Право на користування житловим приміщенням

Нормативна база

• Цивільний процесуальний кодекс України;
• Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру».
• Сімейний кодекс України.
• Конституція України
• Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
• Конвенція про захист прав людини та основних свобод
• Житловий кодекс України
• Цивільний кодекс України
• Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»
• Закон України «Про судовий збір»
• Пленум Верховного Суду України у постанові «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 року № 2
• Постанова Верховного Суду України № 6-57цс11 від 16.01.2012

Випадки збереження права користування жилим приміщенням

Відповідно до ст.71 Житлового кодексу України, жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:

1. призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; призову на військову службу під час мобілізації, на особливий
2. період - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше
3. ушкодження здоров’я та перебувають на лікуванні в медичних закладах або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми - на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в медичних закладах, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою;
   
4. тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
   
5. влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
   
6. виїзду у зв'язку з виконанням обов'язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків;
   
7. влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;
   
8. виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
9. взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.

Підстави втрати права користування жилим приміщенням

• вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті (ст.107 Житлового кодексу України)
  
• відсутність члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (ч.2 ст. 405 ЦК України).
  
• відсутність наймача без поважних причин понад шість місяців
• систематичне порушення правил користування житловим приміщенням (ст.116 Житлового кодексу України)

Порядок поновлення права користування житловим приміщенням

Поновлення права користування житловим приміщенням відбувається в судовому порядку. Для цього потрібно:

• Звернутись до суду з позовом "Про поновлення права на користування житловим приміщенням"

• Надати докази, що підтверджують поважність відсутності за місцем проживання понад установлені строки (наприклад: медична документація, довідки про проходження військової служби, довідки з роботи за кордоном).

Якщо з будинку,  квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і 

членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;

    4)  виїзду  у  зв'язку  з  виконанням  обов'язків  опікуна чи 

піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків;

    5) влаштування    непрацездатних    осіб,    у   тому   числі 

дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;

    6) виїзду  для   лікування    в    лікувально-профілактичному 

закладі - протягом усього часу перебування в ньому;

    7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, 

позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.

Порядок поновлення права користування житловим приміщенням

Поновлення права користування житловим приміщенням відбувається в судовому порядку. Для цього потрібно:

• Звернутись до суду з позовом "Про поновлення права на користування житловим приміщенням"

• Надання доказів що підтверджують поважність відсутності за місцем проживання понад установлені строки (медична документація, довідки про проходження військової служби, довідки з роботи за кордоном).

    Стаття 71. Збереження жилого приміщення за тимчасово 
               відсутніми громадянами 

    При тимчасовій відсутності наймача або членів його  сім'ї  за 

ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

    Якщо наймач або члени його сім'ї  були  відсутні  з  поважних 

причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

    Жиле приміщення  зберігається за тимчасово відсутнім наймачем 

або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:

    1) призову  на  строкову  військову службу або направлення на 

альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров’я та перебувають на лікуванні в медичних закладах або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми - на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в медичних закладах, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою; { Пункт 1 частини третьої статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2181-VIII ( 2181-19 ) від 07.11.2017 }

    2)  тимчасового  виїзду  з  постійного  місця  проживання  за 

умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;

    3)  влаштування  дитини  (дітей)  на  виховання  до  родичів, 

опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

    Якщо з будинку,  квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і 

членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;

    4)  виїзду  у  зв'язку  з  виконанням  обов'язків  опікуна чи 

піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків;

    5) влаштування    непрацездатних    осіб,    у   тому   числі 

дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;

    6) виїзду  для   лікування    в    лікувально-профілактичному 

закладі - протягом усього часу перебування в ньому;

    7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, 

позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.

    Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати 

інші члени сім'ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання.

    У  випадках,  передбачених  пунктами 1 - 7 цієї статті, право 

користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.

    Відповідно до  Основ  житлового  законодавства  Союзу  РСР  і 

союзних республік законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути встановлено й інші умови і випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на більш тривалий строк. { Стаття 71 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3187-12 від 06.05.93, N 1525-III ( 1525-14 ) від 02.03.2000, N 2377-IV ( 2377-15 ) від 20.01.2005, N 2394-VI ( 2394-17 ) від 01.07.2010 }

    Стаття 72. Порядок визнання особи такою, що втратила право 
               користування жилим приміщенням 

    Визнання особи такою,  що втратила право  користування  жилим 

приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

    Стаття 73. Бронювання жилого приміщення 

    Жилі приміщення,  що їх займають наймачі та члени  їх  сімей, 

бронюються при направлені на роботу за кордон - на весь час перебування за кордоном, при виїзді на роботу в райони Крайньої Півночі і в прирівняні до них місцевості - на весь час дії трудового договору, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР, - на весь час перебування в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях.

    Відповідно до  Основ  житлового  законодавства  Союзу  РСР  і 

союзних республік законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути передбачено й інші випадки бронювання жилих приміщень.

Основний Закон України - Конституція України в статті 47 закріплює право кожної людини на житло. При цьому задекларовано, що держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Але одним з основних моментів даної норми є те, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Найбільш детально питання про право користування жилим приміщенням регулюється Житловим кодексом України. Так ч. 1 ст. 71 закріплює, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. А це фактично означає, що власник жилого приміщення, або квартиронаймач, або члени сім'ї квартиронаймача можуть звернутися до суду лише після того, як особа яку необхідно визнати такою, що втратила право користування жилим приміщенням, була відсутня протягом шести місяців за місцем свого проживання. До речі, Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" в ч. 5 ст. 3 визначає, що місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Не відходячи далеко від зазначеного закону хочу звернути увагу на те, що невірним є твердження, що зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання є підставою вважати особу втратившою право користування жилим приміщенням. Так само і реєстрація місця проживання не є підставою для набуття права користування, оскільки є похідною. Тобто зареєструвати можуть тільки в тому випадку, коли особа набула право на користування (в т.ч. і в змісті права власності). Приведу приклад з практики. Місцевим судом було відмовлено у задоволенні позову про визнання права користування жилим приміщенням за попереднім місцем проживання дитині, позбавленій батьківського піклування, яка перебувала під опікою і проживала разом з опікуном і в квартирі опікуна. Суд мотивував тим, що не зважаючи на факт проживання дитини з моменту народження в спірній квартирі, за відсутності реєстрації місця проживання підстав для задоволення позову немає. Апеляційний суд скасував рішення місцевого суду і ухвалив нове, яким задовольнив позовні вимоги.

Ч.3 ст. 71 Житлового кодексу України встановлює виключення при яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців. До них відносяться:

- призов на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі;

- тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;

- поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих

- навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;

- виїзд в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна (піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов'язків;

- влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;

- виїзд для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;

- взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.

Основні підстави втрати права користування жилим приміщенням зазначені у ч.2 ст. 107 Житлового кодексу України - у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Стосовно вищезазначеної статті надав роз'яснення Верховний Суд України у постанові "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України". В п. 11 зазначено наступне:

- відповідно до ст.107 ЖК наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. Разом з тим належить враховувати, що згідно п.5 ст.71 ЖК (в редакції Закону від 18 грудня 1991 р. інваліди, влаштовані в будинки-інтернати або інші установи соціальної допомоги, мають право на збереження за ними жилої площі протягом 12 місяців.

На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресація кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Громадяни, відсутні у місці постійного проживання за умовами і характером роботи (члени екіпажів суден, працівники геологічних, розвідувальних партій, експедицій та інші працівники, діяльність яких пов'язана з постійним пересуванням), у період її виконання можуть бути визнані на підставі ст.107 ЖК такими, що втратили право користування жилим приміщенням, з якого вони вибули у зв'язку з цією роботою, в разі одержання жилої площі, вселенні на жилу площу членів сім'ї або в інших випадках забезпечення їх жилою площею для постійного проживання.

Суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої ст.71 або ст.107 ЖК. Змінити підставу позову суд вправі тільки за згодою позивача.

Якщо основними доказами непроживання є відповідні акти і пояснення свідків, то необхідно обов'язково звернути увагу не те, щоб термін між датами складення першого і останнього актів становив понад шість місяців.