Поняття і види цінних паперів

Нормативна база

1. Цивільний кодекс України
2. Господарський кодекс України
3. Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок"
4. Закон України "Про іпотечні облігації"
5. Закон України "Про іпотеку"
6. Закон України "Про приватизаційні папери"
7. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні

Поняття

Відповідно до частини 1 статті 3 Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінним папером - є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера(особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» «похідні цінні папери — це цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного договором (контрактом), цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів». Крім ф’ючерсів та опціонів до похідних інструментів відносять і низку інших грошових документів, у тому числі варант і ордер. Варант засвідчує права його власника на купівлю цінних паперів, які вперше випускаються емітентом варантів.

Ордер (у вузькому, спеціалізованому розумінні цього слова) засвідчує право власності на цінні папери або право власника акцій компанії на додаткову першочергову купівлю інших акцій цієї компанії. Ордер випускається на термін понад рік і є самостійним предметом купівлі-продажу.

Акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника, що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені ЦК України.
Акція повинна містити такі реквізити: фірмове найменування акціонерного товариства та його місцезнаходження, найменування цінного папера — «акція», її порядковий номер, дату випуску, вид акції та її номінальну вартість, ім'я власника (для іменної акції), розмір статутного фонду акціонерного товариства на день випуску акцій, а також кількість акцій, що випускаються, строк виплати дивідендів та підпис голови правління акціонерного товариства або іншої уповноваженої на це особи, печатку акціонерного товариства.

Усі випуски цінних паперів банками типу відкритого акціонерного товариства, незалежно від розміру випуску та кількості інвесторів, підлягають державній реєстрації у Міністерстві фінансів України. Таким чином, підвищується відповідальність банків-емітентів перед покупцями цінних паперів та знижується ризик, пов'язаний з фінансовими зловживаннями та махінаціями.

Випуск простих акцій дозволяє банку отримати додаткові кошти у безстрокове користування, збільшити капітал банку, що дає змогу нарощувати обсяг активних операцій. Якщо прибуток відсутній або невеликий, то банк може не виплачувати дивіденди акціонерам. Але випуск простих акцій має й недоліки:

1) вони є дорогим джерелом, оскільки дивіденди виплачуються з прибутку;

2) розмір дивідендів, як правило, вищий за відсоток, що виплачується кредиторам банку.

Випуск привілейованих акцій також має свої переваги та недоліки.

Позитивними сторонами є:

1) зростання капіталу, тобто розширення активних операцій;

2) кошти отримуються у безстрокове користування;

3) немає загрози дійсним акціонерам щодо зменшення контролю над банком.

Однак випуск привілейованих акцій теж є дорогим джерелом, оскільки дивіденди по них вищі за дивіденди по простих акціях. Згідно з Базельськими рекомендаціями привілейовані акції належать до додаткового капіталу, а в Україні вони, перебуваючи в складі статутного капіталу, належать до основного капіталу.

Облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити дохід за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.
Емісія облігацій має такі переваги:

1. Вони дешевші, ніж емісія акцій, оскільки виплата відсотків відноситься до складу витрат банку.

2. Порівняно з простими акціями вони не загрожують існуючим акціонерам у частині зменшення контролю над банком.

3. Порівняно з депозитними сертифікатами строк погашення їх чітко визначений, що є зручним для прогнозування ресурсів банку.

Недоліки емісії облігацій:

1) платежі фіксовані і можуть припасти на несприятливий для банку період;

2) мають обмежений строк порівняно з акціями;

3) треба створювати резерв для сплати відсотків і погашення

облігацій.

Інвестиційний сертифікат - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.
Ощадний сертифікат має певні переваги перед строковим вкладом, адже тут існує можливість його передачі третій особі, і клієнт отримує винагороду, якої він був би позбавлений у разі Дострокового вилучення депозиту.

Щодо депозитних сертифікатів, то вони, як і облігації, є борговими зобов'язаннями. Можуть випускатися банками будь-якої організаційної форми.

Ощадний (депозитний) сертифікат - цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суму вкладу та процентів у встановлених сертифікатом, у банку, який його видав. Ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються на певний строк (під відсотки, передбачені умовами їх розміщення).
Ощадний сертифікат має певні переваги перед строковим вкладом, адже тут існує можливість його передачі третій особі, і клієнт отримує винагороду, якої він був би позбавлений у разі Дострокового вилучення депозиту.

Щодо депозитних сертифікатів, то вони, як і облігації, є борговими зобов'язаннями. Можуть випускатися банками будь-якої організаційної форми.

Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму, власнику векселя (векселедержателю). Класифікація цінних паперів також встановлюється ч. 5 ст. З Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", відповідно до якої в Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів: 1) пайові цінні папери посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів ФОН), надають власнику право на участь в управлінні емітентом (крім сертифікатів ФОН) і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента (крім сертифікатів ФОН). До пайових цінних паперів належать: акції; інвестиційні сертифікати; сертифікати ФОН; 2) боргові цінні папери посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів належать: облігації підприємств; державні облігації України; облігації місцевих позик: казначейські зобов'язання України; ощадні (депозитні) сертифікати; векселі; 3) іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів належать: іпотечні облігації; іпотечні сертифікати; заставні; 4) приватизаційні цінні папери посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду; 5) похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів; 6) товаророзпорядчі цінні папери надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Основні ознаки

Будь-який цінний папір характеризується трьома такими універсальними ознаками.

1 цінний папір є безвідкличним свідоцтвом емітента про те, що він узяв на себе певні зобов’язання перед інвестором. Емітент не має права в односторонньому порядку, якщо це не обумовлено в договорі з інвестором, відкликати цінний папір, анулювати його, обміняти, відібрати і здійснювати інші дії, на шкоду правам та інтересам інвестора.

2 інвестор не повинен підтверджувати будь-якими іншими документами свої права, що випливають із самого факту володіння цінним папером.

3 для передачі прав власності на цінний папір достатньо внести ім’я нового власника до реєстру акціонерів у реєстратора або депозитарія. За документарної форми випуску — передача цінного паперу здійснюється з допомогою індосаменту.

1. Цінний папір має документальний характер(але не завжди), тобто є документом офіційного характеру, виконаний за встановленою формою, що містить необхідний мінімум відомостей певного характеру (реквізити), за істинність яких особа - укладач документа несе встановлену законом відповідальність. Додержання встановленої форми засвідчення прав, пов'язаних з цінними паперами, передбачає дотримання всіма учасниками фондового ринку приписаних норм і правил. Якщо необхідно, має бути здійснено державну реєстрацію і ліцензування.
2. Цінний папір засвідчує грошове або інше майнове право.
3. Реалізація втіленого в цінному папері права можлива тільки у разі пред'явлення оригіналу документа, що означає зв'язок вираженого в папері права з самим документом.
4. Передача втіленого в папері майнового права допускається тільки за умови його передачі.
5. Відмова від виконання зобов'язання, вираженого цінним папером, можлива, якщо доведено недобросовісність держателя або у разі виявлення підроблення цінного папера.

Види. Класифікація цінних паперів

• За формою випуску:

1.іменними
Іменним цінним папером визнається документ, в якому для засвідчення прав власника вказується його ім'я, тобто власник такого цінного папера отримує всі виражені в ньому права за умови, що його ім'я вказано в самому папері. Для іменних акцій необхідно ще внесення імені власника в книгу реєстрації акцій, що ведеться товариством. Іменні цінні папери, якщо інше не передбачено законом або в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі, передаються шляхом певного індосаменту (передавальним надписом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи)
2.ордерними або на пред'явника
Ордерні цінні папери (векселі) - це документи, власник яких виступає пред'явником самого папера, або здійснюється низка передавальних надписів (індосамент). Цінним папером на пред'явника визнається документ, для засвідчення прав власника якого достатньо лише пред'явлення цінного папера. Цінні папери на пред'явника обертаються вільно і можуть бути використані для розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів. Спадкоємність цінних паперів передбачено згідно з цивільним законодавством України.

• За порядком їх розміщення

1.емісійні
Емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент). До емісійних цінних паперів належать: акції, облігації підприємств, облігації місцевих позик, державні облігації України, іпотечні сертифікати, іпотечні облігації, казначейські зобов'язання України, сертифікати фондів операцій з нерухомістю, інвестиційні сертифікати.
2.неемісійні
Цінні папери, що належать до неемісійних цінних паперів відповідно до Закону, можуть бути визначені такими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України, якщо це не суперечить спеціальним законам про ці групи або види цінних паперів.

В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

• пайові цінні папери, що посвідчують участь їх власника у статному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають йому право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема, у виді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів належать: акції, інвестиційні сертифікати;

• боргові цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів належать: облігації підприємств, державні облігації України, облігації місцевих позик, казначейські зобов'язання України, ощадні (депозитні) сертифікати, векселі;

• іпотечні цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До цих цінних паперів належать: іпотечні облігації, іпотечні сертифікати, заставні, сертифікати ФОН (сертифікати фондів операцій з нерухомості);

• приватизаційні цінні папери, що посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частини майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;

• похідні цінні папери, механізми випуску та обігу яких пов'язаний із правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів;

• товаророзпорядчі цінні папери, що надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, указаним у цих документах.

Класифікації цінних паперів за цільовим призначенням та способом передачі існують такі види цінних паперів, що різняться:

• за змістом втіленого в цінних паперах права вимоги - грошові та товарні цінні папери. До грошових паперів належать облігації, векселі. До товарних, що закріплюють права власника, належать коносаменти;

• за особою боржника - державні та приватних осіб (фізичних та юридичних осіб);

• за можливістю та формою отримання прибутку - цінні папери з прибутком у вигляді дивідендів, належного відсотка за депозитами, дисконту (різниця між номіналом цінного папера і його біржовим курсом) і цінні папери, що не приносять прибутку;

• за підставами видачі - абстрактні, що не містять вказівки на підставу видачі, та казуальні, що містять таку вказівку, як реквізит.
  

Як товар на світових РЦП розглядаються похідні цінних паперів: варанти, опціони, фінансові ф'ючерси та ін.;

• за формою існування поділяються на документарні та бездокументарні.

Залежно від мети цінні папери поділяються на фондові та комерційні. Фондові цінні папери (акції, облігації) є інструментами інвестування капіталу, обертаються на фондовому ринку; вони, як правило, є безстроковими або діють понад один рік.

Комерційні папери (вексель, акредитив та ін.) - це кредитні інструменти; вони опосередковують торговельні операції і обертаються на грошовому ринку. Ці папери переважно короткострокові і лише частково використовуються для інвестування капіталу.

За емітентами цінні папери поділяються на випущені фірмами, акціонерними товариствами, урядом, державними установами, банками, місцевими органами влади. За типом передачі майнових прав цінні папери поділяються на іменні цінні папери, на пред'явника та перевідні. Перехід прав за іменним цінним папером потребує ідентифікації (підтвердження) власника. Перехід прав за цінним папером на пред'явника не вимагає ідентифікації власника. Перевідний цінний папір (вексель - тратта) виписується кредитором (трасантом) і являє собою наказ боржнику (трасату) про оплату в означений строк визначеної суми третій особі (ремітенту) або пред'явникові. При передачі векселя від одного власника до іншого на його зворотному боці робиться передавальний напис, який називається індосаментом. Перевідний вексель дає можливість кредитору розраховуватися за своїми власними боргами. Залежно від ролі цінні папери поділяються на основні (акції, облігації, сертифікати) і похідні (ф'ючерси, опціони, варіанти та ін.). Останні не дають ні права власності, ні права отримання за ними доходу. Вони лише засвідчують право на купівлю інших Цінних паперів (акцій, облігацій), валюти і товару, і їх вартість походить від вартості останніх. Цінні папери поділяються на ринкові, котрі можна перепродавати, і на неринкові, котрі можна продати лише один раз. За способом валюти доходу цінні папери поділяються на:

   • цінні папери з фіксованим платежем (облігації і привілейовані акції);
   • цінні папери з плаваючою ставкою (облігації з плаваючим відсотком, який залежить від облікової банківської ставки);
   • цінні папери, доход за якими прямо залежить від розміру чистого прибутку підприємства (звичайна акція).

За ознакою території обігу цінні папери поділяються на: регіональні (облігації місцевих органів управління);

   • національні (цінні папери внутрішнього фондового ринку);
   • міжнародні цінні папери, котрі можуть вільно обертатись на території інших країн.

До іноземних цінних паперів відносяться цінні папери емітентів, котрі не є резидентами даної країни, і випуск яких зареєстрований в інших країнах. За ступенем надійності цінні папери підрозділяються

   • на високоякісні (з високою імовірністю повернення капіталу і отримання доходу) 
   •  ординарні (з більш низькою ймовірністю). Існують і інші групування цінних паперів.

До числа найпоширеніших цінних паперів відносяться

   • акції,
   • облігації, 
   • ф'ючерси 
   • опціони.