Комп'ютерно-технічна експертиза

Нормативна база

• Цивільний процесуальний кодекс України
• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Закон України "Про судову експертизу"
• Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5
• Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5

Загальні положення

Комп’ютерно-технічна експертиза (експертиза комп'ютерної техніки і програмних продуктів) – це різновид інженерно-технічної експертизи, що передбачає дослідження технічних властивостей цифрового обладнання (комп’ютерів, накопичувачів інформації, мобільних телефонів тощо) та програмного забезпечення з метою отримання фактичних даних, що відносяться до обставин скоєного злочину або предмету цивільного позову. Експертиза дозволяє виявити істотні ознаки злочину (інциденту) і створити цілісну доказову базу шляхом дослідження інформації.

Комп’ютерно-технічна експертиза проводиться по кримінальних і цивільних справах.

По кримінальних справах експертиза може бути призначена слідчим (у рамках досудового слідства або судом і доручається конкретному експерту або експертній установі. Результатом експертизи є висновок експерта, що служить доказом по справі.

По цивільних справах експертиза може бути призначена судом, замовлена однією із сторін або призначена нотаріусом за ініціативою сторони.

Об’єктами комп’ютерно-технічної експертизи є як апаратні засоби (системні блоки комп’ютерів та їх комплектуючі, сервери, ноутбуки, жорсткі диски, флеш-накопичувачі, модеми, маршрутизатори та ін.), так і програмні продукти (комп’ютерні програми, бази даних тощо).

Підстави призначення комп’ютерно-технічної експертизи

Комп’ютерно-технічна експертиза – це процесуальна дія, яка полягає в проведенні досліджень та наданні експертом висновку з питань, які підлягають доказуванню у конкретній справі (цивільній, господарській, адміністративній) або у кримінальному провадженні. Про призначення експертизи суд виносить ухвалу (ст. 104 ЦПК), в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об’єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

Підставою для проведення комп’ютерно-технічної експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов’язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються.

Види комп'ютерно-технічної експертизи

1. Програмно-комп'ютерна експертиза;
2. Інформаційно-комп'ютерна експертиза;
3. Апаратно-комп'ютерна експертиза;
4. Комп'ютерно-мережева експертиза.

Основні завдання комп'ютерно-технічної експертизи

Відповідно до п.п. 13.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень основними завданнями експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів належать:

• установлення робочого стану комп'ютерно-технічних засобів;
• установлення обставин, пов'язаних з використанням комп'ютерно-технічних засобів, інформації та програмного забезпечення;
• виявлення інформації та програмного забезпечення, що містяться на комп'ютерних носіях;
• установлення відповідності програмних продуктів певним версіям чи вимогам на його розробку.

Питання, на які дає відповідь комп’ютерно-технічна експертиза

Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень містить орієнтовний перелік питань, які можуть ставитися перед експертом при призначенні комп’ютерно-технічної експертизи. Так як даний перелік питань не є вичерпним, перед експертом можуть ставитися й інші питання з іншим формулюванням, однак варто враховувати, що відповідно до п.6 ст. 103 ЦПК питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

При необхідності, для правильного формулювання питань, може бути залучений спеціаліст.

Типові питання, які вирішуються судовою комп’ютерно-технічною експертизою є:

1. Чи міститься на даному носії інформація стосовно (зазначити, яка інформація цікавить) і у якому вигляді?
2. Чи містить носій досліджуваного комп'ютера інформацію про певні (зазначити, які саме) дії користувача?
3. Чи піддавався досліджуваний накопичувач певним процедурам з метою знищення інформації?
4. Чи могла бути створена зазначена інформація на цьому комп'ютері чи вона перенесена з іншого носія?
5. Яким чином інформація (зазначити, яка саме) перенесена до досліджуваного комп'ютера (носія)?
6. Яка технологія та хронологія створення електронного документа (зазначити електронний документ та певний зміст)?
7. Які атрибути (час друку, редагування, створення, видалення тощо) файлів, що містять інформацію стосовно... (зазначити зміст)?
8. Чи містить накопичувач інформації досліджуваного комп'ютера певне (зазначити, яке саме - встановлене, не встановлене) програмне забезпечення?
9. Які функціональні несправності мають дане комп'ютерне обладнання або його окремі складові та пристрої і як ці несправності впливають на роботу обладнання в цілому?
10. Чи можливо виконання певних дій за допомогою даного програмного продукту?
11. Чи можливе вирішення певного завдання за допомогою даного програмного продукту?
12. Чи реалізовані у даному програмному продукті (програмному коді) функції, передбачені технічним завданням на його розробку?

Строк проведення експертизи

Строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів.

У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

Час попереднього вивчення матеріалів не повинен перевищувати п’ятнадцяти робочих днів.

У разі відмови органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб’єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону України «Про судову експертизу».

У разі невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об’єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об’єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день складання висновку експерта (повідомлення про неможливість надання висновку). Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.

У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, усунення недоліків, допущених органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).