Звільнення працівника за угодою сторін: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показана 21 проміжна версія 7 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06 листопада 1992 року № 9]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»]
 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
== Підстава для звільнення ==
Однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).
 
== Порядок звільнення ==
== Порядок звільнення ==
Потреба у використанні пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП з'являється насамперед у сторін строкового трудового договору для його дострокового припинення. З ініціативи власника такий трудовий договір може бути розірваний тільки за наявності підстав, зазначених у законі. Працівник також вправі розірвати строковий трудовий договір тільки за наявності причин, передбачених у статті 39 КЗпП. Коли в кожної з сторін немає права на дострокове розірвання строкового трудового договору, вони можуть домовитися про припинення його за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП.<br />
Однією з підстав припинення трудового договору є '''угода сторін''' відповідно до '''пункту 1 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України]''' (далі – КЗпП України).
 
Закон не перешкоджає тому, щоб за угодою сторін припинялися і трудові договори, укладені на невизначений строк. Однак практична потреба в цьому незначна. Працівник має право в будь-який час розірвати трудовий договір, попередивши про це власника за два тижні. Якщо працівник просить про звільнення до закінчення зазначеного двотижневого строку, власник може погодитися на це. Але в такому разі звільнення здійснюється з ініціативи працівника, а не за угодою сторін (пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів").<br />


Роботодавець в день звільнення зобов'язаний видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у цей же день. Якщо працівник в день звільнення не працював, то виплата належних сум повинна бути здійснена не пізніше наступного дня після того, як звільнений зажадав розрахунок. У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця останній зобов'язаний у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Припинення трудового договору за угодою сторін застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за угодою сторін не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/82635922 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року № 264/2678/17]).
=== Переваги для працівника ===
* '''Перевагою для працівника при звільненні за угодою сторін є''' можливість звільнення у будь-який строк. Головним у такому разі є наявність спільної згоди між працівником та роботодавцем, тому саме звільнення може відбутися як у день внесення пропозиції, так і у будь-який інший момент.
'''ВАЖЛИВО!''' При звільнені працівника за угодою сторін допомога по безробіттю виплачується з 31-го календарного дня. Проте '''під час дії [[Правовий режим воєнного стану|воєнного стану]]''' допомога по безробіттю призначається з першого дня після дня надання [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю|статусу безробітного]].


Роботодавець в день звільнення зобов'язаний видати працівнику належно оформлену [[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність|трудову книжку]] і провести з ним розрахунок у цей же день. Якщо працівник в день звільнення не працював, то виплата належних сум повинна бути здійснена не пізніше наступного дня після того, як звільнений зажадав розрахунок. Роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text стаття 116 КЗпП України]) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
== Строк звільнення ==
== Строк звільнення ==
При домовленості між працівником і роботодавцем про припинення трудового договору за угодою сторін '''договір припиняється в строк, визначений сторонами'''.
При домовленості між працівником і власником підприємства,  установи,  організації  або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за згодою сторін '''договір припиняється в строк, визначений сторонами'''.<br />


У заяві про звільнення за угодою сторін працівник ставить бажану дату звільнення, яка може співпадати з датою подачі заяви, а роботодавець, розглядаючи цю заяву вирішує задовольняти її чи ні.<br />
У заяві про звільнення за угодою сторін працівник ставить бажану дату звільнення, яка може співпадати з датою подачі заяви, а роботодавець, розглядаючи цю заяву, вирішує задовольняти її чи ні.
 
Саме у цьому полягає згода сторін, коли працівник і роботодавець спільно вирішують коли і як звільнитися працівникові.<br />
 
Є такі випадки, коли працівник перед тим, як звільнитися повинен передати матеріальні цінності, документи, тощо, на що необхідно певний час - то роботодавець виходить з інтересів підприємства при прийнятті рішення. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника (відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів").<br />
 
Крім цього, слід зауважити, що роботодавець не має права звільняти працівника за власним бажанням, якщо працівник про це не просив і не подавав про це заяви, а подав заяву про звільнення за угодою сторін.


Саме у цьому полягає згода сторін, коли працівник і роботодавець '''<u>спільно вирішують коли і як звільнитися працівникові.</u>'''
== Форма угоди ==
== Форма угоди ==
Законодавство не визначає форму угоди сторін про звільнення за цією підставою. Однак рекомендується укладати її у письмовій формі у вигляді заяви працівника на ім’я керівника. Це убезпечить від можливих непорозумінь та спорів, якщо ви попередньо досягли лише усної домовленості з роботодавцем, але не закріпили її документально.  
Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пунктом 1 статті 36 КЗпП України] можуть бути в письмовій або в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. '''Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі'''. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1 статті 36 КЗпП України і раніше домовлена дата звільнення ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/82635922 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року № 264/2678/17]).


Воля сторони до вчинення правочину може також виражатися її мовчанням (конклюдентною дією), що визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#Text ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України]. Тобто, у виключних випадках підставою для звільнення працівника може бути його бездіяльність, мовчання. Відповідна позиція викладена у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82635922 Постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року № 264/2678/17].
== Відмова роботодавця ==
== Відмова роботодавця ==
Роботодавець, зі свого боку, '''вправі відмовити працівникові у розірванні трудового договору за угодою сторін'''.<br />
У разі домовленості між працівником і роботодавцем про припинення трудового договору за угодою сторін договір припиняється в строк, визначений сторонами. Якщо роботодавець і працівник домовились про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. На відміну від звільнення за власним бажанням, при звільненні за угодою сторін '''анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою на це власника або уповноваженого ним органу і працівника''' ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/103487205 постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року № 591/4938/18]).  
 
Якщо роботодавець не погоджується звільняти працівника за угодою сторін, то він повинен написати письмову відмову у задоволенні заяви з обґрунтуванням того, чому він не може звільнити цього працівника.<br />
 
У разі відсутності такого обґрунтування і відмови у звільненні - працівник має право не продовжувати працювати і вимагати через суд звільнення з роботи. Хоча, якщо письмова відмова надійшла працівникові - вона повинна містити причини неможливості її задоволення, умови, при яких заява буде задоволена і дата потенційного звільнення працівника.<br />
 
Якщо працівник погоджується з цими причинами - він або переписує заяву, або на письмовій відповіді робить власноручний запис про те, що він погоджується бути звільненим за цих умов у визначений термін, що і виправдовує назву способу звільнення «за угодою сторін».<br />
 
Якщо ж працівник не погоджується на умови, викладені у письмовій відмові - він вправі звертатися до суду з позовом про її оскарження чи переписати свою заяву на звільнення за власним бажанням з поважних чи без поважних причин.<br />
 
А вже відмовити працівникові у звільненні за власним бажанням роботодавець не має права. При відсутності згоди кожної сторони на пропозицію іншої розірвання трудового договору проводиться за ініціативою працівника чи власника або уповноваженого ним органу.


У разі, якщо сторони не дійшли згоди щодо припинення трудового договору за угодою сторін, працівник має право написати заяву на звільнення за власним бажанням.
== Порядок оскарження необґрунтованої відмови роботодавця ==
== Порядок оскарження необґрунтованої відмови роботодавця ==
Необґрунтована відмова працівнику звільнитися за угодою сторін обмежує права та законні інтереси працівника. Це дає право працівнику на оскарження таких дій (бездіяльності) роботодавця в судових органах.<br />
Вимоги, спрямовані на захист трудових прав працівників, виникають із трудових правовідносин, в такому разі вони підлягають розгляду в [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|порядку цивільного судочинства]].


Оскільки ці вимоги спрямовані на захист трудових прав працівників, виникають із трудових правовідносин, то вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.<br />
Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції (ст. 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України]).


Відповідно до вимог статті 107 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.<br />
Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися на вибір позивача за місцем знаходження підприємства (установи організації) або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 27, 28 Цивільного процесуального кодексу України]).
== Сплата судового збору ==
За позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу  (у 2024 році - 1211.20 грн.) (ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]).


Згідно з вимогами частини першої статті 110 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися на вибір позивача за місцем знаходження підприємства (установи організації) або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Перелік осіб які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text ст. 5 Закону України "Про судовий збір"].
 
== Судова практика ==
== Сплата судового збору ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829790?fbclid=IwAR0m_dJ25DYe18I_DewjzAtXQuCFSR1GTJ03--NAqOgfGIbAOAJ-3VY9QLw Постанова Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 591/1375/19] (Відсутність у заяві конкретної дати звільнення свідчить про відсутність волевиявлення працівника на припинення трудового договору за взаємною угодою сторін.)
Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (640 грн).<br />


Перелік осіб які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи визначається ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
{| class="wikitable"
! ''[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Автоматичний розрахунок розміру судового збору - на сайті "Судова влада України"]''
|}
== Див. також ==
[https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/zvilnenna/list-minsocpolitiki-ukraini-vid-04042014-r-no-6006186-14 Лист-роз’яснення Міністерства соціальної політики України від 04 квітня 2014 року № 60/06/186-14]


[[Розірвання трудового договору з ініціативи працівника]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Поточна версія на 12:40, 25 жовтня 2024

Нормативна база

Порядок звільнення

Однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).

Припинення трудового договору за угодою сторін застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за угодою сторін не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою (Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року № 264/2678/17).

Переваги для працівника

  • Перевагою для працівника при звільненні за угодою сторін є можливість звільнення у будь-який строк. Головним у такому разі є наявність спільної згоди між працівником та роботодавцем, тому саме звільнення може відбутися як у день внесення пропозиції, так і у будь-який інший момент.

ВАЖЛИВО! При звільнені працівника за угодою сторін допомога по безробіттю виплачується з 31-го календарного дня. Проте під час дії воєнного стану допомога по безробіттю призначається з першого дня після дня надання статусу безробітного.

Роботодавець в день звільнення зобов'язаний видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у цей же день. Якщо працівник в день звільнення не працював, то виплата належних сум повинна бути здійснена не пізніше наступного дня після того, як звільнений зажадав розрахунок. Роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116 КЗпП України) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Строк звільнення

При домовленості між працівником і роботодавцем про припинення трудового договору за угодою сторін договір припиняється в строк, визначений сторонами.

У заяві про звільнення за угодою сторін працівник ставить бажану дату звільнення, яка може співпадати з датою подачі заяви, а роботодавець, розглядаючи цю заяву, вирішує задовольняти її чи ні.

Саме у цьому полягає згода сторін, коли працівник і роботодавець спільно вирішують коли і як звільнитися працівникові.

Форма угоди

Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України можуть бути в письмовій або в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1 статті 36 КЗпП України і раніше домовлена дата звільнення (Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року № 264/2678/17).

Воля сторони до вчинення правочину може також виражатися її мовчанням (конклюдентною дією), що визначено ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України. Тобто, у виключних випадках підставою для звільнення працівника може бути його бездіяльність, мовчання. Відповідна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року № 264/2678/17.

Відмова роботодавця

У разі домовленості між працівником і роботодавцем про припинення трудового договору за угодою сторін договір припиняється в строк, визначений сторонами. Якщо роботодавець і працівник домовились про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. На відміну від звільнення за власним бажанням, при звільненні за угодою сторін анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою на це власника або уповноваженого ним органу і працівника (постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року № 591/4938/18).

У разі, якщо сторони не дійшли згоди щодо припинення трудового договору за угодою сторін, працівник має право написати заяву на звільнення за власним бажанням.

Порядок оскарження необґрунтованої відмови роботодавця

Вимоги, спрямовані на захист трудових прав працівників, виникають із трудових правовідносин, в такому разі вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції (ст. 23 Цивільного процесуального кодексу України).

Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися на вибір позивача за місцем знаходження підприємства (установи організації) або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (ст. 27, 28 Цивільного процесуального кодексу України).

Сплата судового збору

За позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (у 2024 році - 1211.20 грн.) (ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Перелік осіб які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи визначається ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Судова практика

Автоматичний розрахунок розміру судового збору - на сайті "Судова влада України"

Див. також

Лист-роз’яснення Міністерства соціальної політики України від 04 квітня 2014 року № 60/06/186-14

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника