Отримання свідоцтва на торговельну марку

Нормативна база

• Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"
• Наказ Держпатенту України від 28 липня 1995 року № 116 "Про затвердження Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг"
• Наказ Міністерства освіти та науки від 10 січня 2002 року № 10 "Про затвердження Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг"
• Постанова Кабінету міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716 "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності"
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 року № 1267-р "Про Національний орган інтелектуальної власності"

Загальні положення

Відповідно до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг:
торговельна марка – це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Об’єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень.

Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки, за умови що такі позначення придатні для відрізнення товарів або послуг одних осіб від товарів або послуг інших осіб, придатні для відображення їх у Державному реєстрі свідоцтв України на торговельні марки (далі - Реєстр) таким чином, що дає змогу визначити чіткий і точний обсяг правової охорони, що надається.

Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням торговельної марки та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення торговельної марки та переліком товарів і послуг.

Право на одержання свідоцтва має будь-яка особа, об’єднання осіб або їх правонаступники.

Подання заявки для видачі свідоцтва

Заявка – це сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва. Заявка може подаватися у паперовій або електронній формі. Спосіб подання заявки обирає заявник.

Заявка складається українською мовою. Якщо деякі документи заявки викладено іншою мовою, ніж українська, то переклад цих документів на українську мову слід надіслати до Національного органу інтелектуальної власності (далі - НОІВ) протягом двох місяців від дати подання заявки.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 року № 1267-р "Про Національний орган інтелектуальної власності" функції Національного органу інтелектуальної власності виконує державне підприємство “Український інститут інтелектуальної власності”.

Заявка повинна містити:

• заяву про реєстрацію торговельної марки
  

У заяві про реєстрацію торговельної марки необхідно вказати заявника (заявників) та його адресу, якщо подається заява про реєстрацію колективної торговельної марки робиться відповідна відмітка та наводиться перелік осіб, які мають право використовувати таку торговельну марку. До заяви про реєстрацію колективної торговельної марки також додається документ, що визначає умови її використання. Заяву про реєстрацію знака подають за формою, що наведена у додатку до Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 року № 116. Всі розділи заяви повинні бути заповнені. У тому разі, коли необхідні відомості за браком місця не можуть бути повністю розміщені у відповідних розділах, їх надають на додатковому аркуші із зазначенням у відповідному розділі заяви - "див. на окремому аркуші".;

• зображення позначення, що заявляється;
  
• перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати торговельну марку, згрупованих за МКТП (Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків).
  

Якщо заявник просить про охорону кольору чи поєднання кольорів як відрізняльної ознаки свого знака, то він повинен:

• заявити про це та вказати в заяві колір чи поєднання кольорів;
• подати в заявці кольорові зображення знака.

Сплата збору за подання заявки

За подання заявки сплачується збір, розмір якого встановлюється з урахуванням кількості заявників та класів МКТП (Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків), якими охоплюються зазначені в заявці товари і послуги, та особливостей заявленого позначення.

Зазначений збір сплачується до дня спливу двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

Проведення експертизи

Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» проводиться експертиза заявки яка складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи(експертизи по суті).
Під час формальної експертизи заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 7 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та встановлюється дата її подання та сплачений збір за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.
Після чого проводиться кваліфікаційна експертиза заявки, під час якої перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони.
Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, чи торговельної марки за міжнародною реєстрацією відображаються в обґрунтованому висновку експертизи, що набирає чинності з дня затвердження його НОІВ.

На підставі такого висновку за заявкою НОІВ приймає рішення про реєстрацію торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію торговельної марки щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації торговельної марки для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення НОІВ за заявкою надсилається заявнику.

На підставі рішення про реєстрацію торговельної марки та за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва здійснюється публікація в Бюлетені відомостей про видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку.

Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про реєстрацію торговельної марки.

Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про реєстрацію торговельної марки документ про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збір за публікацію про видачу свідоцтва в розмірі та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, публікація не провадиться, а заявка вважається відкликаною.

Строк надходження документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва та сплати збору за публікацію про видачу свідоцтва може бути продовжено за клопатанням.

Реєстрація торговельної марки

Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва НОІВ здійснює державну реєстрацію торговельної марки, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Порядок ведення Реєстру і склад відомостей, що містяться в Реєстрі, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними.

Видача свідоцтва

Видача свідоцтва здійснюється НОІВ у місячний строк після державної реєстрації торговельної марки. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання.
Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво.