Статус третіх осіб у цивільному процесі: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(зміна законодавства)
Немає опису редагування
Рядок 4: Рядок 4:
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]


== '''Поняття третіх осіб у цивільному процесі''' ==
== '''Поняття та види третіх осіб у цивільному процесі''' ==
  '''''Треті особи''''' - це суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у розпочату провадженням справу для захисту особистих суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.<br />


Крім сторін у результаті цивільної справи можуть бути заінтересовані й інші особи, що не є суб’єктами спору, переданого на розгляд і вирішення суду. Вони називаються третіми особами. Назва третьої особи суто умовна, яка має лише процесуальне значення – вони вступають у справу між двома сторонами, тому й одержали свою назву.<br />
В залежності від прояву матеріально-правової заінтересованості треті особи бувають '''''двох видів''''':
#треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (відповідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6427#n6427 до ст. 52 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)]);
#треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6427#n6427 ст. 53 ЦПК України]).<br />
=== '''Треті особи, які заявлять самостійні вимоги щодо предмета спору''' ===
'''''Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору''''', можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.<br />


Треті особи – це суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену у суді справу для захисту власних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, наділені матеріально-правовою заінтересованістю, яка, як правило, суперечить інтересам позивача та (або) відповідача.<br />
Участь третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, характеризується такими ознаками:
# вступають у процес, що розпочався;
# вступають у процес до закінчення судового розгляду;
# є суб'єктами спірних матеріальних правовідносин;
# вступають у процес добровільно та з власної ініціативи;
# втручаються у спір між сторонами, що вже виник;
# їх інтереси суперечать, як правило, інтересам обох сторін;
# заявляють самостійні вимоги на предмет спору (можуть претендувати на весь предмет чи на його частину);
# відстоюють у процесі свої інтереси, а відтак, їхня юридична заінтересованість носить особистий характер. Матеріально-правовий інтерес полягає в тому, що рішення, яке буде винесено судом по конкретній справі, може порушити права та інтереси третьої особи. Процесуально-правовий інтерес третьої особи полягає в недопущенні ухвалення судом невигідного для себе рішення;
# вступають у справу, пред'явивши позов до однієї або до обох сторін.<br />


Зважаючи на форму вступу та характер заінтересованості, вирізняльними ознаками третіх осіб є: вступ у порушену справу у суді; втручання у спір між сторонами; особистий характер заінтересованості.<br />
Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє '''''ухвалу.'''''<br />
Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа ''за клопотанням учасника справи розглядається спочатку''.<br />
Проте певна різниця в правах є. На відміну від позивача, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не може обирати відповідачів (лише серед сторін), не може обирати підсудність (позов завжди подається до суду, який розглядає справу), залучити додаткових відповідачів, клопотати про заміну неналежного відповідача, якщо ним є позивач по первісному позову. Неоднозначним є визнання за третіми особами права на укладення мирової угоди, оскільки це право сторони реалізують спільно.<br />


В залежності від прояву матеріально-правової заінтересованості треті особи бувають двох видів:
До третьої особи із самостійними вимогами не може бути пред'явлено зустрічний позов.
#треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (ст. 52 ЦПК);
#треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ст. 53 ЦПК).<br />
 
Правовий статус третіх осіб дещо подібний до прав та обов’язків сторін. Тому щодо участі третіх осіб можуть застосовуватися положення про процесуальну співучасть та процесуальне правонаступництво.
 
== '''Треті особи, які заявлять самостійні вимоги щодо предмета спору''' ==
 
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, – це треті особи, які вступають у справу шляхом пред’явлення позову до однієї чи двох сторін з метою захисту особистих суб’єктивних матеріальних прав, свобод, охоронюваних законом інтересів (ст. 32 ЦПК).<br />
 
Отже, додатковими ознаками цих суб’єктів цивільного процесу є: заявлення самостійних вимог на предмет спору; вступ у процес шляхом пред’явлення позову. Заявлення самостійної вимоги на предмет спору між сторонами, яка пред’являється по їх справі, ні в якій мірі не свідчить про наявність самостійних прав на предмет спору, які можуть бути визначені тільки рішенням суду після розгляду справи по суті.
Особливістю участі у цивільному процесі третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги є те, що вони можуть порушити процес самостійно на захист своїх прав. Але з метою економії процесуальних засобів і недопущення ухвалення різних за змістом рішень суд розглядає дві правові вимоги: перша – позивача до відповідача, друга – третьої особи до позивача, відповідача чи до обох сторін.
Процесуальною формою втілення самостійної вимоги третьої особи буде позовна заява, яка повинна відповідати загальним вимогам, встановлених для такого виду заяв, із обов’язковим реквізитом про обґрунтування правового зв’язку цієї вимоги із вимогою, яка вже є предметом судового розгляду. Залучити до участі у справі третю особу, яка заявляє самостійні вимоги, неможливо, зважаючи на дію принципу диспозитивності.
Пред’явлення позову третіми особами можливе у суді першої інстанції до ухвалення рішення суду. Після вступу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, за її клопотанням справа розглядається спочатку.<br />


За процесуальним становищем треті особи, які заявляють самостійні вимоги, користуються усіма правами і мають усі обов’язки позивача. Але між ними є відмінність: в інтересах позивача порушується справа у суді, третя ж особа вступає у вже порушену справу, тому об’єднувати цих осіб поняттям “позивач” було б неправильним. Не породжує участь третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, із стороною співучасті, оскільки, як правило, їх інтереси носять взаємовиключний характер. Третя особа займає окреме процесуальне становище у процесі.<br />
=== Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ===
'''''Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору''''', можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також ''за заявою учасників справи.'''''''<br />
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов’язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.<br />


У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.<br />


== '''Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору''' ==
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов’язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.<br />


Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення у справі може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін.<br />
Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ''не тягне за собою розгляду справи спочатку.'
== '''Права та обов'язки третіх осіб в цивільному процесі''' ==
'''''Треті особи мають право на:'''''
* ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
* подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
* подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
* ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
* оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
* користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.<br />


Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, – це треті особи, які беруть участь у справі на стороні позивача або відповідача з метою захисту своїх суб’єктивних прав та інтересів.
'''''Треті особи зобов'язані:'''''
Додатковими ознаками третіх осіб без самостійних вимог є: виступ у процесі на стороні позивача або відповідача; специфічний спосіб захисту своїх прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.
* виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
Юридична заінтересованість третіх осіб пов’язана з можливим регресним позовом, своєчасним запобіганням порушенню своїх прав. Беручи участь у процесі, який передує регресному позову, третя особа може сприяти з’ясуванню обставин справи, що може попередити пред’явлення до неї регресних вимог. Наприклад, участь особи, яка вже одержує аліменти, при пред’явленні до боржника іншою особою іншого позову про стягнення аліментів.
* сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;
Крім запобігання пред’явленню невигідного для себе регресного позову, третя особа може бути заінтересованою також у тому, щоб вступивши у процес, сприяти у майбутньому пред’явленню нею позову до сторони, на боці якої вона виступає. Наприклад, участь на боці позивача, який ставить вимогу про визнання нового заповіту недійним, будучи за попереднім заповітом відказоодержувачем.<br />
* з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;
* подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
* надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
* виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
* виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.<br />
== '''Розмір судового збору''' ==
Позовна заява третьої особи із самостійними вимогами оплачується державним митом за загальними правилами відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/stru#Stru Закону України  «Про судовий збір»]. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах. <br />
Пред'явлення позову третіми особами можливе в суді першої інстанції до постановлення судового рішення. Ухвала суду про відмову та допуск третьої особи у справу не може бути оскаржена поданням апеляційної скарги, оскільки такі дії суду не перешкоджають дальшому рухові справи. Але особи, які мають право на апеляційне оскарження рішення суду, можуть у апеляційній скарзі викласти свої міркування також з приводу законності ухвали суду з цього приводу.<br />


Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, захищає свої права, свободи та законні інтереси шляхом захисту суб’єктивних прав сторони, на боці якої вона виступає. Для вступу в процес по справі подається заява із зазначенням мотивів вступу і посиланням на докази. Така заява не підлягає оплаті судовим збором і повинна бути подана до закінчення судового розгляду справи.<br />
Інколи участь у цивільному процесі обов’язково зумовлена нормами матеріального права. Так, наприклад, відповідно до ст. 660 ЦК при договорі купівлі-продажу якщо особа на підставах, що виникли до продажу товару, пред’явить до покупця позов про витребування товару, покупець повинен повідомити про це продавця та подавати клопотання про залучення його до участі у справі. Продавець при цьому повинен вступити у справу на стороні покупця у якості третьої особи без самостійних вимог. Якщо ж покупець не повідомив продавця про пред’явлення іншою особою позову про витребування товару та не подав клопотання про залучення до участі у справі, продавець не відповідає перед покупцем, якщо продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару у покупця.<br />
Третя особа без самостійних вимог на відміну від іншого виду третіх осіб, крім особистого залучення до процесу, може притягуватися до участі у справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі або з ініціативи суду (ст. 35 ЦПК).<br />
Законом встановлено обов’язок сторони, в якої за рішенням суду виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої у такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, повідомити суд про таку особу.<br />
Сторона, яка бажає залучити на свій бік третю особу, мусить доказати, що є певний зв’язок, певні відносини між третьою особою і даною стороною й довести інтерес. Якщо суд не буде вбачати такого зв’язку, то він не допускає її у процес. Тому у заяві, яка подається до суду повинні міститися зазначення ім’я (найменування) третьої особи, місце її проживання (перебування) або місцезнаходження та підстави, з яких вона має бути залучена до участі у справі.
Суд повідомляє третю особу про справу, направляє їй копію заяви про залучення третьої особи і роз’яснює її право заявити про свою участь у справі. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі. Якщо від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї.<br />
Якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску третьої особи до участі в справі, це питання вирішується судом залежно від обставин справи. З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи суд постановляє ухвалу (ст. 36 ЦПК), яка оскарженню не підлягає.<br />
На відміну від вступу у цивільний процес третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, їхній вступ у процес не тягне за собою припинення і розвитку спочатку, а продовжується.<br />
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов’язки особи, яка бере участь у справі (ст. 43 ЦПК), а також іншими правами, визначеними процесуальним законом.<br />
Трудове законодавство встановлює особливість участі третіх осіб без самостійних вимог на боці відповідача у справах про незаконне звільнення чи переведення працівників. Так, відповідно до ст. 237 КЗпП суд покладає на службову особу, винну незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов’язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв’язку працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, якщо воно було проведено з порушенням закону. Суть цієї особливості зводиться до того, що суд розглядає одночасно і первісну, і регресну вимоги. Тобто, при поновленні працівника на попередній роботі, суд зобов’язує роботодавця оплатити за час вимушеного прогулу, а також винну службову особу здійснити відшкодування завданої матеріальної шкоди.
== '''Вартість''' ==
Позовна заява третьої особи із самостійними вимогами оплачується державним митом за загальними правилами відповідно до ЗУ «Про судовий збір» ст.6  Порядок сплати судового збору п.5. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.. Пред'явлення позову третіми особами можливе в суді першої інстанції до постановлення судового рішення. Ухвала суду про відмову та допуск третьої особи у справу не може бути оскаржена поданням апеляційної скарги, оскільки такі дії суду не перешкоджають дальшому рухові справи. Але особи, які мають право на апеляційне оскарження рішення суду, можуть у апеляційній скарзі викласти свої міркування також з приводу законності ухвали суду з цього приводу.<br />
Проте певна різниця в правах є. На відміну від позивача, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не може обирати відповідачів (лише серед сторін), не може обирати підсудність (позов завжди подається до суду, який розглядає справу), залучити додаткових відповідачів, клопотати про заміну неналежного відповідача, якщо ним є позивач по первісному позову. Неоднозначним є визнання за третіми особами права на укладення мирової угоди, оскільки це право сторони реалізують спільно.<br />
До третьої особи із самостійними вимогами не може бути пред'явлено зустрічний позов.


[[Категорія:Доробити]]
[[Категорія: Цивільний процес]]

Версія за 14:29, 1 серпня 2018

Нормативна база

Конституція України від 28.06.1996 р.
Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV
Закон України "Про судовий збір"

Поняття та види третіх осіб у цивільному процесі

 Треті особи - це суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у розпочату провадженням справу для захисту особистих суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.

В залежності від прояву матеріально-правової заінтересованості треті особи бувають двох видів:

  1. треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (відповідно до ст. 52 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України));
  2. треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (відповідно до ст. 53 ЦПК України).

Треті особи, які заявлять самостійні вимоги щодо предмета спору

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Участь третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, характеризується такими ознаками:

  1. вступають у процес, що розпочався;
  2. вступають у процес до закінчення судового розгляду;
  3. є суб'єктами спірних матеріальних правовідносин;
  4. вступають у процес добровільно та з власної ініціативи;
  5. втручаються у спір між сторонами, що вже виник;
  6. їх інтереси суперечать, як правило, інтересам обох сторін;
  7. заявляють самостійні вимоги на предмет спору (можуть претендувати на весь предмет чи на його частину);
  8. відстоюють у процесі свої інтереси, а відтак, їхня юридична заінтересованість носить особистий характер. Матеріально-правовий інтерес полягає в тому, що рішення, яке буде винесено судом по конкретній справі, може порушити права та інтереси третьої особи. Процесуально-правовий інтерес третьої особи полягає в недопущенні ухвалення судом невигідного для себе рішення;
  9. вступають у справу, пред'явивши позов до однієї або до обох сторін.

Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.
Проте певна різниця в правах є. На відміну від позивача, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не може обирати відповідачів (лише серед сторін), не може обирати підсудність (позов завжди подається до суду, який розглядає справу), залучити додаткових відповідачів, клопотати про заміну неналежного відповідача, якщо ним є позивач по первісному позову. Неоднозначним є визнання за третіми особами права на укладення мирової угоди, оскільки це право сторони реалізують спільно.

До третьої особи із самостійними вимогами не може бути пред'явлено зустрічний позов.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.''
 Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов’язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов’язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.'

Права та обов'язки третіх осіб в цивільному процесі

Треті особи мають право на:

  • ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
  • подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
  • подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
  • ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
  • оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
  • користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Треті особи зобов'язані:

  • виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
  • сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;
  • з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;
  • подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
  • надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
  • виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
  • виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Розмір судового збору

Позовна заява третьої особи із самостійними вимогами оплачується державним митом за загальними правилами відповідно до Закону України «Про судовий збір». За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
Пред'явлення позову третіми особами можливе в суді першої інстанції до постановлення судового рішення. Ухвала суду про відмову та допуск третьої особи у справу не може бути оскаржена поданням апеляційної скарги, оскільки такі дії суду не перешкоджають дальшому рухові справи. Але особи, які мають право на апеляційне оскарження рішення суду, можуть у апеляційній скарзі викласти свої міркування також з приводу законності ухвали суду з цього приводу.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Статус_третіх_осіб_у_цивільному_процесі&oldid=7674