Набуття права власності на об’єкти безхазяйної нерухомої речі

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України;
• Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
• Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
• Постанова КМУ "Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним" від 25.08.1998 року № 1340;
• Роз'яснення Міністерства юстиції України від 13 жовтня 2011 року "Деякі аспекти набуття права власності на об'єкти безхазяйного нерухомого майна"
• Закон України «Про судовий збір»

Визначення поняття речі (ст.179 ЦК України)

Річ – предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.
Безхазяйна річ (майно) – річ, яка не має власника або власник якої невідомий (ч. 1 ст. 335 Цивільного Кодексу України).
Нерухомі речі (нерухоме майно, нерухомість) – земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст.181 Цивільного Кодексу України).
Власник – будь-яка особа, яка на законних підставах володіє, користується і розпоряджається належним їй майном.
Відумерла спадщина – комплекс майнових прав та обов'язків, які у разі відсутності спадкоємців за заповітом та за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, за рішенням суду переходять у власність територіальної громади сільської ради.
Суб'єкти виявлення безхазяйної речі (майна) чи відумерлої спадщини – будь-яка фізична чи юридична особа, якій стало відомо про місцезнаходження такої речі чи майна.

     Отже, відповідно до  ч. 1 ст. 335 Цивільного Кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. В такому контексті поняття «не має власника» та «власник невідомий» об'єднує одна спільна категорія - відсутня особа, яка б могла оспорити право власності на нерухоме майно.

Виявлення та облік безхазяйного нерухомого майна

Суб'єкти господарювання та громадяни, яким стало відомо про нерухоме майно, що не має власника або власник якого невідомий, повідомляють про це органи місцевого самоврядування, на території якого воно розміщено.

Безхазяйна нерухома річ береться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування (заявника), на території якого воно розміщене шляхом звернення до органу державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку (ч. 2 ст. 335 Цивільного Кодексу України).

Під час розгляду заяви державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) державної реєстрації прав на майно, щодо якого подано таку заяву. (п. 83 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

За результатом розгляду заяви, а також за наявності відомостей про технічну інвентаризацію відповідного закінченого будівництвом об’єкта чи об’єкта незавершеного будівництва, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. (п. 84 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

За наявності підстав для відмови у взятті на облік безхазяйного нерухомого майна державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

У задоволенні заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна може бути відмовлено у разі, коли:

- безхазяйне майно не підлягає обліку відповідно до закону;

- із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна звернулася неналежна особа;

- у Державному реєстрі прав наявні записи про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, щодо якого подано заяву про взяття на облік;

- у Державному реєстрі прав відсутні записи про припинення права власності на нерухоме майно у зв’язку з відмовою власника від права власності на таке майно (у разі, коли підставою для взяття на облік безхазяйного нерухомого майна є відмова власника нерухомого майна від свого права власності) (п.87 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень")

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості. (п. 85 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Датою та часом взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вважаються дата та час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (п. 86 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

За результатом розгляду заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна документи, подані заявником, зберігаються суб’єктом державної реєстрації прав, нотаріусом протягом трьох років (п. 88 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Документи та/або відомості, сформовані державним реєстратором за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час розгляду заяви, зберігаються в електронній формі у цьому Реєстрі.

Цивільним кодексом України не визначено суб'єкта, на якого покладається обов'язок інформувати громаду (суспільство) про взяття нерухомого майна на облік як безхазяйного. Однак, цілком виправданою вбачається думка про те, що таким суб'єктом є відповідний орган місцевого самоврядування. Адже саме орган місцевого самоврядування є зацікавленою особою щодо набуття права власності на безхазяйну нерухому річ, а тому необхідність забезпечення дотримання такої складової процедури набуття права власності (на рівні з дотриманням строку - 1 рік) як офіційне оприлюднення інформації про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік (без дотримання якої унеможливлюється прийняття судом відповідного рішення), є його прерогативою, оскільки покликана забезпечити від прийняття судом рішення не на його користь із зазначених підстав.
Про взяття безхазяйного нерухомого майна на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації (ч.2 ст. 335 ЦК України).

Порядок набуття права власності на безхазяйне майно

Підстави для звернення до суду

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність (ч. 2 ст. 335 Цивільного кодексу України).
Таким чином, для звернення до суду про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність необхідно:

• взяття на облік безхазяйного нерухомого майна,
• з дня взяття на облік майна має минути більше року,
• можливих власників майна не встановлено.

Порядок звернення до суду

Відповідно до п.7 ч.2 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність розглядаються в порядку окремого провадження.

Глава 8 розділу IV Цивільного процесуального кодексу України встановлює порядок розгляду судами справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність. Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади подається до суду за місцезнаходженням цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади.

У заяві про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади окрім загальних вимог для процесуальних документів, повинно бути зазначено:

• яку нерухому річ заявник просить передати у власність територіальної громади,
• основні характеристики нерухомої речі,
• посилання на документи про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно,
• друковані засоби масової інформації, в яких було зроблено оголошення про взяття відповідної нерухомої речі на облік.

Вартість судового збору

Судовий збір за подання до суду заяви про передачу нерухомої речі у комунальну власність встановлено пп.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір». Сума судового збору становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Порядок розгляду судом спрви

Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядається судом за участю заявника з обов'язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб (ст. 332 Цивільного процесуального кодексу України).

Суд відмовляє в прийнятті заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади:

• якщо вона не взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно,
• або якщо заяву подано до закінчення одного року з дня взяття її на облік.

Суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади. Право комунальної власності, що виникає на підставі даного рішення суду, підлягає державній реєстрації, відповідно вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Набуття права власності на безхазяйні речі за набувальною давністю

У ч. 3 ст. 335 Цивільного кодексу України йдеться, що безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 Цивільного кодексу України (набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився, на знахідку, бездоглядну домашню тварину, скарб відповідно).

Відповідно до ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років або рухомим майном — протягом 5 років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Більш детальні про набуття у власність майна за набувальною давністю роз'яснено в статті "Набувальна давність".

Судова практика

Рішення від 05.01.2021 № 607/19230/20

Рішення від 27.05.2021 № 609/410/21

Рішення від 10.01.2018 № 154/2394/17