Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів

Нормативно – правова база

• Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року
• Сімейний кодекс
• Цивільний кодекс
• Цивільний процесуальний кодекс України 
• Закон України "Про судовий збір" 
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"

Правова природа виникнення зобов’язання

Досить часто батьки не виконують свій обов’язок з утримання дітей, а відтак виникає необхідність стягнення не лише аліментів, а й заборгованості по аліментам. При цьому, слід зазначити, що на таких батьків, у випадку прострочення виконання зобов’язання, покладається додаткова фінансова відповідальність, а саме – нараховується пеня.

Нормативно-правовий акт	Текст документа
Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року	Відповідно до ч. 1 ст. 3 "В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини". Відповідно до ч. 2 ст. 3 "Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів". Відповідно до ст. 18 "Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини".
Сімейний кодекс України	Відповідно до ст.141 "Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини". Відповідно до ст.155 "Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом". Відповідно до ст. 180 "Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття". Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо питання стосовно утримання дитини, то держава може зобов’язати виконувати встановлений законодавством обов’язок.
Цивільний кодекс України	Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За правовою природою аліментні зобов’язання – це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).  Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов’язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов’язання окремо.

Важливо!!! Зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів. Відповідно до ст. 194 Сімейного Кодексу України, заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть надати таку допомогу, то до досягнення нею двадцяти трьох років. Таким чином, зобов’язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється з припиненням зобов’язання сплати самих аліментів.

Алгоритм обчислення неустойки (пені)

Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України: у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 20.07.2020 по справі № 362/4462/16 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:

p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);

Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Приклад №1: Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 грудня 2020 року, тобто через 305 дні. Розраховуємо: 2500*305*1%=7625 грн. Але відповідно до  ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір пені обмежено 100% щомісячного платежу, тобто дорівнює 2500 грн. Приклад №2: Боржник мав сплатити 2500 грн. аліментів до 01 березня 2020 року, а сплатив їх 31 травня 2020 року, тобто через 91 день. Розраховуємо: 2500*91*1%=2275 грн

У разі виплати аліментів частинами, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов’язання.  У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені – 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Окрім того, відповідно до роз’яснень викладених у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачена ст. 196 Сімейного кодексу України  відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. 

Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.

Судовий порядок стягнення

Відповідно до статей 4, 5 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.  Стаття 18 Сімейного кодексу України встановлено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є: 
1) встановлення правовідношення; 
2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку; 
3) припинення правовідношення, а також його анулювання; 
4) припинення дій, які порушують сімейні права; 
5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права; 
6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором; 
7) зміна правовідношення; 
8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. 

Перелік необхідних документів:

1. копія паспорта позивача; 
2. копія картки платника податків позивача; 
3. довідка про склад сім’ї; 
4. копія свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду; 
5. копія свідоцтва про народження дитини;
6. копія виконавчого листа; 
7. копія постанови про відкриття виконавчого провадження; 
8. розрахунок виплати та заборгованості.

Вартість

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, у зв’язку із чим сплата судового збору за подання цієї позовної заяви щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати аліментів Відповідачем не здійснюється. 

Позовна давність

Стосовно позовної давності, яка має застосовуватись до нарахування пені за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов’язань зі сплати аліментів, варто наголосити, що в даному випадку законодавством в ст. 20 Сімейного кодексу України чітко встановлено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених:

• частиною другою статті 72 (застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя);
• частиною другою статті 129 (спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини);
• частиною третьою статті 138 (право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка);
• частиною третьою статті 139 (спір про материнство) цього Кодексу, а тому на правовідносини, які регулюються ст. 196 СK України, не поширюється дія норм ЦK України про позовну давність. 

Судова практика

Постанова КЦС ВС від 20.07.2020 по справі № 362/4462/16