Виконання покарання у виді виправних робіт

Нормативна база

1. Кримінально-виконавчий кодекс України
2. Кримінальний кодекс України
3. Наказ Міністерства юстиції України від 29 січня 2019 року № 272/5 “Про затвердження Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі”

Суть виправних робіт як кримінального покарання

Виправні роботи — це один з основних видів кримінального покарання, який встановлюється на строк від 6 місяців до 2 років (неповнолітнім від 2 місяців до 1 року) і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від 10% до 20% (із заробітку неповнолітнього - в межах від 5% до 10%).

Згідно статті 57 Кримінального кодексу України виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли шістнадцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, приватних виконавців, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Особам, які стали непрацездатними після постановлення вироку суду, виправні роботи суд може замінити штрафом із розрахунку трьох встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один місяць виправних робіт.

Виконання покарання у виді виправних робіт

Контроль за виконанням покарання здійснює уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Одержавши розпорядження суду з копією судового рішення, уповноважений орган здійснює поставлення засудженого на облік. Не пізніше 3-денного строку з дня явки засудженого до органу з питань пробації надсилається власнику підприємства, де працює засуджений, копія судового рішення та повідомлення про щомісячне відрахування визначеної судом частини заробітної плати і перерахування утриманої суми в дохід держави.

Якщо засуджений не працює він надає письмове пояснення і йому видається направлення до відповідного центру зайнятості населення для отримання допомоги у працевлаштуванні.

Під час дії воєнного стану або загрози поширення епідемії, пандемії, надзвичайної ситуації та за наявності об’єктивних обставин, які позбавляють можливості засудженому до ВР прибути до уповноваженого органу з питань пробації пояснення може надаватися з використанням технічних засобів електронних комунікацій (електронною поштою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв’язку).

Уповноважений орган з питань пробації зобов’язує засудженого до виправних робіт протягом десяти днів звернутись до центру зайнятості населення і стати на облік або самостійно працевлаштуватись (у тому числі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (Портал Дія) та повідомити про це уповноважений орган з питань пробації.

Копії документів, що підтверджують факт звернення до центру зайнятості або працевлаштування долучаються до особової справи.

Протягом строку відбування покарання засудженим забороняється звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу уповноваженого органу з питань пробації. Час відбування покарання зараховується в загальний стаж роботи. Особам, які стали непрацездатними після постановлення вироку суду, виправні роботи суд може замінити штрафом із розрахунку трьох встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один місяць виправних робіт.

Засудженим до виправних робіт забороняється без погодження уповноваженого органу з питань пробації виїжджати за межі України.

Обчислення строку покарання

Строк покарання у виді виправних робіт обчислюється роками, місяцями і днями, протягом яких засуджений працював і з його заробітку проводилося відрахування. Число відпрацьованих днів має бути не менше числа робочих днів, які припадають на кожний місяць встановленого судом строку покарання.
У строк відбування покарання зараховується час:

• протягом якого засуджений не працював з поважних причин і за ним зберігалася заробітна плата;
• коли засудженому не надавалася робота на підприємстві, що підтверджується наказом за підписами керівника та бухгалтера, скріпленим печаткою;
• протягом якого засуджений перебував на обліку в державній службі зайнятості населення і йому надано статус безробітного.

У строк не зараховується час:

• хвороби, викликаної алкогольним, наркотичним або токсичним сп'янінням або діями, пов'язаними з ними, грубим порушенням техніки безпеки, умисним заподіянням собі тілесних ушкоджень;
• відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту або виправних робіт;
• тримання під вартою як запобіжного заходу в іншому кримінальному провадженні, якщо вина у вчиненні злочину доведена.

Якщо засуджений до виправних робіт  не відпрацював необхідної кількості днів і відсутні підстави для зарахування невідпрацьованих днів у строк покарання, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання засудженим до виправних робіт  призначеної кількості робочих днів.

Час щорічної відпустки не зараховується до строку відбування покарання, за виключенням зарахування часу щорічної основної відпустки у строк відбування покарання у порядку заохочення.

Порядок провадження відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт

Відрахування проводяться з усієї суми заробітку, без виключення з цієї суми податків та інших платежів, за кожний відпрацьований місяць при виплаті заробітної плати. Якщо особа працює на роботах з періодичним нарахуванням заробітної плати, тоді відрахування проводяться у міру її нарахування. Якщо працює за сумісництвом — за кожним місцем роботи. Відрахування починаються з наступного дня після надходження судового рішення та повідомлення на підприємство, в установу чи організацію, але не раніше ніж судове рішення набрало чинності. Відрахування не проводяться з грошових допомог, які одержуються в порядку загальнообов'язкового державного соціального страхування і соціального забезпечення, виплат одноразового характеру, не передбачених системою оплати праці, сум, які виплачуються як компенсація за витрати, пов'язані з відрядженням, та інших компенсаційних виплат.

Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до виправних робіт

За зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці уповноважений орган з питань пробації може застосовувати такі заходи заохочення:

1. подання до суду матеріалів про умовно-дострокове звільнення засудженого від покарання (готується пробацією спільно із спостережною комісією з урахуванням характеристики засудженого, підготовленої власником підприємства за місцем роботи особи);
2. зарахування часу щорічної відпустки у строк відбування покарання (вирішується з урахуванням характеристики на засудженого від власника підприємства та виноситься постановою органу з питань пробації за 10 днів до надання щорічної відпустки).

За порушення порядку та умов відбування покарання уповноважений орган з питань пробації до засудженого може застосовувати застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.

Стосовно засудженого, який ухиляється від відбування покарання у виді виправних робіт, уповноважений орган з питань пробації протягом десяти днів з моменту зібрання матеріалів, що свідчать про ухилення, надсилає до територіального органу Національної поліції України подання та матеріали, що свідчать про ухилення, для вирішення питання про притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст. 389 Кримінального кодексу України.

Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді виправних робіт

На власника підприємства за місцем відбування покарання засудженим покладаються:

• щомісячне відрахування визначеної судовим рішенням частини заробітної плати і перерахування утриманої суми в дохід держави;
• додержання порядку та умов відбування покарання;
• своєчасне інформування уповноваженого органу з питань пробації про ухилення засудженого від відбування покарання, переведення його на іншу роботу чи посаду, а також його звільнення;
• щомісячне інформування уповноваженого органу з питань пробації про кількість робочих днів за графіком на підприємстві, кількість фактично відпрацьованих робочих днів засудженим, розмір заробітної плати і утримань з неї відповідно до судового рішення, кількість прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності.

У разі систематичного неправильного або несвоєчасного відрахування сум із заробітку засудженого уповноважений орган з питань пробації звертається до правоохоронних органів для відповідного реагування для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом.

Обов'язки засудженого до виправних робіт

Засуджені до виправних робіт  зобов’язані:

• додержуватися встановлених відповідно до законодавства порядку і умов відбування покарання;
• сумлінно ставитися до праці;
• працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися для поставлення на облік до органу державної служби зайнятості для реєстрації як безробітних, якщо на час виконання вироку вони не працюють або звільнені з роботи відповідно до законодавства про працю, та працевлаштуватися, якщо їм буде запропоновано відповідну посаду (роботу);
• повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
• погоджувати з уповноваженим органом з питань пробації зміну місця роботи;
• з’являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.

Неявка засудженого у призначений строк, за викликом уповноваженого органу з питань пробації, допускається тільки з документально підтверджених поважних причин: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють засудженого можливості своєчасно прибути за викликом.

Засудженим до виправних робіт забороняється без погодження уповноваженого органу з питань пробації виїжджати за межі України.