Розірвання договору дарування

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану! Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, зупиняється на строк дії такого стану.

Поняття договору дарування

Відносини, що виникають при безоплатному переданні майна у власність іншій особі, опосередковуються, зокрема, договором дарування. Стаття 717 ЦК України визначає, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

дарування

За договором дарування дарувальник передає або зобов’язується передати в майбутньому обдаровуваному безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування спрямований на припинення права власності у дарувальника й виникнення права власності в обдарованої особи. Таким чином, договір дарування завжди є безоплатним, а тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи зустрічних дій.
Чинне законодавство (ч.2 ст.717 ЦК України) чітко обумовлює, що договір, який встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Відповідно до Цивільного кодексу України договір дарування можливий як односторонній, так і двосторонній, як реальний, так і консенсуальний. Основна кваліфікуюча ознака, за якою договір дарування відрізняється від договорів про передачу майна у власність, це його безоплатність. Безоплатність дарування – це відсутність зустрічної еквівалентної вимоги. Як і будь-який договір, договір дарування може припинитися. Звичайно, загальних положень ЦК України в цьому питанні ніхто не скасовував. Але оскільки передача чогось у дар — процес специфічний, ЦК України встановлює деякі особливості для припинення.

Так, договір дарування може припинятися у випадку:

• його розірвання;
• односторонньої відмови від договору однієї зі сторін.

розірвання договору дарування

Розірвання договору припиняє його дію лише на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його положення щодо зобов’язань сторін, що передбачені для застосування на випадок розірвання договору. Правовим наслідком одностороннього розірвання договору є припинення зобов’язань сторін (ч. 2 ст.653 ЦК України).

Підстави для розірвання договору дарування

Договір дарування не може бути розірваний в односторонньому порядку, за деякими виключеннями, зокрема, передбаченими ст. 724 ЦК України та, якщо договір дарування виконується у момент його укладання. Однак, договір дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна може бути розірвано за вимогою дарувальника, але за конкретних обставин. Підстави для розірвання договору дарування на вимогу дарувальника передбаченні ст.ст. 726, 727 ЦК України:

• умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

Додатковою обов'язковою умовою для розірвання договору дарування у такому разі є те, що предметом договору дарування є нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тобто закон визначає можливість розірвання договору дарування, предметом якого є лише нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тому, якщо дарунком є рухоме майно незначної вартості, дарувальник не вправі розірвати такий договір та повернути дарунок проти волі обдаровуваного.

У випадку смерті дарувальника, яка була спричинена умисними злочинними діями обдаровуваного - позбавлення життя дарувальника, право вимагати розірвання договору дарування одержують спадкоємці дарувальника.

• створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність (наприклад, у дарувальника з предметом договору дарування пов'язані спогади про певні події). Тобто, якщо такому дарунку загрожує безповоротна втрата з вини обдаровуваного, дарувальник вправі розірвати договір дарування, предметом якого є такий дарунок.

Таке розірвання правочину спрямоване на запобігання втрати дарунка. Проте, при розірванні договору дарування на цій підставі необхідно довести, що обдаровуваному було відомо про те, яку велику немайнову цінність має дарунок для дарувальника. Останнє, у свою чергу, зобов'язує обдаровуваного бережно та сумлінно ставитись до дарунка та забезпечувати його схоронність.

• недбало ставиться до речі, що становить культурну цінність, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

Йдеться про речі, втрата яких має істотне значення не лише для дарувальника, а для суспільства. Окремою підставою розірвання договору дарування з ініціативи дарувальника є недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність.

При цьому під недбалим ставленням слід розуміти таке поводження обдаровуваного з предметом договору дарування, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. Тому при виникненні обставин, що можуть зумовити втрату або істотне пошкодження такого дарунка, дарувальник наділяється правом звернутися до суду з вимогою про розірвання договору дарування та повернення дарунка.

Слід врахувати, що якщо зазначеної загрози (знищення або пошкодження) дарунку не існує, а дарувальник невдоволений лише тим, що обдаровувана особа поводиться з дарунком іншим чином, ніж бажає того дарувальник, то правові підстави для розірвання договору за даною нормою відсутні. При визначенні правового режиму речей, що становлять історичну, наукову або культурну цінність необхідно враховувати положення законодавства про охорону пам'яток історії та культури.

Обов'язкова умова розірвання договору дарування

Розірвати договір дарування дарувальник вправі лише за умови наявності дарунка у натурі, тобто коли дарунок на момент пред'явлення такої вимоги є збереженим. Збереження дарунка передбачає знаходження його у власності обдарованого у стані, що відповідає його призначенню. Тому предмет договору дарування повинен бути річчю індивідуально визначеною, неспоживчою, відповідної цінності для дарувальника.

При розірванні договору дарування дарунок повертається дарувальнику у тому вигляді, в якому він існує на момент розірвання договору. Отримані обдаровуваним продукція, плоди та доходи від речі, що є предметом договору дарування, залишаються у нього. У випадку відсутності дарунка (його знищення, відчуження третім особам тощо), ні вимога про розірвання правочину, ні вимога про повернення дарунка, пред'являтись не можуть.

Таким чином, розірвання договору дарування допускається у виключних випадках, зазначених статтею, або у випадках визнання правочину недійсним за загальними підставами, передбаченими ЦК України.

Строки реалізації права дарувальника на розірвання договору дарування

З метою реалізації права дарувальника (або його спадкоємців) щодо розірвання договору дарування законом встановлений спеціальний строк позовної давності терміном 1 рік (такий виняток ґрунтується на вимогах ст. 258 ЦК України).

Таким чином, обчислення строку позовної давності починається від дня, коли дарувальник довідався або повинен був довідатися про обставини, передбачені ст. 727 ЦК України.
Тобто, слід враховувати, що у випадках, встановлених статтею, право на розірвання договору виникає з певних моментів:

• з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
• з моменту вчинення дій обдаровуваного, що створюють загрозу безповоротної втрати дарунка;
• з моменту вчинення дій чи допущення бездіяльності обдаровуваним, які свідчать про недбале ставлення до дарунка, що становить історичну, наукову або культурну цінність.

Проте право є строковим, адже воно існує доти, поки існує річ, яка є предметом договору. Проте за наявності вини (доказаної) обдаровуваного щодо відчуження або знищення дарунка з метою уникнення його повернення дарувальнику, можливими є вимоги за зобов'язанням із завдання шкоди, шляхом подання відповідного позову. Якщо дарунок повернуто дарувальнику за взаємною згодою сторін, таку обставину слід розглядати як новий договір дарування.

Наслідки розірвання договору дарування

Розірвання договору дарування є правовою підставою припинення права власності на дарунок у обдаровуваного. Наслідком такого розірвання є застосування реституції, тобто повернення сторін у первинний стан, у зв'язку з чим, обдаровуваний зобов'язаний повернути дарувальнику річ, що є предметом договору, у натурі з урахуванням можливого природного зносу за період її перебування в обдаровуваного. Це означає, що обдаровуваний не може запропонувати дарувальникові грошову компенсацію замість дарунка або відшкодувати вартість дарунка, залишаючи його у себе.

Таким чином подарована річ підлягає поверненню, незалежно від того, в якому стані вона перебуває. При цьому дарувальник не має права відмовитись від прийняття такої речі з мотивів втрати нею цільового призначення або істотного погіршення. Крім того, дарувальник не вправі вимагати відшкодування завданих збитків або моральної шкоди.

Законом також не передбачено можливості відшкодування витрат обдаровуваному на утримання дарунка, на його поліпшення, у зв'язку із розірванням договору дарування із зазначених вище підстав.

Визнання договору недійсним

Визнання договору недійсним можливе у разі недодержання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог:

• волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
• правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
• правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх дітей.

У разі недотримання письмової форми правочину, вчинення під впливом помилки, обману, насильства, під впливом тяжкої обставини, тощо, недійсність такого правочину також встановлюється судом. Договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Зокрема, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, укладення договору дарування без передбаченого законом дозволу органу опіки та піклування.