Відповідальність засновника (учасника) товариства

Нормативна база

• Господарський кодекс України
• Цивільний кодекс України
• Кодекс України з процедур банкрутства
• Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»
• Закон України «Про господарські товариства»
• Закон України «Про акціонерні товариства»

Чим відрізняються засновник від учасника товариства?

Засновником господарського товариства є особа, яка бере участь у створенні товариства.
Учасник господарського товариства – це особа, яка має частку у статутному капіталі вже створеного товариства.

Важливо! Товариство вважається створеним з моменту його державної реєстрації. Таким чином, до моменту державної реєстрація товариства, особа є засновником, а після створення товариства вже набуває статус учасника. Відповідно усі особи, які набули право участі у товаристві після його державної реєстрації є учасниками. Особливість відповідальності засновників та учасників залежать від їхнього статусу.

Важливо! Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями, що виникли до державної реєстрації товариства при будь-яких обставинах. Якщо їхні дії будуть схвалені іншими засновниками, що буде оформлено відповідним рішенням, такі засновники звільняються від відповідальності, а зобов’язання переходять до господарського товариства.

Чи залежить відповідальність учасників від організаційно-правової форми господарського товариства?

Обсяг матеріальної відповідальності учасників на пряму залежить від організаційно-правової форми господарського товариства. Статтею 80 Господарського кодексу України передбачено наступні організаційно-правові форми господарських товариств:

• акціонерне товариство,
• товариство з обмеженою відповідальністю,
• товариство з додатковою відповідальністю,
• повне товариство,
• командитне товариство.

Усі ці товариства умовно можна поділити на дві групи:

• товариства без відповідальності учасників (товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство),
• товариства з відповідальністю учасників (товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство і командитне товариство).

За загальним правилом, встановленим ст. 96 Цивільного кодексу України:

• Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
• Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
• Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Тобто, для покриття боргів юридична особа спочатку відповідає за зобов’язаннями усім належним їй майном. Якщо казати про долю майнової відповідальності учасників (засновників), то вона обмежується розміром статутного внеску, а навіть якщо існує частина невнесених коштів, то вони несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства в межах вартості невнесеної частки вкладу кожного з них.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном. Також товариство не відповідає за зобов’язаннями своїх учасників.

АЛЕ при цьому є окремі випадки, коли засновник несе відповідальність:

1) якщо засновник не вніс повністю внесок до статутного капіталу (настає цивільна відповідальність), – зокрема, відповідно до статті 2 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства, які не повністю внесли вклади до статутного капіталу, можуть нести спільну відповідальність з товариством за зобов’язаннями товариства у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників;

2) якщо засновник умисними діями довів підприємство до банкрутства, та під час процедури банкрутства у підприємства немає достатнього майна / грошових коштів для покриття боргів перед кредиторами (настає цивільна відповідальність), – відповідно до статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства у разі банкрутства підприємства з вини його засновників або з вини керівника підприємства, чи інших посадових осіб підприємства, які мають право давати обов’язкові для підприємства вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, – на засновників підприємства або керівника чи інших посадових осіб може бути покладена відповідальність за зобов’язаннями підприємства;

3) якщо засновник вчиняє разом з директором товариства кримінальні злочини (настає кримінальна відповідальність), – наприклад, якщо товариство здійснює відмивання «брудних» грошей, здійснює фінансування тероризму, шахрайство, здійснює торгівлю людьми чи зброєю, несплата підприємством податків у великих розмірах (орієнтовно у розмірі від 20 тис.дол.США), інші злочини, – але у даному разі повинні бути наявними докази про те, що засновник діє спільно з директором по вчиненню злочинів.

Відповідальність засновників (учасників) за зобов’язаннями юридичної особи

Законом встановлені наступні випадки коли засновник юридичної особи може нести відповідальність своїм майном за зобов'язаннями юридичної особи:

• якщо підприємство-боржник створене у формі повного товариства, учасники такого товариства солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями повного товариства усім майном, що їм належить. Якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного майна не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення. Учасник товариства відповідає за борги товариства незалежно від того, виникли вони після чи до його вступу до товариства. Учасник, який сплатить повністю борги товариства, вправі звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до решти учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства. При цьому учасник, який вийшов з повного товариства відповідає за зобов’язаннями товариства протягом 3 років з моменту його вибуття.
• якщо підприємство-боржник створене у формі командитного товариства, в якому є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів, та є учасники, які солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, що їм належить. Вкладник командитного товариства відповідає за борги товариства, які виникли до його вступу у товариство, перед третіми особами в тому ж порядку, як і інші вкладники;
• якщо підприємство-боржник створене у формі товариства з додатковою відповідальністю, учасники якого солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства. Розмір додаткової відповідальності кожного з учасників є пропорційним до вартості їх вкладів в статутний капітал товариства;
• засновники акціонерного товариства можуть нести солідарну відповідальність за пов'язаними з його заснуванням зобов'язаннями, що виникли до державної реєстрації акціонерного товариства.

Солідарна відповідальність – це відповідальність боржників перед кредитором, при якій кредитору надається право за своїм вибором вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними до того моменту, поки їх обов’язок перед кредитором не буде виконано повністю.

Банкрутство як один із способів погашення заборгованості за зобов’язаннями

Якщо позасудова, судова процедури та процедура виконавчого провадження, як завершальна стадія судового провадження, не дали бажаного результату, та борги юридичної особи залишаються не погашеними, можна застосувати до боржника процедуру банкрутства.

Деякі випадки відповідальності засновників передбачені Кодексом України з процедур банкрутства. Відповідно до абз.2 ч.2 ст.61 зазначеного Кодексу, у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов’язаннями.

Важливо! Оскільки у більшості випадків засновники господарських товариств не несуть відповідальності за зобов'язаннями юридичної особи, слід наголосити, що необхідно приділяти увагу перевірці платоспроможності своїх контрагентів, та укладати з контрагентами договори забезпечення виконання зобов’язань: договір застави, договір поруки, який також можна укладати із самими засновниками та ін.