Досудове розслідування: загальні положення

Нормативна база

• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Закон України "Про прокуратуру"
• Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року № 570 "Про організацію діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України"
• Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298

Загальні положення

Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (пункт 5 частини першої статті З Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Одним із суб'єктів, які реалізують завдання кримінального судочинства, є слідчий, котрий у своїй професійній діяльності застосовує положення кримінального процесуального законодавства.

Слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (пункт 17 частини першої статті З КПК України).

Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, передбаченому КПК України (частина перша статті 215 КПК України).

Ключовим суб'єктом з боку обвинувачення також є прокурор, який згідно з пунктом 15 частини першої статті З КПК України визнається особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень .

До загальних положень досудового розслідування належать норми КПК України, які регулюють:

1. початок досудового розслідування;
2. підслідність;
3. об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування;
4. місце проведення досудового розслідування;
5. строки досудового розслідування;
6. розгляд клопотань під час досудового розслідування;
7. ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення;
8. недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування тощо.

Початок досудового розслідування

Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина перша статті 214 КПК України).

Слідчий, прокурор здійснюють свої повноваження відповідно до вимог КПК України, починаючи з моменту надходження інформації про кримінальне правопорушення від заявника до правоохоронного органу, що фактично і є передумовою для початку досудового розслідування. Ця інформація подається у вигляді заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення як в усній формі (викладена фізичною особою і оформлена в письмовій формі посадовою особою), так і письмово (надіслана поштою або передана фізичною особою до відповідного органу, установи особисто).

Детальніше див.: Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень

Якщо особа безпосередньо звертається до слідчого, прокурора або іншої службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, - приймається заява про вчинене кримінальне правопорушення або складається протокол прийняття усної заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Із заявою чи повідомленням може звернутися як заявник, так і потерпілий. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим (стаття 60 КПК України).

Потерпілим є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (частина перша статті 55 КПК України).

Детальніше див.: Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки

Заявник має право:

• отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
• отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР);
• подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
• отримати інформацію про закінчення досудового розслідування (частина друга статті 60 КПК України).

Внесення відомостей до ЄРДР

Внесення відомостей до ЄРДР визначає момент початку досудового розслідування.

ЄРДР - це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності та надання інформації про відомості, внесені до ЄРДР.

ЄРДР утворено та ведеться відповідно до вимог КПК України, Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298.

Реєстрація кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення (стаття 218 КПК України).

У разі виникнення процесуальної необхідності (обрання запобіжного заходу, видання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій тощо) відомості з ЄРДР надаються у вигляді витягу з ЄРДР.

Витяг з ЄРДР - це документ про внесення певних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР або про відсутність таких у ЄРДР, отриманих за параметрами пошуку. Витяги надаються на спеціальних бланках та засвідчуються підписом уповноваженої особи.

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою передбачену законом юридичну відповідальність (частина третя статті 214 КПК України). З огляду на те, що жодних відомостей про відповідальність за невнесення, несвоєчасне внесення відомостей до ЄРДР, а також про проведення будь-яких процесуальних дій до його внесення у кримінальному, адміністративному законодавстві немає, вважається, що дієвим заходом в такому випадку буде притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності.

Єдиною слідчою дією, яку КПК України дозволяє проводити у невідкладних випадках до моменту внесення відомостей до ЄРДР, є огляд місця події (частина третя статті 214 КПК України). Під невідкладними випадками розуміється ситуація, за якої зволікання з проведенням огляду місця події може призвести до втрати матеріальних слідів кримінального правопорушення, знарядь та засобів його вчинення, втрати інформації про осіб, що його вчинили.

Законом передбачено обов'язок слідчого, прокурора, іншої службової особи, уповноваженої на прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, прийняти і зареєструвати їх. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (частина четверта статті 214 КПК України).

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

1. дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
2. прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3. інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
4. короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
5. попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6. прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
7. інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань (частина п'ята статті 214 КПК України).

У ЄРДР автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Отримавши відповідні матеріали, слідчий невідкладно у повідомленні про початок досудового розслідування доводить про це до відома прокурора, зазначаючи підставу початку провадження та інші відомості, передбачені частиною п'ятою статті 214 КПК України, а також направляє повідомлення заявнику та потерпілому про початок досудового розслідування, відповідно до вимог статті 111 КПК України.

Складання процесуальних документів під час досудового розслідування

Кожна слідча (розшукова) чи інша процесуальна дія фіксується в одному або кількох процесуальних документах, форма яких визначена кримінально-процесуальним законодавством.

Основні види кримінально-процесуальних документів під час досудового розслідування: постанова, протокол, ухвала, обвинувальний акт.

Постанова - це процесуальний документ, у якому мотивуються та формулюються рішення слідчого, прокурора, прийняті відповідно до вимог КПК України. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України (наприклад, про зупинення досудового розслідування), а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Протокол - це процесуальний документ, у якому фіксується хід і результати проведення процесуальної дії. Відповідно до частини третьої статті 104 КПК України протокол складається із: вступної, описової та заключної частини.

Додатками до протоколу можуть бути:

1. спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей і документів;
2. письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії;
3. стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії;
4. фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу (частина друга статті 105 КПК України).

Обвинувальний акт - це процесуальний документ, який складається за результатами досудового розслідування у разі, якщо слідчим встановлені достатні підстави для розгляду матеріалів кримінального провадження в судовому засіданні та вирішення питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Підслідність та її види

Предметна (родова) - означає, що орган, який буде розслідувати визначається за характером вчиненого кримінального правопорушення, тобто його кваліфікацією. Відповідно в законі для органів досудового розслідування визначені переліки кримінальних правопорушень, віднесених до їх компетенції (наприклад, слідчі органів поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування).

Персональна (спеціальна, суб'єктна) - визначається суб'єктом кримінального правопорушення, тобто пов'язана з особистістю підозрюваного, його службовим становищем, особливим правовим статусом в державі (наприклад, слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених Головою Національного банку України, його першим заступником чи заступником, членом Ради національної безпеки і оборони України, суддею чи працівником правоохоронного органу тощо);

За зв'язком кримінальних проваджень - застосовується тоді, коли розслідування одного кримінального правопорушення пов'язане з розслідуванням іншого (наприклад, якщо під час розслідування кримінального правопорушення будуть встановлені злочини, передбачені статтями 384, 385, 386, 387, 388, 396 Кримінального кодексу України досудове розслідування провадиться тим органом, до підслідності якого відноситься кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким почато досудове розслідування);

Територіальна (місцева) - досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення (частина перша статті 218 КПК України).

визначено п’ять органів, що здійснюють Досудове розслідування кримінальних правопорушень здійснюють:

• слідчі органів Національної поліції;
• слідчі органів безпеки;
• детективи органів Бюро економічної безпеки;
• слідчі органів державного бюро розслідувань;
• детективи Національного антикорупційного бюро України (стаття 216 КПК України).

Детальніше див.: Підсудність провадження або справи та підслідність кримінального правопорушення

Об'єднання і виділення матеріалів досудового розслідування

Матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об’єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 КПК України.

У разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об’єднання (стаття 334 КПК України).

В одному провадженні можуть бути об’єднані матеріали досудових розслідувань:

• щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення;
• щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень;
• якщо не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Не можуть бути об’єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

У разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень (стаття 217 КПК України).

Виділення матеріалів досудового розслідування відбувається у разі:

• якщо у кримінальному провадженні є два або декілька підозрюваних, а підстави для зупинення стосуються не всіх, прокурор має право виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних (частина третя статті 280 КПК України);
• якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження (частина восьма статті 469 КПК України);
• якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма потерпілими. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), яка досягла згоди, підлягає виділенню в окреме провадження (частина восьма статті 469 КПК України);
• якщо неповнолітній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення разом із повнолітнім, повинна бути з’ясована можливість виділення в окреме цього кримінального провадження щодо неповнолітнього під час досудового розслідування (статті 494 КПК України).

Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором та не може бути оскаржене (стаття 217 КПК України).

Місце провадження досудового розслідування

Відповідно до статті 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов’язаний протягом п’яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Прокурор розглядає письмове повідомлення слідчого протягом десяти днів з дня його отримання та в разі підтвердження наведених у ньому обставин зобов’язаний прийняти постанову про визначення підслідності.

Прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов’язаний прийняти постанову про визначення підслідності.

Якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме або його вчинено за межами України, місце проведення досудового розслідування визначає відповідний прокурор з урахуванням місця виявлення ознак кримінального правопорушення, місця перебування підозрюваного чи більшості свідків, місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків тощо.

На початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення.

У разі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до ЄРДР.

Якщо під час досудового слідства буде встановлено, що особа вчинила кримінальний проступок за відсутності в її діях складу злочину, слідчий за погодженням із прокурором надсилає матеріали кримінального провадження керівнику органу дізнання з урахуванням підслідності.

Якщо при здійсненні дізнання буде встановлено, що особа вчинила злочин, дізнавач за погодженням із прокурором надсилає матеріали кримінального провадження керівнику органу досудового розслідування з урахуванням підслідності.

Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

Слідчий, прокурор має право провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, або своєю постановою доручити їх проведення такому органу досудового розслідування, який зобов’язаний її виконати.

Строки досудового розслідування

Згідно зі статтею 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру становить:

• дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
• вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Досудове розслідування повинно бути закінчено:

• протягом 72 годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298² КПК України;
• протягом 20 діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;
• протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298⁴ КПК України;
• протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

• одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої статті 219 КПК України;
• шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;
• дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статті 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки досудового розслідування.

Загальний строк досудового розслідування при об’єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 КПК України, визначається:

• у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;
• у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.

Обрахований загальний строк досудового розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні визначається прокурором, зазначеним у частині четвертій статті 295 КПК України, про що ним виноситься відповідна постанова. У разі необхідності одночасно з обрахуванням загального строку в об’єднаному кримінальному провадженні може бути вирішено питання його продовження.

Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.

Копія клопотання вручається слідчим або прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання клопотання прокурору, що уповноважений на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування.

Підозрюваний, його захисник мають право до подання клопотання про продовження строку досудового розслідування подати слідчому або прокурору, який ініціює це питання, письмові заперечення, які обов’язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.

Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов’язаний розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.

Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі постанови (статті 295 КПК України).

Розгляд клопотань під час досудового розслідування

Під час досудового розслідування сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вправі подавати слідчому, дізнавачу, прокурору клопотання про виконання будь-яких процесуальних дій, а останні зобов’язані розглянути такі клопотання в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин - надсилається їй (стаття 220 КПК України).

Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування

Слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм для ознайомлення матеріали досудового розслідування до його завершення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування, здійснюється шляхом надання доступу до них або надання електронних копій чи примірників таких матеріалів (стаття 221 КПК України).

Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування

Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування - це заборона учасникам досудового розслідування розголошувати без дозволу слідчого чи прокурора відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні, або розголошувати ці відомості в обсязі більшому, ніж це було дозволено слідчим чи прокурором.

Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Див. також

• Зупинення досудового розслідування. Тактика захисту
• Особливості проведення спеціального досудового розслідування
• Форми закінчення досудового розслідування
• Відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні в кримінальному провадженні
• Продовження строку досудового розслідування
• Оскарження бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування
• Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру