Повторність, сукупність і рецидив кримінальних правопорушень: відмінності між версіями
мНемає опису редагування |
|||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
== Ознаки сукупності злочинів == | == Ознаки сукупності злочинів == | ||
а) кожний окремий злочин, що входить до сукупності, має характер одиничного злочину; | а) кожний окремий злочин, що входить до сукупності, має характер одиничного злочину; | ||
б) такі злочини вчиняються одночасно або з певним проміжком часу між першим і наступним злочином; | б) такі злочини вчиняються одночасно або з певним проміжком часу між першим і наступним злочином; | ||
в) за жоден з цих злочинів особа не була засуджена; | в) за жоден з цих злочинів особа не була засуджена; | ||
г) особа підлягає відповідальності за кожен вчинений злочин за відповідною статтею або частиною статті; | г) особа підлягає відповідальності за кожен вчинений злочин за відповідною статтею або частиною статті; | ||
д) після вчинення особою попереднього злочину до моменту вчинення наступного не минули строки давності притягнення її до відповідальності згідно зі ст. 49 КК України. | д) після вчинення особою попереднього злочину до моменту вчинення наступного не минули строки давності притягнення її до відповідальності згідно зі ст. 49 КК України. | ||
У теорії кримінального права виділяють реальну та ідеальну сукупність злочинів. | У теорії кримінального права виділяють реальну та ідеальну сукупність злочинів. | ||
Версія за 05:41, 12 червня 2018
Нормативна база
Поняття
Повторність злочинів — це вчинення особою двох або більше злочинів, виписаних в одній або різних статтях Особливої частини КК, за жоден з яких вона не була засуджена. Теорія кримінального права визначає загальну, спеціальну та родову повторність.
Загальна повторність - передбачає вчинення нового злочину після будь-якого (вбивство після крадіжки. Спеціальна повторність — це вчинення нового умисного злочину, тотожного попередньому (одержання хабара повторно).
Родова повторність — це вчинення нового умисного злочину, що збігається з попереднім за об'єктом посягання та формою вини (грабіж після крадіжки).
Сукупність злочинів - визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено.
Рецидивом злочинів - (як різновидом повторності) ст. 34 КК України визнає вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин. Рецидив злочинів можливий за наявності двох ознак: а) вчинення особою нового будь-якого тотожного чи однорідного злочину; б) наявність у такої особи судимості (однієї або кількох) за раніше вчинений злочин; в) судимість має бути за умисний раніше вчинений злочин й вчинення нового умисного злочину.
Ознаки сукупності злочинів
а) кожний окремий злочин, що входить до сукупності, має характер одиничного злочину;
б) такі злочини вчиняються одночасно або з певним проміжком часу між першим і наступним злочином;
в) за жоден з цих злочинів особа не була засуджена;
г) особа підлягає відповідальності за кожен вчинений злочин за відповідною статтею або частиною статті;
д) після вчинення особою попереднього злочину до моменту вчинення наступного не минули строки давності притягнення її до відповідальності згідно зі ст. 49 КК України.
У теорії кримінального права виділяють реальну та ідеальну сукупність злочинів.
Види сукупності злочинів
Реальна сукупність утворюється вчиненням двох і більше простих злочинних дій. Наприклад, особа привласнює майно шляхом зловживання службовим становищем, а потім це майно контрабандою вивозить через митний кордон України. Ідеальна сукупність утворюється однією складною злочинною дією. У разі ідеальної сукупності єдина протиправна дія утворює кілька пов'язаних між собою злочинів, що потребують окремої кваліфікації (контрабанда шляхом незаконного перетинання державного кордону).
Види рецидиву
Загальний рецидив — це вчинення будь-якого умисного злочину особою, яка має судимість за будь-який раніше вчинений умисний злочин. Спеціальний рецидив — це повторне (після засудження за перше) вчинення не будь-якого злочину, а тотожного або однорідного. Спеціальний рецидив становить підвищену суспільну небезпеку, оскільки у таких випадках може йтися про певну кримінальну спеціалізацію суб'єкта, про стійкий кримінальний стиль життя. Теорія кримінального права згадує ще два види рецидиву: простий (дві судимості) і складний (три і більше судимостей).
