Правові засади застосування попереднього ув’язнення

Нормативна база

• Конституція України
• Кримінальний кодекс України
• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Закон України «Про попереднє ув’язнення»
• Угода між Урядом України та Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців, ратифікована Україною 21.10.1999
• Порядок взаємодії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затверджений наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України 10.02.2012 № 239/5/104, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.02.2012 за № 212/20525
• Наказ Державної установи «Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України» Міністерства юстиції України від 29.10.2021 № 318-ОД «Про затвердження карти первинної фіксації зовнішніх ушкоджень, інструкцій щодо її заповнення та форми журналу обліку виявлених тілесних ушкоджень»

Загальні положення про попереднє ув’язнення

Відповідно до Закону України "Про попереднє ув'язнення" попереднє ув’язнення - це запобіжний захід, який застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили, з метою:

• запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від органів досудового розслідування та суду;
• запобігання перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю;
• забезпечення виконання вироку та видачі особи (екстрадиції) або її транзитного перевезення.

Підставою для попереднього ув’язнення може бути:

1. вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту;
2. рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом;
3. рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу;
4. постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 Кримінального процесуального кодексу України.

Установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є:

1. слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України;
2. гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;
3. ізолятори тимчасового тримання (в окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій);
4. дисциплінарний ізолятор або карцер установи виконання покарань чи на гауптвахта Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (у випадку притягнення до відповідальності особи, яка вже відбуває покарання, за інший злочин).

У період дії воєнного стану в Україні та протягом двох років після його припинення чи скасування взяті під варту військовослужбовці можуть триматися в окремих ізольованих приміщеннях казарменого типу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Порядок і умови тримання осіб, взятих під варту

Режим у місцях попереднього ув’язнення, тобто порядок і умови тримання осіб, взятих під варту, та нагляду за ними з метою забезпечення попереднього ув’язнення, встановлюється Законом України "Про попереднє ув'язнення" та іншими нормативними актами.

Основними вимогами режиму в місцях попереднього ув’язнення є:

1. ізоляція осіб, взятих під варту;
2. постійний нагляд за особами, взятими під варту, і роздільне тримання їх у маломісних або загальних камерах, у винятнкових випадках - в одиночних камерах за необхідності:
   • збереження таємниці досудового розслідування;
   • захисту ув’язнених від можливих посягань на їх життя;
   • запобігання вчиненню ув'язненими нового кримінального правопорушення;
   • за наявності на те медичних підстав.
3. ув'язнені підлягають обшуку, медичному огляду, дактилоскопуванню і фотографуванню;
4. перегляд листування та огляд речей, передач та посилок;
5. забороняється мати при собі гроші та цінні речі, а також предмети, не дозволені для зберігання в місцях попереднього ув’язнення;
6. осіб, взятих під варту, розміщують у камерах з додержанням таких вимог ізоляції:

Вимоги щодо ізоляції

Категорія осіб	Умови
чоловіки	окремо від жінок
неповнолітні	окремо від дорослих
взяті під варту співробітників кадрового складу розвідувальних органів України, працівників Державного бюро розслідувань та працівники Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України	окремо від інших осіб, які перебувають під вартою
особи, яких вперше притягнуто до кримінальної відповідальності	окремо від осіб, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності
особи, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі	окремо від осіб, які не перебували в місцях позбавлення волі
особи, обвинувачених або підозрюваних у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів	окремо від інших осіб, які перебувають під вартою
особи, обвинувачених або підозрюваних у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України	як правило, окремо від інших осіб, які перебувають під вартою
особи, які раніше працювали в органах внутрішніх справ, Національної поліції, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Служби безпеки, прокуратури, юстиції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Бюро економічної безпеки України, Державній кримінально-виконавчій службі України та в суді	окремо від інших осіб, які перебувають під вартою
засуджені	окремо від осіб, які перебувають під вартою
іноземні громадяни і особи без громадянства	як правило, окремо від інших осіб, які перебувають під вартою
особи, підозрювані або обвинувачувані у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена статтями 173-177, 200 -235, частиною п’ятою статті 255, статтями 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України	окремо від інших осіб, які перебувають під вартою
засуджені до довічного позбавлення волі	ізольовано від усіх інших осіб, які перебувають під вартою
обвинувачені або підозрювані у одному і тому самому кримінальному провадженні за наявності відповідного рішення особи або органу, які здійснюють кримінальне провадження	роздільно

Права та обов’язки осіб, взятих під варту

Особи, взяті під варту, мають право:

1. на захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або взяття під варту, а також на повідомлення під час взяття під варту підстав та мотивів взяття під варту, оскаржувати їх у суді, отримати в друкованому вигляді роз’яснення положень статей 28, 29, 55, 56, 59, 62, 63 Конституції України тощо;
2. знайомитися з правилами тримання під вартою;
3. на щоденну прогулянку тривалістю одна година. Вагітним жінкам і жінкам, які мають при собі дітей, неповнолітнім, а також хворим з дозволу лікаря та за їх згодою тривалість щоденної прогулянки встановлюється до двох годин;
4. одержувати передачі або посилки та грошові перекази і передачі;
5. купувати протягом місяця за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої необхідності на суму до одного мінімального розміру заробітної плати та без обмежень письмове приладдя, газети, книги через торговельну мережу на замовлення;
6. користуватися власним одягом і взуттям, мати при собі документи і записи, що стосуються кримінального провадження;
7. користуватися телевізорами, одержаними від родичів або інших осіб, настільними іграми, газетами і книгами з бібліотеки місця попереднього ув’язнення та придбаними через торговельну мережу;
8. на душпастирську опіку, що здійснюється священнослужителями (капеланами);
9. відправляти в індивідуальному порядку релігійні обряди і користуватися релігійною літературою та властивими їх віруванню предметами релігійного культу, виготовленими з малоцінних матеріалів, якщо при цьому не порушується встановлений у місцях попереднього ув’язнення порядок, а також не обмежуються права інших осіб;
10. на восьмигодинний сон в нічний час, під час якого не допускається залучення до участі в процесуальних та інших діях, за винятком невідкладних випадків;
11. звертатись із скаргами, заявами та листами до Європейського суду з прав людини, Міжнародного кримінального суду, а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, державних органів і службових осіб;
12. взяті під варту жінки вправі мати при собі дітей віком до трьох років;
13. взяті під варту молоді громадяни (віком від 14 до 35 років) мають право на отримування психолого-педагогічної допомоги від спеціалістів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Особи, взяті під варту, зобов’язані:

1. додержувати порядку, встановленого в місцях попереднього ув’язнення, і виконувати законні вимоги адміністрації;
2. дотримувати санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, постійно підтримувати чистоту в камері;
3. бути ввічливими до працівників місця попереднього ув’язнення, а також поміж собою; не вступати в суперечки з представниками адміністрації, не принижувати їх гідність, не протидіяти виконанню ними своїх обов’язків;
4. бережливо ставитися до інвентаря, обладнання та іншого майна місця попереднього ув’язнення.

Забезпечення осіб, взятих під варту

Побутові умови:

• такі, що відповідають правилам санітарії та гігієни;
• норма площі в камері для однієї взятої під варту особи не може бути менше 2,5 квадратного метра, а для вагітної жінки або жінки, яка має при собі дитину, - 4,5 квадратного метра;
• надаються безплатно за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України, харчування, індивідуальне спальне місце, постільні речі та інші види матеріально-побутового забезпечення;
• в необхідних випадках їм видається одяг і взуття встановленого зразка;
• медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув’язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров’я.

Соціальні умови:

• побачення з родичами або іншими особами може надавати взятим під варту адміністрація місця попереднього ув’язнення лише з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, не менше трьох разів на місяць. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин.
• іноземним громадянам, взятим під варту, побачення з представниками посольств і консульств відповідних держав надається за погодженням з Міністерством закордонних справ України і з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження.
• особам, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, побачення з родичами або іншими особами надається адміністрацією місця попереднього ув’язнення на підставі письмового дозволу органу, що проводить екстрадиційну перевірку;
• особам, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, побачення із співробітниками Управління Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців надається адміністрацією місця попереднього ув’язнення без обмеження кількості таких побачень та їх тривалості згідно з Угодою між Управлінням Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців та Урядом України.

Побачення проводяться під контролем адміністрації місця попереднього ув’язнення. У разі порушення правил проведення побачення достроково припиняється.

Правова допомога:

• особі, взятій під варту, гарантується право на правову допомогу;
• конфіденційні юридичні консультації із захисником (захисниками) у кримінальному провадженні, адвокатом (адвокатами), законним представником (законними представниками), який (які) представляє (представляють) особу під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, адміністративних, цивільних, господарських справ у суді, юристом (юристами), фахівцем (фахівцями) у галузі права, який (які) представляє (представляють) особу в Європейському суді з прав людини, захисником (захисниками), який (які) представляють особу в Міжнародному кримінальному суді, а також, якщо засуджений є неповнолітнім, - своїм (своїми) законним представником (законними представниками).

Забезпечення права на свободу світогляду і віросповідання:

• особи, взяті під варту, мають право на побачення із священнослужителями (капеланами), уповноваженими релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, для задоволення своїх релігійних потреб, без обмеження кількості побачень, у вільний від виконання слідчих дій час;
• таємниця сповіді є недоторканною і охороняється законом. Забороняється оприлюднювати, фіксувати технічними засобами та відтворювати будь-яку інформацію, отриману зі сповіді. Відомості, отримані зі сповіді, не можуть бути предметом досудового розслідування, досудового слідства чи кримінального провадження, використовуватися як доказ. Ніхто в жодному разі не може допитувати священнослужителя, перекладача чи іншу особу з питань, пов’язаних з конфіденційністю сповіді.

Право на листування та подачу звернень:

• особи, взяті під варту, можуть листуватися з родичами та іншими громадянами, а також підприємствами, установами, організаціями з письмового дозволу особи або органу, які здійснюють кримінальне провадження.
• скарги, заяви, клопотання і листи (кореспонденція) осіб, взятих під варту, переглядає адміністрація місця попереднього ув’язнення, за винятком випадків, передбачених цією статтею;
• скарги на дії чи рішення слідчого надсилаються адміністрацією місця попереднього ув’язнення прокуророві, а скарги на дії та рішення прокурора - прокуророві вищого рівня не пізніше трьох діб з часу їх подачі;
• заяви осіб з питань оскарження в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, а також оскарження ухвал слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою або продовження строків тримання під вартою, або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту надсилаються адміністрацією місця попереднього ув’язнення до визначеного законом суду протягом доби з часу їх подання;
• інші скарги, заяви, клопотання і листи, пов’язані з кримінальним провадженням, не пізніше трьох діб із часу їх подачі надсилаються адміністрацією місця попереднього ув’язнення особі або органу, які здійснюють кримінальне провадження. Ця особа або орган розглядають їх у встановленому законом порядку. Скарги, заяви і листи, що містять відомості, розголошення яких може перешкодити кримінальному провадженню, за належністю не надсилаються, а передаються на розгляд особі або органу, які здійснюють кримінальне провадження, про що сповіщаються особа, яка перебуває під вартою, та прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування;
• скарги, заяви і листи з питань, не пов’язаних з кримінальним провадженням, розглядаються адміністрацією місця попереднього ув’язнення або надсилаються за належністю в порядку, встановленому законом;
• з відповідями на заяви, скарги та листи адміністрація ознайомлює осіб, взятих під варту, під розписки, які додаються до їх особистих справ;
• кореспонденція, яку особи, взяті під варту, адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, Міжнародному кримінальному суду, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку особи, взяті під варту, одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.
• кореспонденція, яку особи, взяті під варту, адресують захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку особи, взяті під варту, одержують від такого захисника, перегляду не підлягає.

Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до осіб, взятих під варту

Заходи заохочення - заходи, які адміністрація місця попереднього ув’язнення може застосовувати у разі зразкової поведінки:

• оголошення подяки;
• дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
• збільшення тривалості прогулянки на одну годину;
• дозвіл на додаткове придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності в межах 25 відсотків на місяць від суми, передбаченої частиною першою статті 9 Закону України «Про попереднє ув’язнення»;
• дозвіл на одержання додатково однієї посилки або передачі;
• преміювання за кращі показники в роботі.

Заходи стягнення - заходи, які адміністрація місця попереднього ув’язнення може застосовувати у разі порушення вимог режиму:

попередження або догану;

позачергове залучення до прибирання приміщення;

поміщення до карцеру на строк до десяти діб (неповнолітні - на строк до п’яти діб, не застосовується до вагітніих жінок і жінок, які мають при собі дітей )

Важливо! Не допускається застосування заходів, що навмисно завдають особам, яких тримають під вартою, фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.

Підстави та порядок звільнення осіб, що тримаються під вартою

Підставами для звільнення з-під варти є:

1. скасування запобіжного заходу;
2. зміна запобіжного заходу;
3. внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
4. закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду, постанови прокурора, прийнятої у випадках та порядку, передбачених статтею 615 Кримінального процесуального кодексу України, про тримання під вартою або закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку;
5. закінчення максимального строку тимчасового або екстрадиційного арешту, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України;
6. припинення (скасування) тимчасового або екстрадиційного арешту;
7. звільнення особи з-під екстрадиційного арешту судом.

Звільнення особи з-під варти в разі скасування або зміни цього запобіжного заходу провадить начальник установи попереднього ув’язнення на підставі ухвали слідчого судді, ухвали або вироку суду.

Начальник установи попереднього ув’язнення зобов’язаний негайно звільнити з-під варти підозрюваного, обвинуваченого, стосовно якого на день закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або закінчення строку тримання під вартою, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, не надійшла ухвала слідчого судді, суду, постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 Кримінального процесуального кодексу України, про продовження такого строку.

Начальник установи попереднього ув’язнення зобов’язаний звільнити з-під варти підозрюваного, обвинуваченого після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування до такої особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Після отримання документа, що підтверджує внесення застави, та його перевірки начальник установи попереднього ув’язнення зобов’язаний негайно звільнити з-під варти особу та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня. (частина 7 статті 20 Закону України «Про попереднє ув’язнення»)

Вирок або ухвала про звільнення особи, взятої під варту, підлягає виконанню негайно після їх надходження до місця попереднього ув’язнення.

Див. також

• Особливості зарахування строку попереднього ув’язнення