Пособництво державі-агресору та відповідальність за такі дії

Нормативна база

• Кримінальний кодекс України
• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Закон України №2198-IX від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! Якщо ви знаєте про посадовців, які підтримують ідеї "руського міра" - "остаточного вирішення українського питання", пропагують капітуляцію українського народу, пропонують вам доєднатися до співпраці з ворогом або будь-яким іншим чином шкодять українській армії та народу, повідомте про це на пошту: stopzrada@nazk.gov.ua. За інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції України: https://www.facebook.com/NAZKgov/posts/336110675221418

Загальні положення

Законом України  від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» (далі Закон) було доповнено Кримінальний кодекс України (далі КК України) статтею 111-2 Пособництво державі-агресору.

Відповідно до частиною п'ятою статті 49 КК України строки давності не застосовуються в разі вчинення злочинів  проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114^-2 КК України проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 КК України.

Отже, стаття 111-2 КК України є злочином проти основ національної безпеки України, тому строки давності притягнення до кримінальної відповідальності  не застосовуються.

Склад кримінального правопорушення

Суб’єкт правопорушень за ст. 111-2 КК – загальний: громадянин України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора.

За суб’єктивною стороною ці кримінальні правопорушення можуть бути вчинені у формі прямого або непрямого умислу. Кримінальне правопорушення вчиняється з метою завдати шкоди Україні.

Об’єктивна сторона має вираження у формі дій.

◆Першою такою дією є реалізація чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора з метою завдати шкоди Украйни.

◆Другою такою дією є добровільний збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдати шкоди Украйни.

Місце і обстановка вчинення злочину. Законодавець не конкретизує, за яких умов обов’язково може бути вчинено вказане правопорушення, тобто і до тимчасової окупації певної території і вже під час такої окупації шляхом вчинення дій на користь окупаційної адміністрації держави-агресора, на відміну від положень за ст. 111-1 КК (Колабораційна діяльність), за якими незаконні дії вчиняються переважно на тимчасово окупованій території тощо.

Запобіжний захід

Окрім доповнення до КК України, Законом також внесено зміни до Кримінального процесуального кодекс України  (далі КПК Украйни).

Статтю 176 КПК України доповнено частиною шостою такого змісту:

«Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114^-1, 258-258^-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті»

Частину четверту статті 183 доповнено абзацом восьмим такого змісту:

"Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114^-1, 258-258^-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України";

Тобто під час кримінального провадження (за наявності обґрунтованої підозри) застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, виходячи з ризиків та інших обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, має право не визначати розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.

Санкція (покарання)

Дії передбачені статтею 111-2 КК України караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Судова практика

• Ухвала Київського районного суду у м. Харкова від 13 травня 2022 року у справі № 953/3149/22

Корисні посилання

• Кравчук О., Бондаренко М. Стаття "ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ: нові склади злочинів за ст. 111-2 Кримінального кодексу України"
• Буклет "Продовження виконання своїх трудових обов'язків під час окупації чи колабораціонізм: у чому різниця"
• Як розмежовувати колабораційну діяльність і суміжні склади кримінальних правопорушень https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1299973/