Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

Нормативна база

• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Закон України «Про судову експертизу»
• Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6 (далі - Правила)
• Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6(далі - Інструкція)

Загальні інформація

Судово-медична експертиза (дослідження) трупів проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи (пункт 1.2 Правил).

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.

Підстави проведення судової експертизи

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 7¹ Закону України «Про судову експертизу»).

Судова-медична експертиза проводиться на підставі постанови особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду (пункт 1.4. розділу 1 Правил).

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.

Місце проведення

Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі (ексгумація трупа).

Питання, які вирішує експерт

Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:

1. час настання смерті та причина смерті,
2. наявність на тілі ознак насильницької смерті,
3. ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень,
4. давність спричинення тілесних ушкоджень,
5. можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи,
6. послідовність спричинення тілесних ушкоджень,
7. причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи,
8. наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин,
9. питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження),
10. можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.

Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.

Порядок проведення експертизи

Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 Правил).

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам) (пункт 2.3. розділу 2 Правил).

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб (пункт 1.7. розділу 1 Правил).

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:

• ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
• складання плану проведення експертизи;
• зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
• комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
• складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
• оформлення висновку експерта.

Висновок експерта

Результати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 Правил).

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:

1. Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи;
2. Дослідна частина;
3. Дані лабораторні та додаткові методи дослідження;
4. Підсумки.

Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 Правил).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує Лікарське свідоцтво про смерть (Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати одного місяця (пункт 1.34. розділу 1 Правил).

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.

Установи, в яких проводиться експертиза

Система судово-медичної експертизи України складається з:

• Державної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України»;

• Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»;

• бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій;

• бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій.

Див. також

• Судова експертиза у кримінальному процесі
• Порядок проведення судово-психіатричної експертизи
• Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність