Стан сп'яніння як обставина, що обтяжує покарання: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 10 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/2341-14 Кримінальний кодекс України]
 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-85#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 жовтня 1985 року № 7 "Про практику застосування судами України законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання"]
== Загальна інформація ==
== Загальна інформація ==
Особа, яка вчинила злочин у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, підлягає кримінальній відповідальності (стаття 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (далі - КК України).
Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягає кримінальній відповідальності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/2341-14#n98 стаття 21 Кримінального кодексу України] (далі - КК України).


Дана обставина належить до переліку [[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання|обставин, що обтяжують покарання]] (пункт 13 частини першої статті 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/2341-14#Text КК України]).
Вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, належить до переліку [[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі|обставин, що обтяжують покарання]] (пункт 13 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/2341-14#n328 статті 67 КК України]).
== Види сп'яніння та їх характеристика ==
== Види сп'яніння та їх характеристика ==
'''Розрізняють чотири види сп’яніння:'''
При '''фізіологічному сп'янінні''' (алкогольному, наркотичному, токсичному) в особи послаблюється функціонування гальмових процесів нервової діяльності й самоконтролю. Звичайне фізіологічне сп'яніння настає поступово. Особа усвідомлює, що алкоголь, наркотик чи інша речовина одурманює його, порушує нормальний стан психіки, швидкість реакції, координацію рухів тощо. Продовжуючи вживати такі речовини та засоби, особа приводить себе у стан сильного сп'яніння, що, хоча і порушує психічні процеси, але не є хворобливим станом.
*вимушене;
 
*випадкове;
'''Патологічне сп'яніння''' може настати для особи раптово, навіть при вживанні невеликих доз алкоголю, наркотику тощо. Патологічне сп'яніння є хворобливим станом, що належить до короткочасних психічних розладів і якісно відрізняється від тяжкого ступеня звичайного побутового сп'яніння. За патологічного сп'яніння присутні психологічний і медичний критерії неосудності.
*умисне;
 
*намірене;<br />
Патологічне сп'яніння виявляється в основному в '''формах''':
'''Вимушене сп’яніння''' має місце в тих випадках, коли особу привели до такого стану проти її волі. Таке сп’яніння, на думку вчених, повинно пом’якшувати кримінальну відповідальність або в окремих випадках виключати її.<br />
# епілептоїдна: в особи виникає спотворене сприйняття навколишнього середовища, сутінковий стан свідомості, що призводить до неправомірної поведінки;
'''Випадкове сп’яніння''' буде мати місце тоді, коли особа привела себе у такий стан без мети вчинити в такому стані злочин. Таке сп’яніння матиме значення пом’якшуючої обставини лише в тих випадках, коли особа по молодості та недосвідченості або в силу інших обставин не знала і не могла знати про можливі наслідки сп’яніння.<br />
# параноїчна: виникають галюцинації, маревні ідеї. У особи, яка перебуває у такому стані, виникає неадекватне сприйняття реальної дійсності, у неї виникає почуття страху, тривоги, що породжує прагнення рятуватися, захищатися, нападати на «ворогів» тощо.
'''Про умисне сп’яніння''' говорять в тих випадках, коли особа привела себе в такий стан без спеціальної мети вчинити в такому стані злочин, але за таких обставин, коли вона могла і повинна була усвідомлювати, що в такому стані вона може його вчинити. Таке сп’яніння повинно обтяжувати відповідальність.<br />До четвертого виду відносять '''свідоме або намірене сп’яніння'''. Воно має місце тоді, коли особа привела себе у такий стан для того, щоб в такому стані вчинити злочин, або ж в подальшому послатися на такий стан як на обставину, що його виправдовуватиме. Таке сп’яніння завжди повинно обтяжувати покарання.<br />
Також розрізняють '''фізіологічне і патологічне спяніння.''' '''При фізіологічному сп'янінні''' (алкогольному, наркотичному, токсичному) в особи послаблюється функціонування гальмових процесів нервової діяльності й самоконтролю. Звичайне фізіологічне сп'яніння настає поступово. Особа усвідомлює, що алкоголь, наркотик чи інша речовина одурманює його, порушує нормальний стан психіки, швидкість реакції, координацію рухів тощо. Продовжуючи вживати такі речовини та засоби, особа приводить себе у стан сильного сп'яніння, що, хоча і порушує психічні процеси, але не є хворобливим станом.
<br />
Інший зміст має '''патологічне сп'яніння''', яке може настати для особи раптово, навіть при вживанні невеликих доз алкоголю, наркотику тощо. Патологічне сп'яніння є хворобливим станом, що належить до короткочасних психічних розладів і якісно відрізняється від тяжкого ступеня звичайного побутового сп'яніння. За патологічного сп'яніння присутні психологічний і медичний критерії неосудності.
<br />
Патологічне сп'яніння виявляється в основному в двох формах: епілептоїдної і параноїчної.<br>
За епілептоїдної форми в особи виникає спотворене сприйняття навколишнього середовища, сутінковий стан свідомості, що призводить до неправомірної поведінки. <br>
За параноїчної форми виникають галюцинації, маревні ідеї. У особи, яка перебуває у такому стані, виникає неадекватне сприйняття реальної дійсності, у неї виникає почуття страху, тривоги, що породжує прагнення рятуватися, захищатися, нападати на «ворогів» тощо.<br>
Характерною ознакою патологічного сп'яніння у таких випадках може бути відсутність фізичних ознак сп'яніння. Поведінка особи відзначається точними рухами, впевненою ходою, чіткою мовою. Стан патологічного сп'яніння має короткочасний характер і звичайно закінчується глибоким сном з повною втратою спогадів про здійснене (амнезія).
Характерною ознакою патологічного сп'яніння у таких випадках може бути відсутність фізичних ознак сп'яніння. Поведінка особи відзначається точними рухами, впевненою ходою, чіткою мовою. Стан патологічного сп'яніння має короткочасний характер і звичайно закінчується глибоким сном з повною втратою спогадів про здійснене (амнезія).
<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n328 '''п. 13 ч. 1 ст. 67 КК'''] вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, є обставиною, що обтяжує покарання. <br>
Таке рішення законодавця, очевидно, передбачає те, що стан сп’яніння не може бути визнаний обставиною, що пом’якшує покарання за жодних обставин. В літературі така позиція законодавця пояснюється тим, що вживання речовин, що викликають стан сп’яніння, сприяє виникненню соціального ексцесу та обумовлює виникнення мотиву вчинення конкретного злочину у осіб із сформованими антисоціальними поглядами. <br>
Відповідно до п. 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 '''Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. № 7 “Про практику призначення судами кримінального покарання”''']'''Встановлення обтяжуючих обставин  має значення для правильного його призначення,  судам необхідно  всебічно  досліджувати  матеріали справи  щодо  наявності  таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого  рішення.  При  цьому  таке  рішення  має бути повністю самостійним  і  не  ставитись  у  залежність  від  наведених  в обвинувальному  висновку  обставин,  які  пом'якшують чи обтяжують покарання.  <br> '''
== Недосконалість законодавчого вирішення питання про віднесення стану сп’яніння до обставин що обтяжують покарання ==


В цілому законодавче вирішення питання про віднесення стану сп’яніння до обставин, що обтяжують покарання, є недосконалим з таких причин:
♦ <u>Залежно від речовини, вживанням якої викликається сп'яніння:</u>
* по-перше, не зрозуміло, за яким критерієм визначати, які за характером злочини можуть бути обумовлені станом сп’яніння, який при цьому підвищує їх ступінь суспільної небезпеки, а які ні, адже характер злочину визначається його місцем в системі Особливої частини КК;
* алкогольне - психічний стан людини, який виникає внаслідок вживання алкогольних напоїв (алкогольної інтоксикації), що призводить до фізіологічних, психічних, вегетативних і неврологічних розладів;
* по-друге, стан сп’яніння з психологічної точки зору, з урахуванням особливостей його впливу на організм людини, може полегшити вчинення будь-якого злочину, незалежно від його характеру. До речі, дуже тяжко з процесуальної точки зору довести, що стан сп’яніння обумовив чи не обумовив вчинення конкретного злочину;
* наркотичне - це психічний стан людини, викликаний вживанням наркотичних засобів;
* по-третє, взагалі спірним є віднесення законодавцем стану сп’яніння до обставин, що обтяжують покарання. Адже обумовити вчинення злочину, зокрема підвищити агресивність, послабити соціальний контроль за своєю поведінкою можуть не тільки психоактивні речовини, але й добровільне тривале безсоння, медитація (про що свідчать методи впливу на психіку людини у різного роду сектах), вплив атмосферних явищ, зайняття єдиноборствами і т.п. При цьому не можна однозначно стверджувати, що саме стан сп’яніння в більшій мірі обумовлює вчинення злочину, ніж перелічені фактори. Як приклад, можна навести нервову анорексію (добровільну відмову від їжі), яка в своїх тяжких проявах обумовлює підвищену агресивність, неврівноваженість, що може призводити до вчинення насильницьких злочинів. Незважаючи на добровільність її виникнення, нервову анорексію відносять до затяжних реактивних станів, вважають особливою формою психогенної реакції, а отже, вона може бути віднесена до медичного критерію неосудності і, зрозуміло, не може вважатися обставиною, що обтяжує покарання.
* токсичне - це психічний стан людини, викликаний вживанням психотропних та інших одурманюючих речовин (окрім алкогольних напоїв і наркотичних засобів).
* по-четверте, стан сп’яніння відповідно до законодавчого визначення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n328 '''п. 13 ч. 1 ст. 67 КК'''] повинен визнаватися обставиною, що обтяжує покарання, і в тих випадках, коли мало місце випадкове передозування медикаментів, що викликало стан сп’яніння, коли особу привели в стан сп’яніння шляхом насильства чи обману, або ж коли особа опинилася у такому стані випадково через незнання властивостей відповідних речовин;
♦ <u>Залежно від ступеня деформації психічної діяльності людини, яка перебуває у стані сп’яніння</u>:
* по-п’яте, держава не повинна одночасно заохочувати вживання окремих видів речовин, що викликають стан сп’яніння (йдеться про алкогольні напої) і в той же час посилювати кримінальну відповідальність за вчинення в такому стані злочинів. Про те, що держава зацікавлена у вживанні алкогольних напоїв, свідчить хоча б те, що дохідна частина бюджету значною мірою формується за рахунок надходжень, що пов’язані із виготовленням та продажем алкогольних напоїв. Крім того, навіть на державних телеканалах успішно рекламуються алкогольні напої.<br />
* легкий;
Таким чином, навряд чи на сьогодні є переконливі аргументи на користь того, щоб визнавати стан сп’яніння обставиною, що обтяжує покарання. Адже існують випадки, коли такий стан може бути підставою для пом’якшення кримінальної відповідальності або взагалі виключатиме відповідальність. Законодавче положення в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n328 '''ч. 2 ст. 67 КК'''] не дає можливості забезпечити диференційований підхід до різних випадків сп’яніння. В зв’язку з цим видається доцільним відмовитися від визнання стану сп’яніння обставиною, що обтяжує покарання, адже такий стан може бути відповідно врахований судом при призначенні покарання як ознака, що характеризує особу винного.
* середній;
* тяжкий.
♦ <u>Залежно від обставин, за яких особа опинилася у стані сп'яніння, а також психічного ставлення особи до факту приведення себе у такий стан:</u>
* вимушене: особу привели до такого стану проти її волі;
* випадкове: особа привела себе у такий стан без мети вчинити в такому стані злочин. Таке сп’яніння матиме значення пом’якшуючої обставини лише в тих випадках, коли особа по молодості та недосвідченості або в силу інших обставин не знала і не могла знати про можливі наслідки сп’яніння;
* умисне: особа привела себе в такий стан без спеціальної мети вчинити в такому стані злочин, але за таких обставин, коли вона могла і повинна була усвідомлювати, що в такому стані вона може його вчинити;
* свідоме або намірене: особа привела себе у такий стан для того, щоб в такому стані вчинити злочин, або ж в подальшому послатися на такий стан як на обставину, що його виправдовуватиме.
== Стан сп'яніння під час призначення покарання ==
Залежно від характеру кримінального правопорушення суд <u>може не визнати дану обставину</u> як таку, що обтяжує відповідальність, лише у випадках, коли вчинення кримінального правопорушення особою в стані сп'яніння не вплинуло на ступінь суспільної небезпечності вчиненого або не пов'язано з наслідками, що настали, а також з врахуванням особливих умов, за яких винний опинився в такому стані (наприклад, при доведенні неповнолітнього дорослою особою до стану сп'яніння) (абзац другий пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-85#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 жовтня 1985 року № 7 "Про практику застосування судами України законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння"]).
 
Суд має право, залежно від характеру вчиненого кримінального правопорушення, '''не визнати''' стан сп'яніння таким, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/2341-14#n328 статті 67 КК України]).
 
У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106454404 постанові від 20.09.2022 у справі № 711/2189/21 (провадження № 51-1704км22)] Верховний Суд України висловив свою позицію щодо достовірності акту, який підтверджує або спростовує стан сп’яніння. ''«Вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп’яніння може бути підтверджено висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, долученим до матеріалів провадження в оригіналі. На достовірність і допустимість як доказу '''не впливає''' відсутність підпису на одному з трьох примірників висновку, складеного в закладі охорони здоров’я, що відповідно до законодавства мав бути виданий під підпис поліцейському, який доставив обвинуваченого на огляд, оскільки цей документ містить всю необхідну інформацію про освідування обвинуваченого на стан сп’яніння, підписаний лікарем, скріплений його особистою печаткою та штампом медичної установи. Недолучення до матеріалів кримінального провадження копії сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку технічного засобу, який використовувався в медичному закладі під час медичного огляду обвинуваченого з метою виявлення в нього стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, '''не тягне визнання акта''' медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів '''недопустимим доказом.»'''''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74551477 Постанова Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 484/3291/16-к]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/106454404 Постанова Верховного Суду від 20 вересня 2022 року у справі № 711/2189/21]
== Корисні посилання ==
* [http://vakp.nlu.edu.ua/article/view/166706 Сп'яніння: значення для кримінальної відповідальності]
== Див. також ==
* [[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Поточна версія на 11:17, 18 червня 2024

Нормативна база

Загальна інформація

Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягає кримінальній відповідальності (стаття 21 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, належить до переліку обставин, що обтяжують покарання (пункт 13 частини першої статті 67 КК України).

Види сп'яніння та їх характеристика

При фізіологічному сп'янінні (алкогольному, наркотичному, токсичному) в особи послаблюється функціонування гальмових процесів нервової діяльності й самоконтролю. Звичайне фізіологічне сп'яніння настає поступово. Особа усвідомлює, що алкоголь, наркотик чи інша речовина одурманює його, порушує нормальний стан психіки, швидкість реакції, координацію рухів тощо. Продовжуючи вживати такі речовини та засоби, особа приводить себе у стан сильного сп'яніння, що, хоча і порушує психічні процеси, але не є хворобливим станом.

Патологічне сп'яніння може настати для особи раптово, навіть при вживанні невеликих доз алкоголю, наркотику тощо. Патологічне сп'яніння є хворобливим станом, що належить до короткочасних психічних розладів і якісно відрізняється від тяжкого ступеня звичайного побутового сп'яніння. За патологічного сп'яніння присутні психологічний і медичний критерії неосудності.

Патологічне сп'яніння виявляється в основному в формах:

  1. епілептоїдна: в особи виникає спотворене сприйняття навколишнього середовища, сутінковий стан свідомості, що призводить до неправомірної поведінки;
  2. параноїчна: виникають галюцинації, маревні ідеї. У особи, яка перебуває у такому стані, виникає неадекватне сприйняття реальної дійсності, у неї виникає почуття страху, тривоги, що породжує прагнення рятуватися, захищатися, нападати на «ворогів» тощо.

Характерною ознакою патологічного сп'яніння у таких випадках може бути відсутність фізичних ознак сп'яніння. Поведінка особи відзначається точними рухами, впевненою ходою, чіткою мовою. Стан патологічного сп'яніння має короткочасний характер і звичайно закінчується глибоким сном з повною втратою спогадів про здійснене (амнезія).

Залежно від речовини, вживанням якої викликається сп'яніння:

  • алкогольне - психічний стан людини, який виникає внаслідок вживання алкогольних напоїв (алкогольної інтоксикації), що призводить до фізіологічних, психічних, вегетативних і неврологічних розладів;
  • наркотичне - це психічний стан людини, викликаний вживанням наркотичних засобів;
  • токсичне - це психічний стан людини, викликаний вживанням психотропних та інших одурманюючих речовин (окрім алкогольних напоїв і наркотичних засобів).

Залежно від ступеня деформації психічної діяльності людини, яка перебуває у стані сп’яніння:

  • легкий;
  • середній;
  • тяжкий.

Залежно від обставин, за яких особа опинилася у стані сп'яніння, а також психічного ставлення особи до факту приведення себе у такий стан:

  • вимушене: особу привели до такого стану проти її волі;
  • випадкове: особа привела себе у такий стан без мети вчинити в такому стані злочин. Таке сп’яніння матиме значення пом’якшуючої обставини лише в тих випадках, коли особа по молодості та недосвідченості або в силу інших обставин не знала і не могла знати про можливі наслідки сп’яніння;
  • умисне: особа привела себе в такий стан без спеціальної мети вчинити в такому стані злочин, але за таких обставин, коли вона могла і повинна була усвідомлювати, що в такому стані вона може його вчинити;
  • свідоме або намірене: особа привела себе у такий стан для того, щоб в такому стані вчинити злочин, або ж в подальшому послатися на такий стан як на обставину, що його виправдовуватиме.

Стан сп'яніння під час призначення покарання

Залежно від характеру кримінального правопорушення суд може не визнати дану обставину як таку, що обтяжує відповідальність, лише у випадках, коли вчинення кримінального правопорушення особою в стані сп'яніння не вплинуло на ступінь суспільної небезпечності вчиненого або не пов'язано з наслідками, що настали, а також з врахуванням особливих умов, за яких винний опинився в такому стані (наприклад, при доведенні неповнолітнього дорослою особою до стану сп'яніння) (абзац другий пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 жовтня 1985 року № 7 "Про практику застосування судами України законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння").

Суд має право, залежно від характеру вчиненого кримінального правопорушення, не визнати стан сп'яніння таким, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку (частина друга статті 67 КК України).

У постанові від 20.09.2022 у справі № 711/2189/21 (провадження № 51-1704км22) Верховний Суд України висловив свою позицію щодо достовірності акту, який підтверджує або спростовує стан сп’яніння. «Вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп’яніння може бути підтверджено висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, долученим до матеріалів провадження в оригіналі. На достовірність і допустимість як доказу не впливає відсутність підпису на одному з трьох примірників висновку, складеного в закладі охорони здоров’я, що відповідно до законодавства мав бути виданий під підпис поліцейському, який доставив обвинуваченого на огляд, оскільки цей документ містить всю необхідну інформацію про освідування обвинуваченого на стан сп’яніння, підписаний лікарем, скріплений його особистою печаткою та штампом медичної установи. Недолучення до матеріалів кримінального провадження копії сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку технічного засобу, який використовувався в медичному закладі під час медичного огляду обвинуваченого з метою виявлення в нього стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, не тягне визнання акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів недопустимим доказом.»

Судова практика

Корисні посилання

Див. також