Матеріальна відповідальність працівників: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
 
(Не показані 7 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4204400-76 Указ Президії Верховної Ради СРСР від 13 липня 1976 року № 4204-IX "Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/169355___528925 Постанова Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24 "Про затвердження переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0447400-77 Постанова Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24 "Про затвердження переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність"]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-92#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівникам"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/v0014700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівникам»]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FIN38415?an=20 Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 27 травня 2008 року № 146/06/186-88 "Щодо укладання письмових договорів про повну матеріальну відповідальність"]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75099336 Постанова Верховного Суду України від 20 червня 2018 року по справі № 523/4413/1-ц]
* [http://consultant.parus.ua/?doc=04TP730697 Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 27 травня 2008 року № 146/06/186-88 "Щодо укладання письмових договорів про повну матеріальну відповідальність"]
* [https://www.profiwins.com.ua/uk/letters-and-orders/ministry-of-labor-and-social-policy/1300-312.html Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 12 жовтня 2010 року № 312/13/116-10 "Про повну матеріальну відповідальність"]
* [http://document.ua/pro-povnu-materialnu-vidpovidalnist-i-poednannja-profesii-doc145335.html Лист Міністерства соціальної політики України від 29 квітня 2013 року № 61/06/186-13 "Про повну матеріальну відповідальність і поєднання професій"]
 
== Поняття матеріальної відповідальності працівників ==
== Поняття матеріальної відповідальності працівників ==
'''Матеріальна відповідальність''' — це один із видів юридичної відповідальності, що полягає в обов’язку працівника відшкодувати у встановленому законом розмірі та порядку шкоду, заподіяну роботодавцю з вини працівника внаслідок порушення покладених на нього трудових обов’язків. Матеріальна відповідальність виникає безпосередньо після заподіяння шкоди та не залежить від притягнення працівника до інших видів відповідальності (дисциплінарної, адміністративної, кримінальної) та застосування інших заходів матеріального впливу (наприклад, позбавлення премії).


'''<big>Матеріальна відповідальність працівників</big>''' - це один із видів юридичної відповідальності, що виражається в зобов’язанні працівників покрити цілком або частково матеріальний збиток, завданий з їхньої провини.
Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподііну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.130 КЗпП України)].
 
Працівники несуть матеріальну відповідальність за збиток, завданий підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових зобов’язань ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.130 КЗпП України)].


'''''Підставою''''' для притягнення працівників до матеріальної відповідальності є:
'''''Підставою''''' для притягнення працівників до матеріальної відповідальності є:
* порушення працівником покладених на нього трудових обов'язків;
* порушення працівником покладених на нього трудових обов'язків;
* нанесення підприємству прямої дійсної шкоди;
* нанесення підприємству прямої дійсної шкоди;
* вина у діях або бездіяльності працівника;
* вина у діях або бездіяльності працівника;
* прямий причинний зв'язок між протиправною та винною дією чи бездіяльністю працівника та шкодою, яка настала.
* прямий причинний зв'язок між протиправною та винною дією чи бездіяльністю працівника та шкодою, яка настала.
Обов’язок доведення наявності умов для притягнення працівника до матеріальної відповідальності покладено  на роботодавця.
Суб’єктом матеріальної відповідальності за законодавством про працю може бути лише працівник, який перебуває в трудових відносинах із роботодавцем і завдав йому майнову шкоду внаслідок порушення прийнятих ним на себе за трудовим договором обов’язків . У разі оформлення цивільно-правого договору (договору про виконання робіт, надання послуг тощо) питання щодо відповідальності такого працівника регулюються іншим законодавством.


При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. У пункті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-92#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівникам"]  роз’яснюється, що під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов’язків, грошові виплати.


За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.


На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.
На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.
== Види матеріальної відповідальності ==
== Види матеріальної відповідальності ==
 
Трудове законодавство передбачає два види матеріальної відповідальності :
Трудове законодавство передбачає '''два види''' матеріальної відповідальності :
* обмежену  
* обмежену  
* повну.
* повну.
'''Обмежена матеріальна відповідальність''' — це матеріальна відповідальність працівника за заподіяну роботодавцеві майнову шкоду в розмірі такої шкоди, але більше ніж розмір середнього місячного заробітку такого працівника.<br> Обмежену матеріальну відповідальність несуть  ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.133 КЗпП України]):
1) працівники - за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
2) керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.
'''Повна матеріальна відповідальність працівників''' – це покладення на працівника обов’язку повністю відшкодувати заподіяну підприємству пряму дійсну шкоду без будь-яких обмежень ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.134 КЗпП України]).
Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:
1) між працівником і роботодавцем укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (ст.135-1 КЗпП України]) ;
2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
Разом з тим, працівник '''''не може притягуватися''''' до матеріальної відповідальності за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п.3 ст. 134 КЗпП] у разі винесення виправдувального вироку, припинення кримінальної справи за відсутністю складу або події скоєння злочину.
4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;


=== Обмежена матеріальна відповідальність ===
Факт появи на роботі в нетверезому стані є грубим порушенням трудової дисципліни, а тому повна матеріальна відповідальність за шкоду настає незалежно від того, навмисно або з необережності заподіяно шкоду.


'''Основний вид''' матеріальної відповідальності працівника - '''обмежена матеріальна відповідальність''', яка полягає в обов'язку працівника, з вини якого було заподіяно шкоду, відшкодувати власникові (уповноваженому ним органу) пряму дійсну шкоду, але '''''не більше його середнього місячного заробітку'''''. <br>
Повна матеріальна відповідальність покладається на працівника, що перебуває у нетверезому стані, якщо з його вини підприємство своєчасно не виконало господарські зобов’язання і внаслідок цього зазнало збитків.Доказами можуть бути медичний висновок, акти, свідчення свідків тощо.
У відповідності до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.133 КЗпП України] обмежену матеріальну відповідальність несуть:


# '''''працівники''''' за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їхньому виготовленні, інструментів,   вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівнику в користування, - '''у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку''';<br>
5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих роботодавцем працівникові в користування;


# '''''керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники''''' при заподіянні шкоди підприємству, установі, організації зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів для запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних чи грошових цінностей, - '''у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку'''.
Обов'язкова умова - умисне заподіяння такої шкоди. Якщо недостача, зіпсуття або знищення вказаного майна сталися з необережності (недбалості), настає обмежена матеріальна відповідальність.


=== Повна матеріальна відповідальність ===
6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків;


'''''Повна матеріальна відповідальність''''' працівників у розмірі заподіяної шкоди без будь-якого обмеження передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.134 КЗпП України].<br>
7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків;


'''<big>Перелік підстав</big>''' притягнення до повної матеріальної відповідальності, що міститься в цій статті, є '''вичерпним'''.  
Шкода заподіяна роботодавцеві не сторонньою особою, а саме працівником, який перебуває з таким підприємством у трудових правовідносинах на підставі трудового договору.  Така шкода може бути заподіяна як у робочий час, так і після його закінчення або до початку роботи.  


{| class="wikitable"
8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;
|-
 
! № з/п !! Підстава !! Детальна інформація
Обов’язок відшкодувати у повному розмірі шкоду, заподіяну підприємству у зв’язку зі сплатою незаконно звільненому чи переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, покладається на службову особу, за наказом чи розпорядженням якої таке звільнення чи переведення було здійснене.
|-
 
| 1 || між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.135-1 КЗпП України] укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей || Письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли 18-річного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.
9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством;
'''''Типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність''''' затверджуються у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
 
Законом визначено посади та роботи, при виконанні яких з працівником укладається такий вид договору. На сьогоднійшній день застосовується [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0447400-77 '''''Перелік посад і робіт'''''], затверджений ще у 1977 році.Зокрема, 20 червня 2018 року до такого висновку дійшов Верховний Суд ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75099336 справа № 523/4413/1-ц]).
Обов'язкові умови: - несвоєчасна виплата заробітної плати понад 1 місяць;
Якщо виконання обов'язків з обслуговування матеріальних цінностей є основною трудовою функцією працівника, обумовленою при прийнятті на роботу, і, відповідно до чинного законодавства, з ним повинен бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність, то відмова від укладення такого договору є перешкодою до прийняття громадянина на таку роботу(посаду). Така відмова без поважної причини вже прийнятого на роботу працівника вважається порушенням трудової дисципліни з відповідними юридичними наслідками. У разі відмови з поважних причин власник зобов'язаний надати працівникові іншу роботу, а за її відсутності або відмови від переведення працівник може бути звільнений за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п.1 ст.40 КЗпП України].<br />
 
|-
- виплата компенсацій за порушення строків її виплати;  
| 2 || майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами || Ця підстава передбачає одноразове завдання для працівника одержати цінності, а не постійну трудову функцію. У таких випадках власник повинен ознайомити працівника,
 
якому видано разову довіреність з порядком приймання, транспортування, збереження цінностей.<br>
- Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством
Разове доручення на отримання майна та інших цінностей не може видаватися:
 
* головному бухгалтеру підприємства;
10) шкоди завдано недостачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу. У разі звільнення працівника та неповернення наданих йому у користування обладнання та засобів з нього може бути стягнута балансова вартість такого обладнання у порядку.
* особам, яким за вироком суду заборонено обіймати матеріально відповідальні посади протягом певного часу;
* особам, що мають судимість за розкрадання, хабарництво та інші корисливі злочини, якщо судимість не знято і не погашено.
|-
| 3 || шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку || До позовних заяв про матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної злочином, повинні додаватися докази, що підтверджують вчинення працівником таких дій, встановлених у порядку кримінального судочинства. Якщо працівник звільнений від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням терміну давності, актом амністії, притягненням до адміністративної відповідальності або у зв’язку з передачею винного на поруки, це не виключає застосування матеріальної відповідальності.
Разом з тим, працівник '''''не може притягуватися''''' до матеріальної відповідальності за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п.3 ст. 134 КЗпП] у разі винесення виправдувального вироку, припинення кримінальної справи за відсутністю складу або події скоєння злочину
|-
| 4 || шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані || Факт появи на роботі в нетверезому стані є грубим порушенням трудової дисципліни, а тому повна матеріальна відповідальність за шкоду настає незалежно від того, навмисно або з необережності заподіяно шкоду.<br>
Повна матеріальна відповідальність покладається на працівника, що перебуває у нетверезому стані, якщо з його вини підприємство своєчасно не виконало господарські зобов’язання і внаслідок цього зазнало збитків. Власник зобов’язаний довести, що шкоду заподіяно працівником у нетверезому стані. <br>
Доказами можуть бути медичний висновок, акти, свідчення свідків тощо. Вони повинні бути відповідно оцінені судом при вирішенні питання про притягнення працівника до повної матеріальної відповідальності.
|-
| 5 || шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування || '''''Обов'язкова умова''''' -  умисне заподіяння такої шкоди.<br>
Якщо недостача, зіпсуття або знищення вказаного майна сталися з необережності (недбалості), '''''настає обмежена матеріальна відповідальність'''''.
|-
| 6 || відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків || Випадки матеріальної відповідальності, які передбачені спеціальними нормативно-правовими актами. Зокрема, за шкоду, заподіяну:
* перевитратою пального на автомобільному транспорті;
* отриманням посадовою особою премій внаслідок допущених з її вини викривлень даних про виконування робіт;
* розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних матеріалів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей;
* витратами підприємства, установи, організації на навчання у вищому навчальному закладі молодого фахівця у разі його звільнення. При цьому мають бути наявні 2 обов'язкових факти:
# звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни або за власним бажанням без поважної причини;
# протягом трьох років з часу прийняття на роботу за направленням.
|-
| 7 || шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків || Шкода заподіяна роботодавцеві не сторонньою особою, а саме працівником, який перебуває з таким підприємством у трудових правовідносинах на підставі трудового договору. <br>
Така шкода може бути заподіяна як у робочий час, так і після його закінчення або до початку роботи. <br>
''Типовим прикладом'' такої шкоди є використання майна підприємства в особистих цілях, при виконанні на обладнанні (приладах, автотранспорті) підприємства роботи, яка не належить до трудової функції працівника.
|-
| 8 || службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу || Обов’язок відшкодувати у повному розмірі шкоду, заподіяну підприємству у зв’язку зі сплатою незаконно звільненому чи переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, покладається на службову особу, за наказом чи розпорядженням якої таке звільнення чи переведення було здійснене
|-
| 9 || керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати || '''''Обов'язкові умови''''':<br>
# несвоєчасна виплата заробітної плати понад 1 місяць;
виплата компенсацій за порушення строків її виплати;
Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством
|-
|}


== Порядок відшкодування шкоди ==
== Порядок відшкодування шкоди ==
Існує три варіанти відшкодування збитків, завданих роботодавцеві працівником ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 136 КЗпП]) :
- добровільне відшкодування;
- стягнення за розпорядженням власника чи вповноваженого ним органу;
- відшкодування в судовому порядку.<br>
'''Добровільне відшкодування''' - це коли працівник, який заподіяв шкоду, добровільно покриває її повністю або частково. За згодою роботодавця працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.


Існує '''три варіанти''' відшкодування збитків, завданих роботодавцеві працівником:
'''Стягнення шкоди за розпорядженням власника чи вповноваженого ним органу''' '''проводиться шляхом  відрахування із заробітної плати працівника:'''
* '''''Добровільне відшкодування. '''''
* '''''Стягнення за розпорядженням власника чи вповноваженого ним органу'''''.
* '''''Відшкодування в судовому порядку'''''.<br>


[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Ст. 136 КЗпП] України регламентує порядок відшкодування шкоди.<br>
*власником або уповноваженим ним органом, якщо шкода завдана працівниками у розмірі, що не перевищує середньомісячного заробітку;
'''Стягнення шкоди провадиться шляхом:'''
* вищестоящим в порядку підлеглості органом, якщо шкода заподіяна керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками.
* Відрахування із заробітної плати працівника на підставі розпорядження:<br>
# власника або уповноваженим ним органом, якщо '''''шкода завдана працівниками у розмірі, що не перевищує середньомісячного заробітку''''';<br>
# вищестоящого в порядку підлеглості органу, якщо '''''шкода заподіяна керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками'''''.<br>
Таке розпорядження має бути зроблено '''не пізніше двох тижнів''' від дня виявлення шкоди і звернено до виконання '''не раніше семи днів''' з дня повідомлення про це працівника. Якщо працівник не згодний з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в [[Комісія по трудовим спорам|КТС]], а у разі незгоди з рішенням КТС — у суді. Працівник має право відразу звернутися до суду.


* Подання власником позову до районного (міського) суду - '''''в інших випадках'''''.
Розпорядження роботодавця, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.


Такий позов може бути подано '''протягом одного року''' з дня виявлення заподіяної шкоди.<br>
'''Відшкодування шкоди в судовому порядку''' - провадиться шляхом подання роботодавцем позову до місцевого загального суду. Такий позов може бути подано протягом одного року з дня виявлення заподіяної шкоди. Він обчислюється з дня виявлення заподіяної працівником шкоди (день, коли власникові стало відомо про наявність шкоди) .
'''''Днем виявлення шкоди''''' є:
 
# день, коли власникові стало відомо про наявність шкоди;
Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.<br>
# день підписання акта або висновку, якщо шкода встановлена у результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства.


== Визначення розміру відшкодування ==
== Визначення розміру відшкодування ==
Якщо працівник згоден із розміром збитків, то він може добровільно покрити шкоду, заподіяну підприємству, повністю або частково. За згодою власника працівник також може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно чи поправити пошкодження.<br>
<br>      '''Розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається''':
- за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами;


'''Розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається''':
- за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди - у разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей;
 
* за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами;
за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди - у разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей;
*  за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції і товарів - у разі розкрадання або недостачі продукції і товарів на підприємствах громадського харчування (на виробництві та в буфетах) і в комісійній торгівлі.


Законодавством може бути встановлено '''''окремий порядок''''' визначення розміру шкоди, що підлягає покриттю, в тому числі у кратному обчисленні,:
- за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції і товарів - у разі розкрадання або недостачі продукції і товарів на підприємствах громадського харчування (на виробництві та в буфетах) і в комісійній торгівлі.
* заподіяної підприємству, установі, організації:<br>
# розкраданням;
# умисним зіпсуттям;
# недостачею окремих видів майна та інших цінностей;
# втратою окремих видів майна та інших цінностей;
* у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір.


Розмір підлягаючої покриттю шкоди, заподіяної '''''з вини кількох працівників''''', визначається для кожного з них з урахуванням:
Законодавством може бути встановлено окремий порядок визначення розміру шкоди, що підлягає покриттю, в тому числі у кратному обчисленні.  
# ступеня вини;
# виду матеріальної відповідальності;
# межі матеріальної відповідальності.


'''Шкода підприємству, установі, організації може бути заподіяна шляхом:'''
- розкраданням;
- умисним зіпсуттям;
- недостачею окремих видів майна та інших цінностей;
- втратою окремих видів майна та інших цінностей.
'''Розмір підлягаючої покриттю шкоди, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням:'''
- ступеня вини;
- виду матеріальної відповідальності;
- межі матеріальної відповідальності.
== Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність ==
== Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність ==
Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку та:
Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку щодо осіб які:


1) займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов’язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
-  займають посаду або виконують роботу, безпосередньо пов’язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;


2) виконує роботу за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу і користується обладнанням та засобами власника або уповноваженого ним органу, наданими йому для виконання роботи. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n754 (ст. 135-1 Кодексу законів про працю України)]
-  виконують роботу за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу і користується обладнанням та засобами власника або уповноваженого ним органу, наданими йому для виконання роботи. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n754 (ст. 135-1 Кодексу законів про працю України)]
== Обставини, які підлягають врахуванню при визначенні розміру відшкодування ==
Суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.
 
Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою(ст. 137 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] ) .
 
== Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність ==
При спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, зв'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.


== Обставини, які підлягають врахуванню при визначенні розміру відшкодування ==
Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. Письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади).


При визначенні розміру відшкодування, згідно ст. 137 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] враховуються:
Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування, а також типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність розробляються за участю профспілкових об'єднань України та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та зайнятості населення.
* пряма дійсна шкода;
* ступінь вини працівника;
* конкретна обстановка, за якої шкоду було заподіяно.<br>


Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.
== Судова практика ==


Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75099336 Постанова Верховного Суду України від 20 червня 2018 року у справі № 523/4413/1-ц]
*


[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Трудове право]]

Поточна версія на 07:23, 12 серпня 2024

Нормативна база

Поняття матеріальної відповідальності працівників

Матеріальна відповідальність — це один із видів юридичної відповідальності, що полягає в обов’язку працівника відшкодувати у встановленому законом розмірі та порядку шкоду, заподіяну роботодавцю з вини працівника внаслідок порушення покладених на нього трудових обов’язків. Матеріальна відповідальність виникає безпосередньо після заподіяння шкоди та не залежить від притягнення працівника до інших видів відповідальності (дисциплінарної, адміністративної, кримінальної) та застосування інших заходів матеріального впливу (наприклад, позбавлення премії).

Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподііну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків (ст.130 КЗпП України).

Підставою для притягнення працівників до матеріальної відповідальності є:

  • порушення працівником покладених на нього трудових обов'язків;
  • нанесення підприємству прямої дійсної шкоди;
  • вина у діях або бездіяльності працівника;
  • прямий причинний зв'язок між протиправною та винною дією чи бездіяльністю працівника та шкодою, яка настала.

Обов’язок доведення наявності умов для притягнення працівника до матеріальної відповідальності покладено на роботодавця.

Суб’єктом матеріальної відповідальності за законодавством про працю може бути лише працівник, який перебуває в трудових відносинах із роботодавцем і завдав йому майнову шкоду внаслідок порушення прийнятих ним на себе за трудовим договором обов’язків . У разі оформлення цивільно-правого договору (договору про виконання робіт, надання послуг тощо) питання щодо відповідальності такого працівника регулюються іншим законодавством.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівникам" роз’яснюється, що під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов’язків, грошові виплати.

Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.

Види матеріальної відповідальності

Трудове законодавство передбачає два види матеріальної відповідальності :

  • обмежену
  • повну.

Обмежена матеріальна відповідальність — це матеріальна відповідальність працівника за заподіяну роботодавцеві майнову шкоду в розмірі такої шкоди, але більше ніж розмір середнього місячного заробітку такого працівника.
Обмежену матеріальну відповідальність несуть (ст.133 КЗпП України):

1) працівники - за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

2) керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.

Повна матеріальна відповідальність працівників – це покладення на працівника обов’язку повністю відшкодувати заподіяну підприємству пряму дійсну шкоду без будь-яких обмежень (ст.134 КЗпП України).

Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

1) між працівником і роботодавцем укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей (ст.135-1 КЗпП України) ;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

Разом з тим, працівник не може притягуватися до матеріальної відповідальності за п.3 ст. 134 КЗпП у разі винесення виправдувального вироку, припинення кримінальної справи за відсутністю складу або події скоєння злочину.

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

Факт появи на роботі в нетверезому стані є грубим порушенням трудової дисципліни, а тому повна матеріальна відповідальність за шкоду настає незалежно від того, навмисно або з необережності заподіяно шкоду.

Повна матеріальна відповідальність покладається на працівника, що перебуває у нетверезому стані, якщо з його вини підприємство своєчасно не виконало господарські зобов’язання і внаслідок цього зазнало збитків.Доказами можуть бути медичний висновок, акти, свідчення свідків тощо.

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих роботодавцем працівникові в користування;

Обов'язкова умова - умисне заподіяння такої шкоди. Якщо недостача, зіпсуття або знищення вказаного майна сталися з необережності (недбалості), настає обмежена матеріальна відповідальність.

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків;

Шкода заподіяна роботодавцеві не сторонньою особою, а саме працівником, який перебуває з таким підприємством у трудових правовідносинах на підставі трудового договору. Така шкода може бути заподіяна як у робочий час, так і після його закінчення або до початку роботи.

8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

Обов’язок відшкодувати у повному розмірі шкоду, заподіяну підприємству у зв’язку зі сплатою незаконно звільненому чи переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, покладається на службову особу, за наказом чи розпорядженням якої таке звільнення чи переведення було здійснене.

9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством;

Обов'язкові умови: - несвоєчасна виплата заробітної плати понад 1 місяць;

- виплата компенсацій за порушення строків її виплати;

- Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством

10) шкоди завдано недостачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу. У разі звільнення працівника та неповернення наданих йому у користування обладнання та засобів з нього може бути стягнута балансова вартість такого обладнання у порядку.

Порядок відшкодування шкоди

Існує три варіанти відшкодування збитків, завданих роботодавцеві працівником (ст. 136 КЗпП) :

- добровільне відшкодування;

- стягнення за розпорядженням власника чи вповноваженого ним органу;

- відшкодування в судовому порядку.

Добровільне відшкодування - це коли працівник, який заподіяв шкоду, добровільно покриває її повністю або частково. За згодою роботодавця працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Стягнення шкоди за розпорядженням власника чи вповноваженого ним органу проводиться шляхом відрахування із заробітної плати працівника:

  • власником або уповноваженим ним органом, якщо шкода завдана працівниками у розмірі, що не перевищує середньомісячного заробітку;
  • вищестоящим в порядку підлеглості органом, якщо шкода заподіяна керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками.

Розпорядження роботодавця, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.

Відшкодування шкоди в судовому порядку - провадиться шляхом подання роботодавцем позову до місцевого загального суду. Такий позов може бути подано протягом одного року з дня виявлення заподіяної шкоди. Він обчислюється з дня виявлення заподіяної працівником шкоди (день, коли власникові стало відомо про наявність шкоди) .

Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Визначення розміру відшкодування


Розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається: - за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами;

- за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди - у разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей;

- за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції і товарів - у разі розкрадання або недостачі продукції і товарів на підприємствах громадського харчування (на виробництві та в буфетах) і в комісійній торгівлі.

Законодавством може бути встановлено окремий порядок визначення розміру шкоди, що підлягає покриттю, в тому числі у кратному обчисленні.

Шкода підприємству, установі, організації може бути заподіяна шляхом:

- розкраданням;

- умисним зіпсуттям;

- недостачею окремих видів майна та інших цінностей;

- втратою окремих видів майна та інших цінностей.

Розмір підлягаючої покриттю шкоди, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням:

- ступеня вини;

- виду матеріальної відповідальності;

- межі матеріальної відповідальності.

Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність

Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку щодо осіб які:

- займають посаду або виконують роботу, безпосередньо пов’язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- виконують роботу за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу і користується обладнанням та засобами власника або уповноваженого ним органу, наданими йому для виконання роботи. (ст. 135-1 Кодексу законів про працю України)

Обставини, які підлягають врахуванню при визначенні розміру відшкодування

Суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.

Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою(ст. 137 КЗпП України ) .

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність

При спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, зв'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. Письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади).

Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування, а також типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність розробляються за участю профспілкових об'єднань України та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та зайнятості населення.

Судова практика