Порушення недоторканості житла: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 10 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4259#n4259 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4259#n4259 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально-процесуальний кодекс]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності».]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»]
 
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України "Про введення воєнного стану у Україні]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
== Порушення недоторканості житла ==
== Порушення недоторканості житла ==
 
'''Порушення недоторканості житла''' – це незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1080#n1080 ст.162 Кримінального кодексу України]).
Порушення недоторканості житла – це незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1080#n1080 ст.162 Кримінального кодексу України]).
Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 2 ст 233 Кримінального процесуального кодексу України]).
Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи ( ст. 2 ст 233 Кримінально-процесуального кодексу України).
== Гарантії недоторканості житла ==
 
Конституції України гарантує кожному громадянину недоторканність житла. '''Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотиво¬ваним рішенням суду''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4259#n4259 стаття 30 Конституції України]). У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
== Гарантії недоторканості житла ==  
 
Конституції України гарантує кожному громадянину недо¬торканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого во¬лодіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотиво¬ваним рішенням суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4259#n4259 стаття 30 Конституції України]).
 
== Особливі підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи ==
== Особливі підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи ==
У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4259#n4259 ст. 30 Конституції України]).
У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4259#n4259 ст. 30 Конституції України]).
== Відповідальність за порушення недоторканості житла ==
== Відповідальність за порушення недоторканості житла ==
Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1080#n1080 ч1. ст. 162 Кримінального кодексу України])
Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1080#n1080 ч1. ст. 162 Кримінального кодексу України])
* '''незаконне виселення''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4259#n4259 ч. З ст. 47 Конституції України] ніхто не може бути при¬мусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду. Незаконне виселення має місце у разі, якщо воно здійснюється без законних підстав, тобто без судового рішення, яке набуло чинності. Незаконним слід також вважати виселення, що здійснене неуповноваженими на те особами.


* '''незаконне виселення'''
* '''незаконний обшук''' Незаконним вважається обшук, здійснюваний особами, які не мають на це права, або вчинений із порушенням Кримінально-процесуального кодек¬су України, тобто особами, що за певних умов мають на це право, але в цьо¬му випадку не були наділені необхідними повноваженнями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2186 ст.234-236 Кримінального процесуального кодексу України]).  
Відповідно до ч. З ст. 47 Конституції України ніхто не може бути при¬мусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду. Незаконне виселення має місце у разі, якщо воно здійснюється без законних підстав, тобто без судового рішення, яке набуло чинності. Незаконним слід також вважати виселення, що здійснене неуповноваженими на те особами.
* '''незаконний обшук'''  
Незаконним вважається обшук, здійснюваний особами, які не мають на це права, або вчинений із порушенням Кримінально-процесуального кодек¬су України, тобто особами, що за певних умов мають на це право, але в цьо¬му випадку не були наділені необхідними повноваженнями (ст.234-236 Кримінально-процесуального кодексу України).  


* '''інші дії'''  
* '''інші дії''' (будь-яке інше вторгнення до житла проти волі осіб, які там проживають, за винятком випадків крайньої необхідності, як то: тимчасове використання житла без згоди його власника, з метою самовільного вселення до чужого житла інших осіб тощо.)
Під іншими діями, що порушують недоторканність житла громадян, слід розуміти будь-яке інше вторгнення до житла проти волі осіб, які там проживають, за винятком випадків крайньої необхідності, як то: тимчасове використання житла без згоди його власника, з метою самовільного вселен¬ня до чужого житла інших осіб тощо.  
 


== Відповідальність за порушення недоторканості житла вчиненні службовою особою або із застосування насильства ==
== Відповідальність за порушення недоторканості житла вчиненні службовою особою або із застосування насильства ==
Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, - караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1080#n1080 ч.2 ст. 162 Кримінального кодексу України]).
Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, - караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1080#n1080 ч.2 ст. 162 Кримінального кодексу України]).
* '''Службова особа'''
* '''Службова особа'''
Службова особами – є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом ( ст. 364 Кримінального кодексу України).  
Службова особами – є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 364 Кримінального кодексу Україн]и).
Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів (ст. 364 Кримінального кодексу України).
Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 364 Кримінального кодексу України]).
 
* '''Насильство'''
* '''Насильство'''
Під насильством слід розуміти фізичне насильство, як небезпечне, так і безпечне, для життя і здоров'я потерпілого: умисне спричинення легкого тілесного ушкодження (ст. 125 КК), завдання побоїв (ст. 126 КК) тощо. Як¬що потерпілому спричиняється умисне середньої тяжкості тілесне ушкод¬ження (ст. 122 КК), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК) або смерть (ст. 115 КК), то винний відповідає за сукупністю статей Кри¬мінального кодексу, що передбачають відповідальність за посягання на здо¬ров'я та життя і за порушення недоторканності житла.
Під насильством слід розуміти фізичне насильство, як небезпечне, так і безпечне, для життя і здоров'я потерпілого: умисне спричинення легкого тілесного ушкодження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ст. 125 КК)], завдання побоїв ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 126 КК)] тощо. Якщо потерпілому спричиняється умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 122 КК]), умисне тяжке тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 121 КК)] або смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 115 КК]), то винний відповідає за сукупністю статей Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за посягання на здоров'я та життя і за порушення недоторканності житла.
 
* '''Погроза застосування насильства'''
* '''Погроза застосування насильства'''
Погроза застосування насильства полягає в залякуванні потерпілого застосуванням до нього фізичного насильства і має бути реальною.
Погроза застосування насильства полягає в залякуванні потерпілого застосуванням до нього фізичного насильства і має бути реальною.


[[Категорія:Кримінальне право]] [[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
== Огляд житла чи іншого володіння громадян, службового приміщення під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану ==
Уповноважена особа може проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов’язаних із:
 
* рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій;
 
* безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення;
 
* припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які перебувають в житлі або іншому володінні особи.
 
Проникнення уповноваженої особи до житла чи іншого володіння особи не може обмежувати її права користуватися власним майном.
 
Про застосування зазначеного заходу уповноважена особа доповідає та/або інформує відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
 
 
'''Важливо!'''
 
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, зокрема щодо недоторканості житла,  передбаченого статтею 30 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n47 частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Поточна версія на 16:21, 19 червня 2024

Нормативна база

Порушення недоторканості житла

Порушення недоторканості житла – це незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян (ст.162 Кримінального кодексу України). Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи ( ст. 2 ст 233 Кримінального процесуального кодексу України).

Гарантії недоторканості житла

Конституції України гарантує кожному громадянину недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотиво¬ваним рішенням суду (стаття 30 Конституції України). У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Особливі підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи

У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку (ст. 30 Конституції України).

Відповідальність за порушення недоторканості житла

Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. (ч1. ст. 162 Кримінального кодексу України)

  • незаконне виселення Відповідно до ч. З ст. 47 Конституції України ніхто не може бути при¬мусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду. Незаконне виселення має місце у разі, якщо воно здійснюється без законних підстав, тобто без судового рішення, яке набуло чинності. Незаконним слід також вважати виселення, що здійснене неуповноваженими на те особами.
  • незаконний обшук Незаконним вважається обшук, здійснюваний особами, які не мають на це права, або вчинений із порушенням Кримінально-процесуального кодек¬су України, тобто особами, що за певних умов мають на це право, але в цьо¬му випадку не були наділені необхідними повноваженнями (ст.234-236 Кримінального процесуального кодексу України).
  • інші дії (будь-яке інше вторгнення до житла проти волі осіб, які там проживають, за винятком випадків крайньої необхідності, як то: тимчасове використання житла без згоди його власника, з метою самовільного вселення до чужого житла інших осіб тощо.)

Відповідальність за порушення недоторканості житла вчиненні службовою особою або із застосування насильства

Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, - караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. (ч.2 ст. 162 Кримінального кодексу України).

  • Службова особа

Службова особами – є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом ( ст. 364 Кримінального кодексу України). Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів (ст. 364 Кримінального кодексу України).

  • Насильство

Під насильством слід розуміти фізичне насильство, як небезпечне, так і безпечне, для життя і здоров'я потерпілого: умисне спричинення легкого тілесного ушкодження (ст. 125 КК), завдання побоїв (ст. 126 КК) тощо. Якщо потерпілому спричиняється умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 КК), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК) або смерть (ст. 115 КК), то винний відповідає за сукупністю статей Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за посягання на здоров'я та життя і за порушення недоторканності житла.

  • Погроза застосування насильства

Погроза застосування насильства полягає в залякуванні потерпілого застосуванням до нього фізичного насильства і має бути реальною.

Огляд житла чи іншого володіння громадян, службового приміщення під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану

Уповноважена особа може проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов’язаних із:

  • рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій;
  • безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення;
  • припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які перебувають в житлі або іншому володінні особи.

Проникнення уповноваженої особи до житла чи іншого володіння особи не може обмежувати її права користуватися власним майном.

Про застосування зазначеного заходу уповноважена особа доповідає та/або інформує відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.


Важливо!

У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, зокрема щодо недоторканості житла, передбаченого статтею 30 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".