Спадкування кредитних зобов'язань: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Мітка: редагування коду 2017
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показано 9 проміжних версій цього користувача)
Рядок 48: Рядок 48:


Встановлені законом строки для пред'явлення претензій кредиторами не є строками позовної давності.
Встановлені законом строки для пред'явлення претензій кредиторами не є строками позовної давності.
На ці строки не розповсюджуються норми [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page статей 259, 263, 264 ЦК України], які регулюють питання зміни, зупинення або переривання строків позовної давності. Непред'явлення кредиторами у встановлені статтею 1281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] строки претензій погашає належні їм права вимоги, в той час як сплив строку позовної давності є підставою лише для відмови в позові ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page частина четверта статті 267 ЦК України]) і не позбавляє особу самого матеріального права.
На ці строки не розповсюджуються норми [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page статей 259, 263, 264 ЦК України], які регулюють питання зміни, зупинення або переривання строків позовної давності. Непред'явлення кредиторами у встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F,%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%83. статтею 1281 ЦК України] строки претензій погашає належні їм права вимоги, в той час як сплив строку позовної давності є підставою лише для відмови в позові ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page частина четверта статті 267 ЦК України]) і не позбавляє особу самого матеріального права.


==Обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора==
==Обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора==
Рядок 66: Рядок 66:
Кожен із спадкоємців (якщо їх декілька) зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Кожен із спадкоємців (якщо їх декілька) зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.


Таким чином, відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, успадкованого цією особою. Проте у виключних випадках, наприклад, при неподільності предмета зобов'язання, відповідальність спадкоємців буде солідарною ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page стаття 543 ЦК України]) і кредитор матиме змогу вимагати виконання вимоги як від усіх спадкоємців разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. Спадкоємець, який виконав спільне зобов'язання, має [[Право зворотної вимоги до винної особи (регрес)|право пред'явити зворотну вимогу (регрес)]] до кожного з решти боржників у рівній частці ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page стаття 544 ЦК України]).
'''Таким чином, відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, успадкованого цією особою та виключає покладення на спадкоємців солідарного обов'язку.
'''


===Форма задоволення вимог кредитора===
===Форма задоволення вимог кредитора===


Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#Text:~:text=2.%20%D0%92%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0,%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F%D0%BC%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96. частина 2 статті 1282 ЦК України]).


В окремих випадках (зокрема, у разі, коли змістом невиконаного спадкодавцем зобов'язання є не сплата грошей, а виконання певних дій, надання послуг тощо) кредитор може бути заінтересований у виконанні зобов'язання саме у тій формі, у якій воно існувало за життя спадкодавця. Тому договором між спадкоємцем, частка якого обтяжена зобов'язанням, і кредитором може бути передбачений інший спосіб і порядок виконання зобов'язання.
===Чи несуть спадкоємці зобов’язання погасити нараховані кредитором відсотки, неустойку (штраф, пеню)===


===Особливості спадкування кредитних зобов’язань===
Відповідно до пункту 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12#Text Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»] '''спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя.''' Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
Відповідно до пункту 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12#Text Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»] спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями. Це роз’яснення встановлює виняток із загального правила, передбаченого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною першою статті 1282 ЦК України].


При цьому слід враховувати, що згідно з положенням [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини другої статті 1231 ЦК України] до спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню) за умови, що:
До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%94%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D1%83%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8E)%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F. ч. 3 ст.1231 ЦК України]).
 
При цьому слід враховувати, що згідно з положенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%94%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D1%83%20(%D1%88%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%2C%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8E)%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F. частини третьої статті 1231 ЦК України] до спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню) за умови, що:
*судом було прийнято рішення з призначенням певної суми до виплати кредитору;
*судом було прийнято рішення з призначенням певної суми до виплати кредитору;
*боржник (спадкодавець) не виконав такого рішення суду.
*боржник (спадкодавець) не виконав такого рішення суду.
Рядок 84: Рядок 86:
Тому слід ретельно перевірити, чи мало місце пред’явлення кредиторами вимог до спадкодавця щодо погашення боргу за його життя, чи були додатково нараховані до суми боргу відсотки та чи було рішення суду про стягнення неустойки зі спадкодавця за його життя.
Тому слід ретельно перевірити, чи мало місце пред’явлення кредиторами вимог до спадкодавця щодо погашення боргу за його життя, чи були додатково нараховані до суми боргу відсотки та чи було рішення суду про стягнення неустойки зі спадкодавця за його життя.


Крім того, право вимоги кредиторів до спадкоємця та обов’язок спадкоємця задовольнити такі вимоги в межах прийнятої спадщини не встановлюють солідарність зобов’язання. Кожен кредитор виступає окремо, і задоволення спадкоємцем вимог одного з них у повному обсязі за рахунок прийнятого у спадщину майна фактично може позбавити інших кредиторів можливості задовольнити свої вимоги.
== Судова практика ==
 
Проте нерідко кредитор для стягнення заборгованості за кредитним договором застосовує усі можливі методи стягнення – як позасудові, так і судові. Такими методами є ігнорування факту смерті позичальника, стягнення заставного майна, у тому числі і з майнового поручителя, вчинення [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчих написів]] на [[Договір іпотеки|договорах іпотеки]], позови до суду з вимогою повернення чи дострокового повернення заборгованості. Часто банки застосовують кілька таких дій водночас. Необхідно звернути увагу, що правовідносини за кредитним договором припиняються лише після погашення вимог кредитора.


Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20 статті 625 Цивільного кодексу України], оскільки зобов’язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20 стаетй 526, 599 Цивільного кодексу України]. Отже, вже після рішення суду, якщо спадкоємець не здійснює погашення заборгованості, на нього можуть бути нараховані інфляційні втрати і 3% річних.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74120743 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 р. справа № 175/4367/15-ц] (згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Разом із тим, неможливо погодитись із висновком апеляційного суду про покладення солідарного обов'язку на спадкоємців боржника щодо повернення боргу, оскільки кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині у відповідності із вимогами частини першої статті 1282 ЦК України.
 
Поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 553 - 554 ЦК України]), а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у [[Договір поруки|договорі поруки]].
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 523 ЦК України] порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником, а згідно зі статтею 607 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.
Таким чином, на поручителів може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов'язку щодо виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксоване в тому числі у договорі поруки.
 
У разі смерті поручителя (крім випадків майнової поруки), враховуючи положення [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20 статті 607], частини першої [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20 статті 608 ЦК України], а також сутності поруки як особистого зобов'язання відповідати за належне виконання основного зобов'язання, <u>спадкоємці поручителя не є солідарними боржниками</u> за кредитним договором.
 
У разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, слід враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/898-15 стаття 23 Закону України "Про іпотеку"]). Проте якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, який є відмінним від боржника, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки. Якщо боржник та іпотекодавець - одна й та сама особа, то після її смерті до спадкоємця переходять не лише права та обов'язки іпотекодавця, а й обов'язки за основним зобов'язанням у межах вартості спадкового майна.
 
Отже, правила [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1281 ЦК України] щодо строку пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не застосовуються до зобов'язань, забезпечених іпотекою.
 
==Альтернативне задоволення вимог кредиторів==
Слід звернути увагу на питання про можливість альтернативного задоволення вимог кредиторів, коли фактично спадщина прийнята, але свідоцтво про право на нерухоме майно ще не оформлене (частина перша статті 1297 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]). Судова практика ще не встановила можливість стягнення зі спадкоємців еквівалента вартості успадкованого майна.
 
Якщо ж спадкоємець не бажає задовольняти вимогу кредитора шляхом реалізації успадкованого нерухомого майна, можна скористатися альтернативним способом – задовольнити таку вимогу в грошовому еквіваленті. Таке задоволення вимоги кредитора можна реалізувати шляхом:
 
*укладення з кредитором мирової угоди, за якою спадкоємець повертає кредитору суму боргу в грошовому еквіваленті, виходячи з оціночної вартості успадкованого нерухомого майна, що підтверджується висновком експертної установи;
*оформлення нотаріально завіреної заяви (про проведення розрахунку), а саме про те, що кредитор отримав від спадкоємця грошову суму, яка відповідає сумі позовних вимог у відповідній справі, визнає належне виконання спадкоємцем боргового зобов’язання та відмовляється від позову.
 
Але навіть задовольнивши в такий спосіб інтереси одного кредитора, спадкоємець не застрахований від того, що інші кредитори в майбутньому не звернуться до нього з вимогами про виконання кредитних зобов’язань. За такої ситуації основними інструментами захисту інтересів спадкоємця буде рішення суду, мирова угода, квитанція про перерахування суми боргу кредитору та висновок експертної установи щодо оціночної вартості нерухомості, прийнятої у спадщину. Якщо грошова сума, еквівалентна вартості прийнятого у спадщину нерухомого майна, була повністю перерахована кредитору для погашення суми боргу, то задоволення вимог інших кредиторів, керуючись [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20 частиною другою статті 1282 ЦК України], буде неможливим. Якщо ж спадкоємець сплатив частину зазначеної грошової суми для повного погашення боргу перед кредитором, то наступні кредитори можуть пред’являти вимоги лише в межах вартості спадкового майна, яке залишилося.
Важливо пам’ятати, що кожна особа, приймаючи спадщину чи за [[Спадкування за законом|законом]], чи за [[Спадкування за заповітом|заповітом]], має [[Відмова від прийняття спадщини|право відмовитись]] від неї, щоб уникнути судової тяганини щодо задоволення вимог кредиторів.
 
== Судова практика ==


* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/100644059 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 жовтня 2021 року справа № 465/2135/16] (обов’язок задовольнити вимогу повернути заборгованість, яка на думку банку виникла внаслідок неповернення відповідачем боргу за кредитним договором згідно зі статтею 1219 ЦК України, не є таким, що нерозривно пов’язаний з особою спадкодавця, а тому, відповідно до вимог чинного ЦК України, з його смертю цей обов’язок не припинився і спадкується його спадкоємцями, тобто є таким, що входить до складу спадщини).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/100644059 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 жовтня 2021 року справа № 465/2135/16] (обов’язок задовольнити вимогу повернути заборгованість, яка на думку банку виникла внаслідок неповернення відповідачем боргу за кредитним договором згідно зі статтею 1219 ЦК України, не є таким, що нерозривно пов’язаний з особою спадкодавця, а тому, відповідно до вимог чинного ЦК України, з його смертю цей обов’язок не припинився і спадкується його спадкоємцями, тобто є таким, що входить до складу спадщини).

Поточна версія на 06:39, 18 вересня 2024

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

Вчинення нотаріальних дій нотаріусами, посадовими особами органів місцевого самоврядування, робоче місце (контора) яких розташовано в межах тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації, забороняється (підпункт 15 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану").

Відповідно до підпункту 2.5 пункту 2 глави 10 розділ II "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України":

  • в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
  • якщо за результатами перевірки відомостей Спадкового реєстру встановлено наявність раніше заведеної спадкової справи, заведена без використання Спадкового реєстру спадкова справа передається до нотаріуса, яким раніше заведено спадкову справу, якщо наявність такої справи не встановлено, здійснюється реєстрація спадкової справи в Спадковому реєстрі;
  • забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

Загальні положення

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).

Способи пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців

Законодавством визначено два способи пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців:

  • безпосередньо до спадкоємців шляхом пред'явлення вимоги;
  • опосередковано - через нотаріуса, за місцем відкриття спадщини, а за межами України – через консульську установу України.

Відповідно до Порядку претензії кредитора визначені однією з підстав заведення нотаріусом спадкової справи (підпункт 2.1 пункту 2 глави 10 розділу ІІ Порядку).

Претензії кредиторів (якщо вони надійшли до видачі свідоцтва про право на спадщину) реєструються в книзі обліку і реєстрації спадкових справ і формуються у спадкові справи (пункт 11.1 розділу XI "Правил ведення нотаріального діловодства", затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5).

Строки пред'явлення вимог кредитором

Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину (стаття 1281 ЦК України):

  • у випадку наявної інформації про прийняття спадщини спадкоємцями божника, повідомлення спадкоємцями (якщо їм відомо про наявність боргів, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб) не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги;
  • у випадку відсутності повідомлення спадкоємців та у випадку, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги у встановлен строки - позбавляється права вимоги.

Встановлені законом строки для пред'явлення претензій кредиторами не є строками позовної давності. На ці строки не розповсюджуються норми статей 259, 263, 264 ЦК України, які регулюють питання зміни, зупинення або переривання строків позовної давності. Непред'явлення кредиторами у встановлені статтею 1281 ЦК України строки претензій погашає належні їм права вимоги, в той час як сплив строку позовної давності є підставою лише для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України) і не позбавляє особу самого матеріального права.

Обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора

Частиною першою статті 1281 ЦК України передбачено обов'язок спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Варто зазначити, що на відміну від спадкоємця, який прийняв спадщину, та відповідно до статті 1282 ЦК України зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора, на набувача за спадковим договором такий обов'язок не покладається (абзац шостий пункту 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Задоволення вимог відбувається лише спадкоємцями. Навіть за умови участі в цих відносинах виконавця заповіту останній має лише право прийняти, зафіксувати вимоги спадкоємців, проте самостійно здійснювати їх погашення він не вправі. Обов'язки спадкодавця, як і його права, за правилами універсального наступництва переходять безпосередньо до спадкоємців і не можуть перейти до третіх осіб.

Строк задоволення вимог кредиторів

Протягом строків, передбачених частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, кредитори спадкодавця вправі лише заявити спадкоємцям або нотаріусу за місцем відкриття спадщини про свої претензії. Саме ж задоволення таких вимог відбувається вже після прийняття спадщини спадкоємцями і не раніше спливу шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або одержання ними свідоцтва про право на спадщину.

Обсяг відповідальності спадкоємців

Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину (частина 1 статті 1282 ЦК України). Кожен із спадкоємців (якщо їх декілька) зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Таким чином, відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, успадкованого цією особою та виключає покладення на спадкоємців солідарного обов'язку.

Форма задоволення вимог кредитора

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі (частина 2 статті 1282 ЦК України).

Чи несуть спадкоємці зобов’язання погасити нараховані кредитором відсотки, неустойку (штраф, пеню)

Відповідно до пункту 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця (ч. 3 ст.1231 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що згідно з положенням частини третьої статті 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню) за умови, що:

  • судом було прийнято рішення з призначенням певної суми до виплати кредитору;
  • боржник (спадкодавець) не виконав такого рішення суду.

Тому слід ретельно перевірити, чи мало місце пред’явлення кредиторами вимог до спадкодавця щодо погашення боргу за його життя, чи були додатково нараховані до суми боргу відсотки та чи було рішення суду про стягнення неустойки зі спадкодавця за його життя.

Судова практика

  • Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 р. справа № 175/4367/15-ц (згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Разом із тим, неможливо погодитись із висновком апеляційного суду про покладення солідарного обов'язку на спадкоємців боржника щодо повернення боргу, оскільки кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині у відповідності із вимогами частини першої статті 1282 ЦК України.
  • Постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року справа № 185/998/16-ц (оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Так, згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше).

Див. також