Порушення таємниці голосування

Нормативна база

• Конституція України
• Міжнародний пакт про громадянські і політичні права
• Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
• Кодекс належної практики у виборчих справах. Керівні принципи та пояснювальна доповідь, ухвалені Венеціанською комісією на 52-й сесії(Венеція, 18-19 жовтня 2002 року)
• Кримінальний кодекс України
• Виборчий кодекс України

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[1], в Україні введено режим воєнного стану! Відповідно до статті 19 Закону умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування. Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.

Загальна інформація

Принцип таємного голосування належить до загальновизнаних принципів виборчого права. Він закріплений у статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права і статті 3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Голосування на виборах є таємним: контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється (стаття 16 Виборчого кодексу України). Відповідно до п.п. "а", "d" п. 4 Кодексу належної практики у виборчих справах, для виборців таємне голосування – це не тільки право, але й обов'язок, невиконання якого має бути покаране шляхом визнання недійсним будь-якого виборчого бюлетеня, зміст якого став відомий іншим, а порушення таємниці голосування має тягти за собою накладення санкцій.

Відповідно до статті 16 Виборчого кодексу України голосування на виборах в Україні є таємним. Контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється.

Порушення таємниці голосування - це умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі.

Об'єкт

Об'єктом злочину є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Виборче законодавство України забороняє членам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або референдумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий референдум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається особа, яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у референдумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).

Об'єктивна сторона

Об'єктивна сторона злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування. Це можуть бути:

• прохання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок;
• домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос;
• незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування;
• визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування;
• створення перешкод для голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування;
• перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб;
• видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював;
• встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.

Порушення таємниці голосування шляхом розголошення змісту голосування може бути вчинене після здійснення голосування - після заповнення бюлетеня для голосування та опускання його до скриньки для голосування. Тобто, цей злочин може бути вчинений як у день голосування, так і пізніше.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є час його вчинення. Закон визначає, що кримінальне караним порушення таємниці голосування є тоді, коли воно вчинене під час проведення виборів. Таким часом є період, який розпочинається з моменту висування та реєстрації кандидатів і закінчується встановленням результатів виборів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії або бездіяльності, які призвели до порушення таємниці голосування.

Суб'єкт злочину

Суб'єкт злочину загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років).

Кваліфікуючими ознаками порушення таємниці голосування є вчинення його: членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища (частина друга статті 159 Кримінального кодексу України).

Суб'єктивна сторона

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом; винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії. Порушення таємниці голосування, вчинене з необережності (наприклад, у зв'язку із неналежним обладнанням приміщень для голосування), виключає кримінальну відповідальність. За наявності для того підстав такі дії можуть розглядатися як службова недбалість або тягнути дисциплінарну відповідальність.

Покарання

Порушення таємниці голосування є злочином, передбаченим статтею 159 Кримінального кодексу України), яка встановлює відповідні санкції.
І. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі, карається :

• штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 грн. до 8500 грн.);
• обмеженням волі на строк до 3 років;
• позбавленням волі на строк до 2 років.

ІІ. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища, карається :

• обмеженням волі на строк до 3 років;
• позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 5 років.

Куди звертатися

У випадку порушення таємниці голосування необхідно звертатися до органів Національної поліції.

Див. також

• Інформаційне забезпечення виборів в Україні
• Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність