Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави

Нормативна база

• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Кримінальний кодекс України
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності”

Поняття та правова характеристика звільнення від кримінальної відповідальності

Звільнення від кримінальної відповідальності –  це відмова держави від застосування обмежень, засудження та покарання до особи, що вчинила злочин, передбачений кримінальним законом, якщо така особа не становить значної суспільної небезпеки, виконала певні нормативні умови та спроможна виправитися без примусу держави через покарання.

Іншими словами, звільнення від кримінальної відповідальності означає факт, що особу не буде притягнено до кримінальної відповідальності, хоча ця особа вчинила діяння, що містять ознаки складу злочину і ці діяння не вчинені під впливом обставин, що виключають злочинність діяння. Рішення про таке звільнення приймається виключно судом.

Умовами звільнення від кримінальної відповідальності необхідно визнавати сукупність, передбачених правовою підставою вимог, що пред’являються для звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин.

Передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного злочини, бо, вочевидь, звільнити від відповідальності можна лише у випадку, якщо є підстава для такої відповідальності.

Передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею не тільки закінченого, а й незакінченого злочину, а так само вчинення такого злочину індивідуально чи у співучасті.

Прийняття судом рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності є актом, що свідчить про припинення кримінально-правового відношення між особою, яка вчинила злочин, і державою. Це означає також, що з цього моменту дана особа вже не несе обов’язку відповідати перед державою за вчинене, не може нести тягаря кримінальної відповідальності. Виходячи з цього, вчинене раніше нею діяння визнається юридично незначимим, віддається забуттю (вчинений раніше злочин не може враховуватися при визначенні повторності і сукупності злочинів, рецидиві, призначенні покарання за вчинення нового злочину тощо). Водночас, звільнення від кримінальної відповідальності не свідчить про виправдання особи, оскільки кримінальна справа припиняється з нереабілітуючих для особи підстав.

Поняття звільнення від кримінальної відповідальності не можна ототожнювати з відстороненням від відповідальності у зв’язку з відсутністю в діях особи складу злочину чи за наявності обставин, які виключають злочинність діяння. Законом передбачається можливість або обов’язок звільнення від кримінальної відповідальності особи, в діях якої міститься певний склад злочину. Відсутність складу злочину в діях особи виключає можливість звільнення, бо не можна звільняти від кримінальної відповідальності того, хто злочину не вчинив.

Класифікація видів звільнення від кримінальної відповідальності

За сферою поширення

• загальні види звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені в Загальній частині Кримінального кодексу України (далі - КК України);
• спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені в Особливій частині КК України.

За характером можливості звільнення від кримінальної відповідальності

• обов’язкові (імперативні) види звільнення від кримінальної відповідальності;
• необов’язкові (факультативні, диспозитивні) види звільнення від кримінальної відповідальності.

За ознаками наявності чи відсутності певних умов звільнення від кримінальної відповідальності

• умовне звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 47 КК України - за умови, що особа протягом року із дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадський порядок); ст. 97 КК України(якщо суд визнає, що виправлення неповнолітнього можливе без застосування покарання, застосувавши до нього примусові заходи виховного ха­рактеру)
• безумовне звільнення від кримінальної відповідальності без жодних умов.

Залежно від характеру виникнення умов звільнення від кримінальної відповідальності

• види звільнення від кримінальної відповідальності, умови застосування яких виникають у зв’язку з наявністю визначених законом подій;
• види звільнення від кримінальної відповідальності, умови застосування яких пов’язані з позитивною посткримінальною поведінкою особи.

Правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності

• у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК України);
• у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК України);
• у зв’язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК України);
• у зв’язку із зміною обстановки (ст. 48 КК України);
• у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК України);
• на підставі закону про амністію або акта помилування;
• у зв’язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру (ст. 97 КК України);
• спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності при вчиненні окремих злочинів (передбачені, зокрема, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. 4 ст. 212, ч. З ст. 369 КК України).

Порядок звільнення від кримінальної відповідальності

Відповідно до ст. 44 Кримінального кодексу України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Так, Кримінальний процесуальний кодекс України визначає, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється виключно судом (згідно ст. 286 Кримінального процесуального кодексу України).

Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. Перед направленням клопотання до суду прокурор зобов’язаний ознайомити з ним потерпілого та з’ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Способи звільнення від покарання та їх застосування

КК України передбачає такі види звільнення від покарання та його відбування:

звільнення від покарання:
а) щодо особи, засудженої за діяння, караність якого законом усунена (ч. 2 ст. 74 КК України);
б) внаслідок втрати особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст, 74 КК України);
в) у зв'язку із закінченням строків давності (ч. 5 ст. 74 КК України);
г) за хворобою (ст. 84 КК України);
д) на підставі закону України про амністію або акта про помилування(ст. 85 КК України);

звільнення від відбування покарання:
а) з випробуванням (ст. 75, 76, 77, 78 КК України);
б) з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК України);
в) у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК України);
г) умовно-дострокове (ст. 81 КК України);
д) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83 КК України); на підставі закону України про амністію або акта про помилування (ст. 85 КК України);

заміна більш м'яким покаранням:
а) невідбутої частини покарання (ст. 82 КК України);
б) покарання повністю або невідбутої його частини на підставі закону України про амністію або акта про помилування (ст. 85 КК України);

У рішенні Конституційного суду України №1-33/2004 від 2 листопада 2004 року зазначено, що безпосереднім вираженням конституційних принципів додержання гуманізму, справедливості й законності є реалізована в нормах Кодексу можливість особи, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, бути звільненою від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (стаття 45), з примиренням винного з потерпілим та відшкодуванням завданих ним збитків або усуненням заподіяної шкоди (стаття 46), з передачею особи на поруки (стаття 47), зі зміною обстановки (стаття 48); особа може бути звільнена від покарання, якщо на час розгляду справи в суді її не можна вважати суспільно небезпечною (частина четверта статті 74) тощо.

пом'якшення призначеного покарання (ч. З ст. 74 КК України).
Ч. 2 ст. 74 КК України передбачає негайне звільнення особи від призначеного судом покарання у випадку, якщо новий закон усуває караність (декриміналізує) діяння, за вчинення якого її було засуджено, а ч. З ст. 74 КК України - пом'якшення (зниження) призначеного засудженому покарання, що перевищує санкцію нового закону, до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У вказаних двох випадках звільнення від покарання і зниження покарання провадиться судом за заявою засудженого або за поданням прокурора чи органу, що відає виконанням покарання.

Відповідно до п. 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК України підлягають звільненню від покарання (основного і додаткового) на підставі ч. 2 ст. 74 КК України певні категорії осіб, засуджених за КК 1960 р. за діяння, відповідальність за які не передбачена КК України 2001 р. Згідно з п. 4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК України особи, які відбувають покарання, призначене за сукупністю вироків, у разі звільнення їх від відбування покарання за окремі злочини на підставі п. 1 вказаного розділу продовжують відбувати покарання, призначене вироком суду за інші злочини, що входять у сукупність, якщо це покарання ними ще не відбуте.

Судова практика

• №735/1121/20 постанова Великої палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року (у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності чи покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого ч. 1 ст. 49 КК України, подовженого на період ухилення)
• №756/2922/19 постанова Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 вересня 2021 року (ненадання обвинуваченим документального підтвердження причин неявки на одне із судових засідань суду апеляційної інстанції, не може свідчити про його систематичне та цілеспрямоване ухилення від суду та служити підставою для зупинення або переривання перебігу строку давності, які передбачені частинами 2 і 3 статті 49 КК України).
• №715/3085/21 постанова Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (звільнення від кримінальної відповідальності на підставі Закону України "Про амністію у 2011 році" матері, якій було пред'явлено підозру в незаконному перенаправлені через державний кордон України своєї малолітньої дитини з використанням підробленого дозволу батька на право виїзду дитини за кордон у супроводі матері, без зясування питання про те, чи посягає вчинене нею правопорушення на охоронювані інтереси малолітньої дитини, не ґрунтується на вимогах закону)
• №640/20302/18 постанова Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 24 січня 2023 року (особа, яка вчинила хуліганство не може бути звільнено від кримінальної відповідальності, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст.46), у разі, якщо , окрім вчиненого майнової шкоди підприємству, що була добровільно відшкодована обвинуваченим, відповідним кримінальним правопорушенням було заподіяно моральну шкоду іншим особа, примирення з якими не відбулось)
• №328/1109/19 постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05 квітня 2021 року (особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК України диференційовані строки давності, за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину)
• №715/2106/20 постанова Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 5 жовтня 2021 року (обов’язковою процесуальною умовою для встановлення такої підстави звільнення від кримінальної відповідальності, як «примирення особи, яка вчинила злочин, з потерпілим» (ст. 46 КК), під час розгляду відповідного питання в суді є підтвердження факту примирення винного з потерпілим, зокрема і під час з’ясування думки потерпілого щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за цією підставою)

Див. також

• Умови та порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим
• Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки
• Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування
• Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності
• Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки
• Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх