Права та обов'язки особи у зв'язку з випадковим пошкодженням або знищенням нею товару на території торгівельного об'єкту: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
м (Незначні зміни, а саме, вірно вказане писилання на статті в законодавстві, вказано перелік агресивних форм підприємницької практики, виправлено орфографічні помилки)
 
(Не показані 15 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]  
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]  
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]  
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України “Про захист прав споживачів”]  
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/833-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 "Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/833-2006-%D0%BF Постанова КМУ від 15.06.2006 р. №833 “Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів”]  
== Загальні положення ==
'''''Будівлі торговельні''''' - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&#n10473 підпункт "в" підпункту 14.1.129<sup>1</sup> пункту 14.1 статті 14 ПКУ])
 
'''''Торговельними об'єктами''''' у сфері роздрібної торгівлі, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/833-2006-%D0%BF#o23 пункту 7 '''Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833''']є:<br>♦ <u>у сфері оптової торгівлі:</u>
* склад товарний (універсальний, спеціалізований, змішаний); 
* магазин-склад;
♦ <u>у сфері роздрібної торгівлі:</u>
* магазин, який може бути:
# продовольчим, непродовольчим, змішаним (за товарною спеціалізацією);
# універсальним, спеціалізованим, вузькоспеціалізованим, комбінованим, неспеціалізованим (за товарним асортиментом);
# з індивідуальним обслуговуванням, самообслуговуванням, торгівлею за зразками, торгівлею за замовленням (за методом продажу товарів);
* павільйон; 
* кіоск, ятка; 
* палатка, намет; 
* лоток, рундук; 
* склад товарний;
* крамниця-склад, магазин-склад.
 
'''''Торговельне приміщення''''' - майновий комплекс, який займає окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціально призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де суб'єкт господарювання здійснює діяльність з реалізації товару ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n13 пункт 26 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів")].<br>


'''Відповідно до пункту 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/833-2006-%D0%BF#o49 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833]''' ''суб'єкти господарювання  повинні забезпечити відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі і ресторанного господарства необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування – вимогам нормативно-правових актів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці.''


== Загальні положення ==
'''Випадковим знищенням або випадковим пошкодженням майна (товару) визнається''' таке знищення або пошкодження, яке сталося не з вини учасників договору, а в силу випадкових причин і обставин (непереборної сили, простого випадку).
== Момент набуття права власності на майно ==
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.<br>
   
   
<big>'''Пункт продажу товарів (торгівельний об'єкт)'''</big> згідно розділу XII ПКУ — це:<br />
Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1806 (стаття 334 ЦКУ)].
* магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;
== Права та обов'язки споживачів==
* кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;
{| class="wikitable"
* автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі;
|-
* лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб'єктам господарювання — фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі — ринків усіх форм власності;
! Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: !!  Споживачі зобов'язані:
* стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом;
|-
* фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства;
|
* оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.
* захист своїх прав державою;
* належну якість продукції та обслуговування;
* безпеку продукції;
* необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
* обслуговування державною мовою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#n243 ст. 30 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"];
* відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;
* звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
* об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).<br>


<big>'''Торговельними об'єктами'''</big> у сфері роздрібної торгівлі, відповідно до п. 7 Правил №833, є:<br />
Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.  
магазин, який може бути:
||
* продовольчим, непродовольчим, змішаним (за товарною спеціалізацією);
* перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;
* універсальним, спеціалізованим, вузькоспеціалізованим, комбінованим, неспеціалізованим (за товарним асортиментом);
* в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;
* з індивідуальним обслуговуванням, самообслуговуванням, торгівлею за зразками, торгівлею за замовленням (за методом продажу товарів);
* користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;
павільйон;<br />
* з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.
кіоск, ятка;<br />
|}
палатка, намет;<br />
== Обов'язки продавця ==
лоток, рундук;<br />
Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.
склад товарний;<br />
крамниця-склад, магазин-склад.<br />
<big>'''Торговельне приміщення'''</big> - майновий комплекс, який займає окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціально призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де суб'єкт господарювання здійснює діяльність з реалізації товару; п. 26 ст.1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ЗУ “Про захист прав споживачів”]
Випадковим знищенням або випадковим пошкодженням майна (товару) визнається таке знищення або пошкодження, яке сталося не з вини учасників договору, а в силу випадкових причин і обставин (непереборної сили, простого випадку).( [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 617 ЦКУ)]<br />
<big>'''Момент набуття права власності на майно'''</big>
# Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
#  Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (ст. 334 ЦКУ)].
<big>'''Договір роздрібної купівлі-продажу'''</big>- за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (ст. 698 ЦКУ)].


== Права покупця ==
Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, у будь-який спосіб обмежувати використання ним електронних платіжних засобів, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов'язаний приймати їх до сплати.
<big>'''Згідно ст 4. Права та обов'язки споживачів'''</big> [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ЗУ “Про захист прав споживачів”]
Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:<br />
* захист своїх прав державою;
*  належну якість продукції та обслуговування;
*  безпеку продукції;
*  необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
*  відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;
*  звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
*  об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів)
<big>'''Згідно ст 17. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування'''</big> [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ЗУ “Про захист прав споживачів”]


# За всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.
Продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.
# Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов'язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.
== Ризик випадкового знищенням ==
Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1759 (статті 323 ЦКУ)].


== Обов'язки покупця ==
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.  <br>Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3286 (стаття 668 ЦКУ)]


* Перед використанням товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації
== Заборона нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності ==
* За необхідності звернутися до продавця за роз'ясненнями умов і правил користування товаром.
У випадку, коли адміністрація/охорона магазину переходить до більш рішучих дій і взагалі не випускає покупця з приміщення, слід згадати ще й про [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n449 ч. 1, 4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів»], в яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності. Так, агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає або може впливати на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.
* Дотримуватися санітарних, протипожежні та інші вимоги. Не заходити в магазин в бруднити одяг, з тваринами, громіздкими предметами, не палити в торговому залі;?
<br>
* Проводити відбір продовольчих товарів без упаковки тільки за допомогою відповідного інвентарю;
Крім того, як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати; здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла; здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача; вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання. Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.
* При вході в торговий зал самообслуговування з речами ставити до відома працівників торгового залу про аналогічні товарах, придбаних в іншому магазині;?
* Набирати товари тільки в інвентарну тару і зберігати касовий чек до виходу з торгового залу самообслуговування;?
* Відшкодовувати підприємству збитки за пошкоджені з його вини товари.
Таким чином законодавством України  не передбачено обов'язку покупця відшкодувати вартість товару  у зв’язку з випадковим його пошкодженням або знищенням.<br />


== Обовязки продавця ==
Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, '''є недійсними.'''
Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.<br />
Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, у будь-який спосіб обмежувати використання ним електронних платіжних засобів, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов'язаний приймати їх до сплати.<br />


== Ризик випадкового знищенням ==
Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством.
 
# Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (ст. 323 ЦКУ)]
# Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.  Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту.http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ( ст 668 ЦКУ)]


== Висновки ==  
== Висновки ==  
Таким чином можна зробити наступні висновки:     
Таким чином можна зробити наступні висновки:     
# Доки товар знаходиться на території торговельного об'єкту він є власністю продавця й він зобов'язаний сприяти покупцеві у його намаганні придбати товар.
# Доки товар знаходиться на території торговельного об'єкту він є власністю продавця й він зобов'язаний сприяти покупцеві у його намаганні придбати товар.
# Покупець набуває права власності на товар тільки після розрахунку  та/або передачі йому товару. Він має право на вільний вибір найменування , асортименту товару,  способу розрахунку за нього та захисту своїх прав.
# Покупець набуває права власності на товар тільки після розрахунку  та/або передачі йому товару. Він має право на вільний вибір найменування, асортименту товару,  способу розрахунку за нього та захисту своїх прав.
# Відповідальність за збереження несе власник товару й доки покупець за нього не розрахувався він не зобов'язаний  відшкодовувати її вартість продавцю при пошкодженні.
# Відповідальність за збереження несе власник товару й доки покупець за нього не розрахувався він не зобов'язаний  відшкодовувати її вартість продавцю при пошкодженні.
# Продавець зобов'язаний забезпечити належні умови зберігання товару та сприяти покупцю у вільному виборі товарів та розрахунку за них.
# Продавець зобов'язаний забезпечити належні умови зберігання товару та сприяти покупцю у вільному виборі товарів та розрахунку за них.
# В разі якщо сталося випадкове знищення або пошкодження товару на території торговельного об'єкту (полиці, вітрині тощо) до того, як особа розрахувалась за придбану річ,  отримала її й набула права власності  продавець нічого не може вимагати від покупця. Сам факт пошкодження може бути зафіксовано продавцем .
# В разі якщо сталося випадкове знищення або пошкодження товару на території торговельного об'єкту (полиці, вітрині тощо) до того, як особа розрахувалась за придбану річ,  отримала її й набула права власності  продавець нічого не може вимагати від покупця. Сам факт пошкодження може бути зафіксовано продавцем.
# Покупець буде нести відповідальність лише у випадку, якщо він придбав товар . В решті випадків визначити обов'язок відшкодувати вартість може лише суд. Погрози та  інші примушування з боку продавця можу тягнути відповідальність згідно чинного законодавства [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/2341-14 (ст. 355 КК України)]
# Покупець буде нести відповідальність лише у випадку, якщо він придбав товар. В решті випадків визначити обов'язок відшкодувати вартість може лише суд. Погрози та  інші примушування з боку продавця можуть тягнути відповідальність згідно чинного законодавства [https://zakon.rada.gov.ua/laws/2341-14#n2452 (стаття 355 КК України)].
# Кожен покупець має право знати свої права та обов'язки, право на повагу честі та гідності,право на захист своїх законних інтересів у суді[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (Конституція України)]
# Кожен покупець має право знати свої права та обов'язки, право на повагу честі та гідності, право на захист своїх законних інтересів у суді [https://zakon.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4233 (розділ ІІ Конституції України)].
# В разі вчинення тиску на покупця з боку продавця покупець може негайно звернутись за захистом своїх прав та інтересів до правоохоронних органів (поліції, прокуратури , суду)
# В разі вчинення тиску на покупця з боку продавця покупець може негайно звернутись за захистом своїх прав та інтересів до правоохоронних органів або до [https://dpss.gov.ua/ Держпродспоживслужби.]
# У разі відсутності згоди покупця на відшкодування матеріальної шкоди її може бути здійснено тільки в судовому порядку.
== Див. додатково ==
<span style="color:#008B45">Див. додатково </span> [[Захист прав споживачів]]


[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Поточна версія на 09:45, 19 серпня 2024

Нормативна база

Загальні положення

Будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування (підпункт "в" підпункту 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 ПКУ)

Торговельними об'єктами у сфері роздрібної торгівлі, відповідно до пункту 7 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833є:
у сфері оптової торгівлі:

  • склад товарний (універсальний, спеціалізований, змішаний);
  • магазин-склад;

у сфері роздрібної торгівлі:

  • магазин, який може бути:
  1. продовольчим, непродовольчим, змішаним (за товарною спеціалізацією);
  2. універсальним, спеціалізованим, вузькоспеціалізованим, комбінованим, неспеціалізованим (за товарним асортиментом);
  3. з індивідуальним обслуговуванням, самообслуговуванням, торгівлею за зразками, торгівлею за замовленням (за методом продажу товарів);
  • павільйон;
  • кіоск, ятка;
  • палатка, намет;
  • лоток, рундук;
  • склад товарний;
  • крамниця-склад, магазин-склад.

Торговельне приміщення - майновий комплекс, який займає окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціально призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де суб'єкт господарювання здійснює діяльність з реалізації товару (пункт 26 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів").

Відповідно до пункту 10 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 суб'єкти господарювання повинні забезпечити відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі і ресторанного господарства необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування – вимогам нормативно-правових актів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці.

Випадковим знищенням або випадковим пошкодженням майна (товару) визнається таке знищення або пошкодження, яке сталося не з вини учасників договору, а в силу випадкових причин і обставин (непереборної сили, простого випадку).

Момент набуття права власності на майно

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки (стаття 334 ЦКУ).

Права та обов'язки споживачів

Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: Споживачі зобов'язані:
  • захист своїх прав державою;
  • належну якість продукції та обслуговування;
  • безпеку продукції;
  • необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
  • обслуговування державною мовою відповідно до ст. 30 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";
  • відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;
  • звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
  • об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

  • перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;
  • в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;
  • користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;
  • з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

Обов'язки продавця

Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.

Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, у будь-який спосіб обмежувати використання ним електронних платіжних засобів, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов'язаний приймати їх до сплати.

Продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.

Ризик випадкового знищенням

Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 323 ЦКУ).

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту(стаття 668 ЦКУ)

Заборона нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності

У випадку, коли адміністрація/охорона магазину переходить до більш рішучих дій і взагалі не випускає покупця з приміщення, слід згадати ще й про ч. 1, 4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», в яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності. Так, агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає або може впливати на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.
Крім того, як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати; здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла; здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача; вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання. Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.

Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством.

Висновки

Таким чином можна зробити наступні висновки:

  1. Доки товар знаходиться на території торговельного об'єкту він є власністю продавця й він зобов'язаний сприяти покупцеві у його намаганні придбати товар.
  2. Покупець набуває права власності на товар тільки після розрахунку та/або передачі йому товару. Він має право на вільний вибір найменування, асортименту товару, способу розрахунку за нього та захисту своїх прав.
  3. Відповідальність за збереження несе власник товару й доки покупець за нього не розрахувався він не зобов'язаний відшкодовувати її вартість продавцю при пошкодженні.
  4. Продавець зобов'язаний забезпечити належні умови зберігання товару та сприяти покупцю у вільному виборі товарів та розрахунку за них.
  5. В разі якщо сталося випадкове знищення або пошкодження товару на території торговельного об'єкту (полиці, вітрині тощо) до того, як особа розрахувалась за придбану річ, отримала її й набула права власності продавець нічого не може вимагати від покупця. Сам факт пошкодження може бути зафіксовано продавцем.
  6. Покупець буде нести відповідальність лише у випадку, якщо він придбав товар. В решті випадків визначити обов'язок відшкодувати вартість може лише суд. Погрози та інші примушування з боку продавця можуть тягнути відповідальність згідно чинного законодавства (стаття 355 КК України).
  7. Кожен покупець має право знати свої права та обов'язки, право на повагу честі та гідності, право на захист своїх законних інтересів у суді (розділ ІІ Конституції України).
  8. В разі вчинення тиску на покупця з боку продавця покупець може негайно звернутись за захистом своїх прав та інтересів до правоохоронних органів або до Держпродспоживслужби.
  9. У разі відсутності згоди покупця на відшкодування матеріальної шкоди її може бути здійснено тільки в судовому порядку.

Див. додатково

Див. додатково Захист прав споживачів