Спадкування кредитних зобов'язань

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Закон України "Про іпотеку"
• Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 469 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану"
• Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"
• Постанова пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! Вчинення нотаріальних дій нотаріусами, посадовими особами органів місцевого самоврядування, робоче місце (контора) яких розташовано в межах тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації, забороняється (підпункт 15 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"). Відповідно до підпункту 2.5 пункту 2 глави 10 розділ II "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України": в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу; якщо за результатами перевірки відомостей Спадкового реєстру встановлено наявність раніше заведеної спадкової справи, заведена без використання Спадкового реєстру спадкова справа передається до нотаріуса, яким раніше заведено спадкову справу, якщо наявність такої справи не встановлено, здійснюється реєстрація спадкової справи в Спадковому реєстрі; забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

Загальні положення

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).

Способи пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців

Законодавством визначено два способи пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців:

• безпосередньо до спадкоємців шляхом пред'явлення вимоги;
• опосередковано - через нотаріуса, за місцем відкриття спадщини, а за межами України – через консульську установу України.

Відповідно до Порядку претензії кредитора визначені однією з підстав заведення нотаріусом спадкової справи (підпункт 2.1 пункту 2 глави 10 розділу ІІ Порядку).

Претензії кредиторів (якщо вони надійшли до видачі свідоцтва про право на спадщину) реєструються в книзі обліку і реєстрації спадкових справ і формуються у спадкові справи (пункт 11.1 розділу XI "Правил ведення нотаріального діловодства", затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5).

Строки пред'явлення вимог кредитором

Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину (стаття 1281 ЦК України):

• у випадку наявної інформації про прийняття спадщини спадкоємцями божника, повідомлення спадкоємцями (якщо їм відомо про наявність боргів, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб) не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги;
• у випадку відсутності повідомлення спадкоємців та у випадку, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги у встановлен строки - позбавляється права вимоги.

Встановлені законом строки для пред'явлення претензій кредиторами не є строками позовної давності. На ці строки не розповсюджуються норми статей 259, 263, 264 ЦК України, які регулюють питання зміни, зупинення або переривання строків позовної давності. Непред'явлення кредиторами у встановлені статтею 1281 ЦК України строки претензій погашає належні їм права вимоги, в той час як сплив строку позовної давності є підставою лише для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України) і не позбавляє особу самого матеріального права.

Обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора

Частиною першою статті 1281 ЦК України передбачено обов'язок спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Варто зазначити, що на відміну від спадкоємця, який прийняв спадщину, та відповідно до статті 1282 ЦК України зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора, на набувача за спадковим договором такий обов'язок не покладається (абзац шостий пункту 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Задоволення вимог відбувається лише спадкоємцями. Навіть за умови участі в цих відносинах виконавця заповіту останній має лише право прийняти, зафіксувати вимоги спадкоємців, проте самостійно здійснювати їх погашення він не вправі. Обов'язки спадкодавця, як і його права, за правилами універсального наступництва переходять безпосередньо до спадкоємців і не можуть перейти до третіх осіб.

Строк задоволення вимог кредиторів

Протягом строків, передбачених частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, кредитори спадкодавця вправі лише заявити спадкоємцям або нотаріусу за місцем відкриття спадщини про свої претензії. Саме ж задоволення таких вимог відбувається вже після прийняття спадщини спадкоємцями і не раніше спливу шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або одержання ними свідоцтва про право на спадщину.

Обсяг відповідальності спадкоємців

Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину (частина 1 статті 1282 ЦК України). Кожен із спадкоємців (якщо їх декілька) зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Таким чином, відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, успадкованого цією особою та виключає покладення на спадкоємців солідарного обов'язку.

Форма задоволення вимог кредитора

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі (частина 2 статті 1282 ЦК України).

Чи несуть спадкоємці зобов’язання погасити нараховані кредитором відсотки, неустойку (штраф, пеню)

Відповідно до пункту 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця (ч. 3 ст.1231 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що згідно з положенням частини третьої статті 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню) за умови, що:

• судом було прийнято рішення з призначенням певної суми до виплати кредитору;
• боржник (спадкодавець) не виконав такого рішення суду.

Тому слід ретельно перевірити, чи мало місце пред’явлення кредиторами вимог до спадкодавця щодо погашення боргу за його життя, чи були додатково нараховані до суми боргу відсотки та чи було рішення суду про стягнення неустойки зі спадкодавця за його життя.

Судова практика

• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 р. справа № 175/4367/15-ц (згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Разом із тим, неможливо погодитись із висновком апеляційного суду про покладення солідарного обов'язку на спадкоємців боржника щодо повернення боргу, оскільки кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині у відповідності із вимогами частини першої статті 1282 ЦК України.

• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 жовтня 2021 року справа № 465/2135/16 (обов’язок задовольнити вимогу повернути заборгованість, яка на думку банку виникла внаслідок неповернення відповідачем боргу за кредитним договором згідно зі статтею 1219 ЦК України, не є таким, що нерозривно пов’язаний з особою спадкодавця, а тому, відповідно до вимог чинного ЦК України, з його смертю цей обов’язок не припинився і спадкується його спадкоємцями, тобто є таким, що входить до складу спадщини).

• Постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року справа № 185/998/16-ц (оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Так, згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше).

• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2021 року справа № 127/27986/18 (визначені статтею 1281 ЦК України строки пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін).

• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року справа № 676/1868/19 (позов про стягнення заборгованості за договорами позики має розглядатися за правилами територіальної підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування одного з відповідачів, а не за місцем знаходження успадкованого нерухомого майна.)

Див. також

• Оформлення права на спадщину
• Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
• Відмова від прийняття спадщини
• Порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора спадкодавця