Реєстрація права власності на земельну ділянку: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada....)
 
Немає опису редагування
Рядок 39: Рядок 39:
Після реєстрації  права в Державному реєстрі речових прав, особа стає  власником та розпорядником  земельної ділянки.
Після реєстрації  права в Державному реєстрі речових прав, особа стає  власником та розпорядником  земельної ділянки.


[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Права власності на землю]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Версія за 10:19, 22 березня 2017

Нормативна база


Документи, що підтверджують право власності на землю

Реєстрація права власності чи іншого права (оренду, сервітут, суперфіцій, емфітевзис і т.і.) на землю з 2016 року можна здійснити через місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), який приймає документи для держреєстрації речових прав на нерухоме майно, або у нотаріуса.
Саме після реєстрації згідно Цивільного кодексу в держреєстрі речових прав на нерухоме майно, виникає, змінюється чи припиняється відповідне право. До 2016 р., за результатами реєстрації права можливо було отримати один з таких документів:

  • витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
  • свідоцтво з Державного реєстру прав.

Зараз такі документи більше не видаються. Замість таких документів можна отримати інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в тому числі і самостійно через Кабінет електронних сервісів Мінюсту.

Правила реєстрації прав на нерухоме майно, у тому числі на земельну ділянку, визначені, зокрема Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, яка набрала чинності з 01.01.2016 р.
До 2013 року право власності на землю підтверджувалось державним актом про право власності на земельну ділянку, який можна було отримати в місцевому органі Держкомзему. Сьогодні ж, після включення даних про земельну ділянку до державного земельного кадастру та отримання в місцевому управлінні Держгеокадастру витягу з ДЗК, необхідно звернутись до місцевого ЦНАПу чи нотаріуса для реєстрації вашого права на земельну ділянку. В ЦНАПі можна зареєструвати право власності, оренди, сервітут, суперфіцій, емфітевзис, обтяження на нерухоме майно тощо.


Куди звернутись

-Визначаємось з центром надання адміністративних послуг (ЦНАП) або нотаріусом, до яких можна звернутись щодо реєстрації. В ЦНАПі оплачується виключно адміністративний збір. У нотаріуса навпаки – дорожче (адмінзбір + послуги нотаріуса).

-Готуємо пакет документів для подачі на реєстрацію:

Пакет необхідних документів для подачі на реєстрацію

  • витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);
  • копію та оригінал паспорту заявника;
  • копію та оригінал ідентифікаційного номеру;
  • підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 розміру мінімальної заробітної плати, станом на 2016 р. - це 140 грн.);
  • документ - підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу (дарування, міни і т.і.), рішення суду, свідоцтво на спадщину, тощо);
  • довіреність, якщо документи подаються представником (нотаріально засвідчена, якщо від фізичної особи);
  • оригінал та копію паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником.

Заява про реєстрацію права друкується держреєстратором або нотаріусом та підписується заявником на місці. Витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) не має потреби подавати у випадку, коли документи, які є підставою виникнення, переходу чи припинення права власності або інших прав, містять в собі інформацію про кадастровий номер.

Строки розгляду

Загальний строк розгляду поданих державному реєстратору документів складає 5 робочих днів (не календарних!). Зі спливом вказаного строку, за бажанням, можна буде отримати від державного реєстратора роздруківку з реєстру на бланку формату А4, проте без підпису та печатки держреєстратора. Новий порядок передбачає, що рішення держреєстратора розміщується на сайті Мінюсту та має таку ж юридичну силу, як і паперове підтвердження реєстрації права. Закон надає можливість скоротити п'ятиденний строк до 2 днів, 24х та 2х годин, проте збір за реєстрацію збільшиться.

Після реєстрації права в Державному реєстрі речових прав, особа стає власником та розпорядником земельної ділянки.