Використання земель та об'єктів водного фонду

Нормативна база

• Земельний кодекс України
• Водний кодекс України
• Закон України «Про аквакультуру»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 pоку № 502 “Про затвердження порядку користування землями водного фонду”
• Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 347 “Про затвердження Порядку складання паспортів річок і Порядку установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними”
• Порядок розроблення паспорта водного об’єкта, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18 березня 2013 року №99, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 травня 2013 року за № 775/23307

Об´єкт

Водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт) (ст. 1 Водного кодексу України).

Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд. (ст. 3 Водного кодексу України).

До водного фонду України належать:

1. Поверхневі води:

• природні водойми (озера);
• водотоки (річки, струмки);
• штучні водойми (водосховища, ставки) і канали;
• інші водні об'єкти;

2. Підземні води та джерела;

3. Внутрішні морські води та територіальне море.

Залежно від водозбірної площі басейну річки поділяються на великі, середні та малі.

До великих належать річки, які розташовані у кількох географічних зонах і мають площу водозбору понад 50 тис. квадратних кілометрів.

До середніх належать річки, які мають площу водозбору від 2 до 50 тис. квадратних кілометрів.

До малих належать річки з площею водозбору до 2 тис. квадратних кілометрів.

З метою охорони водності малих річок забороняється:

1. змінювати рельєф басейну річки;
2. руйнувати русла пересихаючих річок, струмки та водотоки;
3. випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня або перекривати їх без улаштування водостоків, перепусків чи акведуків;
4. зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки;
5. розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації;
6. проводити осушувальні меліоративні роботи на заболочених ділянках та урочищах у верхів'ях річок;
7. надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також для садівництва та городництва;
8. здійснювати інші роботи, що можуть негативно впливати чи впливають на водність річки і якість води в ній.

Регулювання стоку річок, створення штучних водойм

Водокористувачі та землекористувачі, землі яких знаходяться в басейні річок, забезпечують здійснення комплексних заходів щодо збереження водності річок та охорони їх від забруднення і засмічення. З метою збереження гідрологічного, гідробіологічного та санітарного стану річок забороняється споруджувати в їх басейні водосховища і ставки загальним обсягом, що перевищує обсяг стоку даної річки в розрахунковий маловодний рік, який спостерігається один раз у двадцять років.

Створення на річках та у їх басейнах штучних водойм та водопідпірних споруд, що впливають на природний стік поверхневих і стан підземних вод, допускається лише з дозволу місцевих рад за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (ст.. 82 Водного кодексу України).

Суб’єкти водокористування

Водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи (ст. 42 Водного кодексу України).

Види водокористувачів

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

До первинних водокористувачів відносяться ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об'єкти також на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Види водокористування

Водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Водокористувач (орендар), який узяв водний об’єкт у користування на умовах оренди, зобов'язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду.

Орендарі водного об'єкта зобов'язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо).

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування надається безоплатно. Спеціальне водокористування є платним.

Специфічним видом є користування водними об'єктами для потреб водного транспорту, яке здійснюється на судноплавних водних об'єктах, внутрішніх (морських), територіальних водах, що є водними шляхами загального користування, за винятком випадків, коли є повна або часткова заборона. Порядок віднесення внутрішніх водних шляхів до категорії судноплавних затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 67 Водного кодексу України).

Користування водними об'єктами для плавання на маломірних суднах (веслових, моторних човнах) дозволяється з дотриманням правил, що встановлюються відповідними радами за погодженням з державною інспекцією Регістру і безпеки судноплавства.

Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (на 3 роки) або довгостроковим (від 3 до 25 років). Річка в цілому не може бути об’єктом оренди, оскільки чинним законодавством України передбачено можливість передачі в оренду лише замкнених водних об’єктів, а саме: водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.