Щорічна відпустка після відпустки для догляду за дитиною

Нормативна база

• Конституція України
• Кодекс законів про працю України
• Сімейний кодекс України
• Закон України «Про відпустки»
• Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»
• Закону України «Про освіту»
• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 346 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 року № 29 «Про деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану! 15 березня 2022 року прийнято Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. Згідно з статтею 12 Закону у період дії воєнного стану: надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення). роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки", без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки". роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".

Право на щорічну основну відпустку

Ст. 45 Конституції України гарантує, що кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про відпустки», право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Тривалість щорічної основної відпустки становить не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відліковується від дня укладення трудового договору, відповідно до ст. 75 КЗпП України та ст. 6 Закону України «Про відпустки».

Загальні правила надання щорічної відпустки після відпустки для догляду за дитиною

Надання щорічної основної відпустки  прив’язане до відпрацьованого робочого року, який відраховується з дня укладення трудового договору (ч.1 ст.6 Закону України "Про відпустки"). Зокрема, щорічну основну та додаткові відпустки надають працівникові з таким розрахунком, щоб він їх використав, як правило до закінчення робочого року (ч. 4 статті 10 Закону України "Про відпустки").

Якщо працівник не використав щорічну відпустку, він має право отримати її у наступні робочі роки, у тому числі після виходу з відпустки для догляду за дитиною.

Відпустки надаються згідно з графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням із профспілковою організацією. При складанні графіків враховуються як інтереси виробництва, так і особисті інтереси працівників.

Існують категорії працівників, які мають право отримати відпустку в зручний для них час. Зокрема, жінки мають право на щорічну відпустку перед або після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

В статті  10 Закону України «Про відпустки» вказані категорії працівників, за бажанням яких щорічні відпустки надаються у зручний для них час, а саме:

1) особам віком до вісімнадцяти років;

2) особам з інвалідністю;

3) жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;

4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;

5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;

7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;

9) батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;

10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Норма про надання щорічної відпустки повної тривалості після закінчення 6-ти місяців безперервної роботи в роботодавця стосується виключно працівників, які працюють перший робочий рік, тобто після виходу з «декретної» відпустки не застосовується. Щорічна відпустка за другий і наступні роки роботи може бути надана в будь-який час відповідного робочого року.

Тобто, після виходу працівника на роботу з відпустки для догляду за дитиною, йому можуть відразу ж надати щорічну відпустку.

Щорічна відпустка може бути перенесена на інший період або продовжена, якщо настає строк відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (ч.2 ст. 80 Кодексу законів про працю України та ч.2 ст.11 Закону України «Про відпустки»). У разі перенесення відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем.

З особою, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (або у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку), трудовий договір не припиняється, а межі робочого року залишаються незмінними.

Важливо! Період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами зараховується в стаж, який дає право на щорічну основну відпустку, а період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (чи 6-ти років) – не зараховується до стажу, який дає право на щорічну відпустку. З особою, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (або у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку), трудовий договір не припиняється, а межі робочого року залишаються незмінними.