булінг»

Ч. 1 ст. 16 «Конвенції про права дитини» передбачає, що жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.

Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.(ст. 52 Конституції України)

Ч. 4 ст. 293 Цивільного кодексу України : «Фізична особа має право на належні, безпечні і здорові умови праці, проживання, навчання тощо».

Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника чи однокласниці – це ознаки нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування — регулярного, повторюваного день у день знущання.

Булінг (від англ. Bully - хуліган, залякувати) – форма насильства у вигляді травлі, бойкоту, насмішок, дезінформації, псування особистих речей, фізичній розправі, тощо.

Булінг має на увазі не агресію або злість переслідувача, а презирство, зневагу — почуття відрази до особи, того, хто ніби не заслуговує на повагу. Переслідувач приймає на себе право домінантності, контролю, виключення та ізоляції жертв. У процесі боулінгу велику роль відіграють спостерігачі, яких за дослідженнями 88% від усіх дітей і лише від 10 до 20% намагаються якось допомогти, коли над кимось знущаються. Жертва боулінгу у більшості випадків не здатна ефективно захищати себе, тому певною мірою беззахисна перед кривдником або їх групою.

Булінг – явище більш характерне для загальноосвітніх шкіл, де учні об’єднані формально (за віковим принципом), і менш характерна для музичних, художніх шкіл тощо, де діти об’єднані спільним інтересом.

Поняття та види булінгу. Алгоритм дій

Із проявами булінгу в Україні стикаються 8 із 10 дітей. Такі дані оприлюднили в Українському Інституті Дослідження Екстремізму.

Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:

• переслідувач (булі);
• жертва;
• спостерігач.
  

Найчастішими причинами боулінгу є:

• помилкове уявлення про те, що агресивна поведінка допустима;
• бажання завоювати авторитет в очах друзів та однолітків;
• бажання привернути увагу впливових дорослих;
• нудьга, здирство, компенсації за невдачі в навчанні чи громадському житті;
• через тиск батьків, через жорстоке поводження батьків та відсутність їхньої уваги до дитини.
  

Форми булінгу

Найпоширенішими формами булінґу є:

• словесні образи, глузування, обзивання, погрози;
• образливі жести або дії, наприклад, плювки;
• залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;
• ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;
• вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви;
• фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);
• приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.

Види булінгу

Види булінгу можна об’єднати в групи вербального, фізичного та емоційного (соціального) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу. 70% знущання відбувається вербально: принизливі обзивання, дошкуляння, жорстока критика, плямування репутації, висміювання, агресивні зауваження, записки з погрозами застосування насилля, поширення неправдивих обвинувачень, ворожих чуток та пліток.

• Фізичне насильство найбільш помітне, однак складає менше третини випадків булінгу (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, ляпаси, пошкодження та знищення одягу та особистих речей жертви, а також погляди, жести, образливі рухи тіла та міміки обличчя).
  
• Економічний булінг – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.
  
• Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.
  
• Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти тощо.
  
• Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі).
  

Відповідальність за вчинення булінгу

Відповідно до п.11 ч. 2 ст. 54 Закону України «Про освіту» педагогічні працівники зобов`язані захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.

Цивільна відповідальність

Ч. 1-4 ст. 1178 Цивільного кодексу України передбачає , що шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров'я чи іншого закладу, що зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов'язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Якщо малолітня особа перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції опікуна, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану нею, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов'язані здійснювати нагляд за нею, батьки (усиновлювачі), опікун, такі заклади та особа зобов'язані відшкодувати шкоду у частці, яка визначена за домовленістю між ними або за рішенням суду.

Особа віком від 14 до 18 років відповідає за завдану нею шкоду самостійно. У разі відсутності у такої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, її батьками (усиновлювачами) або піклувальником. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
Відносно стягнення матеріальної та моральної шкоди слід звертатися до суду з позовною заявою в порядку цивільного законодавства згідно ст. 22 та 23 Цивільного кодексу України.

Адміністративна відповідальність

Якщо булінг переростає в насильство, то тут настає відповідальність батьків згідно ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо кривднику не виповнилося 16 років.

Кримінальна відповідальність

З настанням 16 річного віку до кривдника мають застосовуватися санкції Кримінального кодексу України, якщо в його діях є ознаки складу злочину. У випадках особливо жорстокого поводження кривдника з жертвою кримінальна відповідальність настає з 14 річного віку.