Досудове врегулювання господарського спору: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Створена сторінка: Досудове врегулювання господарських спорів == Основні положення досудового врегулюван...)
 
м (Виправив частину статті та ГПК України на ГК України, змінив посилання на ГК України)
 
(Не показані 14 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
Досудове врегулювання господарських спорів
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-02 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів)]
 
== Основні положення досудового врегулювання господарського спору. ==
== Основні положення досудового врегулювання господарського спору. ==
Сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою. Порядок досудового врегулювання спорів визначається Господарським Кодексом, якщо інший порядок не встановлено діючим на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин.<br />
'''Досудове врегулювання господарських спорів''' являє собою систему заходів, що здійснюються організаціями, іншими суб єктами господарювання, майнові права яких порушено, з метою безпосереднього вирішення конфлікту (спору) до звернення у господарський суд.
 
Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)] сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову.


Порядок досудового врегулювання господарських спорів не поширюється на спори про визнання договорів недійсними, спори про визнання недійсними актів державних та інших органів, підприємств та організацій, які не відповідають законодавству і порушують права та охоронювані законом інтереси підприємств та організацій (далі - акти), спори про стягнення заборгованості за опротестованими векселями, спори про стягнення штрафів Національним банком України з банків та інших фінансово-кредитних установ, а також на спори про звернення стягнення на заставлене майно.
Метою досудового врегулювання господарських спорів є усунення або запобігання негативного впливу на господарську діяльність з боку контрагентів. Добровільне задоволення претензійних вимог забезпечує найбільш швидке відновлення порушених прав кредитора. В цьому полягає позитивний аспект досудового порядку врегулювання спорів. Такий порядок є позитивним і для добросовісного боржника, оскільки позбавляє його додаткових витрат на судові видатки.<br>
Право на судовий захист не позбавляє суб єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено господарським договором, коли суб єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту своїх прав. Досудове врегулювання спорів може мати місце за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності в договорі застереження щодо такого врегулювання спору.<br>
В даному випадку слід зазначити, що спосіб захисту свого порушеного права шляхом досудового врегулювання спору не є обов'язковим до правовідносин, що складаються між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею 55 Конституції України, статтями 15,16 Цивільного кодексу України та відповідними нормами Господарського процесуального кодексу, а тому зобов'язання особи перед зверненням до суду скористатися даним способом захисту своїх прав є порушенням Конституції та інших нормативно-правових актів України.


Даної позиції дотримується Конституційний Суд України, який в своєму [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-02 Рішенні N 15-рп/2002 від 09.07.2002] р. дав роз'яснення застосування способу захисту свого порушеного права шляхом досудового вирішення спору. Так, зокрема Конституційний Суд України зазначив, що:
Слід зазначити, що спосіб захисту свого порушеного права шляхом досудового врегулювання спору не є обов'язковим до правовідносин, що складаються між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр 55 Конституції України], статтями [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 15,16 Цивільного кодексу України] та відповідними нормами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу].<br />Даної позиції дотримується Конституційний Суд України, який в своєму [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-02 рішенні від 09.07.2002 № 15-рп/2002] дав роз'яснення застосування способу захисту свого порушеного права шляхом досудового вирішення спору. Так, зокрема Конституційний Суд України зазначив, що:
* можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, утому числі досудового врегулювання спору;
* можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, утому числі досудового врегулювання спору;
* обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист;
* обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист;
* обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує
* обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
.<br />
Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.
 
На практиці часто зустрічається ситуація, коли суд вимагає від юридичної особи для звернення з позовом обов'язкового дотримання досудового врегулювання спору, однак дана позиція судів є помилковою, та такою, що порушує конституційні права особи на звернення з позовом до суду.
 
Таким чином, засіб захисту свого порушеного права, шляхом досудового врегулювання спору є факультативним (допоміжним) і може обиратися сторонами правовідносин за власним бажання або визначатися ними у договорі, як засіб вирішення спору і не є перешкодою або обов'язковою передумовою для звернення до суду.


== Порядок і строки розгляду претензії ==  
== Порядок і строки розгляду претензії ==  
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарським кодексом України] визначено вимоги до претензій, строки їх розгляду та наслідки ігнорування вимог, визначених у претензії.<br />Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом  (стаття 222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГК України]).
==== Строки розгляду претензії ====
Згідно із частиною шостою  ст. 222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГК України] претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено законодавством (''наприклад, відповідно до ст. 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГК України]за договорами перевезення строк розгляду претензії становить три місяці, а за перевезення у прямому змішаному сполученні – шість місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів).''


Нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12/paran95#n95 Господарського процесуального кодексу] визначено вимоги до претензій, строки їх розгляду та наслідки ігнорування вимог, визначених у претензії.<br />
Обгрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити.
Слід зазначити, що чинним законодавством може бути передбачений інший порядок досудового врегулювання спорів в конкретно визначеному виді господарських правовідносин. В даному випадку, порядок який визначений в іншому нормативному акті буде мати статус спеціальної норми відносно норм ГПК, а отже і пріоритет в застосуванні. Однак в даному випадку, Рішення Конституційного Суду України N 15-рп/2002 від 09.07.2002 р. буде мати найвищий пріоритет - а отже способом захисту свого права шляхом звернення до суду юридична особа може скористатися в будь-який час не залежно від додаткових способів захисту, встановлених в спеціальному законодавстві.<br />
Поряд з наданням учасникам можливості досудового врегулювання спорів, законодавець обмежив це право, визначивши вичерпний перелік спорів, щодо яких може бути застосований лише судовий порядок їх вирішення. Так, до таких справ відносять:
* про визнання договорів недійсними;
* спори про визнання недійсними актів державних та інших органів, підприємств та організацій, які не відповідають законодавству і порушують права та охоронювані законом інтереси підприємств та організацій;
* спори про стягнення заборгованості за опротестованими векселями;
* спори про стягнення штрафів Національним банком України з банків та інших фінансово-кредитних установ;
* спори про звернення стягнення на заставлене майно.<br />
 
===== Порядок пред'явлення претензії =====<br />
 
Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.
Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.<br />
 
==== У претензії зазначаються ====<br />


При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.


==== Вимоги до претензії ====
'''У претензії зазначаються''':
* повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється;  
* повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється;  
* дата пред'явлення і номер претензії;
* дата пред'явлення і номер претензії;
Рядок 47: Рядок 37:
* вимоги заявника;
* вимоги заявника;
* сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;
* сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;
* перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів
* перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.<br />
.<br />
[[Файл:Претензія.doc‎|200px|thumb|left|Зразок претензії]] <br />
 
Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензії.<br />
Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватись до претензії із зазначенням про це у претензії. До претензії про сплату грошових коштів може додаватися платіжна вимога-доручення на суму претензії.<br />
Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.<br />
 
Претензія підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.<br />
 
== Повідомлення заявника про результати розгляду претензії ==<br />
 
Про результати розгляду претензії заявник повідомляється у письмовій формі.<br />
 
У відповіді на претензію зазначаються
 
* повне найменування і поштові реквізити підприємства, організації, що дають відповідь, та підприємства чи організації, яким надсилається відповідь; дата і номер відповіді; дата і номер претензії, на яку дається відповідь;
* коли претензію визнано повністю або частково, - визнана сума, назва, номер і дата розрахункового документа на перерахування цієї суми чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці;
* коли претензію відхилено повністю або частково, - мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи, що обгрунтовують відхилення претензії;
* перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.<br />
 
Коли претензію відхилено повністю або частково, заявникові повинно бути повернуто оригінали документів, одержаних з претензією, а також надіслано документи, що обгрунтовують відхилення претензії, якщо їх немає у заявника претензії.<br />


Відповідь на претензію підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.
== Повідомлення заявника про результати розгляду претензії ==
Якщо претензію про сплату грошових коштів, до якої додано платіжну вимогу-доручення, визнано повністю або частково, у платіжній вимозі-дорученні зазначається визнана сума.
Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку (частина восьма ст. 222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ГК України])
Платіжні вимоги-доручення виконуються установами банків у порядку, встановленому Національним банком України.<br />


За необгрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми винна сторона сплачує другій стороні штраф у розмірі 10 процентів від списаної суми.<br />
== Див. також ==


==Досудове врегулювання спорів, що виникають у разі зміни та розірвання господарських договорів==
* [[Звернення до господарського суду]]


Підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.
[[Категорія:Господарський процес]]
Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Поточна версія на 05:52, 14 серпня 2024

Нормативна база

Основні положення досудового врегулювання господарського спору.

Досудове врегулювання господарських спорів являє собою систему заходів, що здійснюються організаціями, іншими суб єктами господарювання, майнові права яких порушено, з метою безпосереднього вирішення конфлікту (спору) до звернення у господарський суд.

Відповідно до статті 19 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову.

Метою досудового врегулювання господарських спорів є усунення або запобігання негативного впливу на господарську діяльність з боку контрагентів. Добровільне задоволення претензійних вимог забезпечує найбільш швидке відновлення порушених прав кредитора. В цьому полягає позитивний аспект досудового порядку врегулювання спорів. Такий порядок є позитивним і для добросовісного боржника, оскільки позбавляє його додаткових витрат на судові видатки.
Право на судовий захист не позбавляє суб єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено господарським договором, коли суб єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту своїх прав. Досудове врегулювання спорів може мати місце за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності в договорі застереження щодо такого врегулювання спору.

Слід зазначити, що спосіб захисту свого порушеного права шляхом досудового врегулювання спору не є обов'язковим до правовідносин, що складаються між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею 55 Конституції України, статтями 15,16 Цивільного кодексу України та відповідними нормами Господарського процесуального кодексу.
Даної позиції дотримується Конституційний Суд України, який в своєму рішенні від 09.07.2002 № 15-рп/2002 дав роз'яснення застосування способу захисту свого порушеного права шляхом досудового вирішення спору. Так, зокрема Конституційний Суд України зазначив, що:

  • можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, утому числі досудового врегулювання спору;
  • обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист;
  • обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Порядок і строки розгляду претензії

Господарським кодексом України визначено вимоги до претензій, строки їх розгляду та наслідки ігнорування вимог, визначених у претензії.
Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом (стаття 222 ГК України).

Строки розгляду претензії

Згідно із частиною шостою ст. 222 ГК України претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено законодавством (наприклад, відповідно до ст. 315 ГК Україниза договорами перевезення строк розгляду претензії становить три місяці, а за перевезення у прямому змішаному сполученні – шість місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів).

Обгрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити.

При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.

Вимоги до претензії

У претензії зазначаються:

  • повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється;
  • дата пред'явлення і номер претензії;
  • обставини, на підставі яких пред'явлено претензію;
  • докази, що підтверджують ці обставини;
  • посилання на відповідні нормативні акти;
  • вимоги заявника;
  • сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;
  • перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

Файл:Претензія.doc
Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензії.
Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.

Повідомлення заявника про результати розгляду претензії

Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку (частина восьма ст. 222 ГК України)

Див. також