Обмеження щодо спільної роботи близьких осіб

Нормативна база

• Кодекс законів про працю
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Закон України "Про запобігання корупції"
• Методичні рекомендації Національного агенства з питань запобігання корупції

Поняття близьких осіб

Близькі особи - члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта (ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»).

Обмеження щодо спільної роботи близьких осіб

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про  запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням (ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції")

У разі виникнення таких обставин, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк (ч. 2 ст. 27 Закону України "Про запобігання корупції").

Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування (ч. 2 ст. 27 Закону України "Про запобігання корупції").

При усуненні обставин прямого підпорядкування близьких осіб переведення може бути застосоване як до особи, яка перебуває у прямому підпорядкуванні, так і до особи, у якої в прямому підпорядкуванні перебуває близька особа (п. 12.3 Методичних рекомендацій Національного агенства з питань запобігання корупції).

У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади (ч. 2 ст. 27 Закону України "Про запобігання корупції").

Підставою розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу також може бути -  перебування всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції" у прямому підпорядкуванні у близької особи (п. 4 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України)

Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.

Таке повідомлення здійснюється стосовно всіх близьких осіб, які працюють в органі, незалежно від того, яку посаду вони обіймають, та чи призведе таке призначення до утворення відносин прямого підпорядкування між близькими особами (п. 12.1 Методичних рекомендацій Національного агенства з питань запобігання корупції).

У повідомленні необхідно зазначати також про близьких осіб, які працюють в органі вищого (нижчого) рівня до органу, в який працевлаштовується особа, оскільки поняття «пряме підпорядкування» охоплює повноваження щодо прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень (у тому числі участь у вирішенні таких питань) тощо (п. 12.1 Методичних рекомендацій Національного агенства з питань запобігання корупції).
Враховуючи положення ст. 25¹ Кодексу законів про працю України, власник вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному.
На підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності порядок запровадження таких обмежень встановлюється законодавством (ч. 2 ст. 25¹ Кодексу законів про працю України).

Коло осіб на яких не поширюються обмеженні щодо спільної роботи близьких осіб

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про запобігання корупції" обмеженні щодо спільної роботи близьких осіб не поширюються на:

• народних засідателів і присяжних;
• близьких осіб, які прямо підпорядковані один одному у зв’язку з набуттям одним з них статусу виборної особи (крім випадків прийняття близької особи на роботу помічником-консультантом народного депутата України, помічником-консультантом депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, помічником-консультантом депутата місцевої ради);
• осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах.

Сільська місцевість - території, що знаходяться за межами міст і є переважно зонами сільськогосподарського виробництва та сільської забудови (ст. 1 Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність»).

До гірських населених пунктів належать міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему  соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність (ст. 1 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні").

Населені пункти, які отримали статус гірських, закріплені в Постанові Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 № 647 «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських».

На посадових осіб юридичних осіб публічного права, які не зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", зокрема на керівників та інших посадових осіб державних та комунальних підприємств, установ, організацій, не поширюються обмеження спільної роботи близьких осіб, визначені в ст. 27 Закону України "Про запобігання корупції". Але на вказаних осіб поширюються вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені у ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції". Відносини прямого підпорядкування між близькими особами завжди зумовлюють наявність потенційного конфлікту інтересів у особи, якій підпорядковується його близька особа. У такому випадку слід вживати передбачених Законом України "Про запобігання корупції" заходів для врегулювання конфлікту інтересів (п. 12.3 Методичних рекомендацій Національного агенства з питань запобігання корупції).

Відповідальність

Неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів -

• тягне за собою накладення штрафу від ста (1 700 грн) до двохсот (3 400 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів -

• тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот (3 400 грн) до чотирьохсот (6 800 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, зазначені вище, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

• тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот (6 800 грн) до восьмисот (13 600 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік (ст. 172⁷ Кодексу законів про адміністративні правопорушення).

Примітка.
1. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції".
2. У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Шляхи вирішення для урегулювання питання усунення конфлікту інтересів

Згідно ст. 29 Закону України "Про запобігання корупції", зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:

• усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
• застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
• обмеження доступу особи до певної інформації;
• перегляду обсягу службових повноважень особи;
• переведення особи на іншу посаду;
• звільнення особи.

Особи, зазначені у п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції ", у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади (ч. 2 ст. 29 Закону України "Про запобігання корупції") .
Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування (ч. 2 ст. 29 Закону України "Про запобігання корупції") .Файл:Зразок повідомлення про реальнийпотенційний конфлікт інтересів.odt

Див. також

• Конфлікт інтересів в антикорупційному законодавстві