Будівництво об'єктів на землях сільськогосподарського призначення

Нормативна база

• Земельний Кодекс України
• Закон України «Про відходи»
• Державний класифікатор будівель і споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507
• Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель»

Категорії об’єктів будівництва на землях сільськогосподарського призначення

Відповідно до частини 1 статті 22 Земельного Кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Масив земель, що використовуються сільгосппідприємствами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, складається із:

• земель, що перебувають у власності, земель, отриманих у користування (в оренду);
• земель, що використовуються сільгосппідприємствами для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Згідно зі ст. 23 Земельного кодексу України землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру. Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Чинним законодавством України дійсно передбачано можливість будівництва об’єктів нерухомості на землях сільськогосподарського призначення, але за умови, що подальше функціональне використання цих об’єктів відповідатиме цільовому призначенню земельної ділянки. Цільове призначення земель визначено Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.10 р. № 548, відповідно до якої землі сільськогосподарського призначення можуть використовуватися для:

1. ведення товарного сільськогосподарського виробництва; фермерського господарства;
2. особистого селянського господарства; підсобного сільського господарства; індивідуального садівництва;
3. колективного садівництва; городництва; сінокосіння та випасання худоби; дослідницьких і навчальних цілей;
4. пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства тощо.

Відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507, до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва і рибного господарства належать (код 1271):

• будівлі для тваринництва, птахівництва, зберігання зерна, садівництва, виноградарства і виноробства,
• силосні й сінажні;
• будівлі для тепличного, рибного господарств;
• будівлі підприємств лісництва і звірівництва;
• інші об’єкти сільськогосподарського призначення.

До цього класу будівель також відносяться: корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади і надвірні споруди, підвали, винокурні, винні ємкості, теплиці, силосні ями тощо. Також на землях сільськогосподарського призначення у разі зміни цільового призначення здійснюють будівництво (розміщення) об’єктів автозаправних станцій, торгівлі,полігони твердових побутових відходів.

За цільовим призначенням землі, слід врахувати наступне нормативне врегулювання щодо зведення будівель і споруд. Зокрема, на земельних ділянках, наданих для городництва, можуть бути зведені тимчасові споруди для зберігання інвентарю та захисту від непогоди. Після закінчення строку оренди зазначеної земельної ділянки побудовані тимчасові споруди підлягають знесенню власниками цих споруд за їх рахунок .На земельних ділянках, наданих для городництва, закладання багаторічних плодових насаджень, а також спорудження капітальних будівель і споруд не допускається.

В той же час, земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Будівницто автозаправної станції

Автозаправна станція (АЗС) — комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту). Для будівництва автозаправної станції на землях сільськогосподарського призначення необхідна зміна категорії земель та цільового призначення земельної ділянки на землі транспорту, цільове призначення — для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства згідно коду 12.04 Класифікації видів цільового призначення земель.

Важливо! Під час розміщення АЗС поблизу лісових масивів, насаджень і посівів сільськогосподарських культур, де можливе поширення вогню, по периметру меж території АЗС необхідно передбачати наземне покриття, що не поширює полум’я по своїй поверхні або зорану земельну смугу завширшки не менше як 5 м. Відстань від АЗС до посівів сільськогосподарських культур слід визначати не менше 30 м.

Розміщення АЗС усіх типів не допускається:

• у прибережних захисних смугах водних об’єктів;
• у І та ІІ поясах зони санітарної охорони поверхневих та підземних джерел водопостачання;
• у санітарно-захисних смугах магістральних водопроводів;
• у санітарно-захисних зонах повітряних ліній електропередач.
  

Земельна ділянка під АЗС надається відповідним суб’єктам господарювання шляхом продажу речового права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах).

Будівництво об’єктів торгівлі

Об’єкт торгівлі — будь-яка торговельна точка як стаціонарної мережі (магазини, ринкові комплекси, пункти стаціонарної дрібнороздрібної торговельної мережі — кіоски, палатки, ларі, ларьки, павільйони, торговельні автомати), так і пересувної мережі (автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання низькотемпературні лотки-прилавки, розноски, лотки, столики тощо.

Для розміщення об’єктів торгівлі будь-якої конструкції на землях сільськогосподарського призначення потрібно змінити категорію земель та цільового призначення земельної ділянки на код КВЦПЗ — 03.01 - 03.17 «Землі громадської забудови», цільове призначення — для Для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування; Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти;Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги; Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій; Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування; Для будівництва та обслуговування будівель екстериторіальних організацій та органів; будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Будинки та споруди підприємств роздрібної торгівлі слід передбачати на земельних ділянках, що розташовуються згідно з вимогами містобудівних, санітарних та норм пожежної безпеки; Для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; Для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ; Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов’язаної з отриманням прибутку); Для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки; Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування; Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування;Для розміщення та постійної діяльності органів і підрозділів ДСНС; Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; Для цілей підрозділів 03.01-03.15, 03.17 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду; Для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об’єктів рекреаційного призначення;

Ділянки підприємств роздрібної торгівлі повинні бути упорядковані, озеленені, обладнані малими архітектурними формами, елементами благоустрою та місцями для встановлення рекламних стендів. Під'їзні шляхи, тротуари і розвантажувальні майданчики повинні бути заасфальтовані або замощені. Площа земельної ділянки для розміщення підприємства торгівлі повинна бути достатньою для під'їзду до нього автомобілів та розвантаження товарів, організації стоянок автотранспорту співробітників та відвідувачів.

Розміщення полігона твердих побутових відходів

Полігони твердих побутових відходів є інженерними спеціалізоми, які призначені для захоронення твердих побутових відходів (ТПВ). Для розміщення полігона ТПВ необхідна зміна категорії земель та цільового призначення земельної ділянки на код КВЦПЗ 11.02 «Землі промисловості», цільове призначення — для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Полігони ТПВ розміщуються:

• на ділянках, де є можливість вжиття заходів і впровадження інженерних рішень, що виключають забруднення навколишнього природного середовища, розвиток небезпечних геологічних процесів чи інших негативних процесів і явищ;
• на землях несільськогосподарського призначення, непридатних для сільського господарства, погіршеної якості, не зайнятих зеленими насадженнями (особливо лісами 1-ї групи);
• на ділянках, прилеглих до міських територій, якщо вони не включені в житлову забудову відповідно до генерального плану розвитку міста на найближчі 25 років, а також під перспективну забудову;
• з урахуванням рози вітрів відносно житлової забудови, зон відпочинку й інших місць масового перебування населення за межами санітарно-захисної зони;
• за межами зон можливого впливу на водозабори, поверхневі води, заповідники, курорти тощо;
• на ділянках, що характеризуються природною захищеністю підземних вод від забруднення;
• за межами міст;

         на відстані, не менше:

• 15 км – від аеропортів та різного роду аеродромів;
• ­3000 м – від межі курортного міста, відкритих водоймищ господарського призначення, об’єктів, які використовуються у культурно-оздоровчих цілях, заповідників, місць відпочинку перелітних птахів, морського узбережжя;
• 1000 м – від межі міст;
• ­500 м – від житлової та громадської забудови (санітарно-захисна зона);
• ­200 м – від сільськогосподарських угідь і від автомобільних та залізничних шляхів загальної мережі;
• 50 м – від межі лісу і лісопосадок, не призначених для використання в рекреаційних цілях.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відходи" розміщення відходів — це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах. Захороненням відходів є остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.

Розміщення полігонів ТПВ не допускається:

• на площах залягання корисних копалин і територіях з гірничими виробками без погодження з
• у небезпечних зонах відвалів породи різних шахт чи збагачувальних фабрик;
• у зонах активного карсту;
• у зонах розвитку тектонічних розломів, зсувів, селевих потоків, снігових лавин, підтоплення й інших небезпечних геологічних процесів, а також на територіях сезонного затоплення;
• у заболочених місцях;
• у зонах поповнення і виходу на поверхню підземних вод;
• у водоохоронних зонах;
• у зонах санітарної охорони курортів;
• у зонах формування і використання мінеральних вод;
• на територіях зон І, II поясу санітарної охорони водозаборів питних і мінеральних вод;
• на землях, зайнятих чи призначених під зайняття лісами, лісопарками, іншими зеленими насадженнями, що виконують захисні функції і є місцями масового відпочинку населення;

Для вирішення комплексу питань розміщення полігона ТПВ відповідному органу місцевого самоврядування, зокрема, необхідно вжити заходів з:

• оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою під розміщення полігона ТПВ відповідно до вимог чинного законодавства;
• отримання комунальним підприємством (якщо саме воно буде експлуатантом полігона) спеціального паспорта на місце видалення ТПВ;
• отримання суб'єктом господарювання — експлуатантом полігона дозволу на розміщення та ліміти на утворення відходів.