Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Доповнення консультації розділом "Скасування постанови державного виконавця про накладення арешту на грошові кошти у судовому порядку")
(Не показані 47 проміжних версій 13 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== '''Нормативна база''' ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція організації примусового виконання рішень затверджена наказом Міністерства юстиції України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-16 Постанова '''ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від 03.06.2016  № 5''' "'''Про судову практику в справах про зняття арешту з майна"''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України "Про звернення громадян"]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 393/96-ВР]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр Закон України "Про оплату праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 322-VIII]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр Закон України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-16 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна"]
== '''Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»]
    Статтею 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] встановлено, що '''у разі закінчення виконавчого провадження''' (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), '''повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження.'''<br />
{| class="wikitable sortable"
    Слід зазначити, що '''про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження''' або '''повернення виконавчого документа''', яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
* '''фізичні особи - боржники''', на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, '''можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку''' на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не '''перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати''', встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється;
 
* '''юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб)''', на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків '''виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи''', а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
<u>[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби]</u>.
|}
== Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні ==
Виконавець під час проведення виконавчих дій вчиняє примусові заходи щодо виконання рішень, серед таких дій є накладення арешту на майно та кошти боржника.
 
'''Арешт накладається шляхом винесення виконавцем:'''
* постанови про арешт коштів боржника, які містяться на банківських рахунках;
* про арешт майна боржника; 
* постанови про опис арешт майна (коштів) боржника.  
Після того, як виконавець вчинив такі дії боржник '''не може вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна'''.
 
'''Підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є:'''
* '''закінчення виконавчого провадження''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n390 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»] (крім випадків коли '''визнано боржника банкрутом''' і відкриття ліквідаційної процедури, '''закінчене виконавче провадження за судовим рішенням''', винесеним у порядку '''про забезпечення позову''' чи вжиття запобіжних заходів,  '''не стягнення виконавчого збору''' або '''витрат виконавчого провадження''', '''не стягнення основної винагороди приватним виконавцем''');
* '''повернення  виконавчого документа до суду,''' який його видав;
* '''скасування судом заходів забезпечення позову''' за завершеним виконавчим провадженням;
* '''надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''', необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням;
* якщо '''після повернення виконавчого документа''' за письмовою заявою стягувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n370 частина 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»]), '''встановлено , що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню''' відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди. 
Після настання таких підстав '''арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається''', '''відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення.  '''
 
Слід зазначити, що '''про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження''' або '''повернення виконавчого документа''', яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника.  
 
Щодо опису й арешту майна, то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] '''особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт,''' '''належить їй''', а не боржникові, '''може звернутися до суду''' з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
 
На підставі рішення суду про зняття арешту з майна боржника, яке набрало законної сили, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
 
Також керівник відділу ДВС, якому підпорядкований виконавець у разі виявлення порушення '''порядку накладення арешту''', встановленого цим Законом, своєю '''постановою знімає арешт з майна боржника.'''
== Обов'язок виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника в умовах воєнного стану з 06.05.2023 (станом на 29.01.2024) ==
З 06.05.2023 року набув чинності Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3048-20#Text «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану»]
 
Фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі не більше ''2 мінімальних зарплат на місяць (встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року). У 2023 році це - 13 400 грн., у 2024 році - 14 200 грн.''


      Відповідно до статті 59 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] '''<u>особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту</u>'''.
У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або у різних банках, для здійснення видаткових операцій ''має бути визначений лише один поточний рахунок'' фізичної особи - боржника в одному банку.
      У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
 
      '''У разі виявлення порушення порядку накладення арешту''', встановленого цим Законом, '''арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби''', якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій.
== '''Обов’язок виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника''' ==
 
      '''Виконавець зобов’язаний зняти арешт''' з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня '''з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення''' згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] (ст. 59 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ЗУ «Про виконавче провадження»]).<br />
!Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.
Оскільки, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 48 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] '''забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання''', відкритих відповідно до статті 15-1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/575/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про електроенергетику"], на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закону України "Про теплопостачання"], на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закону України "Про теплопостачання"], статті 18-1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"], на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1868-15 Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки"], на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
 
== '''Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини''' ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471 Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»] визначено перелік коштів на рахунках боржника на які забороняється здійснюва стягнення та накладати арешт.  
== Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини  ==
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|+
|+
Рядок 23: Рядок 59:
|-
|-
|1
|1
|отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
|'''Отримання''' виконавцем документального '''підтвердження''', що '''рахунок боржника має спеціальний режим використан'''ня та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
|-
|-
|2
|2
|надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
|'''Надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''' (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
|-
|-
|3
|3
|отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
|'''Отримання''' виконавцем документів, що підтверджують про '''повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах''';
|-
|-
|4
|4
|наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
|'''Наявність письмового висновку експерта,''' суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання '''щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна''' боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
|-
|-
|5
|5
|відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
|'''Відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця''', зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, п'''исьмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;'''
|-
|-
|6
|6
|отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
|Отримання виконавцем '''судового рішення про скасування заходів забезпечення позову''';
|-
|-
|7
|7
|погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
|'''Погашення заборгованості із сплати періодичних платежів,''' якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
|-
|-
|8
|8
|отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
|'''Отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів''', достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
|}
|}
<big>'''<u>У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.</u>'''</big>
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО! У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.'''
|}
== Що робити, якщо арешт накладено на зарплатні виплати? ==
'''На підставі постанови виконавця про арешт коштів боржника, банк зупиняє видаткові операції згідно арештованого рахунку боржника''' в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n972 (стаття 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність).]


== '''Скасування постанови державного виконавця''' '''про накладення арешту на грошові кошти''' '''у судовому порядку''' ==
Підставою для зняття арешту з рахунків боржника є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання (на рахунку містяться кошти цільового призначення (зарплата, пенсія…)) та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 (пункт 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).].  Таке підтвердження зобов’язаний надати банк виконавцю та повернути постанову про арешт коштів без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту.


Для того щоб були всі підстави звернутися до суду, насамперед необхідно звернутися письмово  до органу ВДВС, де перебуває виконавче провадження з клопотанням зняти  арешт з усього майна (коштів) боржника або його частини на добровільних засадах. У свою чергу, державний виконавець підготує мотивовану письмову відповідь з роз'ясненням про можливість чи відмову у вчиненні таких дій.
Також боржник може звернутися '''до банківської установи''' з метою отримання '''довідки про те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання''' на який зараховуються виключно зарплатні виплати'''.'''


=== '''Строк розгляду''' '''звернення''' ===
'''Після отримання вищезазначеної довідки, керуючись''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статтею 43 Конституції України], '''боржнику слід звернутися до виконавця із заявою''' ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B8.docx Зразок заяви]) про зняття арешту з коштів, які містяться на арештованому рахунку боржника із зазначенням реквізитів такого рахунку (довідка банківської установи додається обов’язково).  
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.


Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян»])
В такому випадку виконавець може звернути стягнення на заробітну боржника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статті 68 Закону України «Про виконавче провадження».]


=== '''Вирішення спору в судовому порядку''' ===
Однак зазвичай банк видає довідку особі на її вимогу про те, що на рахунок надходять зарплатні кошти чи пенсія, поряд з цим зазначає, що на такий рахунок можуть зараховуватися і інші кошти та не визначає статус такого рахунку боржника, що має спеціальний режим використання. Така довідка '''не може бути підставою для зняття арешту з коштів боржника.'''
З моменту отримання письмової відповіді від державного виконавця ВДВС про неможливість здійснити зняття арешту з майна (коштів) боржника, громадянин повинен звернутися за вирішенням зазначеного питання до суду першої інстанції - міського, районного суду за місцем знаходженням відповідача (ВДВС), з позовною заявою про  зняття арешту з коштів боржника.


=== '''Підсудність''' ===
'''Зарплатні, пенсійні кошти, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність особи''' (боржника), який має виключне право розпорядження ними, а банк в свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
Підсудність справи визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 2 ст. 446 ЦПК України], де роз'яснення, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.


=== '''Судовий збір''' ===
'''Кошти після зарахування на рахунок особи (боржника) є його власністю, втратили свій цільовий статус''' (пенсії, соціальних виплат…), та набули статус вкладу.
За подання позову  в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.


=== '''Орієнтовний перелік необхідних документів, які необхідні для складання позову та пред'явлення до суду:''' ===
Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі  № 6-535цс15. Аналогічна позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловлена у рішенні від 03 лютого 2021 у справі № 756/1927/16-ц.
-         супровідний лист  відділу державної виконавчої служби  та постанова державного виконавця про накладення арешту на майно ( кошти) боржника ;
{| class="wikitable"
 
!'''ВАЖЛИВО!''' Згідно позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94737744 рішенні від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц], якщо рахунок  не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.
-         лист  відділу державної виконавчої служби  щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів) ;
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
 
|}
-         довідка АТ КБ «Приватбанк» про відкритий рахунок, призначення рахунку (для зарахування заробітної плати, пенсії, тощо);
=== '''Користування коштами, на які накладено арешт під час дії воєнного стану''' ===
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3048-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11 квітня 2023 року № 3048-IX], '''під час дії воєнного стану фізичним особам - боржникам, на кошти яких накладено арешт виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця''' не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
-         довідка з місця роботи/ пенсійне посвідчення/ довідка МСЕК про інвалідність;
 
-         копія паспорту особи, яка звертається до суду;
 
-         копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, яка звертається до суду;
 
-         копія картки фізичної особи-платника подактів, яка звертається до суду;
 
=== Шаблон позовної заяви про '''зняття арешту з коштів боржника''' ===
 
'''ДО ____________ РАЙОННОГО'''  
 
'''СУДУ _________________ ОБЛАСТІ'''
 
вул. ________, буд. __, м. _______,  
 
__________ області, індекс


Позивач:     '''Іванова Ганна Іванівна''',
'''З травня місяця 2023''' можна користуватися арештованими коштами боржникам у виконавчому проваджені не більше, '''як ''13 400 грн'''''  (двох розмірів мінімальної заробітної плати) ''протягом одного календарного місяця''.


10 жовтня 1955 року народження,
'''Слід зазначити, що у такому випадку арешт з коштів боржника, які містяться на відкритих рахунках, не знімається.'''


уродженка м. __________, _______ області
Щоб можна було користуватися такими коштами, боржникам у виконавчому провадженні необхідно: <u>визначити один поточний рахунок (якщо їх декілька) для здійснення таких операцій в одному банку.</u>


яка зареєстрована та проживає за адресою:
Тобто, можна буде користуватися коштами в сумі 13 400 грн в місяць, тільки за умови, що такі кошти будуть надходити на один рахунок у зазначеному боржником банку. У випадку, якщо в наявності декілька виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для користування коштами.


вул. _____________, буд. ___, м. _________,
Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції. '''Для визначення такого поточного рахунку у банку, необхідно звернутися до виконавця, який наклав арешт на кошти, із заявою''' (''зразок заяви)''
[[Файл:Зразок заяви .docx|міні]]
про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.


__________ область, індекс
Заява може бути подана в паперовій формі (наручно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".]


РНОКПП – __________________
У заяві необхідно зазначити номер поточного рахунку, який Ви просите визначити для можливості користування коштами, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок.  


Засіб зв’язку: +38 _________________
Після отримання вищезазначеної заяви, '''протягом 2-х робочих днів, виконавець має винести постанову про визначення поточного рахунку''' фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надіслати відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).


Електронна пошта: __________________
Також виконавець '''має перевірити наявність виконавчих проваджень в інших виконавців''' та у випадку перебування таких виконавчих документів надіслати відповідну постанову  виконавцю, який здійснює примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.


Відповідач:     '''Відділ державної виконавчої'''
Також слід зазначити, що інші кошти, які будуть на Вашому рахунку можуть бути стягнуті в рахунок погашення заборгованості згідно виконавчих проваджень.  


'''служби _______________________________'''
Якщо Вам відомо, що арешт накладено на Ваші кошти, однак Ви не знаєте чому? Або Вам невідомо куди звертатися (до якого виконавця)? Ви можете перевірити дані щодо себе у Єдиному реєстрі боржників за посиланням https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors (зазначити своє прізвище, ім’я, по батькові). Якщо, щодо Вас є відкритті виконавчі провадження у пошуковому полі з’являться Ваші анкетні дані та контактні дані виконавця у якого перебуває виконавчий документ на виконанні.


Місцезнаходження та адреса для листування:
== Що робити якщо арешт був накладений виконавцем, який знаходився на окупованій території або на території на якій ведуться активні бойові дії? ==


вул. __________, бул. __, м. _________, індекс
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5] під час дії воєнного стану якщо виконавча служба знаходилась на території, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, то справа буде здійснюватися органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на таку територію, за умови якщо такий орган змінив місцезнаходження/місцерозташування на іншу території України або органом державної виконавчої служби, визначеним Міністерством юстиції.


код ЄДРПОУ – ____________________
Інформація про зміну місцезнаходження органів ДВС або про визначення органу ДВС, на який покладатиметься повноваження з примусового виконання рішень, місцем виконання яких є тимчасово окупована територія України або територія, включена до переліку, публікується на вебсайті Міністерства юстиції України та вебсайтах міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України по мірі її оновлення.


Засіб зв’язку:  +38 _________________________
Також інформацію можна дізнатися на гарячій лінії Мін.юстиції - 044 364 23 93 та лінії ДВС  0 800 356 917 (понеділок - четвер з 8 до 17, пʼятниця з 8 до 15:45)


Електронна пошта: _______________________
Якщо ж справа знаходилась у приватного виконавця, то відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] виконавець повинен сам змінити округ на територію де не ведуться бойові дії чи на таку яка не знаходеться в окупації. Для зміни виконавчого округу приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України про свій новий виконавчий округ, а також надає інформацію про офіс приватного виконавця у новому виконавчому окрузі не пізніше наступного робочого дня з дня зміни виконавчого округу.


3 особа:    '''ТОВ «____________________»'''
== Вирішення спору в судовому порядку ==
Боржник вправі звернутися до суду із позовом про '''зняття арешту з майна (коштів) боржника чи із скаргою на дії державного виконавця.'''


Юридична адреса: вул. _________________,  
'''До такої позовної заяви чи скарги додаються:'''
* Квитанція про сплату судового збору;
* Копія ідентифікуючих документів заявника (напр. паспорт, код, копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
* Супровідний лист відділу державної виконавчої служби та постанова державного виконавця про накладення арешту на майно ( кошти) боржника;
* Довідка про відкритий рахунок, призначення рахунку (для зарахування заробітної плати, пенсії, тощо)
* Роз’яснення виконавця щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів) боржника;
* Довідка з місця роботи/ пенсійне посвідчення/ довідка МСЕК про інвалідність.
'''Також додають інші документи, що обґрунтовують право зняття арешту чи підтверджують вчинення дій виконавця із порушенням закону.'''
=== Підсудність ===
Підсудність справи визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 446 ЦПК України], де роз'яснено, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням:
* судових рішень у цивільних справах, '''вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції''', якщо інше не визначено цим розділом.
* рішень інших органів (посадових осіб), '''вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.'''
=== Судовий збір ===
За подання позову в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.


буд. __, __________ район, м. ___, індекс
Варто зауважити, що ні розділом VII ЦПК, ні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] не передбачено необхідності сплати судового збору за '''подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС''', то '''за подання скарги на дії державного виконавця судовий збір не сплачується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6]).'''
== Зразки документів ==
* [[Файл:Зразок позовна заява про зняття арешту з коштів боржника.docx|міні]]
*
*[[Файл:Зразок заяви про зняття арешту.docx|міні]]


Адреса для листування: вул. _____, буд. __,
*[[Файл:Скарга на дії державного виконавця (зняття арешту з рахунку боржника).odt|міні]]
 
== Зняття арешту з майна, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням ==
поверх ___, м. _____, ______ область, індекс
 
Код ЄДРПОУ - ____________________
 
Засіб зв’язку: +38 _______________________
 
Електронна пошта: ___________________
 
''                             ''
 
''Судовий збір: 840 грн. 80 коп.''
 
'''ПОЗОВНА ЗАЯВА'''
 
'''про зняття арешту з коштів боржника'''
 
На виконанні  відділу державної виконавчої служби ______________ знаходиться виконавче провадження № ____________ по виконанню виконавчого листа № ____________ виданого __________ районним судом ________ області від ___.___.20__ року про стягнення з Іванової Ганни Іванівни на користь ТОВ «_____________» заборгованості у сумі 40 000 грн. 00 коп..
 
___.___.20__ року державним виконавцем  відділу ДВС ___________ Петровою К.О. було  винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на всіх моїх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкрито після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, в результаті чого було арештовано мій рахунок  на ім’я Іванова Г.І. IBAN UA______________________, картка для виплат _______******_____, який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», КИЇВ, Україна,  для зарахування мені заробітної плати.
 
В зв`язку з чим, з початку листопада 20__ року я не можу отримувати належну мені заробітну плату, яка являється єдиним джерелом мого існування, а також не маю можливості оплачувати комунальні платежі та далі виплачувати борг, який маю намір відшкодувати в повному обсязі перед  відповідачем.
 
З метою забезпечення моїх прав, я звернулася до начальника  відділу ДВС ________________ з проханням скасувати постанову державного виконавця в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться у вигляді заробітної плати на моєму рахунку для виплат, але отримала відповідь про те, що арешт може бути знятий лише за рішенням суду.
 
З ___.___.20__ року я, Іванова Ганна Іванівна, офіційно працюю на посаді  вчителя у ______________ загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № ___ __________ районної ради ______________ області, і на вищевказаний рахунок зараховується мені належна заробітна плата. Інших видів доходу я не маю.
 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч.1 ст.4 ЦПК України], кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
 
Відповідно  до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 466 ЦПК України], процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
 
Процесуальні питання, пов’язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч.1 ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження»], арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
 
Однак, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ч.ч.1,2 ст.128 КЗпПУ], при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку.
 
Статею 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
 
Крім того, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частиною  1 ст. 115, ч.5 ст.97 КЗпП України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр ст.22, ч.ч.1, 6 ст.24, ч.3 ст.15 Закону України "Про оплату праці"] визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
 
Отже, накладення арешту на рахунок боржника який призначений для зарахування заробітної плати, унеможливлює отримання належної частини заробітної плати та інших виплат згідно діючого законоддавства України,  що призводить до порушення конституційних прав громадянина.
 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Статтею 57 ЗУ "Про виконавче провадження"] визначено, що арешт майна боржника направлений насамперед для забезпечення реального виконання рішення, тобто стягнення сум за виконавчим документом на користь стягувача.
 
В той же час при наявності законодавчого обмеження та заборони на стягнення таких коштів, накладення арешту на рахунок та картку для виплат боржника, яка призначена для зарахування заробітної плати, унеможливлює використання заробітної плати для погашення по факту виниклої заборгованості, купівлі необхідних для життя речей, ліків, продуктів харчування, сплаті комунальних послуг, тощо, що призводить до порушення конституційних прав громадянина.
 
На виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 175 Цивільного процесуального кодексу України], повідомляю наступне: вжиття заходів досудового врегулювання спору проводилися; вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви здійснювалися; оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви, наявні у позивача;    іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав не подавалося; щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи, Позивач зазначає, що крім сплати судового збору в сумі ___,___ грн., позивач не очікує нести будь-які інші витрати.
 
Тому на підставі вищевикладеного та керуючись [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. ст.  4, 19, 27, 133, 141, 175, 176, 177, 446 ЦПК України],  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ст.ст.56, 57, 59 ЗУ «Про виконавче провадження»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.ст. 94, 97,115,128 КЗпПУ],
 
'''ПРОШУ СУД:'''
 
1.                 Задовольнити мої позовні вимоги.
 
2.                 Постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби _________________ Петрової Катерини Олексіївни про арешт майна боржника від ___.___.20__ р. скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок на ім’я ІВАНОВОЇ ГАННИ ІВАНІВНИ,  ___.___.19__ року народження, яка зареєстрована та поживає за адресою: вул. ________, буд. __, м. __________, __________ область,  РНОКПП – _____________, електронний паспорт: ___________, виданий ______ від ___.___.20__ року, IBAN UA___________________, картка для виплат _____******______, який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», КИЇВ, Україна, як заробітна плата.
 
3.                 '''Розглянути справу без моєї участі, в зв’язку з зайнятістю на роботі, вимоги підтримую в повному обсязі.'''
 
Додаток:
 
-         квитанція про сплату судового збору;
 
-         лист  відділу державної виконавчої служби _______________ від ___.___.20__ р. № ______ та постанова державного виконавця про арешт коштів боржника від ___.___.20__ р.;
 
-         лист  відділу державної виконавчої служби __________від ___.___.20__ № _________ щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів) ;
 
-         довідка АТ КБ «Приватбанк» від ___.___.20__ р. № ________;
 
-         довідка відділу освіти ______ РДА _____ області  від ___.___.20__  № _____________;
 
-         копія паспорту ;
 
-         копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання ;
 
-         копія картки фізичної особи-платника подактів ;
 
-         копія заяви з відповідним додатком для відповідача та третьої особи;
 
'''___.___.20__ р.                                 підпис                                        Г.І. Іванова                                '''
 
== '''Зняття арешту з майна, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням''' ==
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|+
|+
!'''ВАЖЛИВО! При скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного''' виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна '''боржника''' <u>без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.</u>
!'''ВАЖЛИВО! При скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна''' '''боржника <u>без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.</u>'''
|}
|}
Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження (п. 15 розділу VIII [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції з організації примусового виконання рішень]).
== Див. також ==
 
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
У разі якщо завершене виконавче провадження знищено у зв’язку із закінченням строку його зберігання, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.
* [[Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки]]
 
== '''Див. також''' ==
* [[Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки|'''<big>Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки</big>''']]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Версія за 10:48, 4 квітня 2024

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

  • фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється;
  • юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби.

Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні

Виконавець під час проведення виконавчих дій вчиняє примусові заходи щодо виконання рішень, серед таких дій є накладення арешту на майно та кошти боржника.

Арешт накладається шляхом винесення виконавцем:

  • постанови про арешт коштів боржника, які містяться на банківських рахунках;
  • про арешт майна боржника;
  • постанови про опис арешт майна (коштів) боржника.  

Після того, як виконавець вчинив такі дії боржник не може вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна.

Підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є:

  • закінчення виконавчого провадження на підставі статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (крім випадків коли визнано боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчене виконавче провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку про забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів,  не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем);
  • повернення  виконавчого документа до суду, який його видав;
  • скасування судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням;
  • надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням;
  • якщо після повернення виконавчого документа за письмовою заявою стягувача (частина 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»), встановлено , що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Після настання таких підстав арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення.  

Слід зазначити, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника.  

Щодо опису й арешту майна, то відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

На підставі рішення суду про зняття арешту з майна боржника, яке набрало законної сили, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Також керівник відділу ДВС, якому підпорядкований виконавець у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, своєю постановою знімає арешт з майна боржника.

Обов'язок виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника в умовах воєнного стану з 06.05.2023 (станом на 29.01.2024)

З 06.05.2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану»

Фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі не більше 2 мінімальних зарплат на місяць (встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року). У 2023 році це - 13 400 грн., у 2024 році - 14 200 грн.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій.

!Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік коштів на рахунках боржника на які забороняється здійснюва стягнення та накладати арешт.  

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1 Отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2 Надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3 Отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4 Наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5 Відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6 Отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7 Погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8 Отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
ВАЖЛИВО! У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Що робити, якщо арешт накладено на зарплатні виплати?

На підставі постанови виконавця про арешт коштів боржника, банк зупиняє видаткові операції згідно арештованого рахунку боржника в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми (стаття 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність).

Підставою для зняття арешту з рахунків боржника є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання (на рахунку містяться кошти цільового призначення (зарплата, пенсія…)) та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (пункт 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»)..  Таке підтвердження зобов’язаний надати банк виконавцю та повернути постанову про арешт коштів без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту.

Також боржник може звернутися до банківської установи з метою отримання довідки про те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання на який зараховуються виключно зарплатні виплати.

Після отримання вищезазначеної довідки, керуючись пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 43 Конституції України, боржнику слід звернутися до виконавця із заявою (Зразок заяви) про зняття арешту з коштів, які містяться на арештованому рахунку боржника із зазначенням реквізитів такого рахунку (довідка банківської установи додається обов’язково).  

В такому випадку виконавець може звернути стягнення на заробітну боржника відповідно до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак зазвичай банк видає довідку особі на її вимогу про те, що на рахунок надходять зарплатні кошти чи пенсія, поряд з цим зазначає, що на такий рахунок можуть зараховуватися і інші кошти та не визначає статус такого рахунку боржника, що має спеціальний режим використання. Така довідка не може бути підставою для зняття арешту з коштів боржника.

Зарплатні, пенсійні кошти, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність особи (боржника), який має виключне право розпорядження ними, а банк в свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок особи (боржника) є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат…), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі  № 6-535цс15. Аналогічна позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловлена у рішенні від 03 лютого 2021 у справі № 756/1927/16-ц.

ВАЖЛИВО! Згідно позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої в рішенні від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц, якщо рахунок  не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Користування коштами, на які накладено арешт під час дії воєнного стану

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11 квітня 2023 року № 3048-IX, під час дії воєнного стану фізичним особам - боржникам, на кошти яких накладено арешт виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

З травня місяця 2023 можна користуватися арештованими коштами боржникам у виконавчому проваджені не більше, як 13 400 грн  (двох розмірів мінімальної заробітної плати) протягом одного календарного місяця.

Слід зазначити, що у такому випадку арешт з коштів боржника, які містяться на відкритих рахунках, не знімається.

Щоб можна було користуватися такими коштами, боржникам у виконавчому провадженні необхідно: визначити один поточний рахунок (якщо їх декілька) для здійснення таких операцій в одному банку.

Тобто, можна буде користуватися коштами в сумі 13 400 грн в місяць, тільки за умови, що такі кошти будуть надходити на один рахунок у зазначеному боржником банку. У випадку, якщо в наявності декілька виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для користування коштами.

Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції. Для визначення такого поточного рахунку у банку, необхідно звернутися до виконавця, який наклав арешт на кошти, із заявою (зразок заяви) Файл:Зразок заяви .docx про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.

Заява може бути подана в паперовій формі (наручно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

У заяві необхідно зазначити номер поточного рахунку, який Ви просите визначити для можливості користування коштами, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок.  

Після отримання вищезазначеної заяви, протягом 2-х робочих днів, виконавець має винести постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надіслати відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).

Також виконавець має перевірити наявність виконавчих проваджень в інших виконавців та у випадку перебування таких виконавчих документів надіслати відповідну постанову  виконавцю, який здійснює примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Також слід зазначити, що інші кошти, які будуть на Вашому рахунку можуть бути стягнуті в рахунок погашення заборгованості згідно виконавчих проваджень.  

Якщо Вам відомо, що арешт накладено на Ваші кошти, однак Ви не знаєте чому? Або Вам невідомо куди звертатися (до якого виконавця)? Ви можете перевірити дані щодо себе у Єдиному реєстрі боржників за посиланням https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors (зазначити своє прізвище, ім’я, по батькові). Якщо, щодо Вас є відкритті виконавчі провадження у пошуковому полі з’являться Ваші анкетні дані та контактні дані виконавця у якого перебуває виконавчий документ на виконанні.

Що робити якщо арешт був накладений виконавцем, який знаходився на окупованій території або на території на якій ведуться активні бойові дії?

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 під час дії воєнного стану якщо виконавча служба знаходилась на території, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, то справа буде здійснюватися органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на таку територію, за умови якщо такий орган змінив місцезнаходження/місцерозташування на іншу території України або органом державної виконавчої служби, визначеним Міністерством юстиції.

Інформація про зміну місцезнаходження органів ДВС або про визначення органу ДВС, на який покладатиметься повноваження з примусового виконання рішень, місцем виконання яких є тимчасово окупована територія України або територія, включена до переліку, публікується на вебсайті Міністерства юстиції України та вебсайтах міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України по мірі її оновлення.

Також інформацію можна дізнатися на гарячій лінії Мін.юстиції - 044 364 23 93 та лінії ДВС 0 800 356 917 (понеділок - четвер з 8 до 17, пʼятниця з 8 до 15:45)

Якщо ж справа знаходилась у приватного виконавця, то відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" виконавець повинен сам змінити округ на територію де не ведуться бойові дії чи на таку яка не знаходеться в окупації. Для зміни виконавчого округу приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України про свій новий виконавчий округ, а також надає інформацію про офіс приватного виконавця у новому виконавчому окрузі не пізніше наступного робочого дня з дня зміни виконавчого округу.

Вирішення спору в судовому порядку

Боржник вправі звернутися до суду із позовом про зняття арешту з майна (коштів) боржника чи із скаргою на дії державного виконавця.

До такої позовної заяви чи скарги додаються:

  • Квитанція про сплату судового збору;
  • Копія ідентифікуючих документів заявника (напр. паспорт, код, копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
  • Супровідний лист відділу державної виконавчої служби та постанова державного виконавця про накладення арешту на майно ( кошти) боржника;
  • Довідка про відкритий рахунок, призначення рахунку (для зарахування заробітної плати, пенсії, тощо)
  • Роз’яснення виконавця щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів) боржника;
  • Довідка з місця роботи/ пенсійне посвідчення/ довідка МСЕК про інвалідність.

Також додають інші документи, що обґрунтовують право зняття арешту чи підтверджують вчинення дій виконавця із порушенням закону.

Підсудність

Підсудність справи визначена ст. 446 ЦПК України, де роз'яснено, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням:

  • судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
  • рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Судовий збір

За подання позову в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір") крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

Варто зауважити, що ні розділом VII ЦПК, ні Законом України «Про судовий збір» не передбачено необхідності сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, то за подання скарги на дії державного виконавця судовий збір не сплачується (п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6).

Зразки документів

Зняття арешту з майна, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням

ВАЖЛИВО! При скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.

Див. також