Встановлення факту смерті особи

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"
• Закон України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”
• Наказ Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року "Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану"

Документи, на підставі яких органом державної реєстрації актів цивільного стану здійснюється реєстрація смерті.

• документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою;
• рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання (ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Підстави для проведення державної реєстрації смерті

Згідно п.5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року підставами для проведення державної реєстрації смерті є:

• лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;
• фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;
• лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;
• рішення суду про оголошення особи померлою;
• рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
• повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів;
• повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

У разі відсутності медичного висновку щодо причини смерті чи відсутності медичної довідки, в якій констатується факт смерті та неможливості надання даних документів до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для проведення державної реєстрації смерті, справа про встановлення юридичного факту смерті особи відповідно до ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України вирішується в судовому порядку. Заява подається родичами померлого або їх законними представниками, і в ній повинно бути зазначено: - який факт заявник просить встановити та з якою метою; - виклад доказів, що підтверджують факт смерті (доказами у справі можуть бути - пояснення заявників, свідків, письмові докази, речові докази, зокрема звуко - і відеозаписи, висновки експертів).

Розгляд заяви про встановлення факту смерті в судовому порядку

Така заява розглядається судом невідкладно з моменту надходження відповідної заяви. За результатами розгляду заяви суд постановляє рішення про встановлення факту смерті особи або (у разі неналежної форми заяви або відсутності вказаних у заяві документів) про повернення заяви, або ( у разі недостатніх доказів) про відмову. Суд має роз’яснити порядок оскарження рішення та невідкладно видати копію рішення заявнику ( у разі відсутності заявника під час проголошення рішення копію рішення про встановлення факту смерті суд надсилає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті). Для отримання свідоцтва про смерть особа подає до найближчого відділу державної реєстрації актів цивільного стану копію рішення суду про встановлення відповідного факту та паспорт громадянина України. У разі посилання на свідчення свідків заявник повинен переконатись, що вони зможуть з’явитися до суду у день подання заяви про встановлення факту. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість одержання документів та квитанція про сплату судового збору.

Судовий збір не справляється за подання Заяви щодо особи, яка загинула або пропала безвісті в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій.