Порядок стягнення заборгованості за аліментами

Нормативна база

1. Сімейний кодекс України
2. Закон України "Про виконавче провадження"
3. Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012  № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"

Вступ

На практиці виникає ситуація, коли на підставі рішення суду про стягнення аліментів, відкрите виконавче провадження, а платник аліментів має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини. Отже виникає питання у який спосіб має здійснюватись стягнення такої заборгованості за аліментами?

Враховуючи наведне , доцільно зазначити, що частиною 3 статті 194 Сімейного кодексу України, передбачено, що заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 Сімейного кодексу України, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. З огляду на зміст наведеної норми права, можна зробити висновок, що отримувач аліментів має звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з аліментів на утримання дитини.

Однак, на мою думку, наведений спосіб стягнення заборгованості за аліментами не є вірним, оскільки у даному випадку стягненню за рішенням суду підлягає розмір заборгованості, що утворився внаслідок відрахування аліментів на дитину за добровільною ініціативою платника або одержувача аліментів. Для стягнення ж заборгованості яка утворилась на підставі рішення суду необхідно приймати до уваги вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

Порядок стягнення заборгованості

Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Згідно пункту 7 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів. Також, пунктом 9 розділу ХVI «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 встановлено, що виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

Згідно пункту 10 розділу ХVI Інструкції у разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду визначений статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до частини 3 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов’язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:

1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;

2) подання заяви стягувачем або боржником;

3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;

4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

5) закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 8 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.

Заходи впливу на осіб, що мають заборгованість з аліментів

Частиною 2 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, згідно частини 9 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Однак вищевказані засоби впливу на боржника не є вичерпними, оскільки державний виконавець, на підставі частини 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Висновок

Таким чином, у разі відсутності спору про розмір заборгованості зі сплати аліментів, які вже стягнуті рішенням суду, то відсутні і правові підстави для повторного стягнення вказаної заборгованості рішенням суду. Заборгованість з аліментів стягується саме виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.

Див. також

• Звернення стягнення на доходи боржника

• Відповідальність за прострочення сплати аліментів