Порядок зміни меж населеного пункту

Нормативна база

• Конституція України
• Земельний кодекс України
• Цивільний кодекс України
• Закон України «Про землеустрій»
• Закон України «Про державний земельний кадастр»
• Закон України «Про оцінку земель»
• Закон України "Про оренду землі"
• Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації»
• Наказ Державного комітету  України по земельним ресурсам «Про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації»
• Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів  «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками»
• Закон України " Про місцеве самоврядування в Україні"

Визначення поняття меж населеного пункту

Статтею 173 Земельного кодексу України встановлено, що межа населеного пункту (району, села, селища, міста, району у місті) – це умовна лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Межі населеного пункту (адміністративно-територіальної одиниці) визначаються як по суходолу, так і по водному простору.

Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.

Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

Складовою частиною проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж населеного пункту є перелік земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення ), які переходять у комунальну власність відповідної територіальної громади.

Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земель та земельних ділянок державної власності, включених в межі населеного пункту.

Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту(крім земель,які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Органи, які приймають рішення про встановлення та зміну меж  населеного пункту та етапи встановлення/зміни меж населеного пункту

1. Рішення про встановлення та зміну меж населених пунктів приймаються:

- Верховною Радою України (для районів і міст) за поданням Кабінету Міністрів України (п. 29 ч. 1 ст. 85 Конституції України);

- районною радою ( для сіл, селищ, які входять до складу відповідного району), за поданням цих сільських, селищних рад;

- міською радою (для  районів у містах), за поданням відповідних районних у містах рад.

2. Етапи встановлення/зміни меж населеного пункту:

- прийняття рішення про розроблення проекту землеустрою щодо встановлення/зміни меж населеного пункту;

- замовлення та розробка проекту землеустрою щодо встановлення/зміни меж населеного пункту;

- розроблення та погодження проекту землеустрою щодо встановлення/зміни меж населеного пункту;

- прийняття рішення про затвердження проекту та встановлення/зміни меж населеного пункту;

- внесення змін про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, з урахуванням встановлених меж;

-  облаштування межових знаків;

- отримання витягу з  Державного земельного кадастру.

Розробники документації із землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій», розробниками документації із землеустрою є:

-  Юридичні особи (які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою);

- Фізичні особи – підприємці (які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою).

Варто зауважити, що взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Укладання договору щодо розроблення документації із землеустрою здійснюється з урахуванням Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного та Господарського кодексів України.

Перелік суб’єктів, що надають послуги з розробки документації з землеустрою у відповідному районі/місті  можна знайти на офіційних сайтах територіальних органів Держгеокадастру.

Вимоги до проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про землеустрій», проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту обов'язково повинен включати в себе:

а) пояснювальну записку;

б) завдання на виконання робіт;

в) рішення про розроблення проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних одиниць;

г) посвідчені в установленому порядку копії генерального плану населеного пункту, рішень про його затвердження (у разі зміни меж населеного пункту);

ґ) викопіювання із схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці (утворення), а у разі її відсутності - викопіювання із проекту формування територій сільських, селищних рад;

д) викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням існуючих (за їх наявності) та проектних меж адміністративно-територіальної одиниці;

е) експлікація земель в існуючих (за їх наявності) та проектних межах адміністративно-територіальної одиниці;

є) опис меж адміністративно-територіальних одиниць;

ж) матеріали погодження проекту;

з) матеріали виносу меж адміністративно-територіальних одиниць в натуру (на місцевість) з каталогом координат їх поворотних точок.

Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту складається у паперовій та електронній (цифровій) формах.

Також зауважимо, що складовою частиною проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж населеного пункту є перелік земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення), які переходять у власність відповідної територіальної громади.

Обов’язково! Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту підлягає погодженню сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж.

Статтею 46 Закону України «Про землеустрій» визначено, що рішення про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць є одночасно рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо їх встановлення (зміни).

Порядок внесення змін до Державного земельного кадастру відомостей про межі населеного пункту

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про державний земельний кадастр», відомості про  межі адміністративно-територіальних одиниць, нормативну грошову оцінку земель, розташованих у межах територій адміністративно-територіальних одиниць, економічну оцінку земель, обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про встановлення і зміну меж адміністративно-територіальної одиниці, про затвердження документації із землеустрою,документації з оцінки земель, яка є підставою для внесення таких відомостей. Рішення подається Державному кадастровому реєстратору,який здійснює внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру,за бажанням заявника в паперовій чи електронній формі разом з електронним документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель.

Строк внесення таких змін складає 14 робочих днів з дня отримання відповідної документації.

Після спливу зазначеного строку Державний реєстратор повинен внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру або надати мотивовану відмову у внесенні таких відомостей.

Підставою для відмови у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей є:

- подання документів, передбачених частиною першою статті 32 Закону України "Про державний земельний кадастр", не в повному обсязі;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

На підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі адміністративно-територіальних одиниць,нормативну грошову оцінку земель,розташованих в межах територій адміністративно-територіальниходиниць,економічну оцінку земель,обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, Державним кадастровим реєстратором безоплатно видається органу, який прийняв відповідне рішення, витяг з Державного земельного кадастру.

За інформацією Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, відповідно до наказу Держгеокадастру від 09.06.2022 № 141 «Про відновлення функціонування Державного земельного кадастру», погодженого Міністром аграрної політики та продовольства України, функціонування Державного земельного кадастру відновлено, у зв’язку з чим відновлюється прийом документів з реєстрації прав на земельні ділянки.

Важливо! Право власності на відповідні земельні ділянки переходить до територіальної громади на підставі рішення про встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць й витягу з Державного земельного кадастру про межі адміністративно-територіальнихх одиниць, які є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Варто зазначити, що відповідний орган місцевого самоврядування отримує право розпорядження земельними ділянками, після встановлення меж території адміністративно-територіальних одиниць на місцевості, що закріплюється  межовими знаками  та внесенням відомостей про земельну ділянку  до Державного земельного кадастру.

Відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, які були встановлені до набрання чинності Законом України «Про землеустрій», вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних рад.

Рішення про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць є одночасно рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо їх встановлення (зміни)

Судова практика

Верховний Суд України у постанові від 27.09.2017 року у справі №391/1055/14-ц висловив свою позицію щодо встановлення меж населеного пункту, а саме:

«…Межі населеного пункту вважаються встановленими, а органи місцевого самоврядування набувають права розпоряджатися земельними ділянками, які відповідно до розроблених проектів щодо встановлення меж відповідної сільської, селищної, міської ради включаються до їх територій, після встановлення (винесення) меж території населеного пункту в натуру (на місцевість), закріплення меж території межовими знаками та внесення відомостей про земельну ділянку до державного земельного кадастру (АС ДЗК), якщо межі населеного пункті не були встановлені/змінені у іншому порядку передбаченому законодавством, яке діяло на  час утворення населеного пункту його розбудови та/ або  зміни меж...».

Тобто, органи місцевого самоврядування набувають права розпоряджатися земельними ділянками після встановлення межі населеного пункту в натурі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2020 року у справі №367/6388/16-а щодо оскарження затвердження детального плану території забудови кварталу міста, прийшов до наступних висновків:

- у разі якщо межі населених пунктів не встановлені у порядку, визначеному Земельним кодексом України, судам належить виходити з фактичних меж населених пунктів. Так, відсутність реалізації компетентними органами своїх повноважень щодо встановлення меж міста не свідчить про фактичну відсутність таких меж. - Державний кадастровий реєстратор не наділений повноваженнями встановлювати межі населених пунктів або визначати належність певної земельної ділянки до території населеного пункту. А тому, присвоєння державним кадастровим реєстратором земельним ділянкам кадастрових номерів, у яких перші десять цифр свідчать розташування в межах міста, не є безспірним свідченням розташування цих ділянок в межах міста.'