Договір позики: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
 
(Не показано 43 проміжні версії 13 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативно-правова база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України «Про індексацію грошових доходів населення»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28documents%29/A1AD2BAD4AD336D6C2257D0B001EAEEB Постанова Верховного суду України від 02.07.2014 року №6-79цс14]
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]
* [http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/9820B4E6A85A4A1EC2257F490041821C Постанова Верховного суду України від 27.01.2016 року №6-771цс15]
{| class="wikitable sortable"
* [http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/A7D035DA6D5A8174C2257B7C001F3329 Постанова Верховного суду України від 20.02.2013 року №6-163цс12]
|-
* [http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/1A19083CD27DD037C2257F09002C63B2 Постанова Верховного суду України від 18.11.2015 року №6-388цс15]
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Внесено низку змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділу] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також а також до законів "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Про банки та банківську діяльність]", "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Про споживче кредитування]" та "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Про іпотеку]"


== Загальні відомості ==
Під час воєнного стану та протягом 30 днів після його закінчення (скасування) '''''кредитор суттєво обмежується в правах'''''. Зокрема, він не вправі:
Позика є однією з форм кредиту і самостійним договором.
 
Поняття договору позики міститься в ст. 1046 ЦК України, згідно якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості
– збільшувати відсоткову ставку (виняток – коли змінна відсоткова ставка закріплена договором);
Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
 
– нараховувати штрафи, пені, 3 % річних, інфляційні втрати або накладати інші види відповідальності в разі прострочення внесення платежів;
 
– вимагати погашення боргу в повному обсязі або достроково (коли в договорі передбачені певні конкретні строки погашення);
 
– іпотекодержатель не може протягом цього періоду набути права власності на предмет іпотеки, продати відповідний об'єкт нерухомості, виселити з нього мешканців.
 
Внесені зміни надають змогу не обслуговувати свій кредит (не вносити платежі згідно з графіком), і жодних штрафних санкцій під час дії воєнного стану за це не буде.
 
'''''Важливо зазначити''''', що за позичальником зберігаються договірні зобов'язання щодо погашення тіла кредиту і нарахованих відсотків.
|}
== Загальні положення ==
Поняття договору позики міститься в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1046 Цивільного кодексу України], згідно якої '''за договором позики''' одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
 
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
 
Договір позики є реальним, одностороннім, відплатним або безоплатним договором. Це значить, що він набуває чинності тільки після передачі майна, всі обов’язки покладені лише на позичальника і у визначених законом випадках договір позики може бути як оплатним так і безоплатним. <br>'''Предметом договору''' позики є речі, визначені родовими ознаками, та грошові кошти.<br>
'''Суб’єктами позики є''' будь-які фізичні та юридичні особи. Боржника за договором позики називають позичальником, а кредитора – позикодавцем.
 
Договір позики як і кредитний договір (та і договір банківського вкладу), оформлює єдині по своїй економічній природі відносини. Відмінності між ними головним чином полягають у тому, що кредитором по кредитному договору виступають банки та інші фінансові установи, а в якості позикодавця по договору позики можуть виступати будь-які фізичні та юридичні особи.<br>
''Додатково див.'' :  [[Поняття та умови договору в цивільному праві]].
== Форма договору позики ==
== Форма договору позики ==
Цивільний кодекс, а саме ст. 1047, вказує, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
'''Договір позики укладається як в усній так, і в письмовій формі.''' В [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільному кодексі України] зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 1047 ЦК України]).
Отже, за загальним правилом, розписка є достатнім документом, аби укласти договір позики і в майбутньому мати можливість повернути отримані кошти.
 
Частиною 1 статті 1047 ЦК України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.  
Якщо сума коштів є не досить значною та не перевищує у десять разів встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян ( ця сума становить 170 грн.), а договір укладається між фізичними особами, то договір можна укласти в усній формі, а факт укладення підтвердити розпискою позичальника, яка посвідчує передання позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. (стаття 1047 Цивільног Кодексу України)
 
Якщо сума, яка надається в борг є значною, та перевищує у десять разів встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян договір позики доцільно укладати у письмовій формі. Відповідно до частини 2 статті 1047 Цивільного Кодексу України: «на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей»
 
'''Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики''', проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї з сторін, договір може бути нотаріально посвідчений.
 
'''На підтвердження укладення договору позики''' та його умов '''може бути представлена розписка''' позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1047 ЦКУ]).  
 
Отже, за загальним правилом, розписка є достатнім документом, аби укласти договір позики і в майбутньому мати можливість повернути отримані кошти.
Наявність оригіналу розписки у тієї чи іншої сторони є підтвердженням наявності боргу або факту виконання зобов’язання за договором позики (якщо оригінал розписки у позичальника, то вважається, що позикодавець отримав кошти і повернув її позичальнику).
Наявність оригіналу розписки у тієї чи іншої сторони є підтвердженням наявності боргу або факту виконання зобов’язання за договором позики (якщо оригінал розписки у позичальника, то вважається, що позикодавець отримав кошти і повернув її позичальнику).
[[Файл:Розписка.png|міні]]
Варто наголосити, що розписка сама по собі не є договором позики – це лише підтвердження такого договору, який був укладений між сторонами, а також вона засвідчує й безпосередньо факт отримання боржником від кредитора грошових коштів у певному розмірі або речей. Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц.
'''<u>Детальніше див.</u>''' [[Боргова розписка]]
== Проценти за договором позики ==
== Проценти за договором позики ==
У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1048 Цивільного кодексу України] позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні [https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53647 облікової ставки Національного банку України].
 
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Договір позики вважається безпроцентним, якщо:
 
# він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
<u>Договір позики вважається безпроцентним, якщо:</u>
# позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
* він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
== Обов'язок позичальника повернути позику ==
* позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
У відповідності до ст. 1049 Цивільного Кодексу України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
== Обов'язок позичальника повернути позику==
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1049 Цивільного Кодексу України], '''позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику''' (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) '''у строк та в порядку, що встановлені договором'''.
 
Грошове зобов’язання по договору позики має бути виконане '''у гривнях'''.
 
За згодою сторін в договорі позики може бути визначений '''грошовий еквівалент в іноземній валюті.''' У цьому випадку, сума, що підлягає сплаті, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок не встановлено договором або законом.
 
'''Якщо договором не встановлений строк повернення позики''' або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
 
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
== Наслідки порушення договору позичальником ==


У відповідності до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього ЦК України, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
'''Позика вважається повернутою''' в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
 
Певні особливості відповідальності існують, якщо договором позики передбачено повернення боргу (позики) частинами (в розстрочку). В цьому випадку, якщо позичальник порушить строк повернення наступної частини позики, то це дає право позикодавцю вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася і належних йому процентів (ч.2 ст. 1050 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
 
У випадку смерті позичальника позикодавець повинен протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
 
Якщо позикодавець не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги погашення боргу.
==Наслідки порушення договору позичальником==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1050 Цивільного кодексу України] якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 625 Цивільного кодексу України.]
 
'''Якщо позичальник своєчасно не повернув речі,''' визначені родовими ознаками, він '''зобов'язаний сплатити неустойку''' відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статей 549-552 Цивільного кодексу України], яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1048 Цивільного кодексу України].


Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1048 Цивільного кодексу України.]


== Забезпечення виконання зобов'язання позичальником ==
З метою захисту від недобросовісного позикодавця позичальник має нормативно закріплене статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/stru 1051 Цивільного кодексу України] право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
У відповідності до ст. 1052 Цивільного Кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного Кодексу України, якщо інше не встановлено договором.
==Забезпечення виконання зобов'язання позичальником==
== Стягнення коштів за договором позики в судовому порядку ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1052 Цивільного Кодексу України] у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1048 Цивільного Кодексу України], якщо інше не встановлено договором.
==Стягнення коштів за договором позики==
===Претензійний порядок===
В претензії бажано вказати наступне:
*повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та позичальника;
*дата пред’явлення претензії;
*вказати конкретний термін, протягом якого позичальник має виконати вимоги претензії (зазвичай 30 днів з моменту отримання).
*обставини, на підставі яких пред’явлено претензію;
*документи, що підтверджують ці обставини;
*вимоги позикодавця з посиланням на нормативні акти;
*сума претензії та її розрахунок;
*платіжні реквізити позикодавця претензії;
*перелік документів, що додаються до претензії.
Законом не передбачено обов’язкової вимоги направлення претензії, проте під час судового розгляду може виникнути питання, чи намагався позивач врегулювати спір в позасудовому порядку. Після направлення претензії, навіть у випадку неотримання відповіді, необхідно звертатися [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|до суду в порядку цивільного судочинства]].
===Позасудовий порядок===
За нотаріально посвідченим договором позики, в разі неповернення боргу, позикодавець може звернутися до нотаріуса за [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|вчиненням виконавчого напису]] про стягнення заборгованості на [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF підставі пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1999 № 1172.]


У випадку, коли позичальник відмовляється повертати кошти добровільно, необхідно звернутися до суду з позовом про стягнення коштів за договором позики.  
Однак, слід звернути увагу, що у період дії воєнного стану забороняється примусове виконання виконавчих написів нотаріусів.
Перш за все, бажано направити позичальнику претензію з вимогою повернути кошти.
===Судовий порядок===
При цьому в претензії бажано вказати наступне:
У випадку, коли позичальник відмовляється повертати кошти добровільно, необхідно звернутися до [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|суду з позовом]] про стягнення коштів за договором позики.При зверненні до суду для забезпечення подальшого реального виконання рішення суду і недопущення відчуження відповідачем майна та коштів за час судового розгляду справи бажано вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника
* повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та позичальника;
* дата пред’явлення претензії;
* обставини, на підставі яких пред’явлено претензію;
* документи, що підтверджують ці обставини;
* вимоги позикодавця з посиланням на нормативні акти;
* сума претензії та її розрахунок;
* платіжні реквізити позикодавця претензії;
* перелік документів, що додаються до претензії.


Законом не передбачено обов’язкової вимоги направлення претензії, проте під час судового розгляду може виникнути питання, чи намагався позивач врегулювати спір в позасудовому порядку. Після направлення претензії, навіть у випадку неотримання відповіді, необхідно звертатися до суду. Як правило, звертатися необхідно за місцем проживання позичальника.
При зверненні до суду, важливо дотримуватися строків позовної давності. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у '''три роки''' (стаття 257 ЦК України).  Якщо договір позики укладено на невизначений строк, а, строк виконання зобов`язання повернути позику визначено моментом пред`явлення вимоги, то початок перебігу позовної давності щодо повернення основної суми позики починається не з дати укладення договору позики, а з дати невиконання пред`явленої позикодавцем вимоги про її повернення.
При зверненні до суду для забезпечення подальшого реального виконання рішення суду і недопущення відчуження відповідачем майна та коштів за час судового розгляду справи бажано вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника.


{| class="wikitable"
|-
|'''[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluYjNZTzg3cjd0Qmc/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-iiTIl6llQo5tAVB30_NVnQ&rtpof=true&sd=true Зразок позовної заяви про стягнення боргу за договором позики]'''
|}
[[Категорія: Договір позики]]
[[Категорія: Договір позики]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Суди]]

Поточна версія на 07:37, 16 липня 2024

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

Внесено низку змін до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділу Цивільного кодексу України, а також а також до законів "Про банки та банківську діяльність", "Про споживче кредитування" та "Про іпотеку"

Під час воєнного стану та протягом 30 днів після його закінчення (скасування) кредитор суттєво обмежується в правах. Зокрема, він не вправі:

– збільшувати відсоткову ставку (виняток – коли змінна відсоткова ставка закріплена договором);

– нараховувати штрафи, пені, 3 % річних, інфляційні втрати або накладати інші види відповідальності в разі прострочення внесення платежів;

– вимагати погашення боргу в повному обсязі або достроково (коли в договорі передбачені певні конкретні строки погашення);

– іпотекодержатель не може протягом цього періоду набути права власності на предмет іпотеки, продати відповідний об'єкт нерухомості, виселити з нього мешканців.

Внесені зміни надають змогу не обслуговувати свій кредит (не вносити платежі згідно з графіком), і жодних штрафних санкцій під час дії воєнного стану за це не буде.

Важливо зазначити, що за позичальником зберігаються договірні зобов'язання щодо погашення тіла кредиту і нарахованих відсотків.

Загальні положення

Поняття договору позики міститься в ст. 1046 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики є реальним, одностороннім, відплатним або безоплатним договором. Це значить, що він набуває чинності тільки після передачі майна, всі обов’язки покладені лише на позичальника і у визначених законом випадках договір позики може бути як оплатним так і безоплатним.
Предметом договору позики є речі, визначені родовими ознаками, та грошові кошти.
Суб’єктами позики є будь-які фізичні та юридичні особи. Боржника за договором позики називають позичальником, а кредитора – позикодавцем.

Договір позики як і кредитний договір (та і договір банківського вкладу), оформлює єдині по своїй економічній природі відносини. Відмінності між ними головним чином полягають у тому, що кредитором по кредитному договору виступають банки та інші фінансові установи, а в якості позикодавця по договору позики можуть виступати будь-які фізичні та юридичні особи.
Додатково див. : Поняття та умови договору в цивільному праві.

Форма договору позики

Договір позики укладається як в усній так, і в письмовій формі. В Цивільному кодексі України зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст. 1047 ЦК України).

Якщо сума коштів є не досить значною та не перевищує у десять разів встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян ( ця сума становить 170 грн.), а договір укладається між фізичними особами, то договір можна укласти в усній формі, а факт укладення підтвердити розпискою позичальника, яка посвідчує передання позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. (стаття 1047 Цивільног Кодексу України)

Якщо сума, яка надається в борг є значною, та перевищує у десять разів встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян договір позики доцільно укладати у письмовій формі. Відповідно до частини 2 статті 1047 Цивільного Кодексу України: «на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей»

Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики, проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї з сторін, договір може бути нотаріально посвідчений.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦКУ).

Отже, за загальним правилом, розписка є достатнім документом, аби укласти договір позики і в майбутньому мати можливість повернути отримані кошти. Наявність оригіналу розписки у тієї чи іншої сторони є підтвердженням наявності боргу або факту виконання зобов’язання за договором позики (якщо оригінал розписки у позичальника, то вважається, що позикодавець отримав кошти і повернув її позичальнику).

Розписка.png

Варто наголосити, що розписка сама по собі не є договором позики – це лише підтвердження такого договору, який був укладений між сторонами, а також вона засвідчує й безпосередньо факт отримання боржником від кредитора грошових коштів у певному розмірі або речей. Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц.

Детальніше див. Боргова розписка

Проценти за договором позики

У відповідності до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

  • він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
  • позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Обов'язок позичальника повернути позику

У відповідності до ст. 1049 Цивільного Кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Грошове зобов’язання по договору позики має бути виконане у гривнях.

За згодою сторін в договорі позики може бути визначений грошовий еквівалент в іноземній валюті. У цьому випадку, сума, що підлягає сплаті, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок не встановлено договором або законом.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Певні особливості відповідальності існують, якщо договором позики передбачено повернення боргу (позики) частинами (в розстрочку). В цьому випадку, якщо позичальник порушить строк повернення наступної частини позики, то це дає право позикодавцю вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася і належних йому процентів (ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України).

У випадку смерті позичальника позикодавець повинен протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо позикодавець не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги погашення боргу.

Наслідки порушення договору позичальником

У відповідності до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 Цивільного кодексу України, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

З метою захисту від недобросовісного позикодавця позичальник має нормативно закріплене статтею 1051 Цивільного кодексу України право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Забезпечення виконання зобов'язання позичальником

У відповідності до ст. 1052 Цивільного Кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного Кодексу України, якщо інше не встановлено договором.

Стягнення коштів за договором позики

Претензійний порядок

В претензії бажано вказати наступне:

  • повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та позичальника;
  • дата пред’явлення претензії;
  • вказати конкретний термін, протягом якого позичальник має виконати вимоги претензії (зазвичай 30 днів з моменту отримання).
  • обставини, на підставі яких пред’явлено претензію;
  • документи, що підтверджують ці обставини;
  • вимоги позикодавця з посиланням на нормативні акти;
  • сума претензії та її розрахунок;
  • платіжні реквізити позикодавця претензії;
  • перелік документів, що додаються до претензії.

Законом не передбачено обов’язкової вимоги направлення претензії, проте під час судового розгляду може виникнути питання, чи намагався позивач врегулювати спір в позасудовому порядку. Після направлення претензії, навіть у випадку неотримання відповіді, необхідно звертатися до суду в порядку цивільного судочинства.

Позасудовий порядок

За нотаріально посвідченим договором позики, в разі неповернення боргу, позикодавець може звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про стягнення заборгованості на підставі пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1999 № 1172.

Однак, слід звернути увагу, що у період дії воєнного стану забороняється примусове виконання виконавчих написів нотаріусів.

Судовий порядок

У випадку, коли позичальник відмовляється повертати кошти добровільно, необхідно звернутися до суду з позовом про стягнення коштів за договором позики.При зверненні до суду для забезпечення подальшого реального виконання рішення суду і недопущення відчуження відповідачем майна та коштів за час судового розгляду справи бажано вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника

При зверненні до суду, важливо дотримуватися строків позовної давності. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Якщо договір позики укладено на невизначений строк, а, строк виконання зобов`язання повернути позику визначено моментом пред`явлення вимоги, то початок перебігу позовної давності щодо повернення основної суми позики починається не з дати укладення договору позики, а з дати невиконання пред`явленої позикодавцем вимоги про її повернення.

Зразок позовної заяви про стягнення боргу за договором позики