Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави: відмінності між версіями
(Створена сторінка: == '''Нормативна база''' == * Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV * Коментар до Цивільн...) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
Майно, яке може бути розпізнане, повертається в натурі. Доходи також повертаються в натурі або у вигляді грошового еквіваленту. | Майно, яке може бути розпізнане, повертається в натурі. Доходи також повертаються в натурі або у вигляді грошового еквіваленту. | ||
Незважаючи на те, що в статті, що коментується, мова йде про обов'язок набувача «повернути» набуте, враховуючи певні обставини, може бути повернена не та сама індивідуально визначена річ, а її рівноцінна заміна з числа однорідних. | Незважаючи на те, що в статті, що коментується, мова йде про обов'язок набувача «повернути» набуте, враховуючи певні обставини, може бути повернена не та сама індивідуально визначена річ, а її рівноцінна заміна з числа однорідних. | ||
[[Категорія: Доробити]] |
Версія за 09:52, 11 жовтня 2017
Нормативна база
- Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV
- Коментар до Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 р Харитонов Є.О.
- Цивільне право України. Договірні та недоговірні зобов´язання. Навчальний посібник. - К.: КНТ, 2006.- 498 c.
Зобов’язання з набуття, збереження майниа без достатньої правової підстави
Зобов’язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави - це таке правовідношення, в силу якого одна сторона (набувач), яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої сторони (потерпілого) без достатньої правової підстави або на підставі, яка згодом відпала (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно.
Суб’єкти зобов’язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
Суб'єктами зобов'язань, що виникають з безпідставного збагачення (тобто набувачем і потерпілим), можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи, а також держави, територіальні громади, Автономна Республіка Крим. Особа, що безпідставно отримала (зберегла) майно, повинна повернути його потерпілому. У разі невиконання цього обов'язку майно підлягає стягненню з означеної особи в судовому порядку.
Предмет зобов’язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
Предметом зобов´язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є безпідставно набуте майно з усіма змінами, яких воно зазнало або може зазнати,крім: 1) заробітної плати і платежів, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров´я або смертю, аліментів та інших грошових сум, наданих фізичній особі як засіб для існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) іншого майна, якщо це встановлено законом (ст. 1215 ЦК України)
Повернення в натурі безпідставно набутого майна
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виникають при наявності наступних вимог: По-перше, необхідно, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна на одній стороні є результатом відповідного зменшення майна на іншій. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. У залежності від змісту вимоги, яка пред'являється на підставі зобов'язання, яке виникає у потерпілого, законодавець передбачив можливість повернення набутого (збереженого) майна в натурі. Майно, яке може бути розпізнане, повертається в натурі. Доходи також повертаються в натурі або у вигляді грошового еквіваленту. Незважаючи на те, що в статті, що коментується, мова йде про обов'язок набувача «повернути» набуте, враховуючи певні обставини, може бути повернена не та сама індивідуально визначена річ, а її рівноцінна заміна з числа однорідних.