Землі лісогосподарського призначення: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Додано розділ "Відповідальність за порушення лісового законодавства.")
Немає опису редагування
(Не показані 39 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== ПОТРЕБИ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3852-12/page Лісовий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України «Про природно-заповідний фонд України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1030-2012-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 № 1030 «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Згідно з рішеннями обласних військових адміністрацій у період воєнного стану діє заборона на відвідування населенням лісів у 9 областях:
Київській, Волинській, Житомирській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій та Черкаській.


'''Зміст'''
Детальніше див. на сайті [https://forest.gov.ua/news/zaborona-na-vidviduvannya-lisu-diye-u-9-oblastyah Державного агентства лісових ресурсів України]
|}
== Загальні положення ==
'''Землі лісогосподарського призначення''' - це землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.


#  Поняття «землі лісогосподарського призначення» згідно Земельного та Лісового кодексів України.
'''До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті:'''
#  Визначення власника і користувача земельних ділянок лісогосподарського призначення.
* зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;
#  Загальне та спеціальне використання земель лісогосподарського призначення.
* окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках. (ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України])
#  Землекористування та лісокористування.
* полезахисними лісовими смугами на землях сільськогосподарського призначення.
#  Проблемні питання земле-, лісокористування та шляхи їх вирішення.
*лісовими насадженнями у межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону України на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, переданих у постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
#  Відповідальність за порушення лісового законодавства.
Ведення лісового господарства дозволяється на землях усіх категорій з дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. На підприємства, установи, організації всіх форм власності, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій, поширюються права та обов’язки постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України].


'''1. Поняття «землі лісогосподарського призначення» згідно Земельного та Лісового кодексів України'''
Згідно ст.5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України] до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.


    Так, згідно зі ст. 55 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. У ч. 1 ст. 5 Лісового кодексу України (далі - ЛКУ) дано ширше визначення поняття «землі лісогосподарського призначення як лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства». Крім того ЛКУ визначає земельні лісові ділянки як земельні ділянки лісового фонду України з визначеними межами, які надаються або вилучаються у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства. Лісовий фонд - це усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них. У свою чергу, нелісові землі - це ділянки, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.
Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
== Право власності на землі лісогосподарського призначення ==
Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.


'''2. Визначення власника і користувача земель лісогосподарського призначення'''
Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Тобто, право власності на ліси виникає у фізичних осіб, які є громадянами України та юридичних осіб, які зареєстровані у встановленому законодавством порядку.


    Ще одним проблемним питанням, яке може виникнути при дослідженні правового режиму земель лісогосподарського призначення, є питання визначення власника і користувача таких земельних ділянок. Відповідно до ст. 56 ЗКУ землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. При чому, громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств (ч. 2 ст. 56 ЗКУ). Згідно з ч. 2 ст. 79 ЗКУ право власності на земельну ділянку поширюється у її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться. Аналогічні положення містяться і в ст. 12 та 13 ЛКУ. З положень зазначених статей випливає, що власник земельної ділянки одночасно є власником лісу, який на ній знаходиться.
Право приватної власності на ліси громадян та юридичних осіб України виникає з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку.


'''3. Загальне та спеціальне використання земель лісогосподарського призначення'''
Ліси, отримані у спадщину іноземними громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.


    Експлуатація земель лісового фонду здійснюється у по¬рядку загального і спеціального використання. У порядку загального використання цих земель громадяни мають право вільно перебувати в лісах, безоплатно збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, інші плоди, гриби, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому вони зобов'язані виконувати вимоги пожежної безпеки у лісах, користуватися вищезазначеними лісовими ресурсами у строки, встановлені державними лісогосподарськими органами, і способами, що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів.
Замкнені ділянки — це такі земельні ділянки лісового фонду, які відокремлені природними (болотами, водоймами, пустирями і т. ін.) або протипожежними розривами. Порядок надання їх у приватну власність регулюється статтями 116, 118 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].  
    Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється у межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для цього у користування. Земельна ділянка лісового фонду може надаватися одному або кільком лісокористувачам для спеціально¬го використання різних видів лісових ресурсів, а саме: заготівля деревини під час рубок головного користування; заготівля живиці, другорядних лісових матеріалів (пень, дуб, кора, деревна зелень тощо); побічні лісові користування.
    Загальне користування землями лісового фонду є безоплатним. Спеціальне користування цими землями, наданими у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам є платним. Розмір плати та розподіл платежів (зборів) за користування цими землями передбачені статтями 89—91 Лісового кодексу, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду» від 6 липня 1998 р., а також Інструкцією про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, затвердженою Державним комітетом лісового господарства 15 жовтня 1999 р.2
    Плата за земельні ділянки, надані на землях лісового фонду, за винятком земельних ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється у складі плати за використання лісових ресурсів.


'''4. Землекористування та лісокористування'''
Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.
== Права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси ==
Громадяни і юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, '''мають право''':
* власності на лісові ресурси та їх використання;
* на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
* продавати або іншим шляхом відчужувати відповідно до закону земельну лісову ділянку;
* споруджувати в установленому порядку виробничі та інші будівлі й споруди, необхідні для ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів.
Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, '''зобов'язані''':
* вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування;
* забезпечувати охорону, захист, відтворення і підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей та покращання родючості ґрунтів, виконувати інші заходи відповідно до вимог лісового законодавства;
* дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;
* вести лісове господарство та використовувати лісові ресурси способами, які не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, забезпечують збереження корисних властивостей лісів і створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
* вести первинний облік лісів, надавати в установленому законодавством порядку статистичну звітність та інформацію про стан лісів і використання лісових ресурсів;
* забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.
Законом можуть бути передбачені й інші права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси.
== Самозалісені землі ==
Самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.1 ст. 57<sup>1</sup> Земельного кодексу України])


    Складніша ситуація у даному випадку із землекористуванням та лісокористуванням.
Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.2 ст. 57<sup>1</sup> Земельного кодексу України])
    Так, відповідно до норм ст. 57 ЗКУ, у редакції, що діяла до 8 лютого 2006 року, земельні ділянки лісового фонду могли надаватися у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. У 2006 році Законом України «Про внесення змін до Лісового кодексу України» до ЗКУ та ЛКУ було внесено зміни. Згідно з цими змінами до ст. 57 ЗКУ земельні ділянки лісогосподарського призначення можуть надаватися лише у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. На відміну від землекористування, згідно зі ст. 16-18 ЛКУ право користування лісами може бути постійним і тимчасовим. Право постійного користування лісами набувається спеціалізованими державними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними підприємствами, установами та організаціями, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Суб'єктами правовідносин тимчасового користування лісами можуть бути власники лісів або уповноважені ними особи, підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Право тимчасового користування є довгостроковим - від 1 до 50 років і короткостроковим - терміном до 1 року. З огляду на положення вказаних статей, користувач земель лісогосподарського призначення, який набув їх, наприклад, в оренду до 2006 року, не є одночасно користувачем лісу. Крім того, якщо цей суб'єкт не є спеціалізованим лісогосподарським підприємством чи підприємством, на базі якого створені спеціальні лісогосподарські підрозділи, то в його користуванні земельні ділянки лісогосподарського призначення перебувати не можуть.


'''5. Проблемні питання земле-, лісокористування та шляхи їх вирішення'''
Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем.


    Крім того, навіть у разі належної передачі земельних ділянок лісогосподарського призначення спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, або набуття їх цими підприємствами іншим способом, такі підприємства на сьогодні не оформлюють правовстановлюючих документів  на ці землі, що значно ускладнює можливість підтвердження наявності права на них. Як передбачено п. 5 Прикінцевих положень ЛКУ до одержання у встановленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Разом з тим не зазначено, які саме матеріали та у якій формі є достатніми для підтвердження права спеціалізованих лісогосподарських підприємств на земельні ділянки лісогосподарського призначення.
Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
    В умовах, коли згідно з чинним законодавством України складно визначити, хто є дійсним власником земель лісогосподарського призначення, і хто їх правомірно використовує, а ефективні заходи захисту таких земель взагалі відсутні, ситуація, що склалася у даній сфері лише сприяє постійним зловживанням, несанкціонованій вирубці лісу, неправомірній зміні цільового призначення.
    Для зупинення існуючих зловживань і поступового вирішення проблем, пов'язаних з набуттям і використанням земель лісогосподарського призначення, необхідно у першу чергу усунути суперечності між ЛКУ та ЗКУ, а також визначити на законодавчому рівні ефективний механізм охорони цих земель і забезпечення прав усіх учасників правовідносин. Це можна зробити лише шляхом подальшого законодавчого врегулювання.


'''6.   Відповідальність за порушення лісового законодавства'''
Віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.3 ст. 57<sup>1</sup> Земельного кодексу України]).


    Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Загальний перелiк таких порушень закрiплений у ст. 105 Лiсового кодексу України. За порушення лісового законодавства відшкодування шкоди застосовується до винуватих осіб незважаючи на те, несуть вони адміністративну чи кримінальну відповідальність або ж ні.
Віднесення земельної ділянки, сформованої як об’єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.4 ст. 57<sup>1</sup> Земельного кодексу України]).
    Постaновою Кабiнету Мінiстрів Укрaїни "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" від 23 липня 2008 р. N 665  затверджено тaкси oбчислення рoзмiру шкoди, що запoдiяна лiсовому господaрству. Розмір стягнень визначають відповідно до неоподатковуваних мiнімумів доходiв громадян і відповiдно до порушень.  
 
    Відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України визначена в ст.20 Закону України "Про Червону книгу України". Розмір компенсації  за  незаконне  добування,  знищення  або пошкодження видів тваринного  і  рослинного  світу, занесених  до Червоної  книги  України,  а також за  знищення  чи погіршення середовища  їх перебування (зростання) та методика її розрахунку встановлюються Кабінетом Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів України "Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)" від 7 листопада 2012 р. № 1030 [[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1030-2012-%D0%BF/page]]).
Віднесення земельної ділянки, несформованої як об’єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об’єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.5 ст. 57<sup>1</sup> Земельного кодексу України]).
   
== Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення ==
'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA Зміна цільового призначення земельних ділянок] державної або комунальної власності''' лісогосподарського призначення провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування, за погодженням з Кабінетом Міністрів України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 20 Земельного кодексу України]).
 
Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється '''за ініціативою власників земельних ділянок'''
== Припинення права приватної власності на ліси ==
Право приватної власності на ліси припиняється в разі припинення права власності на земельну лісову ділянку у випадках і в порядку, встановлених законом.
Власник земельної ділянки може в добровільному порядку відмовитись від права власності на користь держави або територіальної громади. Для цього необхідно подати заяву до відповідного органу в установленому законом порядку.
== Відповідальність у сфері використання земель лісогосподарського призначення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n208 Кодексом України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) передбачено відповідальність за правопорушення у сфері використання земель лісогосподарського призначення. До відповідальності можуть притягуватися як громадяни, так посадові особи юридичних осіб.
 
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства ('''[http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/index Державне агентство лісових ресурсів України]''') розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 КУпАП]
 
Від імені Державного агентства лісових ресурсів України, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право '''керівник''' Державного агентства лісових ресурсів України, '''його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу''' (стаття 241 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]
{| class="wikitable sortable"
|+Розповсюджені порушення законодавства, що передбачені КУпАП
|-
!!! Вид порушення !! Розмір штрафу
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n293 Стаття 49 КУпАП]
|Самовільна переуступка права лісокористування, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на ліси,
|від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n410 Стаття 63 КУпАП]|| Використання ділянок земель державного лісового фонду для розкорчовування, спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів і т. ін. без належного дозволу на використання цих ділянок || від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 9 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n438 Стаття 69 КУпАП]|| Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду || від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n442 Стаття 70 КУпАП]|| Самовільне сінокосіння і пасіння худоби в лісах і на землях державного лісового фонду, не вкритих лісом, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т. ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками
Збирання дикорослих плодів, горіхів, ягід і т. ін. з порушенням установлених строків їх збирання
| від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)й
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n456 Стаття 73 КУпАП]
|Засмічення лісів відходами
|від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n472 Стаття 77 КУпАП]
|Порушення вимог пожежної безпеки в лісах
Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі
|від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
 
від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
 
від 630 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
|}
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Версія за 07:05, 15 травня 2023

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!

Згідно з рішеннями обласних військових адміністрацій у період воєнного стану діє заборона на відвідування населенням лісів у 9 областях: Київській, Волинській, Житомирській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій та Черкаській.

Детальніше див. на сайті Державного агентства лісових ресурсів України

Загальні положення

Землі лісогосподарського призначення - це землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті:

  • зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;
  • окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках. (ст. 55 Земельного кодексу України)
  • полезахисними лісовими смугами на землях сільськогосподарського призначення.
  • лісовими насадженнями у межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону України на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, переданих у постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

Ведення лісового господарства дозволяється на землях усіх категорій з дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. На підприємства, установи, організації всіх форм власності, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій, поширюються права та обов’язки постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до Лісового кодексу України.

Згідно ст.5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Право власності на землі лісогосподарського призначення

Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Тобто, право власності на ліси виникає у фізичних осіб, які є громадянами України та юридичних осіб, які зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Право приватної власності на ліси громадян та юридичних осіб України виникає з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Ліси, отримані у спадщину іноземними громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.

Замкнені ділянки — це такі земельні ділянки лісового фонду, які відокремлені природними (болотами, водоймами, пустирями і т. ін.) або протипожежними розривами. Порядок надання їх у приватну власність регулюється статтями 116, 118 Земельного кодексу України.

Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси

Громадяни і юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, мають право:

  • власності на лісові ресурси та їх використання;
  • на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
  • продавати або іншим шляхом відчужувати відповідно до закону земельну лісову ділянку;
  • споруджувати в установленому порядку виробничі та інші будівлі й споруди, необхідні для ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів.

Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, зобов'язані:

  • вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування;
  • забезпечувати охорону, захист, відтворення і підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей та покращання родючості ґрунтів, виконувати інші заходи відповідно до вимог лісового законодавства;
  • дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;
  • вести лісове господарство та використовувати лісові ресурси способами, які не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, забезпечують збереження корисних властивостей лісів і створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
  • вести первинний облік лісів, надавати в установленому законодавством порядку статистичну звітність та інформацію про стан лісів і використання лісових ресурсів;
  • забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

Законом можуть бути передбачені й інші права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси.

Самозалісені землі

Самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом. (ч.1 ст. 571 Земельного кодексу України)

Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею. (ч.2 ст. 571 Земельного кодексу України)

Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем.

Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру. (ч.3 ст. 571 Земельного кодексу України).

Віднесення земельної ділянки, сформованої як об’єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою. (ч.4 ст. 571 Земельного кодексу України).

Віднесення земельної ділянки, несформованої як об’єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об’єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру. (ч.5 ст. 571 Земельного кодексу України).

Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності лісогосподарського призначення провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування, за погодженням з Кабінетом Міністрів України (ст. 20 Земельного кодексу України).

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок

Припинення права приватної власності на ліси

Право приватної власності на ліси припиняється в разі припинення права власності на земельну лісову ділянку у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник земельної ділянки може в добровільному порядку відмовитись від права власності на користь держави або територіальної громади. Для цього необхідно подати заяву до відповідного органу в установленому законом порядку.

Відповідальність у сфері використання земель лісогосподарського призначення

Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено відповідальність за правопорушення у сфері використання земель лісогосподарського призначення. До відповідальності можуть притягуватися як громадяни, так посадові особи юридичних осіб.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (Державне агентство лісових ресурсів України) розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 КУпАП

Від імені Державного агентства лісових ресурсів України, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник Державного агентства лісових ресурсів України, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу (стаття 241 КУпАП

Розповсюджені порушення законодавства, що передбачені КУпАП
Вид порушення Розмір штрафу
Стаття 49 КУпАП Самовільна переуступка права лісокористування, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на ліси, від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

Стаття 63 КУпАП Використання ділянок земель державного лісового фонду для розкорчовування, спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів і т. ін. без належного дозволу на використання цих ділянок від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 9 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

Стаття 69 КУпАП Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

Стаття 70 КУпАП Самовільне сінокосіння і пасіння худоби в лісах і на землях державного лісового фонду, не вкритих лісом, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т. ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками

Збирання дикорослих плодів, горіхів, ягід і т. ін. з порушенням установлених строків їх збирання

від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)й

Стаття 73 КУпАП Засмічення лісів відходами від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

Стаття 77 КУпАП Порушення вимог пожежної безпеки в лісах

Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі

від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 630 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Землі_лісогосподарського_призначення&oldid=42965