Землі лісогосподарського призначення: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
(Не показані 25 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативно-правова база ==
== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]  
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]  
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3852-12/page Лісовий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3852-12/page Лісовий кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення ]   
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]   
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України «Про природно-заповідний фонд Україн»и ]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України «Про природно-заповідний фонд України»]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів»]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1030-2012-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 №1030 «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1030-2012-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 № 1030 «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Згідно з рішеннями обласних військових адміністрацій у період воєнного стану діє заборона на відвідування населенням лісів у 9 областях:
Київській, Волинській, Житомирській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій та Черкаській.


Детальніше див. на сайті [https://forest.gov.ua/news/zaborona-na-vidviduvannya-lisu-diye-u-9-oblastyah Державного агентства лісових ресурсів України]
|}
== Загальні положення ==
== Загальні положення ==
'''Землі лісогосподарського призначення''' - це землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.<br>
'''Землі лісогосподарського призначення''' - це землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.


'''До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті:
'''До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті:'''
* зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;
* зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;
* окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках. (ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України])'''
* окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках. (ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України])
Згідно ст.5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України] до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.<br />
* полезахисними лісовими смугами на землях сільськогосподарського призначення.
*лісовими насадженнями у межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону України на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, переданих у постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
Ведення лісового господарства дозволяється на землях усіх категорій з дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. На підприємства, установи, організації всіх форм власності, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій, поширюються права та обов’язки постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України].


Згідно ст.5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України] до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.
Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
== Право власності на землі лісогосподарського призначення ==
== Право власності на землі лісогосподарського призначення ==
Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.<br />
Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.


Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. '''Замкнені ділянки''' — це такі земельні ділянки лісового фонду, які відокремлені природними (болотами, водоймами, пустирями і т. ін.) або протипожежними розривами. [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC_%D1%96%D0%B7_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Порядок надання їх у приватну власність] регулюється статтями 116, 118 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].<br />
Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Тобто, право власності на ліси виникає у фізичних осіб, які є громадянами України та юридичних осіб, які зареєстровані у встановленому законодавством порядку.


Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.
Право приватної власності на ліси громадян та юридичних осіб України виникає з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку.


== Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення ==
Ліси, отримані у спадщину іноземними громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.


'''[http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA Зміна цільового призначення земельних ділянок] державної або комунальної власності''' лісогосподарського призначення провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування, за погодженням з Кабінетом Міністрів України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 20 Земельного кодексу України]).<br />
Замкнені ділянки — це такі земельні ділянки лісового фонду, які відокремлені природними (болотами, водоймами, пустирями і т. ін.) або протипожежними розривами. Порядок надання їх у приватну власність регулюється статтями 116, 118 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].  


Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється '''за ініціативою власників земельних ділянок'''<br />
Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.
== Права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси ==
Громадяни і юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, '''мають право''':
* власності на лісові ресурси та їх використання;
* на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
* продавати або іншим шляхом відчужувати відповідно до закону земельну лісову ділянку;
* споруджувати в установленому порядку виробничі та інші будівлі й споруди, необхідні для ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів.
Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, '''зобов'язані''':
* вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування;
* забезпечувати охорону, захист, відтворення і підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей та покращання родючості ґрунтів, виконувати інші заходи відповідно до вимог лісового законодавства;
* дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;
* вести лісове господарство та використовувати лісові ресурси способами, які не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, забезпечують збереження корисних властивостей лісів і створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
* вести первинний облік лісів, надавати в установленому законодавством порядку статистичну звітність та інформацію про стан лісів і використання лісових ресурсів;
* забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.
Законом можуть бути передбачені й інші права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси.
== Самозалісені землі ==
Самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.1 ст. 57<sup>1</sup> Земельного кодексу України])


Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно '''за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями'''.<br />
Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.2 ст. 57<sup>1</sup> Земельного кодексу України])
У разі зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, органи, що приймають таке рішення, одночасно вирішують питання про збереження або вирубування дерев і чагарників та про порядок використання одержаної при цьому деревини.<br />


Підприємства, установи, організації і громадяни, яким передаються у власність або надаються в користування земельні лісові ділянки без права вирубування дерев і чагарників, зобов'язані забезпечити їх збереження і догляд за ними. У разі виникнення додаткової потреби у вирубуванні дерев і чагарників на земельних лісових ділянках, що передані у власність або надані в користування без права вирубування, питання про вирубування дерев і чагарників та порядок використання заготовленої при цьому деревини вирішується органом, який прийняв рішення про передачу у власність або надання в користування земельної ділянки. Рішення про вирубування дерев і чагарників приймається за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями. У разі прийняття рішення щодо вирубування дерев і чагарників обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.
Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем.


== Відповідальність у сфері використання земель лісогосподарського призначення ==
Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Використання ділянок земель державного лісового фонду для розкорчовування, спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів і т. ін. без належного дозволу на використання цих ділянок тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від дев'яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( стаття 63 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n410 Кодексу України про адміністративні правовпорушення])<br />


Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.( стаття 69 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n410 Кодексу України про адміністративні правовпорушення])<br />
Віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.3 ст. 57<sup>1</sup> Земельного кодексу України]).


Самовільне сінокосіння і пасіння худоби в лісах і на землях державного лісового фонду, не вкритих лісом, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т. ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
Віднесення земельної ділянки, сформованої як об’єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.4 ст. 57<sup>1</sup> Земельного кодексу України]).


Збирання дикорослих плодів, горіхів, ягід і т. ін. з порушенням установлених строків їх збирання тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( стаття 70 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n410 Кодексу України про адміністративні правовпорушення])
Віднесення земельної ділянки, несформованої як об’єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об’єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3447 ч.5 ст. 57<sup>1</sup> Земельного кодексу України]).
== Особливості правового регулювання земель лісогосподарського призначення ==
== Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення ==
Відповідно до Постанови Верховного суду України від 27.01.2015 № 21-570а14 застосування норм земельного та лісового законодавства при визначенні правового режиму земель лісогосподарського призначення має базуватися на '''пріоритетності норм земельного законодавства перед нормами лісового законодавства''', а не навпаки.<br />
'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA Зміна цільового призначення земельних ділянок] державної або комунальної власності''' лісогосподарського призначення провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування, за погодженням з Кабінетом Міністрів України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 20 Земельного кодексу України]).


Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об’єктом земельних правовідносин, то суб’єктний склад і зміст таких правовідносин '''мають визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду'''.<br />
Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється '''за ініціативою власників земельних ділянок'''
== Припинення права приватної власності на ліси ==
Право приватної власності на ліси припиняється в разі припинення права власності на земельну лісову ділянку у випадках і в порядку, встановлених законом.
Власник земельної ділянки може в добровільному порядку відмовитись від права власності на користь держави або територіальної громади. Для цього необхідно подати заяву до відповідного органу в установленому законом порядку.
== Відповідальність у сфері використання земель лісогосподарського призначення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n208 Кодексом України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) передбачено відповідальність за правопорушення у сфері використання земель лісогосподарського призначення. До відповідальності можуть притягуватися як громадяни, так посадові особи юридичних осіб.


Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що, за змістом ст.63 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України], полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства ('''[http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/index Державне агентство лісових ресурсів України]''') розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 КУпАП]


Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необгрунтованого їх вилучення для інших потреб.<br />
Від імені Державного агентства лісових ресурсів України, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право '''керівник''' Державного агентства лісових ресурсів України, '''його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу''' (стаття 241 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]
{| class="wikitable sortable"
|+Розповсюджені порушення законодавства, що передбачені КУпАП
|-
!!! Вид порушення !! Розмір штрафу
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n293 Стаття 49 КУпАП]
|Самовільна переуступка права лісокористування, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на ліси,
|від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n410 Стаття 63 КУпАП]|| Використання ділянок земель державного лісового фонду для розкорчовування, спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів і т. ін. без належного дозволу на використання цих ділянок || від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 9 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n438 Стаття 69 КУпАП]|| Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду || від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n442 Стаття 70 КУпАП]|| Самовільне сінокосіння і пасіння худоби в лісах і на землях державного лісового фонду, не вкритих лісом, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т. ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками
Збирання дикорослих плодів, горіхів, ягід і т. ін. з порушенням установлених строків їх збирання
| від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)й
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n456 Стаття 73 КУпАП]
|Засмічення лісів відходами
|від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
|-
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n472 Стаття 77 КУпАП]
|Порушення вимог пожежної безпеки в лісах
Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі
|від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)
від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)


Отже, однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є н'''ерозривний зв’язок їх використання з лісокористуванням'''.
від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)


   
від 630 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)
[[Категорія: Земельне право]]
|}
[[Категорія: Кабінет Міністрів України]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Версія за 07:05, 15 травня 2023

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!

Згідно з рішеннями обласних військових адміністрацій у період воєнного стану діє заборона на відвідування населенням лісів у 9 областях: Київській, Волинській, Житомирській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій та Черкаській.

Детальніше див. на сайті Державного агентства лісових ресурсів України

Загальні положення

Землі лісогосподарського призначення - це землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті:

  • зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;
  • окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках. (ст. 55 Земельного кодексу України)
  • полезахисними лісовими смугами на землях сільськогосподарського призначення.
  • лісовими насадженнями у межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону України на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, переданих у постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

Ведення лісового господарства дозволяється на землях усіх категорій з дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. На підприємства, установи, організації всіх форм власності, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій, поширюються права та обов’язки постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до Лісового кодексу України.

Згідно ст.5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Право власності на землі лісогосподарського призначення

Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Тобто, право власності на ліси виникає у фізичних осіб, які є громадянами України та юридичних осіб, які зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Право приватної власності на ліси громадян та юридичних осіб України виникає з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Ліси, отримані у спадщину іноземними громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.

Замкнені ділянки — це такі земельні ділянки лісового фонду, які відокремлені природними (болотами, водоймами, пустирями і т. ін.) або протипожежними розривами. Порядок надання їх у приватну власність регулюється статтями 116, 118 Земельного кодексу України.

Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси

Громадяни і юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, мають право:

  • власності на лісові ресурси та їх використання;
  • на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
  • продавати або іншим шляхом відчужувати відповідно до закону земельну лісову ділянку;
  • споруджувати в установленому порядку виробничі та інші будівлі й споруди, необхідні для ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів.

Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, зобов'язані:

  • вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування;
  • забезпечувати охорону, захист, відтворення і підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей та покращання родючості ґрунтів, виконувати інші заходи відповідно до вимог лісового законодавства;
  • дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;
  • вести лісове господарство та використовувати лісові ресурси способами, які не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, забезпечують збереження корисних властивостей лісів і створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
  • вести первинний облік лісів, надавати в установленому законодавством порядку статистичну звітність та інформацію про стан лісів і використання лісових ресурсів;
  • забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

Законом можуть бути передбачені й інші права та обов'язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси.

Самозалісені землі

Самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом. (ч.1 ст. 571 Земельного кодексу України)

Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею. (ч.2 ст. 571 Земельного кодексу України)

Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем.

Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру. (ч.3 ст. 571 Земельного кодексу України).

Віднесення земельної ділянки, сформованої як об’єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою. (ч.4 ст. 571 Земельного кодексу України).

Віднесення земельної ділянки, несформованої як об’єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об’єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру. (ч.5 ст. 571 Земельного кодексу України).

Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності лісогосподарського призначення провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування, за погодженням з Кабінетом Міністрів України (ст. 20 Земельного кодексу України).

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок

Припинення права приватної власності на ліси

Право приватної власності на ліси припиняється в разі припинення права власності на земельну лісову ділянку у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник земельної ділянки може в добровільному порядку відмовитись від права власності на користь держави або територіальної громади. Для цього необхідно подати заяву до відповідного органу в установленому законом порядку.

Відповідальність у сфері використання земель лісогосподарського призначення

Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено відповідальність за правопорушення у сфері використання земель лісогосподарського призначення. До відповідальності можуть притягуватися як громадяни, так посадові особи юридичних осіб.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (Державне агентство лісових ресурсів України) розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 КУпАП

Від імені Державного агентства лісових ресурсів України, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник Державного агентства лісових ресурсів України, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу (стаття 241 КУпАП

Розповсюджені порушення законодавства, що передбачені КУпАП
Вид порушення Розмір штрафу
Стаття 49 КУпАП Самовільна переуступка права лісокористування, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на ліси, від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

Стаття 63 КУпАП Використання ділянок земель державного лісового фонду для розкорчовування, спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів і т. ін. без належного дозволу на використання цих ділянок від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 9 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

Стаття 69 КУпАП Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

Стаття 70 КУпАП Самовільне сінокосіння і пасіння худоби в лісах і на землях державного лісового фонду, не вкритих лісом, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т. ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками

Збирання дикорослих плодів, горіхів, ягід і т. ін. з порушенням установлених строків їх збирання

від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)й

Стаття 73 КУпАП Засмічення лісів відходами від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

Стаття 77 КУпАП Порушення вимог пожежної безпеки в лісах

Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі

від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)

від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян)

від 630 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб)