Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно

Нормативно-правова база

• Цивільний кодекс України
• Земельний кодекс
• Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
• Постанова КМУ від 25.12.2015 р. №1127 "Про затвердження Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"
• Постанова КМУ від 08.09.2016 №594 "Про внесення зміни до пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (надалі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Речові права, які підлягають державній реєстрації

Обов'язкова державна реєстрація застосовується щодо об'єктів:

• Право власності, право користування (сервітут);
• право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
• право забудови земельної ділянки (суперфіцій);
• право господарського відання; право оперативного управління;
• право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;
• право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;
• іпотека;
• право довірчої власності;
• право власності на об’єкт незавершеного будівництва;
• інші речові права відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Нерухоме майно

Нерухоме майно, щодо якого проводиться державна реєстрація прав:

• земельні ділянки;
• підприємства як єдині майнові комплекси;
• житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення

Суб’єкти, які здійснюють державну реєстрацію

Суб’єкти, які здійснюють державну реєстрацію прав:

• виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
• акредитовані суб’єкти;
• державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори);
• нотаріуси

Підстави державної реєстрації прав

• укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дублікат;
• Свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
• Свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;
• видане нотаріусом Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;
• Свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;
• Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дублікат;
• рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
• Державний акт на право приватної власності на землю, Державий акт на право власності на землю, Державний акт на право власності на земельну ділянку або Державний акт на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;
• рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
• Ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
• рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації;
• рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
• інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Перелік документів, як складової реєстраційного процесу

Подання документів за заявами:

• Заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством. Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву.
• Заява про державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва одночасно з завершенням такої дії обов’язково формується та реєструється нотаріусом, яким вчинено таку дію.
  

Заява про проведення реєстраційних дій не приймається за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг, та у разі внесення відповідної плати не в повному обсязі.

Строки державної реєстрації:

Державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Плата за державну реєстрацію прав:

Оплата державної реєстрації права власності здійснюється шляхом справляння адміністративного збору у розмірі 0,1 мінімальної заробітної плати.