Надання права на шлюб неповнолітній особі: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
Рядок 8: Рядок 8:
== Право на шлюб ==
== Право на шлюб ==


Згідно ст. 23 СКУ Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Досягнення шлюбного віку є юридичним фактом, який породжує у особи право на шлюб. Однак це право може бути реалізоване лише при волевиявленні двох осіб - жінки та чоловіка. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. За загальним правилом шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Закон не встановлює максимального шлюбного віку. Тому людина і у 80, і у 100 років має право на шлюб.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Згідно ст. 23 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Досягнення шлюбного віку є юридичним фактом, який породжує у особи право на шлюб. За загальним правилом шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Однак це право може бути реалізоване лише при волевиявленні двох осіб - жінки та чоловіка. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Закон не встановлює максимального шлюбного віку. Тому людина і у 80, і у 100 років має право на шлюб.<br />


== Документи необхідні для реєстрації шлюбу==
Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу '''не є підставою''' для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.<br />
# Заява.
# Свідоцтво про народження заявника.
# Копія паспорта заявника.
# Квитанція про сплату судового збору.


== Куди звертатися ==
Релігійний обряд шлюбу '''не є підставою''' для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.
== Надання права на шлюб особам, які не досягли шістнадцяти років ==
Заява про надання права на шлюб має розглядатися судом за правилами окремого провадження.
Заява про надання права на шлюб має розглядатися судом за правилами окремого провадження.
Про подання такої заяви суд має повідомити батьків або піклувальника, оскільки вони зобов'язані захищати дитину, а отже, мають володіти інформацією про її життєві наміри. Але заперечення батьків чи опікуна не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви.  
Про подання такої заяви суд має повідомити батьків або піклувальника, оскільки вони зобов'язані захищати дитину, а отже, мають володіти інформацією про її життєві наміри. Але заперечення батьків чи опікуна не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви.  
=== Документи необхідні для реєстрації шлюбу ===
# Заява про надання дозволу;
# Свідоцтво про народження заявника;
# Копія паспорта заявника;
# Квитанція про сплату судового збору;


== Вартість ==
=== Вартість ===
Сплата судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Сплата судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.



Версія за 14:42, 16 липня 2018

Нормативна база

  1. Конституція України
  2. Сімейний кодекс України
  3. Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»
  4. Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні. Затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 22 листопада 2007 року за № 1154/5), зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940.

Право на шлюб

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Згідно ст. 23 Сімейного кодексу України право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Досягнення шлюбного віку є юридичним фактом, який породжує у особи право на шлюб. За загальним правилом шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Однак це право може бути реалізоване лише при волевиявленні двох осіб - жінки та чоловіка. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Закон не встановлює максимального шлюбного віку. Тому людина і у 80, і у 100 років має право на шлюб.

Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Надання права на шлюб особам, які не досягли шістнадцяти років

Заява про надання права на шлюб має розглядатися судом за правилами окремого провадження. Про подання такої заяви суд має повідомити батьків або піклувальника, оскільки вони зобов'язані захищати дитину, а отже, мають володіти інформацією про її життєві наміри. Але заперечення батьків чи опікуна не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви.

Документи необхідні для реєстрації шлюбу

  1. Заява про надання дозволу;
  2. Свідоцтво про народження заявника;
  3. Копія паспорта заявника;
  4. Квитанція про сплату судового збору;

Вартість

Сплата судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Перелік підстав на отримання права на шлюб до 18 років

  • вагітність;
  • хвороба про яку знають обоє з подружжя;
  • фактичне створення сім'ї;
  • народження дитини.

Перелік підстав не є вичерпним.

Визнання шлюбу недійсним

Підстави визнання шлюбу недійсним регламентується ст. 39, 40, 41 СКУ.

  1. зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
  2. зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;
  3. зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною;
  4. зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка;
  5. у разі фіктивності шлюбу;
  6. з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;
  7. з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.