Правовий статус військовополонених: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Створена сторінка: Правовий статус військовополонених визначається Женевською Конвенцією про поводженн...)
 
 
(Не показано 23 проміжні версії 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
Правовий статус військовополонених визначається Женевською Конвенцією  про поводження з військовополоненими 12.08.1949 р. (далі
== Нормативна база ==
по тексту – Конвенція), яка була ратифікована Україною 03.07.1954 р.  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text#Text Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від 12.08.1949]
і набула чинності для України 03.01.1955 р.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#Text Інструкція про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 23.03.2017 № 164]
Конвенцією визначено, що окрім її положень, які виконуються
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 413 "Про затвердження Порядку тримання військовополонених"]
в мирний час, застосовується:
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 257 "Про утворення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими"]
1. Усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо стан війни не визнаний однією з них.
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/721-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2022 року № 721 "Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період"]
2. Застосовується в усіх випадках часткової або повної окупації території Високої Договірної Сторони, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір.
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
В Україні запрацював '''Об'єднаний центр з пошуку та звільнення полонених при Службі безпеки України'''.


  Стаття 4  Конвенції визначає коло осіб,  які потрапили в полон
Для звернень громадян цілодобово працюють телефони:
до супротивника і  вважаються військовополоненими:


1. Особи, що належать до особового складу збройних сил сторони
+38 067 650 83 32
конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які
є частиною цих збройних сил;


2. Члени інших ополчень та добровольчих загонів, зокрема
+38 098 087 36 01
члени організованих рухів опору, які належать до однієї зі сторін конфлікту
й діють на своїй території або за її межами, навіть якщо цю територію окуповано;
Військовополоненими  члени ополчення або добровольчі загони вважаються тільки за умови, якщо вони відповідають певним критеріям, визначеним Конвенцію, а саме:
• ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих;
• вони мають постійний відмітний знак, добре
розпізнаваний на відстані;
• вони носять зброю відкрито;
• вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни.
3. Статус військовополонених поширюється також на членів особового складу регулярних збройних сил, які заявляють про свою відданість урядові або владі, що не визнані державою, яка їх затримує.


4. Статус військовополонених набувають також особи, які
та електронна скринька: united.centre.ssu@gmail.com
супроводжують збройні сили, але фактично не входять до їхнього складу,
наприклад цивільні особи з екіпажів військових літаків, військові
кореспонденти, постачальники, особовий склад робочих підрозділів
або служб побутового обслуговування збройних сил, за умови, що вони отримали на це дозвіл тих збройних сил, які вони супроводжують, для чого останні видають їм посвідчення особи.


5. Члени екіпажів суден торговельного флоту, зокрема капітани, лоцмани та юнги, а також екіпажі цивільних повітряних суден сторін конфлікту, які не користуються більш сприятливим режимом згідно з будь-якими іншими положеннями міжнародного права.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 257] утворено Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та затверджено Положення про нього. Організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Координаційного штабу покладено на [https://minre.gov.ua Мінреінтеграції].


6. Військовополоненими вважаються жителі неокупованої території, які під час наближення ворога озброюються, щоб чинити опір силам загарбника, не маючи часу сформуватися в регулярні війська,
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2022-п#Text Порядок тримання військовополонених з моменту введення воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 413.]
за умови, що вони носять зброю відкрито й дотримуються законів і звичаїв війни.


У відповідності до ст. 33 Конвенції, особи зі складу медичного
'''Зверніть увагу! [https://nib.gov.ua/pow/uk.pdf Інформація Національного інформаційного бюро та Мінреінтеграції: Що робити у разі, коли Ваша близька людина потрапила до полону держави-агресора?]'''
та духовного персоналу, затримані державою, що тримає в полоні, з метою надання допомоги військовополоненим, не вважаються військовополоненими. Однак вони як мінімум користуються пільгами
|}
та захистом, передбаченими Конвенцією, їм також забезпечують усі
== Загальна інформація ==
можливості для надання медичної та духовної допомоги
Правовий статус військовополоненого визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text#Text Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12.08.1949 року (далі – Конвенція)], яку було ратифіковано Указом ПВР УРСР від 03.07.1954 року, а для України Конвенція набула чинності 03.01.1955 року.  
військовополоненим.
Абзацом другим ст. 5 Конвенції передбачено, що у разі, якщо з'являється сумнів, чи належать особи, які брали участь у воєнних діях і потрапили до рук супротивника, до категорій, перелічених у статті 4, то такі особи
користуються захистом Конвенції доти, доки їхній статус не буде визначений компетентним трибуналом.


Окрім того, ст. 5 Конвенції визначає час її застосування щодо осіб, які мають статус військовополонених, а саме: з моменту, коли вони підпадають під владу супротивника, до їхнього остаточного звільнення та репатріації.
Положення Конвенції застосовуються не лише в мирний час, а й:
* в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо стан війни не визнаний однією з них;
* в усіх випадках часткової або повної окупації території Високої Договірної Сторони, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір.<br>
В українському законодавстві визначення поняття військовополонених надано в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17?find=1&text#n30 пункті 8 глави 2 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.03.2017 № 164 (далі – Інструкція)].
== Визначення поняття ==
Конвенція та Інструкція дають таке визначення поняття "'''військовополонені"''' '''- це особи, які потрапили в полон до супротивника й належать до однієї з таких категорій:'''
{|
|-
| ◆ особовий склад збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил;
|-
| ◆ члени інших ополчень та добровольчих загонів, зокрема членів організованих рухів опору, які належать до однієї зі сторін конфлікту й діють на своїй території або за її межами, навіть якщо цю територію окуповано, за умови, що ці ополчення або добровольчі загони, зокрема організовані рухи опору, відповідають таким умовам:
#  ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих;
#  вони мають постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані;
#  вони носять зброю відкрито;
#  вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни;
|-
| ◆ члени особового складу регулярних збройних сил, які заявляють про свою відданість урядові або владі, що не визнані державою, яка їх затримує;
|-
|◆ особи, які супроводжують збройні сили, але фактично не входять до їхнього складу, наприклад цивільних осіб з екіпажів військових літаків, військових кореспондентів, постачальників, особового складу робочих підрозділів або служб побутового обслуговування збройних сил, за умови, що вони отримали на це дозвіл тих збройних сил, які вони супроводжують, для чого останні видають їм посвідчення особи за зразком, наведеним у додатку.
|-
| ◆ члени екіпажів суден торговельного флоту, зокрема капітанів, лоцманів та юнг, а також екіпажів цивільних повітряних суден сторін конфлікту, які не користуються більш сприятливим режимом згідно з будь-якими іншими положеннями міжнародного права.
|-
| ◆ жителі неокупованої території, які під час наближення ворога озброюються, щоб чинити опір силам загарбника, не маючи часу сформуватися в регулярні війська, за умови, що вони носять зброю відкрито й дотримуються законів і звичаїв війни.
|}
Зазначені '''особи вважаються військовополоненими з моменту коли вони підпадають під владу супротивника, до їхнього остаточного звільнення та репатріації'''. А якщо з'являється сумнів, чи належать особи, які брали участь у воєнних діях і потрапили до рук супротивника, до військовополонених, то такі особи користуються захистом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text=%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD#w1_4 Конвенції] доти, доки їхній статус не буде визначений компетентним трибуналом.
== Хто не вважається військовополоненим ==
'''Не вважаються військовополоненими''', '''однак користуються пільгами та захистом''', передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text=%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD#w1_4 Конвенцією] '''особи зі складу медичного та духовного персоналу,''' '''затримані державою, що тримає в полоні, з метою надання допомоги військовополоненим'''. Також їм забезпечують усі можливості для надання медичної та духовної допомоги військовополоненим.<br>'''Під час виконання своїх медичних та духовних обов'язків вони також користуються такими привілеями:'''<br>- дозволяється періодично відвідувати військовополонених, які перебувають у складі робочих команд або в госпіталях поза табором. Із цією метою держава, що тримає в полоні, надає в розпорядження необхідні транспортні засоби;<br>- у кожному таборі старший офіцер медичної служби несе відповідальність перед військовими властями табору за все, що пов'язане з діяльністю затриманого медичного персоналу;<br>- хоча вони повинні дотримуватися внутрішнього порядку табору, в якому їх тримають, таких осіб не можна змушувати виконувати будь-яку роботу, що не пов'язана з їхніми медичними або релігійними обов'язками.
== Захист та права військовополонених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text#Text Конвенції] ==
'''Відповідно до статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text#Text Конвенції] військовополонені перебувають в руках ворожої держави, а не окремих осіб чи військових частин, які взяли їх у полон.''' ''Незалежно від відповідальності, яку можуть нести окремі особи,'' '''держава, що тримає в полоні, відповідає за поводження з військовополоненими.'''


У відповідності до положень ст. 12 Конвенції, військовополонені перебувають у руках ворожої держави, а не окремих осіб чи військових частин, які взяли їх у полон. Незалежно від відповідальності, яку можуть нести окремі особи, держава, що тримає в полоні, відповідає за поводження
У разі передачі на утримання військовополонених іншій державі, відповідальність за дотримання положень Конвенції буде нести держава, що прийняла полонених. Отже, з моменту отримання статусу військовополоненого особа підпадає під захист Конвенції, за дотриманням положень якої несе відповідальність держава, яка утримує військовополонених.  
з військовополоненими. А у разі передачі на утримання військовополонених іншій державі, відповідальність за дотримання положень Конвенції буде нести
держава, що прийняла полонених.


Отже, з моменту отримання статусу військовополоненого особа підпадає під захист Женевської Конвенції  про поводження з військовополоненими,
<u>Основою поводження з військовополоненими є принципи гуманності.</u>
за дотриманням положень якої несе відповідальність держава, яка утримує військовополонених.


Статтею 129 Конвенції передбачено, що Сторони, які ратифікували Конвенцію, зобов'язуються приймати будь-які законодавчі акти, необхідні для встановлення ефективних кримінальних покарань для осіб, які вчиняють або віддають накази вчиняти будь-які із серйозних порушень Конвенції.
Згідно з  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text#Text Конвенцією] '''з військовополоненими необхідно завжди поводитись гуманно.''' Будь-який незаконний акт чи бездіяльність з боку держави, що тримає в полоні, які спричиняють смерть або створюють серйозну загрозу здоров'ю військовополоненого, що перебуває під її охороною, забороняються та будуть розглядатись як серйозне порушення цієї Конвенції.
 
Зокрема, '''жодного військовополоненого не можна піддавати фізичному каліченню або медичним чи науковим експериментам будь-якого характеру,''' які не обгрунтовані потребою в проведенні медичного, стоматологічного або стаціонарного лікування військовополоненого та не здійснюються в його інтересах. Так само '''військовополонені завжди повинні бути захищеними, зокрема від актів насилля чи залякування, а також від образ та цікавості публіки'''.
 
Військовополонені за всіх обставин '''мають право на повагу до їхньої особи й честі'''. Із жінками необхідно поводитися з усією повагою, зумовленою їхньою статтю, й у всіх випадках з ними необхідно поводитися так само прихильно, як і з чоловіками. Військовополонені повністю зберігають свою цивільну правоздатність, яку вони мали на момент узяття в полон. Держава, що тримає в полоні, не може обмежувати здійснення прав, які забезпечує така правоздатність, за винятком того, наскільки такого обмеження вимагають умови полону.
 
Держава, що тримає в полоні, зобов'язана забезпечувати '''безоплатне утримання''' їх, а також '''надавати їм безоплатну медичну допомогу''', якої вимагає їхній стан здоров'я.
 
'''Будь-які фізичні чи моральні тортури та будь-яка інша форма примусу не можуть застосовуватися до військовополонених для одержання від них будь-яких відомостей.''' Військовополоненим, які відмовляються відповідати, не можна погрожувати, не можна їх ображати, переслідувати або вдаватися до обмежень їхніх прав.
 
<u>''Кожний військовополонений під час допиту '''зобов'язаний''' повідомити лише своє прізвище, ім'я та військове звання, дату народження та армійський, полковий, особовий чи серійний номер або, якщо цього немає, іншу рівноцінну інформацію.''</u>
 
'''Усі речі та предмети особистого користування залишаються в розпорядженні військовополонених.''' Держава, що тримає в полоні, забезпечує військовополонених продуктами й питною водою в достатній кількості, а також необхідним одягом і надає їм необхідну медичну допомогу. Одяг, білизна та взуття видаються військовополоненим у достатній кількості державою, що тримає в полоні, з урахуванням кліматичних умов місцевості, де вони перебувають.
 
'''Військовополонені, що були захоплені у зоні бойових дій, повинні у короткий строк бути евакуйовані до таборів, розміщених у зоні, що знаходиться на достатній відстані від зони бойових дій''', для того щоб вони перебували в безпеці. Умови перебування в таких таборах повинні бути не менш сприятливими, ніж умови, якими користуються війська, що утримують їх у полоні, розташовані в цій самій місцевості.
 
'''Держава, що тримає в полоні, може використовувати працю військовополонених, які є працездатними, беручи до уваги їхній вік, стать, військове звання та фізичну здатність виконувати певну роботу''' й маючи на меті, зокрема, підтримання їх у доброму фізичному та психічному стані.
 
'''Жодного військовополоненого не дозволяється використовувати для виконання роботи, яка має шкідливий для здоров'я або небезпечний характер,''' якщо він з власної волі не береться за виконання такої роботи.
 
'''Військовополонені мають право одержувати поштою чи будь-якими іншими способами посилки,''' індивідуальні та колективні, які містять, зокрема, продукти харчування, одяг, медикаменти й предмети релігійного, освітнього або розважального характеру, які можуть задовольнити їхні потреби, зокрема книжки, предмети культу, наукове обладнання, екзаменаційні білети, музичні інструменти, спортивний інвентар і матеріали, що дозволяють військовополоненим продовжувати навчання або займатися мистецькою діяльністю.
 
== Санкції за скоєні військовополоненими порушення ==
Військовополонений підпорядковується законам, статутам і наказам, які є чинними у збройних силах держави, що тримає в полоні.
 
Військова влада й суди держави, що тримає в полоні, не можуть застосовувати до військовополонених будь-яких інших покарань, крім тих, які передбачено за такі самі правопорушення для осіб зі складу збройних сил зазначеної держави, які вчинили такі самі діяння.
 
Будь-які колективні покарання за індивідуальні діяння, тілесні покарання, тримання в приміщеннях без денного світла та взагалі будь-які види тортур або прояві жорстокості заборонено.
 
Жодного військовополоненого не можна передавати до суду або засуджувати за дію, яка не заборонена законодавством держави, що тримає в полоні, або міжнародним правом, чинним на момент здійснення цієї дії.
 
Військовополонені відбувають покарання, до яких вони були засуджені за вироками, що набрали законної сили, у тих самих закладах та в тих самих умовах, що й особи зі складу збройних сил держави, що тримає в полоні. Ці умови в усіх випадках повинні відповідати вимогам збереження здоров'я та гуманності.
 
== Звільнення та репатріація військовополонених ==
Військовополонених звільняють і репатріюють без зволікання після закінчення бойових дій.
 
Утримання у полоні за деяких обставин може завершитися раніше. Важкопоранені та важкохворі військовополонені повинні бути відправлені на батьківщину або госпіталізовані у нейтральних країнах, як тільки вони будуть у стані, що дозволяє їх перевезення. Не чекаючи закінчення війни, конфліктуючі сторони з гуманних міркувань можуть домовитися про обмін військовополоненими ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text#o516 частина IV Конвенції]).
[[Категорія:Міжнародне право]]

Поточна версія на 09:15, 18 липня 2024

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!

В Україні запрацював Об'єднаний центр з пошуку та звільнення полонених при Службі безпеки України.

Для звернень громадян цілодобово працюють телефони:

+38 067 650 83 32

+38 098 087 36 01

та електронна скринька: united.centre.ssu@gmail.com

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 257 утворено Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та затверджено Положення про нього. Організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Координаційного штабу покладено на Мінреінтеграції.

Порядок тримання військовополонених з моменту введення воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 413.

Зверніть увагу! Інформація Національного інформаційного бюро та Мінреінтеграції: Що робити у разі, коли Ваша близька людина потрапила до полону держави-агресора?

Загальна інформація

Правовий статус військовополоненого визначено Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12.08.1949 року (далі – Конвенція), яку було ратифіковано Указом ПВР УРСР від 03.07.1954 року, а для України Конвенція набула чинності 03.01.1955 року.

Положення Конвенції застосовуються не лише в мирний час, а й:

  • в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо стан війни не визнаний однією з них;
  • в усіх випадках часткової або повної окупації території Високої Договірної Сторони, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір.

В українському законодавстві визначення поняття військовополонених надано в пункті 8 глави 2 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.03.2017 № 164 (далі – Інструкція).

Визначення поняття

Конвенція та Інструкція дають таке визначення поняття "військовополонені" - це особи, які потрапили в полон до супротивника й належать до однієї з таких категорій:

◆ особовий склад збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил;
◆ члени інших ополчень та добровольчих загонів, зокрема членів організованих рухів опору, які належать до однієї зі сторін конфлікту й діють на своїй території або за її межами, навіть якщо цю територію окуповано, за умови, що ці ополчення або добровольчі загони, зокрема організовані рухи опору, відповідають таким умовам:
  1. ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих;
  2. вони мають постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані;
  3. вони носять зброю відкрито;
  4. вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни;
◆ члени особового складу регулярних збройних сил, які заявляють про свою відданість урядові або владі, що не визнані державою, яка їх затримує;
◆ особи, які супроводжують збройні сили, але фактично не входять до їхнього складу, наприклад цивільних осіб з екіпажів військових літаків, військових кореспондентів, постачальників, особового складу робочих підрозділів або служб побутового обслуговування збройних сил, за умови, що вони отримали на це дозвіл тих збройних сил, які вони супроводжують, для чого останні видають їм посвідчення особи за зразком, наведеним у додатку.
◆ члени екіпажів суден торговельного флоту, зокрема капітанів, лоцманів та юнг, а також екіпажів цивільних повітряних суден сторін конфлікту, які не користуються більш сприятливим режимом згідно з будь-якими іншими положеннями міжнародного права.
◆ жителі неокупованої території, які під час наближення ворога озброюються, щоб чинити опір силам загарбника, не маючи часу сформуватися в регулярні війська, за умови, що вони носять зброю відкрито й дотримуються законів і звичаїв війни.

Зазначені особи вважаються військовополоненими з моменту коли вони підпадають під владу супротивника, до їхнього остаточного звільнення та репатріації. А якщо з'являється сумнів, чи належать особи, які брали участь у воєнних діях і потрапили до рук супротивника, до військовополонених, то такі особи користуються захистом Конвенції доти, доки їхній статус не буде визначений компетентним трибуналом.

Хто не вважається військовополоненим

Не вважаються військовополоненими, однак користуються пільгами та захистом, передбаченими Конвенцією особи зі складу медичного та духовного персоналу, затримані державою, що тримає в полоні, з метою надання допомоги військовополоненим. Також їм забезпечують усі можливості для надання медичної та духовної допомоги військовополоненим.
Під час виконання своїх медичних та духовних обов'язків вони також користуються такими привілеями:
- дозволяється періодично відвідувати військовополонених, які перебувають у складі робочих команд або в госпіталях поза табором. Із цією метою держава, що тримає в полоні, надає в розпорядження необхідні транспортні засоби;
- у кожному таборі старший офіцер медичної служби несе відповідальність перед військовими властями табору за все, що пов'язане з діяльністю затриманого медичного персоналу;
- хоча вони повинні дотримуватися внутрішнього порядку табору, в якому їх тримають, таких осіб не можна змушувати виконувати будь-яку роботу, що не пов'язана з їхніми медичними або релігійними обов'язками.

Захист та права військовополонених відповідно до Конвенції

Відповідно до статті 12 Конвенції військовополонені перебувають в руках ворожої держави, а не окремих осіб чи військових частин, які взяли їх у полон. Незалежно від відповідальності, яку можуть нести окремі особи, держава, що тримає в полоні, відповідає за поводження з військовополоненими.

У разі передачі на утримання військовополонених іншій державі, відповідальність за дотримання положень Конвенції буде нести держава, що прийняла полонених. Отже, з моменту отримання статусу військовополоненого особа підпадає під захист Конвенції, за дотриманням положень якої несе відповідальність держава, яка утримує військовополонених.

Основою поводження з військовополоненими є принципи гуманності.

Згідно з Конвенцією з військовополоненими необхідно завжди поводитись гуманно. Будь-який незаконний акт чи бездіяльність з боку держави, що тримає в полоні, які спричиняють смерть або створюють серйозну загрозу здоров'ю військовополоненого, що перебуває під її охороною, забороняються та будуть розглядатись як серйозне порушення цієї Конвенції.

Зокрема, жодного військовополоненого не можна піддавати фізичному каліченню або медичним чи науковим експериментам будь-якого характеру, які не обгрунтовані потребою в проведенні медичного, стоматологічного або стаціонарного лікування військовополоненого та не здійснюються в його інтересах. Так само військовополонені завжди повинні бути захищеними, зокрема від актів насилля чи залякування, а також від образ та цікавості публіки.

Військовополонені за всіх обставин мають право на повагу до їхньої особи й честі. Із жінками необхідно поводитися з усією повагою, зумовленою їхньою статтю, й у всіх випадках з ними необхідно поводитися так само прихильно, як і з чоловіками. Військовополонені повністю зберігають свою цивільну правоздатність, яку вони мали на момент узяття в полон. Держава, що тримає в полоні, не може обмежувати здійснення прав, які забезпечує така правоздатність, за винятком того, наскільки такого обмеження вимагають умови полону.

Держава, що тримає в полоні, зобов'язана забезпечувати безоплатне утримання їх, а також надавати їм безоплатну медичну допомогу, якої вимагає їхній стан здоров'я.

Будь-які фізичні чи моральні тортури та будь-яка інша форма примусу не можуть застосовуватися до військовополонених для одержання від них будь-яких відомостей. Військовополоненим, які відмовляються відповідати, не можна погрожувати, не можна їх ображати, переслідувати або вдаватися до обмежень їхніх прав.

Кожний військовополонений під час допиту зобов'язаний повідомити лише своє прізвище, ім'я та військове звання, дату народження та армійський, полковий, особовий чи серійний номер або, якщо цього немає, іншу рівноцінну інформацію.

Усі речі та предмети особистого користування залишаються в розпорядженні військовополонених. Держава, що тримає в полоні, забезпечує військовополонених продуктами й питною водою в достатній кількості, а також необхідним одягом і надає їм необхідну медичну допомогу. Одяг, білизна та взуття видаються військовополоненим у достатній кількості державою, що тримає в полоні, з урахуванням кліматичних умов місцевості, де вони перебувають.

Військовополонені, що були захоплені у зоні бойових дій, повинні у короткий строк бути евакуйовані до таборів, розміщених у зоні, що знаходиться на достатній відстані від зони бойових дій, для того щоб вони перебували в безпеці. Умови перебування в таких таборах повинні бути не менш сприятливими, ніж умови, якими користуються війська, що утримують їх у полоні, розташовані в цій самій місцевості.

Держава, що тримає в полоні, може використовувати працю військовополонених, які є працездатними, беручи до уваги їхній вік, стать, військове звання та фізичну здатність виконувати певну роботу й маючи на меті, зокрема, підтримання їх у доброму фізичному та психічному стані.

Жодного військовополоненого не дозволяється використовувати для виконання роботи, яка має шкідливий для здоров'я або небезпечний характер, якщо він з власної волі не береться за виконання такої роботи.

Військовополонені мають право одержувати поштою чи будь-якими іншими способами посилки, індивідуальні та колективні, які містять, зокрема, продукти харчування, одяг, медикаменти й предмети релігійного, освітнього або розважального характеру, які можуть задовольнити їхні потреби, зокрема книжки, предмети культу, наукове обладнання, екзаменаційні білети, музичні інструменти, спортивний інвентар і матеріали, що дозволяють військовополоненим продовжувати навчання або займатися мистецькою діяльністю.

Санкції за скоєні військовополоненими порушення

Військовополонений підпорядковується законам, статутам і наказам, які є чинними у збройних силах держави, що тримає в полоні.

Військова влада й суди держави, що тримає в полоні, не можуть застосовувати до військовополонених будь-яких інших покарань, крім тих, які передбачено за такі самі правопорушення для осіб зі складу збройних сил зазначеної держави, які вчинили такі самі діяння.

Будь-які колективні покарання за індивідуальні діяння, тілесні покарання, тримання в приміщеннях без денного світла та взагалі будь-які види тортур або прояві жорстокості заборонено.

Жодного військовополоненого не можна передавати до суду або засуджувати за дію, яка не заборонена законодавством держави, що тримає в полоні, або міжнародним правом, чинним на момент здійснення цієї дії.

Військовополонені відбувають покарання, до яких вони були засуджені за вироками, що набрали законної сили, у тих самих закладах та в тих самих умовах, що й особи зі складу збройних сил держави, що тримає в полоні. Ці умови в усіх випадках повинні відповідати вимогам збереження здоров'я та гуманності.

Звільнення та репатріація військовополонених

Військовополонених звільняють і репатріюють без зволікання після закінчення бойових дій.

Утримання у полоні за деяких обставин може завершитися раніше. Важкопоранені та важкохворі військовополонені повинні бути відправлені на батьківщину або госпіталізовані у нейтральних країнах, як тільки вони будуть у стані, що дозволяє їх перевезення. Не чекаючи закінчення війни, конфліктуючі сторони з гуманних міркувань можуть домовитися про обмін військовополоненими (частина IV Конвенції).