Стягнення компенсації за отриману травму через ожеледицю

Нормативна база

1. Цивільний кодекс України
2. Цивільний процесуальний кодекс України
3. Закон України "Про житлово-комунальні послуги"
4. Закон України "Про благоустрій населених пунктів"
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 270 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру"

Загальні положення

Відповідно до статтей 24, 25, 26 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", балансоутримувач зобов'язаний забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Статтею 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначені права та обов’язки громадян у сфері благоустрою населених пунктів.

Зокрема, в пунктах 6, 7 ч. 1 ст. 17 даного Закону зазначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право вимагати негайного виконання робіт з благоустрою населених пунктів у разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю, здоров’ю або майну громадян, звертатися до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров’ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об’єктів благоустрою.

Згідно частини 2 ст. 18 Закону підприємства, установи, організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов’язані утримувати в належному стані об’єкти благоустрою(їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об’єктів територію; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб’єктів благоустрою населених пунктів; відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.

Статтею 22,23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, збитків та відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Механізм розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру

Згідно пп. 13 п. 3 Порядку, розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час перебування в громадських місцях, на об'єктах торгівлі та побутового обслуговування.

Відповідно до п. 6 Порядку, лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків, протягом доби надсилають письмове повідомлення за встановленою формою (додаток 1): про кожний нещасний випадок до районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради). Районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) протягом доби з часу надходження від лікувально-профілактичного закладу повідомлення про нещасний випадок приймає рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що у разі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси (якщо не надходило повідомлення від лікувально-профілактичного закладу про нещасний випадок), районна держадміністрація (виконавчий комітет міської, районної у місті ради) приймає рішення щодо необхідності проведення розслідування і визначення організації, яка повинна проводити розслідування, та направляє її керівнику копію рішення.

Згідно з абз. 3 п. 7 Порядку у процесі розслідування беруться до уваги листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу, а також пояснення потерпілого та свідчення очевидців, а у разі потреби керівника органу (організації), на території чи об’єкті якого стався нещасний випадок.

Відповідно до п. 12 Порядку, за результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою НТ(невиробничий травматизм) згідно з додатком 3, який затверджується керівником органу (організації), що проводив розслідування та надсилається організації, яка відповідальна за безпечний стан території чи об’єкта, де стався нещасний випадок.

Розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 календарних днів після утворення комісії. У разі потреби цей термін може бути продовжений керівником органу (організації), який призначив розслідування.

Алгоритм дій при отриманні травми через ожеледицю

Якщо отримано травму в результаті ожеледиці необхідно:

1. визвати швидку допомогу та отримати довідку про отриману травму з фіксуванням всіх обставин події;
2. знайти свідків та зберегти їх номери телефонів;
3. зробити зйомку (фото) з місця події;
4. зберегти всі рентгенівські знімки, довідки видані лікувальним закладом;
5. акт про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ.

Порядок відшкодування шкоди

Добровільний

Куди звертатись?

Звернутися до органу, який є власником або балансоутримувачем майна та відповідно відповідальним за належне санітарне і технічне утримання території.

Перелік документів

1. претензія (лист);
2. докази про отриману травму;
3. фіскальні (товарні) чеки про придбані ліки;
4. листок непрацездатності чи довідка лікувального закладу;
5. акт про нещасний випадок невиробничого характеру форм НТ.

Строки розгляду

Претензія підлягає розгляду у місячний строк з дня одержання, якщо інший строк не встановлено законодавством

Судовий порядок

Відшкодування шкоди внаслідок деліктних зобов'язань здійснюється в порядку цивільного судочинства.

Куди звертатись?

Відповідно до ч. 3 ст. 28 ЦПК, позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

Перелік необхідних документів

До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги, наприклад:

1. претензія (якщо здійснювалися заходи досудового врегулювання спору);
2. докази про отриману травму (показання свідків);
3. фіскальні (товарні) чеки про придбані ліки;
4. листок непрацездатності чи довідка лікувального закладу;
5. акт про нещасний випадок невиробничого характеру форм НТ;
6. фото з місця події, інші докази які мають значення для вирішення справи.

Вартість

За подання позовної заяви у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи позивач звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (стаття 5 Закону України "Про судовий збір").

У випадку, якщо в позовній заяві міститься вимога про відшкодування майнової чи моральної шкоди, позивачем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (пункт 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Автоматичний розрахунок судового збору на сайті "Судова влада"

Судова практика

• Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2017 року, справа № 490/15068/14-ц
• Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 квітня 2017 року, справа № 210/5259/16-ц

Див. додатково

• Відшкодування моральної шкоди
• Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі