Дрібне хуліганство: відмінності між версіями
Admin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 48: | Рядок 48: | ||
# виправними роботами на строк від одного до двох місяців з відрахуванням 20% заробітку | # виправними роботами на строк від одного до двох місяців з відрахуванням 20% заробітку | ||
# адміністративним арештом на строк до 15 діб. | # адміністративним арештом на строк до 15 діб. | ||
[[Категорія: Адміністративне право]] | |||
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]] |
Версія за 14:19, 24 липня 2017
Нормативна база
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Опис суттєвих аспектів
Відповідно до ст.173 КУпАП до дрібного хуліганства відносять нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Іншими словами, дрібним хуліганством визнаються дії, що не мають ознак кримінально караного хуліганства.
- нецензурна лайка в громадських місцях;
Як вважає Д. М. Бахрах, нецензурна лайка - "це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності". У правовій літературі справедливо зазначається, що незалежно від того у зв'язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку;
Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе, образливе ставлення до оточуючих. Воно, знижуює рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність.
- образливе чіпляння до громадян;
Чіпляння - це докучлива поведінка, пов'язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, утримання дівчини з непристойною пропозицією та інші подібні дії. Для всіх подібних випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточуючих, прагнення нав'язати свою волю, а точніше - свавілля.
- інші подібні дії.
До поняття "інші подібні дії" слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як:
- насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком;
- безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону;
- співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей;
- вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів;
- гвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час;
- публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях;
- поява у громадському місці в оголеному вигляді;
- самовільне без потреби зупинення комунального транспорту;
- нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту;
- неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не потягло тяжких наслідків;
- грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них;
- знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-не-будь майна у незначних розмірах;
- зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів;
- умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Об’єкт
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Суб’єкт
Суб'єктом адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство є фізична осудна особа, що на момент скоєння правопорушення досягла 16-річного віку
Об’єктивна сторона
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад)
Суб’єктивна сторона
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Санкції
Карається:
- накладанням штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (51-119грн.)
- громадськими роботами на строк від сорока до шістдесяти годин
- виправними роботами на строк від одного до двох місяців з відрахуванням 20% заробітку
- адміністративним арештом на строк до 15 діб.